АНОТАЦІЯ

 

Посібник «Застосування інструментів штучного інтелекту на уроках української мови та літератури (5–9 класи)» призначений для вчителів, які прагнуть інтегрувати сучасні технології у навчальний процес. У ньому розглядається роль штучного інтелекту в освіті, можливості його застосування під час вивчення української мови та літератури, а також надаються практичні рекомендації щодо ефективного використання ШІ-інструментів.

Посібник складається з двох частин: теоретичної (аналіз освітніх можливостей ШІ, його вплив на викладання та навчання, перспективи розвитку) та практичної (конкретні приклади, вправи, методичні розробки, інтеграція ШІ у шкільну програму).

Це видання допоможе вчителям:

Ø  використовувати        ШІ      для    підготовки           навчальних

матеріалів, перевірки завдань та організації роботи на уроці;

Ø  розвивати критичне мислення та цифрову грамотність

учнів;

Ø  зробити навчальний процес інтерактивнішим та ефективнішим.

Посібник буде корисним не лише вчителям української мови та літератури, а й методистам, керівникам освітніх установ та всім, хто цікавиться інноваційними підходами в освіті.

             

ЗМІСТ

 

ВСТУП ........................................................................................................................................ 4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти застосування інструментів штучного

інтелекту на уроках української мови та літератури ..................................... 5 Можливості та виклики штучного інтелекту у сучасній освіті ................. 5

ШІ-інструменти для вивчення української мови та літератури .............. 7

Роль учителя в умовах використання штучного інтелекту ........................ 8

Перспективи та тенденції ШІ в освіті .................................................................... 12

РОЗДІЛ 2. Практика застосування інструментів штучного інтелекту

на уроках української мови та літератури.......................................................... 16

Вправи з української мови з застосуванням інструментів штучного

інтелекту ............................................................................................................................... 16 5 клас ....................................................................................................................................... 16

6  клас ....................................................................................................................................... 18

7  клас ....................................................................................................................................... 20

8  клас ....................................................................................................................................... 21

Вправи з української літератури з застосуванням інструментів

штучного інтелекту ........................................................................................................ 26 5 клас ....................................................................................................................................... 26

6  клас ....................................................................................................................................... 28

7  клас ....................................................................................................................................... 30

8  клас ....................................................................................................................................... 32

9  клас ....................................................................................................................................... 33

Очікувані результати практичного застосування інструментів ШІ на

уроках української мови і літератури ................................................................... 35 Список використаних джерел .................................................................................... 38

Додаток А. Розробка уроку з української мови в 6 класі з

використанням ШІ ........................................................................................................... 39

Додаток Б. Розробка уроку з української літератури в 7 класі з

використанням ШІ ........................................................................................................... 45

 

ВСТУП 

 

Сучасний світ швидко змінюється, а технології стають невіддільною частиною освітнього процесу. Штучний інтелект вже зараз активно використовується у різних сферах, і освіта не є винятком, а використання ШІ на уроках української мови та літератури відкриває перед учителями нові можливості: автоматизоване створення тестів, перевірка правопису, аналіз текстів, розвиток творчого мислення учнів.

Цей посібник створений для вчителів, які прагнуть ефективно інтегрувати штучний інтелект у навчальний процес 5–9 класів. Він допоможе зрозуміти, як працюють ШІ-інструменти, які їхні переваги та обмеження, а також як використовувати їх для покращення освітнього процесу.

Мета посібника – надати практичні рекомендації щодо впровадження штучного інтелекту у викладання української мови та літератури, розглянути його вплив на навчальний процес та сформувати уявлення про майбутні тенденції.

Завдяки цьому посібнику вчителі зможуть:

Ø     підвищити           ефективність     викладання         за допомогою

сучасних цифрових технологій;

Ø     навчити     учнів            критично мислити    та       аналізувати

інформацію, згенеровану ШІ;

Ø     розвивати творчі та дослідницькі навички учнів, використовуючи можливості штучного інтелекту.

Отже, використання ШІ в освіті – це не лише сучасний тренд, а й необхідність, яка дозволяє зробити навчання цікавішим, інтерактивнішим та ефективнішим, а представлений посібник стане корисним дороговказом для вчителів, які прагнуть йти в ногу з часом та використовувати технології на користь своїм учням.

 

                 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Можливості та виклики штучного інтелекту у сучасній освіті

 

Розвиток інформаційних технологій, стрімке впровадження цифрових інструментів у різні сфери суспільного життя, а також зростаюча потреба у модернізації освітнього процесу зумовлюють активне використання штучного інтелекту як одного з ключових компонентів сучасної освітньої екосистеми. Інноваційні технології, що ґрунтуються на алгоритмах машинного навчання та обробки природної мови, відкривають широкі перспективи для вдосконалення навчального процесу, створення персоналізованих програм навчання, автоматизації рутинних завдань учителя, а також підвищення якості засвоєння навчального матеріалу учнями різних вікових категорій.

ДО ОСНОВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ СЛІД ВІДНЕСТИ:

Ø    розвиток адаптивного навчання, яке базується на здатності інтелектуальних систем аналізувати індивідуальні потреби учнів та формувати рекомендації щодо їхнього подальшого навчального шляху; 

Ø    використання автоматизованих перевірок завдань, що дає змогу зменшити навантаження на викладачів і водночас забезпечити об'єктивність оцінювання; інтеграцію цифрових помічників, здатних виконувати функції репетиторів, які надають миттєвий зворотний зв’язок і сприяють розвитку самостійності в опануванні знань;

Ø    застосування лінгвістичних моделей для аналізу й генерації текстів, що дозволяє учням ефективніше розвивати мовленнєві компетентності та навички критичного мислення.

Водночас активне впровадження штучного інтелекту у сферу освіти супроводжується низкою викликів, серед яких особливої уваги заслуговують питання етичного використання технологій, загроза зниження когнітивної активності учнів унаслідок надмірної автоматизації процесів навчання, ризики, пов’язані з достовірністю й об’єктивністю інформації, що генерується штучним інтелектом, а також проблема підготовки педагогів до ефективної роботи з інноваційними технологіями. Важливим аспектом є також необхідність розробки нормативно-правової бази, яка регулюватиме питання використання штучного інтелекту в навчальному процесі та визначатиме відповідальність за результати його функціонування.

Таким чином, штучний інтелект, будучи потужним інструментом для вдосконалення освітнього процесу, водночас потребує усвідомленого й критичного підходу до його застосування, з урахуванням як переваг, так і потенційних ризиків. Ефективна інтеграція технологій штучного інтелекту в освітню систему можлива лише за умови комплексного підходу, що передбачає синергію педагогічної майстерності, технологічної компетентності та стратегічного бачення розвитку сучасної школи.

 

 

ШІ-інструменти для вивчення української мови та літератури

 

Розвиток штучного інтелекту в сучасній освіті зумовлює необхідність адаптації традиційних методів навчання до нових цифрових реалій, у межах яких штучний інтелект виконує роль не лише допоміжного інструменту, а й активного учасника освітнього процесу. Використання ШІ-інструментів у вивченні української мови та літератури є особливо актуальним, оскільки вони здатні підвищити ефективність навчання, сприяти розвитку мовленнєвих компетентностей, автоматизувати процес перевірки текстів, аналізувати стилістичні особливості художніх творів та формувати персоналізовані траєкторії навчання для учнів різних рівнів підготовки.

Однією з ключових особливостей ШІ-інструментів є їхня здатність працювати з великими масивами текстової інформації, виявляючи закономірності, що можуть залишитися поза увагою людини, що відкриває широкі можливості для інтеграції таких технологій у навчальний процес: від використання автоматизованих перевірок граматики й орфографії до розробки адаптивних навчальних програм, що враховують рівень знань і стиль навчання конкретного учня.

Використання штучного інтелекту в опануванні української мови та літератури можна умовно поділити на кілька основних напрямів: 

Ø    автоматизоване оцінювання текстів і виправлення помилок,

Ø    генерація текстів і створення навчальних матеріалів,

Ø    семантичний аналіз літературних творів, 

Ø    адаптивне навчання та персоналізовані підходи.

 

 

ШІ-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Категорія застосування	Назва інструменту	Функціональні можливості	Освітнє значення
Автоматизована перевірка текстів	Grammarly, LanguageTool, Орфо Online	Аналіз граматики, орфографії, пунктуації, стилістики	Допомагає учням удосконалювати мовленнєві навички, розвивати грамотність
Семантичний аналіз та стилістична оцінка тексту	ChatGPT, Claude AI	Аналіз стилю, структури тексту, формулювання альтернативних варіантів викладу	Використовується для роботи з художніми творами, аналізу стилістичних особливостей, навчання аналізу текстів
Генерація навчальних матеріалів	ChatGPT, Perplexity AI, Jasper	Створення тестових завдань, текстів, творів, узагальнень, тез	Дозволяє педагогам оптимізувати процес розробки навчальних матеріалів
Адаптивне навчання та персоналізація	Khan Academy AI, Quillionz	Формування індивідуальних програм навчання, створення інтерактивних уроків	Допомагає враховувати рівень знань учня, пропонуючи індивідуальні траєкторії навчання
Цифрові словники та лексичний аналіз	DeepL Translator, Glosbe, Oxford Learner’s Dictionaries	Поглиблене вивчення лексичних значень, синонімічного ряду, контекстуального вживання слів	Використовується для аналізу словникового складу мови, перекладу, збагачення словникового запасу учнів
Автоматизовані тести та оцінювання	Quizlet, Kahoot!, Testportal	Генерація тестів, інтерактивне оцінювання знань, адаптація складності запитань до рівня учня	Підвищує залученість учнів до навчального процесу, дозволяє швидко оцінити рівень засвоєння матеріалу

 

Роль учителя в умовах використання штучного інтелекту

 

Стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) у сфері освіти створює нові виклики та можливості для педагогів, змінюючи традиційні підходи до викладання та трансформуючи роль учителя в сучасному навчальному процесі. Інтеграція технологій штучного інтелекту в освітню діяльність не лише оптимізує виконання рутинних завдань, таких як перевірка робіт, складання тестів або адаптація навчальних матеріалів до індивідуальних потреб учнів, а й вимагає переосмислення функцій педагога, який залишається центральною фігурою у формуванні навчального середовища, спрямованого на розвиток критичного мислення, творчого підходу та соціальної взаємодії.

 

 

 

Учитель як модератор освітнього процесу. У традиційній моделі навчання вчитель виступав головним носієм знань, ретранслюючи їх учням у межах певної освітньої програми. В умовах широкого доступу до інформаційних ресурсів та інтелектуальних технологій його роль змінюється – він перетворюється на модератора навчального процесу, який сприяє розвитку самостійності учнів у здобутті знань, допомагає їм орієнтуватися у великих масивах інформації та критично оцінювати її достовірність.

Штучний інтелект може генерувати навчальні матеріали, виконувати текстовий аналіз, надавати швидкий зворотний зв’язок, проте він не здатен замінити педагогічний супровід, необхідний для забезпечення індивідуального підходу до кожного учня. Учитель залишається незамінним у створенні педагогічно вмотивованого навчального середовища, в якому учні не просто споживають інформацію, а розвивають навички її осмислення, аналізу та застосування в реальному житті.

 

Формування критичного мислення та цифрової грамотності. Однією з ключових компетентностей XXI століття є критичне мислення, яке набуває особливого значення в умовах розширення можливостей штучного інтелекту та зростання обсягу інформації, що піддається автоматизованій обробці. Учитель виконує важливу функцію у навчанні учнів аналізувати та перевіряти інформацію, згенеровану ШІ, формувати усвідомлене ставлення до її використання та уникати сліпого копіювання без належної перевірки.

Окрім того, важливою складовою роботи вчителя є формування цифрової грамотності, що передбачає навчання учнів ефективному використанню ШІ-інструментів, розумінню їхніх обмежень та потенційних ризиків. Педагог має пояснити, що штучний інтелект не є абсолютним джерелом істини, оскільки він працює на основі алгоритмів, які можуть містити похибки, упередження або некоректні дані.

Адаптація методики викладання до умов цифрової епохи. Запровадження ШІ в освітній процес змінює методику викладання, роблячи її більш гнучкою, адаптивною та орієнтованою на індивідуальні потреби учнів. У зв’язку з цим учитель виконує функцію конструктора освітнього процесу, що передбачає вміння поєднувати традиційні та цифрові методи навчання.

Штучний інтелект дає змогу автоматизувати частину навчальних завдань, проте педагог залишається ключовою фігурою у створенні інтерактивних освітніх програм, що сприяють розвитку особистісного потенціалу учнів. Використання адаптивних платформ, що працюють на базі ШІ, дозволяє створювати персоналізовані навчальні траєкторії, які враховують рівень підготовки кожного учня, його інтереси та індивідуальні особливості засвоєння матеріалу.

Разом з тим, інтеграція інтелектуальних технологій у викладання української мови та літератури відкриває нові перспективи для розвитку інтерактивних форм навчання, серед яких:

Ø     використання ШІ для автоматизованого аналізу творів, що дозволяє учням отримувати більш детальне уявлення про стилістичні особливості текстів;

Ø     застосування генеративних моделей для творчого письма, що сприяє розвитку навичок побудови тексту та роботи з художніми образами;

Ø     інтеграція чат-ботів і віртуальних асистентів у процес навчання, що може сприяти підвищенню рівня засвоєння теоретичних знань за рахунок імітації інтерактивного діалогу.

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів і правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. ст. 42 Закону України "Про освіту"   https://www.youtube.com/watch?v= egOjLJWBtwk

Етичні аспекти та педагогічна відповідальність. Важливим аспектом роботи вчителя в умовах активного використання штучного інтелекту є усвідомлення етичних викликів, пов’язаних із його застосуванням. Одним із ключових питань є проблема академічної доброчесності, оскільки учні можуть використовувати ШІ-інструменти не лише як допоміжний засіб, а й як спосіб автоматизованого виконання завдань без належного осмислення матеріалу.

Роль учителя в цьому контексті полягає у формуванні у школярів відповідального підходу до використання технологій, що передбачає:

Ø     усвідомлення авторського права та академічної етики при використанні матеріалів, згенерованих ШІ;

Ø     навчання правильному      використанню   технологій           для

аналітичної та дослідницької роботи;

Ø     стимулювання учнів до самостійного критичного мислення та творчого підходу у виконанні навчальних завдань.

Завданням сучасного педагога є також моніторинг впливу технологій на навчальний процес, що передбачає аналіз ефективності інтеграції ШІ в освітню практику, визначення потенційних загроз та адаптацію методик викладання з урахуванням нових цифрових реалій.

Штучний інтелект змінює не лише структуру навчального процесу, а й концепцію ролі педагога, який із традиційного джерела знань трансформується у наставника, модератора та координатора освітнього середовища. Використання ШІ-інструментів відкриває широкі можливості для персоналізованого навчання, автоматизації рутинних завдань, розвитку аналітичного мислення учнів, проте не може замінити ключових аспектів педагогічної діяльності – формування особистісних цінностей, розвитку творчих здібностей і виховання академічної доброчесності.

Таким чином, у сучасній школі вчитель виконує комплексну функцію: поєднує цифрові технології із традиційними методиками, навчає критично мислити, контролює процес використання ШІ в освітньому середовищі та формує культуру відповідального ставлення до новітніх технологій, а ефективна інтеграція штучного інтелекту в навчальний процес можлива лише за умови активної участі педагога, який забезпечує баланс між інноваціями та гуманістичними засадами освіти, що є основою для формування інтелектуально розвиненого та відповідального покоління.

 

Перспективи та тенденції ШІ в освіті

 

Сучасний розвиток штучного інтелекту (ШІ) кардинально змінює освітнє середовище, сприяючи автоматизації навчального процесу, персоналізації навчання та оптимізації управлінських процесів у закладах освіти. Впровадження технологій штучного інтелекту в освітню практику розширює можливості як для педагогів, так і для учнів, сприяючи формуванню адаптивних моделей навчання, що відповідають індивідуальним особливостям кожного здобувача освіти. Однак поряд із численними перевагами постає низка викликів, які потребують системного підходу до інтеграції ШІ у навчальні процеси.

Розгляд перспектив і тенденцій розвитку штучного інтелекту в освіті передбачає аналіз його основних напрямів застосування, прогнозування можливих змін у структурі навчального процесу та визначення ключових завдань, що мають бути вирішені для забезпечення ефективного використання інтелектуальних технологій у педагогічній діяльності.

 

 

 

Одним із ключових напрямів розвитку штучного інтелекту в освіті є його здатність формувати адаптивне та персоналізоване навчання, яке враховує рівень знань, стиль мислення, швидкість засвоєння матеріалу та індивідуальні освітні потреби кожного учня. Використання інтелектуальних навчальних платформ дає змогу автоматично аналізувати навчальні досягнення учнів і створювати персоналізовані навчальні траєкторії, що значно підвищує ефективність освітнього процесу.

Однією з основних переваг штучного інтелекту в освіті є можливість створення адаптивних освітніх середовищ, у межах яких кожен учень отримує доступ до індивідуально підібраних завдань і навчальних ресурсів відповідно до його рівня підготовки. Інтелектуальні системи здатні аналізувати помилки учня, визначати його сильні та слабкі сторони, а також пропонувати відповідні завдання для подальшого розвитку.

Зокрема, перспективним напрямом є інтелектуальні репетиторські системи, що функціонують на базі штучного інтелекту і здатні в реальному часі адаптувати пояснення навчального матеріалу відповідно до рівня розуміння учня. Такі технології вже активно використовуються у світовій освітній практиці (наприклад, платформи Coursera, Duolingo, Khan Academy AI) і продовжують удосконалюватися.

Штучний інтелект значно спрощує процес оцінювання знань учнів, що дозволяє автоматизувати рутинні завдання педагога та забезпечити об’єктивність у виставленні оцінок. Сучасні системи можуть:

Ø     автоматично перевіряти тестові завдання та письмові роботи, аналізуючи граматичні, стилістичні та логічні помилки;

Ø     оцінювати усні відповіді, використовуючи технології розпізнавання мовлення та аналізу інтонації;

Ø     адаптувати складність контрольних завдань відповідно до рівня підготовки учня.

Такий підхід дозволяє зменшити суб’єктивність у процесі оцінювання та водночас розвантажити викладачів від значного обсягу перевірочних робіт. Водночас одним із викликів є необхідність забезпечення етичності алгоритмів оцінювання, які повинні бути позбавлені системних упереджень та враховувати індивідуальні особливості учнів.

Один із перспективних напрямів застосування ШІ в освіті – це використання генеративних моделей для автоматичного створення навчальних матеріалів. Такі технології здатні генерувати тестові завдання, узагальнювати великі обсяги текстової інформації, формулювати ключові тези, створювати адаптовані навчальні курси відповідно до рівня підготовки учня.

Зокрема, штучний інтелект може використовуватися для:

Ø     автоматичного формування підручників і навчальних посібників з можливістю        швидкого оновлення

інформації;

Ø     створення інтерактивних мультимедійних курсів із вбудованими адаптивними алгоритмами;

Ø     генерації вправ, тестів і завдань, що відповідають рівню знань конкретного учня.

Проте виклики, що постають у цьому контексті, пов’язані з необхідністю контролю за якістю згенерованого контенту, його відповідністю державним стандартам освіти та запобіганням поширенню некоректної або хибної інформації.

Розвиток штучного інтелекту в освіті має кілька стратегічних напрямів, які визначатимуть майбутнє навчального процесу:

1. Інтеграція доповненої та віртуальної реальності (AR/VR) у навчальні програми

Ø Поєднання ШІ з технологіями доповненої та віртуальної реальності дозволить створювати інтерактивні навчальні середовища, що сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу.

2. Розвиток етичного ШІ та алгоритмів, що враховують моральні аспекти освіти

Ø Запровадження механізмів перевірки об’єктивності алгоритмів, усунення можливих упереджень у навчальних системах, захист персональних даних учнів.

3. Використання когнітивних технологій для підтримки емоційного інтелекту учнів

Ø Аналіз емоційного стану учнів під час навчання та адаптація методів викладання відповідно до рівня їхнього залучення та розуміння матеріалу.

4. Створення глобальних освітніх платформ, що працюють на основі ШІ

Штучний інтелект стає невіддільною складовою освітнього середовища, сприяючи трансформації традиційної системи навчання, переходу до персоналізованих моделей освіти та оптимізації викладацької діяльності, а його застосування відкриває широкі перспективи для підвищення ефективності навчального процесу, проте водночас ставить перед педагогами, розробниками освітніх технологій та державними органами управління освітою низку викликів, що потребують усвідомленого та стратегічного підходу до впровадження інтелектуальних систем у сферу освіти.

                 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ

ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Вправи з української мови з застосуванням інструментів штучного інтелекту

5 клас

 

Вправа 1. «ШІ-помічник: однозначні та багатозначні слова»

1.                 Учитель вводить у ChatGPT запит: «Наведи 5 прикладів однозначних слів і 5 прикладів багатозначних слів українською мовою.»

2.                 Учні переглядають відповіді та обговорюють, чи погоджуються з прикладами.

3.                 Кожен учень отримує завдання: знайти у своєму оточенні 3 предмети, назви яких є багатозначними словами.

4.                 Використовуючи Google Lens або DeepL Translator, учні досліджують переклади цих слів іншими мовами та визначають, чи мають вони багатозначність у різних мовах.

5.                 Учні вводять у ChatGPT речення з багатозначним словом (наприклад: "Лист впав на землю.") та просять ШІ пояснити, яке значення має це слово у їхньому реченні.

6.                 Обговорення, чи можуть у цьому реченні бути інші значення.

 

Вправа 2. «АІ-ілюстрація: Пряме і переносне значення слова»

Кожен учень отримує слово, яке може мати пряме і переносне значення (наприклад: «золоте серце», «кам’яне обличчя»).

Учні вводять опис цього виразу у DALL·E (наприклад: «намалюй людину з кам'яним обличчям») і аналізують, як штучний інтелект «розуміє» переносне значення.

Потім учні створюють аналогічне зображення для прямого значення (наприклад, «кам'яне обличчя» як статуя з каменю).

Обговорення. Чи вдалося ШІ правильно відобразити переносне значення? Чому іноді штучний інтелект плутається у значеннях слів?

 

Вправа 3. «Синонімічний батл із ШІ»

Учні діляться на команди. Кожна команда вводить у Reverso Context слово, шукає його синоніми і записує їх.

Потім команди по черзі називають знайдені синоніми. Хто не може назвати нового синоніма — вибуває.

 

Вправа 4. «Антонімний квест»

Учитель вводить у ChatGPT запит: «Наведи 10 слів разом з антонімами українською мовою.»

Учні виписують їх та визначають, які антоніми знайомі, а які — ні.

Використовуючи Wordwall, учні грають у «пазл» з антонімами (наприклад, «холодний – гарячий», «старий – молодий»).

Кожен учень створює «історію навпаки», використовуючи антоніми (наприклад, «Одного разу в далекій країні жив дуже добрий, а не злий король…»).

Учні вводять свої історії у ChatGPT і просять його дописати ще кілька речень.

 

 

6 клас

 

 

Вправа 1. «Розумний редактор»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Напиши 5 словосполучень і 5 речень українською мовою.»

2.                 Вони аналізують відповіді ШІ, перевіряють, чи правильно розподілені словосполучення та речення.

3.                 За       допомогою          Grammarly            (або вбудованих          засобів перевірки правопису) учні редагують граматичні помилки.

4.                 Обговорення. Чому речення передає завершену думку, а словосполучення — ні?

Вправа 2. «Знайди помилку у ШІ»

1.                 Учитель     створює     в         ChatGPT     запит:          «Напиши    3

словосполучення та 3 речення, але навмисне допусти 3 помилки.»

2.                 Учні мають знайти помилки у структурі речень та словосполучень.

3.                 Обговорення. Які найчастіші помилки допускає ШІ?

Вправа 3. «Фразеологізми в картинках»

1.                 Учні отримують фразеологізми («бити байдики», «мотати на вус», «накивати п’ятами»).

2.                 Вони вводять їх у DALL·E та отримують зображення, які інтерпретують вислів буквально.

3.                 Далі учні пояснюють, як насправді слід розуміти фразеологізм, і створюють речення з ним.

Вправа 4. «Фразеологічний детектив»

1.                 Учні вводять у Google Lens запит «українські фразеологізми»

та шукають цікаві сталі вирази.

2.                 Вони досліджують походження одного з фразеологізмів (за допомогою ChatGPT або Wikipedia).

3.                 Обговорення. Чому деякі фразеологізми досі вживаються, а інші – ні?

Вправа 5. «Іменниковий виклик»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Напиши 10 слів, серед яких є іменники, прикметники та дієслова.»

2.                 Вони мають розподілити слова за частинами мови.

3.                 Перевірка правильності відповідей у LearningApps (вчитель створює інтерактивну вправу «Розподіл за категоріями»).

Вправа 6. «ШІ-перекладач іменників»

1.                 Учні вводять в Google Translate або ChatGPT іменники в однині та множині, перекладаючи їх іншими мовами.

2.                 Вони аналізують, як змінюється слово при перекладі (наприклад, «море – моря» → «sea – seas»).

3.                 Обговорення. Чи в усіх мовах змінюється число іменників так само, як в українській?

Вправа 7. «Оживи прикметник!»

1.                 Учні вводять у Pictory AI прикметник (наприклад, «веселий») та отримують серію зображень.

2.                 Вони описують картинку за допомогою інших прикметників, формуючи зв’язний текст.

Вправа 8. «Прикметниковий рейтинг»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Які 5 прикметників найчастіше використовують в українській мові?»

2.                 Вони створюють у Mentimeter інтерактивне опитування, де клас голосує за найуживаніші прикметники.

3.                 Обговорення. Чому деякі прикметники популярніші за інші?

 

 

7 клас

 

Вправа 1. «Дієслівний генератор»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Згенеруй     5         речень,        у             яких дієслова передають різні часові форми (минулий, теперішній, майбутній час)».

2.                 Вони аналізують відповіді, виписують дієслова та визначають їхній час.

Вправа 2. «Дієслова в Google Lens»

1.                 Учні використовують Google Lens для сканування уривків текстів (наприклад, зі шкільних підручників чи газет).

2.                 Виписують дієслова та визначають, які з них стоять у неозначеній формі.

3.                 Перевіряють правильність визначення, вводячи ці слова у ChatGPT            із        запитом:    «Це    дієслово     в          неозначеній          формі          чи       у відмінюваній?»

Вправа 3. «ШІ-малюнок дієприслівника»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Склади 3 речення з дієприслівниковими зворотами.»

2.                 Обирають одне речення та вводять у DALL·E запит, щоб створити ілюстрацію до нього (наприклад, для речення «Співаючи, він малював картину.» можна створити малюнок людини, яка співає і малює одночасно).

3.                 Клас обговорює, наскільки ілюстрація відповідає змісту речення.

Вправа 4. «Прислівниковий аналізатор»

1.     Учні вводять у ChatGPT запит: «Склади 5 речень з різними групами прислівників.»

2.     Вони виписують прислівники та визначають їхню групу

(спосіб дії, місце, час тощо).

3.     За допомогою Reverso Context шукають синоніми до знайдених прислівників.

Вправа 5. «Ввічливий ШІ-діалог»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Як правильно привітатися у різних ситуаціях?»

2.                 Порівнюють відповіді ШІ та аналізують їхню відповідність до українських традицій.

3.                 Записують власні варіанти у Google Voice та перевіряють правильність вимови.

Вправа 6. «Створення пам’ятки»

1.      Учні створюють у Canva пам’ятку з мовленнєвим етикетом (наприклад, «Як правильно вибачитися?», «Як звертатися до незнайомих людей?»).

2.      Презентують пам’ятку класу.

 

8 клас

 

Вправа 1. «Знайди підмет у ШІ-реченнях»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Склади 5 речень, у яких підмет буде виражений іменником, займенником, числівником, інфінітивом і фразеологізмом.»

2.                 Вони виписують ці речення та позначають у них підмет.

3.                 Перевіряють відповіді, використовуючи LearningApps, де вчитель заздалегідь створює інтерактивне завдання: потрібно вибрати правильний підмет серед варіантів.

Вправа 2. «Фотоаналіз: знайди підмет!»

1.                 Учні використовують Google Lens, щоб сфотографувати сторінку з художньої книги або підручника.

2.                 Використовують функцію розпізнавання тексту та виписують 10 речень.

3.                 Виділяють у кожному реченні підмет та його граматичні характеристики.

Вправа 3. «ШІ-редактор»

1.                 Учні вводять у QuillBot кілька речень із присудками та отримують варіанти їхньої перефразації.

2.                 Аналізують, чи змінився вид присудка після редагування.

3.                 Виписують змінені варіанти та класифікують присудки за видами.

Вправа 4. «Візуалізація однорідності»

1.     Учні отримують речення з однорідними членами  ü На столі лежали книжки, зошити, ручки. 

ü    По небу пливли білі, пухнасті, легкі хмари. 

ü    На святі виступали музиканти, співаки, танцівники. 

ü    У кошику були яблука, груші, сливи, персики. 

ü    За вікном шелестіли тополі, верби, клени. 

ü    У зоопарку ми бачили левів, тигрів, жирафів, слонів. 

ü    На морському узбережжі розташувалися шезлонги, парасольки, столики. 

ü    На подвір’ї гралися хлопчики, дівчатка, малюки. 

ü    Під час подорожі ми відвідали Київ, Львів, Одесу, Харків. 

ü    На полиці стояли старовинні, дорогі, рідкісні книги.

2.                Вводять речення у DALL·E, щоб отримати ілюстрацію.

3.                Після перегляду малюнків клас обговорює: 

ü     Чи вдалося ШІ правильно передати ідею однорідності?

ü     Як можна змінити речення, щоб картинка стала іншою?

 

Вправа       5.        «Розпізнай звернення!»

1.     Учні вводять речення у Google Voice та вмикають голосовий набір.

2.     Потім вони вимовляють ці речення, додаючи звернення 

№	Речення без звернення	Речення із зверненням
1	Дякую за допомогу.	Дякую, Олено, за допомогу!
2	Поверни, будь ласка, книжку.	Антоне, поверни, будь ласка, книжку.
3	Візьми парасольку, буде дощ.	Мамо, візьми парасольку, буде дощ.
4	Чи підеш на концерт?	Максиме, чи підеш на концерт?
5	Ти гарно виконав цю роботу.	Друже, ти гарно виконав цю роботу!
6	Подивись, як красиво навколо.	Тетяно, подивись, як красиво навколо!
7	Розкажи про свою подорож.	Олександре, розкажи про свою подорож.
8	Діти, готуйтеся до уроку.	Діти, готуйтеся до уроку!
9	Вітаю з перемогою!	Пане Ігорю, вітаю з перемогою!
10	Відкрий, будь ласка, двері.	Маріє, відкрий, будь ласка, двері.

 

3.     Перевіряють, чи Google правильно вставив розділові знаки.

4.     Обговорюють: 

ü  Чи завжди голосова система правильно розпізнає звернення?

ü  Чому інтонація важлива у спілкуванні?

Вправа 6. «Створи пісню-звернення»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Напиши коротку пісеньку (4 рядки), у якій є звернення.»

2.                 Використовують Soundraw AI для створення мелодії до своїх текстів.

3.                 Співають або читають свої пісні класу, аналізуючи, як звернення змінює емоційність вислову.

 

9 клас

 

Вправа 1. «ШІ-перекладач прямих і непрямих висловлень»

1.                 Учні вводять речення з прямою мовою в чат-бот або генератор тексту ШІ (наприклад, ChatGPT).

2.                 Дається команда: «Перетвори це речення в непряму мову».

3.                 Учні аналізують результат і виправляють можливі помилки.

4.                 Далі вони беруть непряму мову та перетворюють її знову на пряму мову.

5.                 Порівнюють отриманий результат із вихідним реченням.

Приклад.

Учень вводить:

–        Мама сказала: «Я куплю тобі новий рюкзак».

ШІ перетворює:

–        Мама сказала, що купить мені новий рюкзак.

Вправа 2. «Хто що сказав?»

1.                 Учитель вводить у ШІ запит: «Згенеруй діалог між двома друзями про вибір книги».

2.                 Учні отримують діалог із прямою мовою.

3.                 Завдання: перетворити його на розповідь із непрямою мовою.

4.                 Потім можна повернути речення назад у форму прямої мови.

Вправа 3. «ШІ-співрозмовник»

1.                 Учні обирають тему розмови (наприклад, «Мій улюблений предмет» або «Підготовка до екзамену»).

2.                 Вводять команду в ШІ: «Склади діалог між двома учнями про …».

3.                 Отриманий          діалог          переписують,     звертаючи            увагу             на розділові знаки.

4.                 За необхідності            виправляють помилки в оформленні реплік.

Вправа 4. «Аудіодіалог з ШІ»

1.                 Використовуючи голосовий помічник (Google Assistant, Siri), учні починають розмову на задану тему.

2.                 Записують відповіді помічника та аналізують побудову діалогу.

3.                 Оформлюють цей діалог письмово у вигляді реплік.

Після цього учні оформлюють діалог письмово.

Вправа 5. «ШІ-композитор речень»

1.                 Учні вводять у ШІ прості речення (наприклад: «Я вийшов з дому.» «Йшов дощ.»).

2.                 Просять ШІ об’єднати їх у складне речення.

3.                 Аналізують отриманий варіант і виправляють можливі помилки.

Вправа 6. «Продовжи речення»

1.                 Учні вводять у ШІ половину речення (наприклад: «Надворі похмуро, але…»).

2.                 Просять ШІ завершити його у вигляді складносурядного речення.

3.                 Аналізують відповідь і пропонують альтернативні варіанти.

 

 

 

Вправи з української літератури з застосуванням інструментів штучного інтелекту

5 клас

 

Вправа 1. «Віднови історію» по твору Івана Франка «Фарбований Лис»

1.                 Учитель вводить у ChatGPT запит: «Склади короткий переказ казки «Фарбований Лис», але з пропущеними ключовими словами.»

2.                 Учні отримують текст із пропусками слів (імена, події, характеристики).

3.                 Заповнюють пропуски та перевіряють правильність за підручником.

Приклад тексту: «Одного разу хитрий ___ (хто?) утік від ___ (кого?) і сховався в ___ (де?). Вранці звірі подумали, що він ___ (хто?).»

4.                 Учні вводять у ChatGPT: «Придумай продовження казки

«Фарбований Лис»: що сталося, коли звірі дізналися правду?» 

5.                 Аналізують різні варіанти відповідей. 

6.                 Дописують власне продовження та оформлюють його у StoryJumper як ілюстровану електронну книгу.

Вправа 2. «ШІ-ілюстратор» по твору           О.        Олеся          «Микита

Кожум’яка» 

1.     Учні вводять у DALL·E або Canva AI: «Створи ілюстрацію до казки «Микита Кожум’яка», де зображено бій з драконом».

2.     Аналізують, чи відповідає

зображення змісту казки.

3.     У Canva AI додають деталі (кольори, текст, пояснення).

4.     Презентують ілюстрації.

Вправа 3. «Діалог із драконом» по твору О. Олеся «Микита Кожум’яка»

1.                 Учні вводять у Character.AI запит: «Ти дракон із казки «Микита Кожум’яка». Відповідай на питання: чому ти нападаєш на людей? Чи боїшся Микиту? Що зробиш після поразки?»

2.                 Аналізують відповіді.

3.                 Переписують діалог у зошиті, дотримуючись правил оформлення.

Вправа 4. «ШІ-декламатор» по твору Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

1.                 Учні вводять текст вірша у Natural Reader.

2.                 Слухають озвучення.

3.                 Повторюють, копіюючи інтонацію.

4.                 Читають вірш уголос перед класом.

Вправа 5. «Розкажи мені казку» по            твору         В.        Нестайко             «Чарівний талісман»

1.      Учитель вводить уривок казки в Voicemaker.

2.      Учні слухають і відповідають: 

ü    які герої присутні?

ü    що відбувається?

ü    яка емоційна атмосфера?

3.                 Самостійно          озвучують            уривок,       намагаючись             передати емоції.

4.                 Учні вводять у ChatGPT: «Що було б, якби головний герой не знайшов талісман?»

5.                 Аналізують, чи змінилася мораль історії.

6.                 Записують власний варіант у StoryJumper, створюючи цифрову книгу.

 

6

 

Вправа 1. «Євшан-зілля: ключ до пам’яті»       по      твору         М.             Вороного «Євшан-зілля»

1.                 Учитель     зачитує      уривок        із поеми, де згадується євшан-зілля.

2.                 Обговорюється перше враження учнів: що може означати ця рослина?

3.                 Учні використовують Google Lens, щоб знайти зображення степових рослин, які могли бути євшан-зіллям.

4.                 Обирають             картинку, яка,   на       їхню думку,          найбільше відповідає опису з твору.

5.                 Вводять у ChatGPT запит: «Що символізує євшан-зілля у творі М. Вороного? Як цей образ пов’язаний із темою патріотизму?»

6.                 Обговорюють отриману відповідь.

7.                 Учні пишуть міні-есе (5-7 речень) на тему: «Якби у мене було євшан-зілля, що б воно нагадало мені?»

8.                 Обирають свій особистий «символ пам’яті» та пояснюють його значення.

9.                 Використовуючи Canva AI, учні створюють постер із зображенням євшан-зілля та його символічним значенням, додають цитату з поеми.

Вправа 2. «Генератор пригод» по твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

1.                 Учні вводять у ChatGPT або AI Dungeon запит: «Придумай нову пригоду Яви і Павлуші. Вони знову вигадали щось неймовірне!»

2.                 Аналізують          відповідь і

додають власні ідеї.

3.                 Записують продовження історії у формі діалогу або розповіді.

4.                 Учні вводять у Theater AI запит: «Напиши веселий діалог між Явою і Павлушею, які сперечаються про свою нову вигадку». 

5.                 Розігрують сценку в парах або малюють розкадровку в Canva Storyboard.

Вправа 3. «Генератор гумору» по твору П. Глазового «Похвала»

1.                 Учні вводять у ChatGPT запит: «Поясни, в чому комічний ефект у вірші «Похвала» П. Глазового».

2.                 Створюють власні жартівливі вірші за прикладом поета.

3.                 Перевіряють свій гумор у Joke Generator.

Приклад запиту: «Згенеруй гумористичний вірш про школу у стилі Павла Глазового.»

4.                 Учні вводять текст вірша у Murf AI або Voicemaker.

5.                 Прослуховують озвучення.

6.                 Вибирають найкращий варіант і пробують повторити інтонацію.

Вправа 4. «ШІ-дискусія» по твору Л. Глібова «Муха і Бджола»

1.                 Учні вводять      у          Character.AI запит: «Ти – Муха, а я – Бджола. Давай посперечаємося: хто з нас важливіший у світі?»

2.                 Відповідають на аргументи ШІ.

3.                 Записують свої висновки в таблиці:

Аргументи Мухи	Аргументи Бджоли
…	…

 

 

 

 

7

 

Вправа 1. «Таємний лист тухольців» по твору І. Франка «Захар Беркут» 

1.                      Учні обговорюють,    які історичні події зображені у творі.

2.                      Визначають ключові проблеми тухольців: боротьба за свободу, стратегія захисту, єдність громади.

3.                      Учні вводять у ChatGPT запит: «Напиши лист від імені тухольців до сусіднього            племені      з          проханням допомоги            проти             монголів.

Використовуй староукраїнський стиль.»

4.                      Отримують текст і редагують його за власним баченням.

5.                      Використовуючи DALL·E, вводять запит: «Ілюстрація середньовічного посланця, що несе пергамент у горах».

6.                      Додають створений лист у Canva AI, стилізуючи його під пергаментний документ.

7.                      Презентують роботи класу.

Вправа 2. «Втеча з полону» по твору А. Чайковського «За сестрою» 

1.                      Учні вводять у AI Dungeon запит: «Я – Павлусь із повісті «За сестрою». Я втік із татарського полону і хочу знайти шлях додому.

Опиши мою подорож.»

2.                      Отримують варіант пригоди, допрацьовують його в парах.

3.                      Використовуючи Google Maps, учні визначають можливий шлях повернення Павлуся в Україну (наприклад, через Крим, Дніпро тощо).

4.                      Створюють віртуальний маршрут у Google Maps та аналізують, які природні та історичні перешкоди могли зустрітися на шляху.

5.                      Обговорюють, чи був цей шлях реалістичним.

Вправа 3. «Поезія у звуках і кольорах» по твору В. Симоненка «Лебеді материнства»

1.                      Учні вводять текст вірша у Murf AI та прослуховують різні варіанти озвучення.

2.                      Обговорюють, який голос та інтонація найкраще передають емоцію твору.

3.                      У DALL·E вводять запит: «Ілюстрація до вірша «Лебеді материнства» (нічне небо, лебеді, мати, Україна)».

4.                      Аналізують створене зображення, порівнюють із власними уявленнями.

5.                      У Soundraw AI учні підбирають спокійну мелодію для супроводу читання вірша.

6.                      Читають вірш під музику, аналізують, чи змінюється емоційне сприйняття.

Вправа 4. «Шлях Климка» по твору Г.Тютюнника «Климко» 

1.                      Учні знаходять місця, якими міг подорожувати Климко.

2.                      Використовують Google Earth, щоб побачити сучасний вигляд цих місць.

3.                      Вводять у ChatGPT запит: «Що міг думати Климко під час своєї подорожі?»

4.                      Отримують відповіді та формують щоденникові записи героя.

5.                      Використовуючи Voicemaker, учні створюють аудіощоденник Климка.

6.                      Презентують аудіо класу, порівнюють власні емоційні реакції.

 

8

 

Вправа 1. «Голос поета» по твору Т.

Шевченка «Думи мої, думи мої…»

1.                 Учні вводять текст вірша у Murf AI.

2.                 Прослуховують його, аналізують тональність і виразність голосу.

3.                 Обговорюють: Чи передає голос той настрій, який хотів висловити Шевченко?

4.                 Вводять у ChatGPT запит: «Які символи використовує Шевченко у вірші «Думи мої…» та що вони означають?»

5.                 Обговорюють, які з цих символів можна візуалізувати.

6.                 У Canva AI учні створюють постер до вірша з основними символами (думи, могила, вітер).

7.                 Додають цитати та пояснюють, як вони передають настрій твору.

Вправа           2.        «Слова,      що надихають» по твору В. Сосюри «Любіть Україну» 

1.           Учні вводять у ChatGPT запит:    «Розкажи, як       у          вірші «Любіть Україну» розкривається тема патріотизму?»

2.           Обговорюють відповіді,

формулюють власну думку.

3.           У DALL·E учні вводять запит: «Мальовнича Україна у стилі поезії Сосюри (соняшники, синє небо, прапор, щасливі люди)»

4.           Аналізують зображення та співвідносять його з віршем.

5.           Учні використовують Soundraw AI для створення мелодії до вірша.

6.           Читають    уривки        вірша           під     музичний супровід, обговорюють емоційне враження.

Вправа 3. «Суд над Герасимом» по твору І. Карпенко-Карого «Сто тисяч»

1.      Учні вводять у ChatGPT запит: «Який характер має Герасим

Калитка? Чому він жадібний?»

2.      Аналізують, як його жадібність призвела до трагедії.

3.      У Character.AI створюють чат із «Герасимом Калиткою» і ставлять йому питання. Записують його відповіді та використовують їх у дебатах.

4.      Використовуючи Canva AI, учні створюють афішу вистави «Сто тисяч» із головним конфліктом.

Вправа 4. «Кінокадри війни» по твору О. Довженка «Ніч перед боєм»

1.                 Учні вводять у DALL·E запит: «Солдати        біля вогнища    перед             боєм, напружена атмосфера»

2.                 Аналізують          створене зображення.

3.                 Учні вводять уривок у Voicemaker, обирають військовий тон голосу.

4.                 Обговорюють. Чи вдалося передати атмосферу твору?

5.                 Учні шукають на карті місцевість, де могли відбуватися події оповідання.

6.                 Аналізують, як географія впливала на бойові дії.

 

9 клас

 

Вправа 1. «VR-подорож у світ «Сну»» по твору Т. Шевченка «Сон»

1.                 Учні досліджують у Google Earth місця, описані в творі.

2.                 Відповідають: Яке місце в поемі найбільш критично описане?

3.                 Вводять у DALL·E запит: «Зображення Петербурга 19 століття очима Шевченка (темні вулиці, царський палац, прості

люди)».

4.                 Аналізують, наскільки картинка відповідає настрою твору.

5.                 Запит у ChatGPT: «Які сатиричні прийоми використовує Шевченко у поемі «Сон»?»

6.                 Обговорення отриманої відповіді та формулювання висновків.

Вправа 2. «Монолог Прометея» по твору Т. Шевченка «Кавказ»

1.                 Учні вводять у Character.AI: «Я Прометей із поеми «Кавказ».

Поясни, чому мене називають символом боротьби?»

2.                 Отримують відповіді та аналізують їх.

3.                 У Murf AI учні вводять уривок про Прометея та слухають, як він може звучати.

4.                 Обговорюють: Які емоції викликає голос?

5.                 У Canva AI учні створюють постер із образом Прометея.

Вправа 3. «Діалог із Катериною» по твору Т. Шевченка «Катерина»

1.                 Запит у ChatGPT: «Якби Катерина могла висловитися

сучасному суспільству, що б вона сказала?»

2.                 Аналіз відповідей, дискусія.

3.                 Вводять у DALL·E: «Дівчина з дитиною, що йде зимовою дорогою, опустивши голову».

4.                 Порівнюють з власними уявленнями.

5.                 Учні вводять текст у Voicemaker, вибираючи жіночий голос.

6.                 Очікуваний результат вправи: учні глибше усвідомлюють трагізм долі Катерини.

Вправа 4. «Анімована Енеїда» по твору І. Котляревського «Енеїда»

1.                 Вводять у DALL·E: «Гумористична карикатура Енея – козака, який гуляє в раю».

2.                 Використовують Deep AI Video для створення короткої анімації.

3.                 Запит у ChatGPT: «Які стилістичні засоби роблять «Енеїду» смішною?»

Вправа 5. «Суд над Возним» по твору І. Котляревського

«Наталка Полтавка»

1.                 Мета: проаналізувати персонажа через драматизацію.

2.                 У Character.AI учні ведуть діалог із персонажем, доводячи його неправоту.

3.                 У Canva AI учні створюють афішу вистави «Суд над Возним».

4.                 Учні вводять репліки в Murf AI, вибираючи різні голоси для персонажів.

5.                 Очікуваний результат вправи: учні розуміють характери персонажів через творчі інтерпретації.

 

Очікувані результати практичного застосування інструментів ШІ на уроках української мови і літератури

 

В умовах сучасного освітнього процесу впровадження інструментів ШІ є одним із найперспективніших напрямів розвитку навчання української мови та літератури. Практичний аналіз їхнього використання доводить, що вони здатні значно підвищити ефективність засвоєння матеріалу, урізноманітнити методи навчання та залучити учнів до активної взаємодії з текстами.

Аналіз практичного використання інструментів ШІ у навчальному процесі показав, що вони можуть виконувати низку важливих функцій:

1.                 Генерація тексту та аналіз творів (ChatGPT) сприяє розвитку критичного мислення, допомагає глибше зрозуміти зміст і художні особливості творів.

2.                 Візуалізація образів та подій (DALL·E, Canva AI) забезпечує розширене сприйняття тексту через графічні матеріали.

3.                 Озвучення та інтонаційний аналіз текстів (Murf AI, Voicemaker) допомагає учням краще відчувати ритм, тональність та емоційну виразність творів.

4.                 Інтерактивні дискусії та рольові ігри (Character.AI) дозволяють поглиблено дослідити психологію персонажів та створювати нові варіанти діалогів.

5.                 Географічна візуалізація місць подій (Google Earth) сприяє інтеграції знань із літератури, історії та географії, допомагаючи учням краще зрозуміти простір творів.

Використання технологій штучного інтелекту на уроках української мови та літератури має такі ключові переваги:

1.                 Поглиблене розуміння тексту. Учні краще засвоюють зміст творів, оскільки мають змогу аналізувати їх з різних точок зору та взаємодіяти з текстом у нових форматах.

2.                 Розвиток критичного та креативного мислення. Робота із ШІ сприяє формуванню навичок аналізу тексту, пошуку прихованих смислів, розуміння авторського стилю та використання літературних прийомів.

3.                 Мотивація до навчання. Інтерактивні формати, можливість створення власних ілюстрацій, текстів та аудіо супроводжують навчальний процес і роблять його більш цікавим.

4.                 Розвиток цифрових компетентностей. Учні навчаються працювати з сучасними технологіями, що є важливим у контексті цифрової трансформації освіти.

5.                 Індивідуалізація навчання. Використання ШІ дозволяє адаптувати завдання під рівень знань кожного учня, надаючи персоналізовані пояснення та додаткові матеріали.

Застосування інструментів штучного інтелекту на уроках української мови та літератури демонструє значний потенціал для покращення навчального процесу. Вони допомагають урізноманітнити форми роботи, підвищити залученість учнів і сформувати новий підхід до вивчення літератури, що поєднує традиційні методи з можливостями цифрових технологій.

У майбутньому подальше впровадження ШІ в освіту може включати створення інтерактивних навчальних платформ, розвиток адаптивного навчання та використання віртуальної реальності для глибшого занурення у світ художніх творів. Таким чином, штучний інтелект стає не лише допоміжним інструментом, а й важливим компонентом сучасного навчального процесу, який забезпечує новий рівень взаємодії з мистецтвом слова.

 

                 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.                 Вікторова Л.В., Кочарян А.Б., Мамчур К.В., Коротун О.О. Застосування штучного інтелекту та чат-ботів під час вивчення іноземної мови // Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. 2021. Вип. 32. Т. 2. С. 166–173

2.                 Кадемія М.В., Візнюк І. І., Поліщук А. Н., Долинний С.В. Використання штучного інтелекту у вивченні іноземної мови здобувачами освіти // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2022. С. 153–163

3.                 Козаченко Г. Д.Використання штучного інтелекту під час написання кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти суспільногуманітарного напряму // Технології доброчесного використання штучного інтелекту у сфері освіти та науки: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 31 липня – 10 вересня 2023 року. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023. С. 116–121

4.                 Коновальчук Н.В. Перспективи застосування інструментів на основі штучного інтелекту у викладанні української мови як іноземної // Український педагогічний журнал. 2024. №3. С. 160–166. 

5.                 Маланюк В.Я. Використання штучного інтелекту в діяльності науково-освітнього працівника: переваги та недоліки // Технології доброчесного використання штучного інтелекту у сфері освіти та науки: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 31 липня – 10 вересня 2023 року. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023. С. 171–175 

6.                 Матвієнко О.Н., Степанчук О.Д. Штучний інтелект у підготовці майбутніх учителів до роботи з освітнім медіаконтентом // Освітньо-науковий простір. 2023. №4 (10). С. 112–121 

 

             

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Розробка уроку з української мови в 6 класі з використанням ШІ

 

Тема: «Фразеологізми – таємний код мови: розкриваємо значення сталих висловів за допомогою штучного інтелекту» Мета уроку:

ü    сформувати в учнів поняття про фразеологізми, їх значення та особливості використання;

ü    навчити знаходити фразеологізми в текстах та пояснювати

їх зміст;

ü    удосконалити мовлення учнів через використання сталих виразів.

ü    розвивати            навички     роботи        з          інформаційними

технологіями;

ü    формувати критичне мислення при аналізі значення

фразеологізмів;

ü    сприяти розвитку творчого мовлення через інтерактивні вправи.

ü    навчити учнів використовувати штучний інтелект для аналізу мовних явищ, пошуку інформації та створення творчих завдань.

Очікувані результати:

ü    учні розпізнають фразеологізми у текстах;

ü    пояснюють          їх        значення, використовуючи         цифрові

інструменти;

ü    застосовують фразеологізми у власних висловлюваннях;

ü    критично оцінюють інформацію, отриману від штучного інтелекту.

 

 

Обладнання:

1.                Комп’ютери, планшети або смартфони з доступом до

Інтернету.

2.                Використані ШІ-інструменти: 

ü     ChatGPT – для пояснення значень фразеологізмів.

ü     DALL·E – для створення візуальних асоціацій до фразеологізмів.

ü     DeepL Translator – для порівняння фразеологізмів у різних мовах.

 

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент

1.                  Привітання учнів.

2.                  Оголошення теми та мети уроку.

3.                  Мотивація: «Чи знаєте ви, що фразеологізми – це мовний код, який дозволяє нам говорити образно та цікаво? Сьогодні ми навчимося його розгадувати       і           навіть        створимо візуалізації фразеологізмів за допомогою штучного інтелекту!»

II. Актуалізація опорних знань Метод «Мозковий штурм» з ChatGPT

1.Учитель запитує в учнів:

v     Що таке фразеологізм?

v     Чи використовуєте ви сталі вирази у мовленні?

v     Чи можна здогадатися про значення фразеологізму, якщо його почути вперше?

2.Учні вводять у ChatGPT запит: «Що таке фразеологізм? Наведи три приклади».

3.Обговорення відповідей ШІ, порівняння з власними знаннями. III. Вивчення нового матеріалу

1. Теоретичний матеріал з інтерактивними прикладами. Учитель пояснює поняття фразеологізму, використовуючи матеріал, згенерований ChatGPT.

 

Розповідає про три основні групи фразеологізмів:

ü   за       значенням:          фразеологізми-синоніми, антоніми, фразеологізми-метафори.

ü   за структурою: порівняння, сталі вирази, прислів’я.

ü   за походженням: народні, запозичені, біблійні, історичні.

 

2. Використання DeepL Translator. Учні вводять у DeepL Translator кілька українських фразеологізмів (наприклад: «бити байдики», «спіймати облизня») та аналізують їх переклади іншими мовами.

Обговорення. Чи завжди фразеологізми перекладаються дослівно?

IV. Закріплення знань

Вправа 1. «Розгадай значення!»

1.Учні вводять у ChatGPT запит: «Що означає фразеологізм «водити за ніс»? Наведи речення з цим фразеологізмом».

 

2.Чи співпадає пояснення ШІ з тим, що ми знали раніше?

Вправа 2. «Фразеологізми в малюнках»

1.                 Учитель дає учням фразеологізми («тягти кота за хвіст», «горіти роботою», «золоті руки»).

2.                 Учні вводять їх у DALL·E та отримують зображення.

3.                 Аналізують, чи правильно ШІ зрозумів значення виразу.

Чи вдалося штучному інтелекту правильно «намалювати» значення фразеологізму?

Вправа 3. «Фразеологізм у дії!»

1.                 Учні отримують картку з фразеологізмом.

 

№	Фразеологізм	Значення
1	Бити байдики	Ледарювати, нічого не робити
2	Витрачати порох	Даремно докладати зусиль
3	Водити за ніс	Обманювати, вводити в оману
4	Дати відкоша	Рішуче відмовити
5	Залізні нерви	Бути витривалим, стійким до труднощів
6	Кам'яне серце	Бути байдужим, нечутливим
7	Мотати на вус	Запам’ятовувати, брати до уваги
8	Пекти раків	Червоніти від сорому
9	Спіймати облизня	Залишитися ні з чим, не отримати бажаного
10	Тримати язик за зубами	Мовчати, приховувати інформацію

2.                 Вони пишуть невелику історію (3-4 речення), у якій він використаний у контексті.

3.                 Використовують ChatGPT для перевірки стилістики та отримання зворотного зв’язку.

4.                 За бажанням, учні генерують ілюстрацію до своєї історії у DALL·E.

Вправа 4. «Фразеологічний комікс»

1.                 Учитель пояснює завдання. «Фразеологізми часто мають переносне значення, яке не відповідає буквальному розумінню слів. А що, якщо ми спробуємо намалювати їх дослівно?»

2.                 Кожен учень (або група) отримує фразеологізм (взяти з вправи 3): 

3.                 Учні вводять у DALL·E запит, наприклад: «Малюнок: людина буквально сидить на шиї в іншої людини.»

4.                 Далі учні створюють двокадровий комікс: 

ü     перший кадр – дослівне зображення фразеологізму (генерує DALL·E).

ü     другий кадр – правильне значення фразеологізму у життєвій ситуації (намальований самостійно або створений у Canva).

5. Учні презентують свої комікси класу, а однокласники намагаються відгадати, який фразеологізм зображено.

Вправа 5. «Фразеологізм у сучасному світі»

1.      Учитель пояснює завдання: «Фразеологізми – це не архаїзми, а жива частина нашої мови. Давайте перевіримо, чи вживаються вони сьогодні!»

2.      Учні отримують список фразеологізмів: 

ü   "Кидати слова на вітер"

ü   "Золоті руки"

ü   "Пускати пил в очі"

3.                 Кожен учень вводить у ChatGPT запит: «Чи використовується фразеологізм 'кидати слова на вітер' у сучасній мові? Наведи приклади з новин, соцмереж або книг.»

4.                 ШІ      пропонує   сучасні        приклади використання.   Учні аналізують відповіді та перевіряють, чи справді цей фразеологізм досі активно використовується.

VI. Підсумки уроку

1.                Що нового дізналися про фразеологізми?

2.                Як штучний інтелект допоміг нам у навчанні?

Учитель акцентує увагу на тому, що ШІ – це потужний інструмент для навчання, але потрібно завжди критично оцінювати його відповіді.

 

VII. Домашнє завдання

Завдання 1. Використовуючи ChatGPT, знайти ще 5 українських фразеологізмів та їхні аналоги в англійській мові.

Завдання 2. Створити комікс із 3 кадрів на основі будь-якого фразеологізму, використовуючи DALL·E або власний малюнок.

Очікувані результати:

ü    учні зрозуміють поняття фразеологізму, навчаться їх розпізнавати та використовувати.

ü    навчаться працювати з ШІ та критично оцінювати його відповіді.

ü    отримають практичний досвід інтерактивного навчання через малюнки та тести.

                 

Додаток Б Розробка уроку з української літератури в 7 класі з використанням ШІ

 

Тема: Використання інструментів ШІ на уроках літератури при вивченні твору Івана Франка «Захар Беркут» Мета уроку:

ü    ознайомити        учнів            із        можливостями використання

штучного інтелекту в аналізі літературних творів;

ü    розвивати            навички     критичного         мислення, текстового

аналізу та творчого письма;

ü    використовувати        ШІ      для    створення            візуального та

аудіального супроводу до тексту;

ü    поглибити розуміння історичного контексту повісті та характерів персонажів.

Обладнання та ресурси:

ü    комп’ютери, смартфони або планшети з доступом до

Інтернету;

ü    ChatGPT     (https://chat.openai.com/) –          аналіз          тексту,

генерація відповідей;

ü    DALL·E (https://openai.com/dall-e) – генерація ілюстрацій;

ü    Murf AI (https://murf.ai/) – озвучення уривків тексту.;

ü    Google Maps / Google Earth (https://earth.google.com/) – аналіз місцевості тухольців;

ü    Canva AI (https://www.canva.com/) – створення плакатів і презентацій.

СТРУКТУРА УРОКУ I. Організаційний момент 

1.                 Привітання учнів.

2.                 Оголошення теми та мети уроку.

3.                 Коротка бесіда: «Як ви думаєте, як ШІ може допомогти вивчати літературу?»

II. Актуалізація знань 

Міні-дискусія: «Історична основа повісті»

1.                 Учні діляться тим, що вже знають про історичні події, описані в повісті.

2.                 Учитель ставить питання: «Чому тухольці чинили опір монголам? Чому Захар Беркут став символом народної мудрості?»

3.                 Учні формулюють власні думки.

III. Основна частина 

Вправа 1. «Голос Захара Беркута» 

1.                 Учні обирають уривок з промовою Захара Беркута.

2.                 Вводять текст в Murf AI, щоб почути його з різними інтонаціями.

3.                 Обговорюють: 

ü     Як      змінюється          враження від     уривка,       якщо змінити тональність голосу?

ü     Які емоції передає цей фрагмент?

ü     Чи відповідає голос мудрому старцеві?

Вправа 2. «Стратегія тухольців» 

1.                 Учні відкривають Google Earth і знаходять Карпати.

2.                 За       допомогою          ChatGPT     отримують          короткий аналіз географічного положення тухольців.

3.                 Обговорюють: 

ü   Які переваги та недоліки цього місця для оборони?

ü   Як тухольці використали природу для захисту?

ü   Як би вони діяли в сучасних умовах?

Вправа 3. «Ілюстрації до повісті» 

1.      Учні вводять у DALL·E запит: «Гірська долина Карпат, фортеця тухольців, монгольське військо»

2.      Аналізують отримані зображення: 

ü   Чи відповідає картинка опису в повісті?

ü   Що можна було б змінити?

3.                Створюють у Canva AI плакат, додаючи цитати з тексту.

4.                Презентують свої роботи класу.

IV. Закріплення знань 

Вправа 4. «Чому Захар Беркут – сучасний герой?» 

1.                 Учні вводять      у          ChatGPT     запит:          «Які сучасні лідери нагадують Захара Беркута?»

2.                 Отримують відповіді та обговорюють їх у класі.

3.                 Діляться власними думками: 

ü  Чи потрібні сьогодні такі особистості?

ü  Які риси Захара Беркута важливі для сучасного суспільства?

4. Вчитель підсумовує: Захар Беркут – приклад морального лідерства, яке не втрачає актуальності.

V. Підсумок уроку 

Рефлексія. «Що нового я дізнався сьогодні?» Учні відповідають на питання: 

1.                 Чи допоміг ШІ краще зрозуміти текст?

2.                 Яка вправа була найцікавішою?

3.                 Якби ви мали можливість використати ШІ ще раз, для чого б ви його застосували?

Очікуваний результат. Учні краще розуміють текст через сучасні технології та застосовують нові знання для аналізу літератури.

Домашнє завдання (на вибір):

1.Використовуючи ChatGPT, створити альтернативний фінал повісті або скласти власний монолог Захара Беркута про сучасний світ.

2.Використовуючи Google Maps, знайти місця, що пов’язані з історичними подіями повісті.