Використання технологій віртуальної реальності в освітньому процесі

Використання технологій віртуальної реальності

в освітньому процесі

Сучасна освіта характеризується широким впровадженням новітніх технологій, у тому числі цифрових. Необхідність цих процесів обумовлена загальносвітовими тенденціями та здійсненням цифрової трансформації усіх галузей суспільного життя в Україні, актуалізованої на законодавчому рівні. Тому запровадження нових форм, методів, засобів, в основі яких лежать інформаційно-комунікаційні та цифрові технології є безсумнівно актуальним.

Сучасні цифрові засоби та технології мають низку істотних переваг перед традиційними та дозволяють з більшою ефективністю організовувати освітню діяльність, нівелювавши ключові проблеми та труднощі, що мають місце в освітньому процесі на даному часовому етапі.

До таких переваг ми відносимо:

 1. Наочність;

2. Інтерактивність;

3. Варіативність засобів та напрямків застосування;

4. Градація рівнів складності;

5. Можливість застосування при дистанційній та змішаній формах організації освітнього процесу;

6. Доступність об'єктів, що вивчаються незалежно від їх місцезнаходження;

7. Можливість здійснення у будь-яких часових рамках (за тривалістю, за часом доступу);

8. Незалежність від погодних умов, пори року;

9. Можливість багаторазового повтору;

10. Безкоштовність;

11. Персоналізованість;

12. Широкий спектр цифрового інструментарію.

Серед усього різноманіття цифрових технологій і засобів, що застосовуються в освітньому процесі, хочеться виділити віртуальну екскурсію, організація якої передбачає широкий варіативний спектр, і якій притаманні всі переваги сучасних цифрових засобів та технологій.

Внаслідок динамічних процесів, що впливають на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зміст освітнього процесу, дидактичні засобів, та цільового спрямування нашого дослідження на природничу галузь, виникає потреба в уточненні поняття «віртуальна екскурсія».

Віртуальна екскурсія – це така форма організації освітнього процесу, що передбачає наочну демонстрацію цифровими засобами віртуального відображення реально існуючих об'єктів (парків, музеїв, галерей, курортів, виробничих або природних об'єктів, пам'яток), з метою самостійного ознайомлення, спостереження, вивчення, опису цих об’єктів, збору необхідної візуальної інформації для задоволення дозвільно-розважальної, науково-пізнавальної чи навчальної, виховної потреби.

Виходячи з визначення віртуальної екскурсії, ми можемо виділити такі цільові напрямки віртуальної екскурсії:

 1. Дозвільно-розважальний напрямок, що передбачає організацію екскурсій з метою знайомства з пам'ятками, місцями відпочинку та дозвілля. Метою даного напряму є формування художньоестетичного сприйняття, здорового способу життя, екологічної та соціальної культури.

2. Науково-пізнавальний напрямок передбачає організацію екскурсій у музеї, на різні природні та виробничі об'єкти з метою формування загальної ерудиції, наукового світогляду, загальнокультурної компетентності, розвитку пізнавальних навичок, розширення та поглиблення умінь здобувати знання.

 3. Освітній напрямок передбачає вирішення конкретних педагогічних завдань пов'язаних із формуванням знаннєвого компонента при реалізації вимог державного освітнього стандарту.

 Найбільш доцільно здійснювати класифікацію віртуальних екскурсій за змістовим компонентом:

– оглядові (кілька екскурсій поєднано загальною темою);

 – об'єктні (екскурсія у конкретний музей, галерею, об'єкт);

 – тематичні (екскурсії, що розкривають певну тему або її окремі аспекти);                   – біографічні (екскурсії, створені задля вивчення конкретної історичної особистості чи групи людей);

 – природничі та технічні (екскурсії, які спрямовані на вивчення об'єктів, явищ, процесів, законів живої та неживої природи);

– краєзнавчі (це екскурсії, метою яких є вивчення історії рідного краю);

 – історико-культурні (екскурсії історичними місцями, що розкривають періоди історії розвитку держави та національної культури).

Віртуальна екскурсія, як і будь-яка форма організації освітнього процесу має власну методику організації та проведення. Методика проведення віртуальної екскурсії – це вміння показати об'єкт, описати його властивості та зв'язки, подати в необхідному ключі інформацію про нього та пов'язані з ним події. Вона включає сукупність методичних прийомів та техніки проведення, завдання яких забезпечити найбільшу ефективність віртуальної екскурсії як форми організації освітнього процесу.

  Методика організації віртуальної екскурсії включає три етапи:

 – підготовчий;

 – основний;

 – завершальний, кожен з яких передбачає реалізацію певних послідовних дій.

Переваги віртуальної екскурсії очевидні і окреслені вище.

Але існує і низка недоліків, які некритичні, але суттєво впливають на кінцевий результат та ефективність віртуальної екскурсії як форми організації освітнього процесу.

До недоліків віртуальної екскурсії можна віднести:

1. Існуючі віртуальні екскурсії є переважно іншомовним продуктом, тому виникають складності при сприйнятті інформації. (Але відповідне налаштування браузера на авто переклад на рідну мову дозволяє нівелювати даний недолік)

2. Налаштування техніки (встановлена застаріла операційна система, брандмауер, антивірусні системи, браузер) не завжди дозволяє реалізувати всі цілі та завдання. (Перевстановлення ОС, оновлення програм, більш точні налаштування дозволяють подолати і цей недолік).

3. Обов’язкова наявність стабільного широкосмугового інтернету.

Віртуальна екскурсія, як сучасна форма організації освітнього процесу, що ґрунтується на ІКТ, показує свою високу ефективність і надає широкі можливості та інструментарій для розвитку кругозору, творчості, проведення досліджень, задоволення потреб у інформації. Але ця ефективність можлива лише при системності роботи, належній організації та підготовці до екскурсії, дотримання відповідної методики.

Форма подання інформації для активізації участі здобувача освіти у віртуальній екскурсії має бути потрійною: у вигляді картинки (фотографії) з активним гіперпосиланням, у вигляді текстового гіперпосилання та у вигляді QR-коду.

Що ж таке QR код?

Висновки. Сучасний педагог, щоб бути дійсно сучасним, має рухатись синхронно з прогресом, з сучасними технологіями, володіти цифровими компетентностями, що є природним для сучасного інформаційно насиченого життєвого середовища. і.