Використання наочно-ігрових прийомів на етапі автоматизації звуків у дітей з особливими освітніми потребами.

Використання наочно-ігрових прийомів  на етапі автоматизації звуків у дітей

з особливими освітніми потребами.

Підготувала вчитель-логопед Комунальної  установи

 «Ковельський інклюзивно-ресурсний центр»

                                                                                            Мацюк Оксана Петрівна

 Етап автоматизації звуків позначений в методиці логопедичного впливу  як етап формування первинних вимовних умінь і навичок. Його мета полягає в тому, щоб навчити дитину правильно вимовляти вже поставлений звук в усіх формах мовлення. З точки зору фізіології етап автоматизації звуку є етапом закріплення умовно-рефлекторних,  мовнорухових зв'язків. Звук, який тільки що поставили, є крихким, умовно-рефлекторні зв'язки без особливих підкріплень можуть швидко руйнуватися.

Нерідко дефекти  звуковимови  у дітей з особливими освітніми потребами мають досить стійкий характер. Часом проходять місяці наполегливих кропітких занять, перш ніж дитина звикає до нових звуків з правильною артикуляцією, особливо це стосується дітей з мінімальними дизартричними розладами. При важких мовних порушеннях етап автоматизації затягується, дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук в складах і словах, не кажучи вже про фрази. Багаторазове повторення одного і того ж мовного матеріалу стомлює дитину. Крім того, у таких дітей часто спостерігаються розгальмування, гіперактивність або, навпаки, замкнутість, низька працездатність. Якщо ж вони «застрягають» на автоматизації ізольованого звука, то про різноманітність прийомів і говорити не доводиться. У малюків втрачається інтерес до занять, пропадає бажання відвідувати логопедичні заняття. Робота з такими дітьми змушує шукати нові цікаві ігрові методи і прийоми.

Як відомо, спочатку вимова закріплюється ізольовано, потім в складах, словах, фразах, зв'язному мовленні.  Робота йде послідовно і поступово, від простого до складного.

    Якщо до цього процесу підключити зоровий, слуховий, тактильний аналізатори і плюс ще вестибулярний апарат - то справа піде набагато швидше, так як дасть можливість розвивати слухову і зорову увагу,  дрібну моторику рук і вміння  правильно використовувати поставлений звук у мовленні. Ні для кого не секрет, що чим більше аналізаторів бере участь у процесі навчання, корекції, тим ефективнішим буде результат.

  Закріплення звука дає більш високу ступінь автоматизації, пов'язану з відволіканням від вимови на наступні подразники:

 «Зоровий»: для розвантаження аудіоканалу дитини використовуємо картинки, схеми, предмети, мнемотаблиці, іграшки, алгоритми, таблиці. ...

«Тактильно-м'язовий»: використовуємо відчуття через пальчики наших рук, через письмо, моделювання літери, пальчикові ігри в поєднанні з віршами, вірші в поєднанні з рухами загальної моторики і координації рухів.

 «Біоенергопластика»: промовляння словесного матеріалу з виконанням рухів обох рук одночасно.

«Театральний»: інтонування складів, слів, фраз - вимовляємо з подивом, запитально, соромлячись, з сумом, з вигуком ...

Прийом «закриті очі»: вимовляємо словесний матеріал з закритими очима, концентруючи свою увагу  на фонематичному слухові.

Для того, щоб зробити процес автоматизації звуків більш захоплюючим і успішним, можна використовувати допоміжні прийоми. Одним з них є використання в роботі дрібних об'ємних або пласких іграшок. Цей прийом також допомагає активізувати увагу дитини і максимально підтримувати її інтерес до досліджуваного матеріалу на протязі всього заняття, що особливо важливо при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.         Чим більше аналізаторів задіяно в корекційній роботі над звуковимовою, тим ефективнішим буде  її результат.

     Я доволі часто стикаюся з необхідністю урізноманітнити прийоми корекційної роботи і утримувати увагу дітей в процесі заняття. Зробити завдання для дітей цікавими, емоційно-забарвленими, розвиваючими, пізнавальними допомагають різноманітні  прийоми.

    Використання різноманітних ігрових методик і прийомів на різних етапах логопедичного впливу дозволяє прискорити процес автоматизації поставлених звуків у дитячому мовленні і зробити цей процес більш цікавим як для дитини, так і для педагога.

Це дозволяє вирішити відразу кілька завдань:

• викликати в дитини бажання брати активну участь в процесі виправлення порушень звуковимови;
• розширити і збагатити діапазон ігрових умінь і навичок;
• підвищити пізнавальну активність і працездатність дітей;
• активізувати процеси сприйняття, уваги, пам'яті;
• плавно регулювати поведінкові труднощі дітей, поступово привчаючи їх підкорятися правилам гри;
• збільшити обсяг корекційного впливу, включивши ігрові вправи в різні режимні моменти.

Нижче наведені приклади найбільш часто використовуваних ігор і завдань.

Для того, щоб звук автоматизувати, його спочатку необхідно навчитися вимовляти ізольовано, тобто окремо від інших звуків.

  Автоматизація ізольованої вимови звука проводиться у різноманітних звуконаслідувальних іграх з широкою опорою на немовленнєві асоціації.

• Ігрові завдання у вигляді звуконаслідувань: працює мотор у машини, гарчить тигр або собака….

         Врава «Летить літак»

• «Звукові доріжки». Дитина ставить палець на початок маршруту і, довго вимовляючи [р], веде пальцем по доріжці (або слідкує очима за рухом лазерної указки). В результаті вона повинна «доїхати» до об'єкта, що цікавить. На перший раз дозволяється робити 2-3 зупинки в дорозі.

• «Сходи». Іграшка піднімається по сходах. На кожній новій сходинці чітко вимовляється звук, що відпрацьовується.

•  «Говіркий олівчик». За допомогою олівця, маркера обводимо доріжки, вимовляючи потрібний звук.

На ізольованій вимові звука довго затримуватися не варто, оскільки мінімальною вимовною одиницею є не звук, а склад. Разом з тим недопустимо переходити до автоматизації звука в складах завчасно, тобто до отримання правильного і стійкого ізольованого звучання.

Автоматизація в складах.

Автоматизація звуків у складах - важливий, але малоцікавий вид роботи, який полягає в багаторазовому повторенні складів.

На етапі роботи над складами процес урізноманітнення вправ є найбільш складним. Справа в тому, що окремий склад не викликає у дитини конкретного образу, не усвідомлюється ним як структурний компонент мовного висловлювання. І якщо звук, часом, може викликати слухову асоціацію (з-з-з - комарик дзвенить, р-р-р - собака гарчить), то склад для дитини з особливими освітніми потребами  - поняття абстрактне.

З іншої сторони, склад - простіша мовна одиниця в порівнянні зі словом. Крім того, склади позбавлені сенсу, і у дитини в зв'язку з цим відсутні стереотипи вимови слів.

Під час автоматизації звука у складах, коли ще нема можливості використовувати предметні і сюжетні малюнки з заданим звуком, для зацікавлення дітей я практикую використання наступних ігрових завдань:

• «Сенсорні доріжки для пальчиків». Це дуже простий, але ефективний посібник для розвитку дрібної моторики та мовлення. Заняття з такими доріжками корисні не тільки дошкільнятам , а й молодшим школярам. Адже вони сприяють розвитку пам’ять, уваги, візуально-просторового сприйняття, уяви, спостережливості.

Сенсорні доріжки зроблені з фетру і різних за текстурою матеріалів: дерев’яних та пластмасових ґудзиків, тасьми, мотузки, липучок для одягу, намистин і т.д., що додає різноманітних тактильних відчуттів пальчикам малюка. По кутах доріжок - петельки, за допомогою яких доріжки можна з'єднувати в одну довгу або попарно для роботи обома руками.

«Крокувати» по доріжках можна просто пальчиками, а можна за допомогою пальчикових іграшок.

Крокуємо пальчиками по доріжках в різних напрямках: вперед-назад, різними пальцями, працює так само і кисть руки. Всі вправи треба проробляти і правою, і лівою рукою.

•  «Піаніст». Імітуючи гру на фортепіано, дитина промовляє заданий склад 5 раз:

ЛА-ЛА-ЛА-ЛА-ЛА

РО-РО-РО-РО-РО….

А потім пропоную промовити усі 5 складів почергово: РА-РО-РЕ-РИ-РУ.  Можна  заспівати сумну або веселу пісеньку, гучну або тиху.

•  «Квіточка». Склади промовляються одночасно зі згинанням і розгинанням пальчиків (пелюстки розкриваються і закриваються).  За аналогією можна використати пальчикові вправи «Пальчики вітаються», «Пальчики прощаються», «Пальчики крокують», «Кулак - долоня - ребро».

• «Ромашка». У зошиті дитини (старшого дошкільника) вчитель-логопед малює велику ромашку, в центрі якої пише необхідну приголосну букву (р, л, з, ж, ш і т.д.) На пелюстках ромашки пишуться голосні літери. Дитина, переходячи від однієї пелюстки до іншої, прочитує прямі і зворотні склади: ра, ро, ре; ар, ор, ер і т.д. Вправа проводиться з дітьми 5-7 років, які знають букви, а також використовується при навчанні грамоти.
• «Гараж для машини». Машина під’їжджає до гаража певного кольору, або позначеного відповідною буквою. Дитина вимовляє потрібний склад.

• «Намисто». Дитина промовляє заданий склад, нанизуючи намистини на мотузочку.
• «Сліди-слідочки». Дитина ступає по розкладених на підлозі «слідах», промовляючи склади.

• «Кубики». Кубик з зображенням гномів, що виражають різні емоції, стане в нагоді при відпрацюванні самого різного мовленнєвого матеріалу. Пропонуємо дитині кинути кубик, визначити настрій гномика і вимовити слово, речення, чистомовку і т.п. з відповідною інтонацією.

Кубик з зображенням цифр використовуємо, якщо хочемо домогтися від дитини багаторазового промовляння будь-якого мовного матеріалу. Спеціально використовую тільки цифри 3-4-5, щоб отримати більшу кількість повторень.

При автоматизації звука в складі доцільно розвивати навички фонематичного аналізу і синтезу. Для цього пропонуються завдання на визначення місця звука в складі, послідовності і кількості звуків у ньому, складання складу з даних звуків, перетворення складу зі зміною місця розташування звуків (ра - ар, тро – тор…)

Для автоматизації звука в словах спочатку пропонуються слова з уже відпрацьованими в складах звукосполученнями (ТРАва, РИба, комАР, коРОва). Звук, над яким дитина працює, повинен займати у словах різну фонетичну позицію - на початку слова, всередині або вкінці. Пропоновані в якості мовного матеріалу слова поступово ускладнюються з точки зору кількості складів і їх структури. В першу чергу відпрацьовуються слова, що складаються з двох прямих складів (трава, Рома). Далі число складів зростає (корона) і нарешті вводяться слова зі збігом приголосних. В подальшому дитина вимовляє слова, в яких звук, що автоматизується, зустрічається більше одного разу (трактор, барбарис).

На етапі автоматизації звука в слові у дітей розвиваються навички словозміни і словотворення. Цьому сприяють традиційні вправи, спрямовані на вдосконалення вмінь зміни числа іменників в називному (роса - роси, рука - руки), родовому (риба - багато риб) відмінках, утворення відносних прикметників (сік з моркви - морквяний, зі смородини - смородиновий).

При автоматизації звука в словах дітям дуже подобаються ігри:

• «Складові доріжки». Призначення тренажера: автоматизація звуків у складах та словах, розвиток зорової уваги та пам’яті, розширення словникового запасу. Дитина допомагає герою дістатися до цілі. Вказівним пальчиком «стрибає» по кружечках, чітко вимовляючи запропоновані склади та слова.

• Гра «Збери картинку». Дитина складає розрізну картинку і називає словом той предмет, який зображений на зібраному зображенні.

• Ігри - бродилки «Космічна подорож», «Новий Рік».

У настільні ігри-бродилки одночасно може грати декілька гравців.

На початку гри учасники виставляють свої фішки на «старт». Гравець кидає кубик, і відповідно до числа, яке випало, пересуває свою фішку по картинках, називаючи їх та чітко промовляючи заданий звук. (Якщо випало число 3, то дитина називає послідовно 3 картинки: ракета, морозиво, комар і т.д.). Перемагає той, хто першим дійде  до цілі.

Робота по автоматизації звука у фразі та реченні здійснюється або шляхом повторення дитиною запропонованого  мовленнєвого матеріалу, або за допомогою вправ на складання  своїх речень з опорою на предметні і сюжетні малюнки, запитання педагога, опорні слова або схеми речень. Це створює також умови для розвитку навичок мовного аналізу і синтезу, тобто визначення дитиною кількості і послідовності слів у реченні, місця зазначеного слова, складання фраз із слів.

На цьому етапі автоматизації на заняття часто «приходять» дитячі персонажі,  які стають героями ігор-подорожей.

Герої весь час помиляються - в їхніх реченнях слова не дружать між собою або слова стоять не на своєму місці (Річка пірнула у рака. У  ручки гарний Рома...). Діти допомагають героям виправити помилки, пояснюючи, що вони зробили: «подружили» слова в реченні, поставили слова по порядку. Гості загадують дітям загадки і просять виконати різні завдання.

•  «Графоречення»

І ось, нарешті, діти досить непогано вимовляють звук в словах та реченнях, і настає останній етап автоматизації - зв'язне і самостійне мовлення. На цьому етапі роботи використовуються різні перекази, складання оповідань за картиною і по серії картин. Ці види роботи стомлюючі для дітей і тому для того, щоб викликати інтерес, я використовую перекази і розповіді з використанням фігурок на фланелеграфі, різні види театрів, перекази-драматизації, вірші-драматизації…

   З вищесказаного, можна зробити висновок, що поглиблена робота по автоматизації звуків з використанням ігрових методів і прийомів дозволяє прискорити процес, викликає інтерес до корекційних  занять, підвищує рівень мовного розвитку дітей з особливими освітніми  потребами.