Використання потенціалу інформаційно-освітнього простору р у вихованні громадянина-патріота

Слайд 1

Використання потенціалу інформаційно-освітнього простору району, навчального закладу у вихованні громадянина-патріота

Слайд 2

Патріотизм – це осягнення святині –
Батьківщини – не тільки розумом,
а передусім серцем…
Патріотизм починається з любові до людини

В.Сухомлинський

Слайд 3 і 4 Нормативно – правова база

Слайд 5 і 6 Завдання національно – патріотичного виховання

Слайд 7 Мета

Національно-патріотичне виховання є одним з пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти. В сучасних умовах питання виховання у підростаючого покоління національної свідомості і патріотичних почуттів набуває особливої актуальності, тому що воно покликане формуванню у молоді сучасного світогляду, особистісних рис громадянина України, почуття любові та відданості Батьківщині, національної гордості, розуміння та співпереживання історії й культури народу, прагнення утвердження у світі української нації і держави. За Концепцією національно-патріотичного виховання дітей і молоді та згідно «Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» школа залишається головним чинником виховання особистості.

 У нашому навчальному закладі  патріотичне виховання є стрижнем усієї навчально – виховної роботи, оскільки саме на вчителів покладена відповідальна місія виховувати громадянина-патріота, який має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські і конституційні обов’язки, шанує і любить Батьківщину та український народ.

  Педагогічний колектив нашого закладу розуміє, що цей напрямок роботи є важливим чинником соціального, економічного й культурного розвитку держави, збереженням її національних, громадянських, духовно-моральних, сімейно-родинних цінностей, має чітке уявлення про мету процесу виховання, а це є запорукою створення системи виховної роботи у школі. Саме виховна система, яка містить соціальні, цільові, функціональні, організаційні й інші аспекти, охоплює увесь процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність і спілкування за межами школи, вплив соціального, природного, предметно-естетичного середовища на формування особистості учня.

Мета виховного процесу полягає не лише в тому, щоб сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й у формуванні інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої, життєвокомпетентної особистості, яка успішно реалізовується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.

У розвитку національної свідомості дитини виділяють три окремі етапи. На першому етапі відбувається первісне самоусвідомлення. Воно починається з раннього періоду життя в сім’ї — з маминої колискової, бабусиної казки, народних пісень, звичаїв та обрядів і триває до підліткового віку. На цьому етапі дитина засвоює культуру своєї сім’ї. На ньому реалізується такий напрям формування національної свідомості, як зв’язок із народною живою мовою, з особливим домашнім словом. Невичерпною скарбницею формування національно свідомої особистості є народна педагогіка, яка несе виховний аспект через рідну мову, рідне слово; усну народну творчість (фольклор); національні традиції, звичаї, обряди; народні прикмети і народний календар; родинно-побутову культуру. Такі засоби народної педагогіки є підґрунтям становлення особистості.

 У початковій школі проводяться батьківські уроки, працює гурток «Сходинки поколінь», де заняття проводять бабусі і дідусі наших вихованців, це і заняття «Бабусині мудрі поради», і «Години читання», які обов’язково проходять за чашкою чаю та дружньою бесідою, і дослідження родинного дерева, і представлення проектів: «Вишиванка мого роду», «Сімейні обов’язки, традиції, реліквії». Традиційними стали свята початкової школи: «Козацькому роду нема переводу», тиждень початкових класів «Ми — діти твої, рідна земле», конкурс української пісні «Ми є діти українські», виставка-конкурс малюнків та творів-есе «Моє майбутнє в щасливій Україні».

Другий етап розвитку національно свідомої дитини припадає на підлітковий вік — етап формування національно-політичної свідомості, коли юнак чи дівчина усвідомлює себе часткою нації, поєднує любов до свого народу, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів. З метою національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, виховання любові до своєї Батьківщини та шанобливого ставлення до її історії, популяризації творчої спадщини українських письменників та діячів культури, мистецтв, науки та спорту щороку проводиться ціла низка заходів, спрямованих на виховання національної свідомості та патріотичних почуттів: загальношкільна акція «Жовтоблакитна стрічка – символ єднання українського народу», флеш-моб «Україна — це я, Україна — це ти, Україна — це ми!», що допомагають підліткам усвідомити себе часткою української нації; загальношкільні навчально-дослідницькі проэкти: «Пам’ятаймо, чиї ми сини, пам’ятаймо, що ми - Українці»; брейн-ринг «Чи знаєш ти сім чудес України?»; заочна подорож у тисячолітню історію формування українців як нації «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг»; і родинне свято вишиванки «Всі в родині вишивані». В рамках науково-дослідного проэкту «Моя родина — минуле, сьогодення і майбутнє України» проходять презентаційні акції класів, на яких учні розповідають про видатних членів своїх родин, професійні династії та інші цікаві дослідження. Кожна класна родина оформила виставку родинної творчості «Родина-Україна», на якій кожна сім’я продемонструвала власні роботи декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Такі виховні заходи, що об’єднують в єдине ціле різноманітні форми і прийоми, вимагають ґрунтовної підготовки як вчителів, так і учнів та сприяють формуванню національної свідомості і національної гідності. Використання новітніх технологій та великого спектру різноманітних форм і методів, які вимагають активної участі кожного: проэктна технологія, квесторія, активна робота в структурі самоврядування —створенню такої виховної системи, результатом роботи якої є сформована особистість громадянина України з ґрунтовною громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними та патріотичними почуттями.

З учнями проводимо різноманітні бібліотечні заходи: конференції «Я громадянин України», дискусії «Жити за законами держави», квести «Від роду до народу слався, Україно!», брейн-ринги «І обнялися береги одного вічного народу!», тижня дитячого читання «Незабутні сторінки української літератури», конкурси малюнків та читців поезії «Душа народу бринить у слові». Так, напередодні Дня народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка традиційно проводимо конкурс читців поезій великого Кобзаря конкурсу читців поезії Тараса Шевченка. А до дня народження сучасної талановитої поетеси Ліни Костенко в бібліотеці відбувся конкурс читців поезії поетеси «В її віршах історія народу: його щасливі і тривожні дні». Поетичний світ Ліни Костенко різноманітний і багатоликий. Її поетичне слово вражає щирістю, емоційністю слова, що відображає найтонші порухи людської душі. І сьогодні її зоря сяє гордо і чисто на поетичному небосхилі України.

Третій етап формування національної свідомості учнів — етап громадського самоусвідомлення. Молода людина усвідомлює, що бути патріотом — означає любити свою Батьківщину, працювати на користь України, поважати Конституцію, виконувати норми законів, жити в Україні, володіти рідною мовою. Незалежно від своєї національності та світогляду учень має змогу дізнатися про духовне коріння української нації, моральні традиції інших національностей, які становлять єдиний народ України.

Вшанування таких свят, як: Дня Соборності, Дня Героїв Небесної Сотні, Дня державного Гімну, Міжнародного дня рідної мови, вивчення історії свого народу сприяє вихованню патріотичних почуттів, зміцненню єдності людей навколо ідеї соборної української держави, утвердженню ідеалів свободи і демократії, вихованню у учнів почуття національної гідності і відповідальності за майбутнє нашої країни.

Сучасна українська школа має забезпечувати виховання особистості, яка володіє не лише певною сумою знань, умінь та навичок, а й має здатність активно залучатися в демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні. Саме в шкільному віці діти вчаться приймати самостійні рішення, відповідати за власний вибір, бути здатними до виявлення критичності й самокритичності.

Сучасні умови життя вимагають від кожного уміння вирішувати і щоденні, і масштабні завдання, які забезпечують прогрес нашої нації. Самоврядування — дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти, де учні засвоюють свої права та обов'язки.

 Процес виховання надзвичайно складний. Це не одноразовий захід чи їх певна кількість. Ця робота має бути системною, щоденною, щогодинною, щохвилинною. її результат — вихованість учнів, любов до своєї школи, району, міста та країни. Важливо берегти свою оселю, школу, мікрорайон, місто, а найголовніше — любити та захищати свою Батьківщину, вчитися і працювати на благо розвитку України.