Сценарій випускного вечора в 9 класі.

(Лунає музика, на сцену виходять ведучі. Двієшник смикає відмінницю за косичку, відмінниця б'є двієшника портфелем, він тікає.)

Відмінниця. Так, Іванку, досить валяти дурня. (Васька дістає з портфеля булочку). Сьогодні у наших 9-тикласників такий відповідальний день, а ти тільки й думаєш про їжу.

Двієшник (Жує)Але, я ще не їв зранку.

Відмінниця. Чи ти не вмреш? Підождеш. Наші випускники через манікюрчик, зачіску, прасування і крихти в роті не тримали, а ти тут ... Так давай ховай свій брекфест і будемо починати.

Двієшник. Ну. добре, я все давно на дієту зібрався сідати, бо я ж на хореографа хочу навчатися .

Відмінниця. Ой, який з тебе хореограф, тобі тільки булочки жувати.

Двієшник.Та не дратуй.

Відмінниця. Так, вже пора починати, ти час бачив? Давай витирай крихти з бороди і будемо свято відкривати.

(На тлі звучить музика). Вранці пролунав останній дзвоник, а зараз вже прийшов час починати випускний вечір. Випускники вже в очікуванні цього відповідального моменту.

Двієшник. Травнева спускається ніч.

Збираються зорі в танок.

Над гуртом юнацьких обличч

лунає останній дзвінок.

Дівчата, такі чарівні

до школи востаннє прийшли.

Сьогодні не джинси вони,

а сукні святкові вдягли.

А школа сміється і сльози ковтає,

у світ виряджаючи вас

Із неба, здається, під ноги злітає,

кружляє останній вальс.

Від щирого серця вам щастя бажає:

"Рушайте у добрий час"!

Нехай не урветься, в житті не лишає

дитинства прощальний вальс!

Розходиться дружна сім'я

віднині по різних стежках...

У кожного доля своя

і свій незатьмарений шлях.

Прямує до сонця ваш клас.

Услід йому вікна горять.

То мами, чекаючи вас,

до самого ранку не сплять.

 (Музика затихає. Яся дивиться здивовано на Васю.)

Відмінниця. Ну нічого собі, Іванку, у тебе не все ще втрачено.

Двієшник. Знала б ти яких   зусиль мені це коштувало .Але це ще не все. Хочеш вірш про осінь?

Відмінниця. Іванку, яка осінь?

Двієшник. Ну можу про ромашки.

Відмінниця. Іванку, які ромашки, яка осінь, у нас випускний вечір, є справи важливіші! Потрібно вітати наших випускників. Дозвольте запросити в зал - наших 9-класників.

(Звучить фонова музика, в зал виходять випускники).

Ведучий: Ми в черговий раз зібралися в цьому ошатному, затишному залі, щоб знову поринути у світ дитинства і привітати наших випускників з отриманням першого в їхньому житті документа - атестата.

Ведуча  Зустрічайте тих, в чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ, дати йому більше світла, тепла, гармонії та простору.

Ведучий. Зустрічайте!

Цікавих і кмітливих!

Усміхнених, веселих, жартівливих!

Задуманих, закоханих, мрійливих!

Серйозних і дорослих, серцю милих!

Сучасних, прогресивних, заповзятих!

Старанних, працьовитих і крилатих!

Неприструнених, впертих, незбагненних.

І волелюбних, неповторних, індивідуальних!

Ведуча: Ось вони – бентежні й зашарілі, горді й схвильовані, сором’язливі і впевнені. Своєю легкою ходою вони сьогодні прокладають шлях у майбутнє, невідоме, зоряне, світле.Запрошуємо вас на сцену

Ведучий: Марусяк Іван Миколайович та Олександра Василівна привели сьогодні на випускний бал свою чарівну доньку Богдану.

Чарівна дівчина, наче лілія вродлива,

Тендітна, ніжна, як роса,

По суддівськи справедлива

А за плечима ще й коса

Здібна, розумна, обдарована

Мила і бездоганна,

Марусяк Богданна.

Ведуча: Зустрічайте! Боднарук Олександра Василівна та Володимир Дмитрович і сьогодні поряд з ними крокує їх дорослий син Володимир.

Привітний і гарний хлопчина

Своя у нього на те причина

Трошки він сором’язливий

Бо до всього він ранимий

Подарунки дарувати

Полюбляє всім дівчатам.

Хлопець він у нас дуже класний

І сучасний Володимир Дмитрович Боднарук.

Ведучий:Родина Каланчі Валентини Василівни виряджає сьогодні у самостійне життя свою доньку Юлію.

Розумна і смілива до всього

Не образить вона дитинчати малого

У спілкуванні хист багатий має

Усім добра вона бажає

Вона розумна і кмітлива

До того ще і жартівлива

Будемо ми її зараз вітати

Каланча Юлія її звати.

Привітаймо їх!

Ведуча:Ще одним випускником Крутофостом Владиславом поповнилась сьогодні родина Крутофоста Володимира Васильовича та Світлани Василівни.

Він високий, і стрункий

Милий, славний, чепурний.

Вірний друг і добрий брат

У нього до всього найдеться море порад

Впевнений у собі

Буде вірний друг і тобі.

Це в нас Владислав Крутофіст.

Ведучий: Випускником став наш Кушнір Василь – наймолодший син  Кушнір Ніни Михайлівни.

Під час уроку любить малювать

М’яча не проти поганять

Смішні історії придумує для нас

І друзів має цілий клас.

В майбутньому хороший батько

І вірний друг і добрий дядько.

Запрошуємо на сцену ми його

Кушніра Василя Михайловича.

Ведуча:У родині Кричуна Віталія Ярославовича та Галини Василівни також свято та школу закінчує їхній старший син Валентин.

Добрий характер він має

У скрутну хвилину всім допомагає

Хлопець він є в нас красивий

Добрий і незлобливий

Розвеселити може всіх

У компанії зачати сміх,

Здогадались, що за хлопець

Це Кричун Валентин.

Ведучий: Отже  - наші дівчата!

Вони – активні і спокійні,

Вирішують всі справи мирно.

В них усмішка на вустах,

Іскорки горять в очах.

Всіх з півслова розуміють,

Швидко все робити вміють,

А на хлопців як поглянуть,

Зразу веселіше стане!

Ведуча:А це – наші хлопці!

Як ніхто, всі самостійні,

Виділяються постійно.

Де вони – там рух завжди.

Вчитись можуть залюбки.

Артистичні і красиві,

До роботи не ліниві.

Наче справжні козаки,

Ось такі – випускники!

Ведучий:. А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на нашому святі. Це – найближчі, найрідніші для наших випускників люди, їх батьки. Для них сьогоднішній день – також свято. Але дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, вони згадують, напевне, і свій випускний, і свою юність. А від того стають красивішими і, навіть, молодшими. Вітаємо батьків оплесками!

Ведуча: Та перелік гостей буде неповним, коли ми не згадаємо людей, які були поряд із випускниками всі роки навчання в школі, які віддавали їм не тільки свої знання, а й частину свого життя, свою душу. Привітаємо оплесками учителів школи. 

Ведучий: Вітай, Україно,

Сьогоднішню зміну

Хай гордо й заклично

Державний Гімн звучить велично!

Звучить Гімн України

Ведуча: Вечір, присвячений урочистій події вручення атестатів про неповну загальну середню освіту випускникам Новоселицької загальноосвітньої школи -2019 року оголошується відкритим.

Ведучий:. . Дорогі випускники! Закінчився ще один навчальний рік, і, може бути, один з найважчих у вашім шкільнім житті. Клас за класом, сходинка за сходинкою, предмет за предметом, і в кінці випускні іспити.

Ведуча: Так, або інакше. Шановні гості, раді повідомити вам про те, що всі випускники витримали перші шкільні випробування, і багато хто з них отримали відмінні та добрі оцінки, а отже і атестати у них будуть - супер. Молодці!

Ведучий. Ми починаємо довгоочікувану церемонію вручення атестатів нашим дев'ятикласникам Право зачитату наказ №  «про випуск учнів дев'ятого класу» надається Заводовській Уляні Дмитрівні.

Ведуча: Ну нарешті  наш директор

Головний підписав наказ,

Що прийшла пора зі школи

Випускать дев'ятий клас!

Ведучий: .А зараз увага! А зараз – найголовніша подія нашого вечора. Випусники зібрали урожай – це плоди розуму, знань та добра. Тому емоції вирують через край. Слово для привітання і вручення атестатів про неповну загальну середню освіту випускникам 2019 року надається директору Новоселицької школи Пороху Тарасу Тарасовичу

(Музичний супровід на вручення атестатів)

Ведуча. Сьогодні наших випускників також прийшов привітати сільський головаЖмендак Василь Ігорович. Тож запрошуємо вос до вітального слова.

Ведучий: Ну от і все,атестати ви отримали, здається можна вирушати у дорогу

Ведуча: Почекай! У вас іще є час. та й не можна вам просто так зникнути і все.

Ведучий: Чому?

Ведуча:  Як відомо , кожен виходячи з дому,повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері…і лишити що небудь на пам'ять.

Ведучий: Легко сказати . А що вони можуть залишити? Квіти?

Ведуча:   Красиво ,але цього замало, вони зів'януть.

Ведучий: Хороші слова подяки?

Ведуча:  Вже краще , але вони забудуться.

Ведучий Фотографії?

Ведуча:  Але ж вони мовчать!

Ведучий: Придумав!Тоді ми можемо спробувати влаштувати справжнє свято, а в ньому…

Ведуча:  А в ньому будить і квіти…

Ведучий: і найтепліші слова …і пісні…

Ведуча:  і їхні обличчя…

Ведучий: Прекрасно! А назвемо ми його : « Дев'ять зіркових років»(музика )

Ведуча:  ні нічого не вийде!

Ведучий: Чому? Давай спробуємо!

Ведуча:  А сценарій? А режисура ? А спонсори?Ні , не вийде!

Ведучий: Все у нас вийде! Що ж вони , даремно вчилися стільки років у школі? Ти забула скільки в дев'ятому класі талановитих учнів?

Богдана ти твори писати навчилася? Без шпаргалок?Отже і сценарій напишеш!Володя, до вечорів шкільних готувався? От і режисера знайшли. Юля малювати вчилася? От і декорації намалюєш. Влад танцювати вмієш? Будеш відповідати за хореографію, Вася руки вмілі маєш? Підготуєш реквізит., Валентин дружні стосунки навчився укладати? Будеш промовтером.

Ведуча:  А спонсори?

Ведучий: Та всі ці роки їхніми спонсорами були їхні батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом!

Ведуча:  А актори?

Ведучий:  Усі ми. Усі ви . Адже, якщо вони – відїджаючі, то ви - проводжаючі. Це вам вони усміхаються, обіцяють повернутися,писати, дзвонити…

Ведуча: І неодмінно сумувати за вами!Добре! Досить балачок. Час не стоїть! Починаємо!

Ведучий: :Кінокомпанія «Тато – мама – пікчерс»…

Ведуча:  За замовленням міністерства освіти  і науки України 2019 року

Ведучий: Представляє психологічну драму…

Ведуча:  З елементами трилера, бойовика, комедії та мелодрами…

Ведучий :Тривалістю – 9 років…

Ведуча:  Кожного дня по 6 серій, ой по 6 уроків! 

Ведучий :Всього лише три ролі: Учні, Вчителі та Батьки…

РАЗОМ : Мульти – мега – суперсеріал « Новоселицька Школа»!

Помічниця режисера: Дубль 1, серія 1: «Наші перші кроки»

Сценка №1

Помічниця режисера: А все починалось ось так…

Тато: Алло, це пологовий будинок? Це Кушнір?

Медсестра:Так, у вас хлопчик. Вимагає Конституцію, і дотримання Конвенції про права дитини.

Тато: Скажіть Крутофіст народила?

Медсестра:  Хвилиночку, так, у вас хлопчик. Дуже весело перебирає ніжками, мабуть буде футболістом.

Тато: Каланча Валентина народила?

Медсестра:Так. Дівчинкак, вона вже усіх організувала,  і говорить, що буде старостою.

Тато: Алло, слухаю. Марусяк?

Медсестра: У вас дівчинка, у неї дивовижний голос. Довелося ставити подвійні рами, бо від її голосу  та енергійності шибки повилітали.

Тато: Боднарук народила?

Медсестра: У вас чарівний хлопчик, уже перевірив у медсестер пульс, та  строє Їм свої блакитні оченята.

Тато: Кричун ?

Медсестра: У вас хлопчик. В даний момент захищає перед головним лікарем теорію солодкого сну.

Ось такі були , ваші дорослі діти.

Ведуча    Коли, як же все почалося?

Ведучий А почалася ця історія в далекому 2004 році.

(музика) 

Ангел .Ти ще не віриш - а я вже в тебе є.  

Ти ще не знаєш, як я виглядаю,

А в мене вже волоссячко твоє

І усмішку татусеву я маю.

А я вже вмію мріяти й рости,

Емоцій різних маю вже багато,

Я вмію чути, як смієшся ти,

І як баском тобі щось каже тато.

Я так чекаю сонця і весни,

Бо навесні зустрінуся із вами.

А поки що я сплю і бачу сни,

Де я в обіймах татуся і мами.

(під презентацію до ангелочка підходять мами з проханнями)

• Ангелочку, будь завжди поряд із моєю кровиночкою. Якщо я відволічуся, захисти мого синочка від біди. Нехай він буде здоровим і красивим, прошу тебе.(Боднарук.)
• Ангелочку, благаю тебе, не відступай від мого хлопчика: я так довго його чекала. Нехай люди завжди радіють йому, як я зараз радію. (Крутофіст)
• Ангелочку, прошу тебе, супроводжуй мою донечку всіма життєвими стежками. Хай вона завжди буде щасливою і радісною.(Марусяк.)
• Ангелочку, будь ласка, допоможи моєму синочку вирости добрим і справедливим. Нехай його люблять люди, як я люблю.(Кричун.)
• Ангелочку, почуй моє прохання. Хай моя донечка на своїй життєвій стежині зустрічає лише добрих і чуйних людей. Дай їй терпіння й мужності.(Каланча.)
• Ангелочку, нехай мій син росте сильним і здоровим. Хай на кожній життєвій стежині чекає його удача та вірні друзі. (Кушнір.)

Ведучий: Слово мама росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка, гладить по голівці дитину рідна рука. Із букви-краплинки та звука-сльозинки народиться одного дня на світ святе слово мама, мовлене устами янголятка, й осяє хату.

Ведуча Тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як і не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати.

Ведучий: І ось вони вже школярі. Довгих 9 років вони вчилися, дружили, разом відпочивали, пізнавали цей світ. Час пролетів непомітно. 

Сценка №2

(батько читає газету, заходить донька)

Дочка: Тату, а чому йде дощ?

Батько: Підеш до школи, дізнаєшся

Дочка: Тату, а в Баби яги є бабенята?

Батько: Звідки я можу знати?

Дочка: Тату, а навіщо коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Дочка: Татку, а мотоцикл не любить цукерки?

Батько: Не знаю, я його не запитував.

Дочка: Татку, ти не сердишся, що я тебе про все запитую?

Батько: Що ти, моя дитино? Як можна? Адже чим більше ти запитуєш, тим більше знатимеш.

(Донька виходить)

Батько: От же непосидюще! Хоч би швидше до школи віддати.

(Музика «Учат в школе»)

Сценка №3

 (на сцену виходить двірник - бабулька  з мітлою сідає на стілець, співає)

Жили у бабусі….

(Мама веде сина за ручку)

МАМА. Скажіть, будь ласка, тут в школу записують?

ДВІРНИК. Тута, тута.

МАМА. А хто тут старший? Мені потрібно хлопчика в школу записати.

ДВІРНИК. Я сама старша. А ви дитину до школи підготували?

МАМА. Звичайно підготували. Дитина знає три мови, вищу математику, теорію відносності.

ДВІРНИК. Ну а прогулювати, брехати, огризатися з учителями і плювати жувачками в стелю може?

МАМА. Ой ні. Ми ще це не проходили. Але він здібний!

ДВІРНИК. Значить будемо вчити.

(Забігає мама з дочкою)

МАМА. Ой, де тут можна доньку в школу записати?

ДВІРНИК. Тута, тута. Здібна?

МАМА. Ой, скажу по секрету у мене дуже талановита дівчинка. В 3 роки оперу написала «Памперс моєї мрії». А весь цей рік працювала над манументальними полотнами. Ось (розкриває, показує, якась мазня написано «мама»)

ДВІРНИК. Ага. Бегемотик з морквиною як живий.

МАМА. Та який це бегемотик. Тут же ясно написано «МАМА». Це я. Взагалі до дитини потрібен індивідуальний підхід. Творчий, але дівчинка поки й сама не знає, що б таке створити?

ДВІРНИК. Значить будемо вчити творити!

(Забігає батько з хлопчиком )

БАТЬКО Швидше, швидше запишіть цього малолітнього розбишаку в 1 клас. Пацан ідеально пристосований до навчання. В голові – повний вакуум, абсолютна пустота, можна навіть сказати – справжня цілина, так що сійте розумне, добре, вічне.

(хлопчик наводить автомат на двірника, вона піднімає руки, встає)

ДВІРНИК. Бу-ум. Сіять.

Жили у бабусі….

Ведуча:  Це добре, розумне, вічне сіяла в наших душах наша перша вчителька Калачик Олександра Василівна.

Ведучий: Це ж геніально! Наступну серію ми присвятимо саме їй.

Помічниця режисера: Дубль 2, серія 2:  «Всіх найважчий перший клас».

Ведуча:  Шкільний дзвінок! Пам’ятаєте, як він покликав вас на перший урок? Якими несміливими невмійками ви зайшли в шкільні двері? Як навчилися безшумно сідати і вставати з – за парти?

Ведучий: Як одержували свої перші бали? Як часто ви починали нове життя і говорили самі собі: «Все, завтра почну нове життя, стану краще вчитися: правильно виконаю вправу з мови, задачу з математики зроблю сам і читати буду щодня.»

Ведуча: А скільки запитань ставили своєму першому вчителю? Тож подивимося , як це було.

Мелодія «Вчать у школі » З’являються 6 «першокласників», з кульками у руках, один – з великою пластмасовоюмашинкою на мотузочці.

Вчитель:Доброго дня, діти! Починаємо  наш перший у житті урок!

Ведучий: Перша вчителька– справжній професіонал…Бо вірить у своє покликання..

Учень1: А у нас екзамени будуть?

Вчитель: Будуть, будуть.

Учень 2:А тести і зрізи будуть?

Вчитель: Будуть, будуть.

Учень 3: а що у нас сьогодні на обід?

Учень 4: а можна мені  вийти?

Учень 5:  а нам за хороше навчання орден дадуть?
(Вчитель не встигає відповідати, повертаючи голову то до одного, то до другого учня .)

Вчитель: Ну, не орден, але медаль точно дадуть. Тільки спочатку треба  навчитися малювати палочки : 20 палочок з нахилом вліво і 20 палочок  нахилом вправо.

Учень 6:Ой, а я не знаю, де ліво, а де право!

Учень 7:А я не умію рахувати до 20!

Учень 8:А у мене немає ручки!

Учень 9:А я забув зошит !

Учень 10 :Ну що ви до вчителя причепились? Вона від вас зараз знепритомніє!

Учень 11:Значить так, хто ще щось запитає – буде мати справу зі мною ! У мене тато міліціонер!

Учень 1:А у мене тато  водій!

Учень 2:А у мене тато  начальник!

Вчитель: Так, діти,  стали швидко парами. Нам вже пора йти в їдальню! (музика)

Учні (хором): Ура! (виходять, взявшись за руки.)

Виходять випускники

Випускник 1: А ось і перше вересня,

хвилювались, як ніколи, хвилювалися весь час,

бо тоді прийшли до школи

перший раз у перший клас

Випускник 2 : Все так святково починалось так бентежно,

тоді настали будні уроки та обмеження.

Та швидко в школі ми освоїлись із класом ознайомились

і на довгі 9 років, зникли в школі тиша і спокій

Випускник 3 Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голову нашого першого вчителя!

Випускник 4 Які муки ми терпіли,

доки букви писати ми не вміли,

а тепер пройшли роки

і все згадується залюбки.

Випускник 5  А найбільше та щира посмішка, добре слово нашого першої вчительки Олександри Василівни

Випускник 6 Як часто, дуже часто ми хотіли,

щоб раптом всі ви захворіли

і щоб на місяць чи на рік один

оголосили в школі карантин.

Пісня

Виступ учнів 1 класу

Дівчинка 1: Ой, а ви чули, дівчата, новину?

Дівчинка 2: Яку?

Дівчинка 3: Що трапилось?

Дівчинка 1:  У нас у школі сьогодні бал

Дівчинка 2: Який бал?

Дівчинка 3: Чому ж він присвячений?

Дівчинка 1: Випускний бал 9 класу. Дівчата у гарних вбраннях, як з глянцевого  журналу. Ну. А хлопці – справжні супергерої.

Дівчинка 2: Так,  хлопці-випускники – це окрема тема.

Дівчинка 3: У 9 класі один  юнак кращий за іншого

Дівчинка 1: Серед них є Володя. Такий класний. Він і веселий, і товариський, і добряк.

Дівчинка 2: А я одразу звернула увагу на Влада. Люблю спортсменів. А ще цей юнак дуже розумний.

Дівчинка 3: Я  вам краще про  розкажу. Хлопець-справжній актор. Може будь-яку роль зіграти. Талантіще!

Дівчинка 1: А мені подобаються юнаки працьовиті. Такі як Вася. Крім того, він має гарне почуття гумору.

Дівчинка 2: Шановні випускники!

Дівчинка 3: Бажаємо завжди залишатись справжніми джентльменами

Дівчинка 1: Присвячуємо вам ці частівки

Дівчинка 2:Починаємо частівки,

Не сміятись просимо.

Тут гостей так багато-

Знітитися можемо.

Дівчинка 3: Влад – скарбниця в нас талантів,

Одна біда - який обрать?

Чи у футбол собі податись?

Чи може фізику вивчать?

Дівчинка 1: Біляве волосся у Володі,

Очі схожі на жаринки.

За ним дівчата сумуватимуть

У школі кожної хвилинки.

Дівчинка 2: Валентин зовсім не простий,

Як зразу вам здається.

Одразу настрій піднімається,

Коли він посміхається

Дівчинка 3: Вася такий непосидючий,

Багато інтересів має.

Той, хто із хлопцем оцим дружить,

Швидко смуток свій здолає.

Першокласник. В класі дев'ятому,

В класі випускному

Дві дівчини є такі:

І веселі, і стрункі,

Гарні, мудрі і вродливі,

Юні ще, а вже сміливі,

Ніжні, милі  і прекрасні.

Першокласник. Ой, які ж ви класні!!!

Зовуть їх Юля та Богдана,

Вони сьогодні ось які красива.

Щоб з випускним вас привітати,

Дозвольте цю пісню вам дарувати

Пісня

Учень3:  Аж дев'ять літ назад всіх вас, тоді іще малят,

Уперше привели у перший клас,  де радо всіх зустріли вас.

Учень 4:  Ви в науку крок за кроком йшли з уроку до уроку.

Вам шляху нема назад, бо в руках вже атестат.

Учень 5:   Ваш чудовий атестат –  то є праці результат.

Це путівка в майбуття. Вже у вас нове життя.

Учень 6:  Ви умійте дорожити документом про освіту.

Не забудьте ви ніколи нашу рідну світлу школу.

Учень 7: Скоро й ми повиростаєм і тоді вас запитаєм:

– Що корисного  зробили? Чим країну збагатили?

Учень 8: В школі вам знання дали, щоб в життя ви їх несли.

Честі школи не зганьбіть, тільки славу їй несіть.

Учень 9: Хай життя для всіх вас буде,  наче казка. Кожну мить.

Хай усі вас люблять люди. В щасті й радості живіть!

Учень 10: Рідні наші, випускники і випускниці, ми для вас приготували подарунок.

Щоб себе в дитинстві зараз пригадали,

Перше кохання, щоб не забували

Думками в школу линули у ранці

Даруємо ми вам цей прекрасний танець.

Ведуча: Випускники! Це ви, були такі 9 років назад!

( Танець

Випускник 1: Обіцяєм вам, малята: «Будем добре працювати.

Слово честі вам даєм: школу ми не підведем!

Уважно вислухавши вас, даєм сьогодні вам Наказ:

Читають)

Випускник 2 Бережіть нашу школу, де роки найкращі

Промайнули, злетіли, як мить.

Вчителів наших мудрих, наставників наших,

Поважайте завжди і любіть.

Випускник 3 Хай дороги важкі до світлиці науки

Вам здаються легкими завжди.

Хай вдається усе, за що взялися руки.

Доля хай не пізнає біди.

Випускник 4 Щоб вітри вас ніколи в путі не збороли,

Прапор нашої школи високо несіть.

Честь і славу заслужену рідної школи

Ви продовжіть і ще збагатіть.

Випускник 5 Такі несміливі й неграмотні зовсім

Прийшли ми до школи в далеку ту осінь.

Навчили читати ви нас і писати.

Уклін вам! Спасибі дозвольте сказати.

Випускник 6 Щиро вітаємо нашу першу учительку Олександру Василівну 

У школі ми усі були без мами,

Та ви завжди були із нами.

Ми дякуємо вам, за батьківську турботу,

За те, що любите дітей, свою роботу.

Ведучий. Слово для привітання має перша вчителька Калачик Олександра Василівна .

Випускники дарують квіти першому вчителю

Випускник 1: Так , золотий був час !

Випускник  2: Ні, такі фізичні навантаження уже не по мені!

Випускник 3: Точно! Адже  нам тоді по 6 років було, а зараз – всі – 15!

Випускник 4:  Все  - таки 1-й клас -  не малина

Випускник 5: Уроки – вчи, з вчителями будь ввічливим…

Випускник 6: На  перший урок не  запізнюйся!Жах!

Випускник 1: А попереду ще 8 серій тяжких мук!

Випускник 2: Проте, це вже зовсім інша історія.

Випускник 3: І ось воно – нове життя, веселі та радісні обличчя 5-тикласників…Десь так до класу 9…

Випускник 4 :  Ми часто робили по-своєму : прогулювали, запізнювались не вчили…

Випускник 5 : І вже кому-кому, а класним керівникам діставалось найбільше… 

Випускник 6: Пропоную занотувати до тлумачного словника: словосполучення класний керівник утворилось від вияву найвищої якості — клас! І означає найвищий ступінь вчительської душевності і майстерності.

Ведуча:: Це ж геніально! Наступну серію ми присвятимо саме їй.

Помічниця режисера: Дубль 3, серія 3: «Класний керівник від слова клас!»

Сценка 4 клас

Класний керівник: Ага, попалися? А де це ви були вчора на контрольної? Ну, я чекаю: адреси, явки, шифри, позивні!

Учень 1: Спокійно, Олександра Василівна, у нас на все є довідки..

Учень 2: ...і пояснювальні! (Показує купа папірців.)

Класний керівник співає:

Що ж на вас таке оце найшло:

На урок півкласу не прийшло,

В школу не з'явився ні один!

Всі: А у нас на це є сто причин!

Перша ця причина — це мороз,

Ну а друга — вухо, горло, нос

Хлопці: Третя причина — я не винуватий,

Відправляють нас в воєнкомати! (марширують)

Четверта тут причина — це весна,

Не пускає в школу нас вона.

Всі: П'ята тут причина — апендицит,

Ну а шоста — просто зуб болить.

Сьома, також восьма — це упадок сил,

Ніхто мене нічим не накормив.

Дев'ята тут причина — це склероз,

Десята тут причина — авітаміноз!

Одинадцята....

Класний керівник: Стоп-стоп-стоп, ви що, думаєте, я всі ваші сто причин вислухувати буду? Виходить, так, з кожної причини кожний пише мені твір на 15 сторінках у трьох екземплярах. Останній строк здачі через 15 хвилин!

Ведучий :Через 15 хвилин

Класний керівник: Принесли?

Усі: Принесли.

Класний керівник: По 15 сторінок?

Усі: По 15 сторінок!

Класний керівник: Щось ви швидко впоралися!

Учень 3: Так у нас у всіх твір складається з одного тільки слова:

 Усі: Прогуляв, прогуляв, прогуляв!

Класний керівник: Кримінал, кримінал, кримінал! Усіх викликаю на педраду!

Лікар (входить): Почекайте, діти не винуваті, у них небезпечне вірусне захворювання!

Усі: Урокофобия й прогуломания!

Лікар: Їх треба терміново всіх ізолювати!

Усі: У палату № 5!

Лікар: Запишіть домашнє завдання: кефір, клістир, касторка, 3 рази в день - кожному!

Учень 4: Ой, а ми вже всі повиздоровлювали!

Учень 5: І в нас зворотний процес пішов!

Лікар: Який ще зворотний процес?

Усі: Урокомания й прогулофобия! (Ідуть.)

Ведуча:: Можливо, так розпочався колись ваш другий тиждень навчання у 5-му класі.

Ваша класна мама, Олександра Василівна – вчителька широкої ерудиції, що вільно і невимушено орієнтується в мінливому шкільному житті, ваш музичний режисер, художній керівник, концертмейстер,  педагог-організатор. На небосхилі вам завжди сяятиме зірка із сузір'я «Турбота».

Ведучий: Наших дорогих вчителів ми часто порівнювали з мамами.

Так, наче вони рідні для нас, та і рідні для своїх дітей.

Ведуча:: Всі ви були направлені в цю школу для виконання великої місії.

Пацани. Активні, спортивні, в міру агресивні і прогресивні.

Улюблений шкільний предмет - перерва, коли життя б'є ключем, правда, іноді по голові.

На уроках впадають в тривалу сплячку або віддаються глибоким роздумам на тему «Що далі?».

Ведучий:Дівчата. Загадкові, красиві. У міру серйозні і стервозні.

Улюблений шкільний предмет - дзеркало.

Люблять вирішувати важкі завдання, головне з яких - у чому завтра йти до школи?

Також із задоволенням виконують вправи зі стрільби: немилосердно стріляють очима направо і наліво.

Ведуча:: Вам судилося пройти найскладніших 9 рівнів, досягти наміченої головної, високої мети - знешкодити Аттестатовича, і перейти до виконання наступного, не менш складного завдання  скласти ЗНО та визначитись з місцем подальшого вашого перебування.

Випускник : Я знаю, мамо, ти очам не віриш?

Хіба такими уявляла нас?

Думками часто у минуле линем –

У ті далекі молодші класи.

Ми там малі, кумедні, неслухняні:

Косички, бантики і клякси на щоках

І дивно так, що до моєї мами

Усі ідуть з надією в очах.

Я знаю, мамо, як бувало важко

Як ти не спала уночі.

Як тріпотіло серце наче в пташки

І як до кожного шукала ти ключі.

Ти не могла ділити неподільне

Для тебе клас – це я і я це класс

З тобою всі ділились вільно

І ти завжди підтримувала нас.

Лиш згодом з гордістю я зрозумів

Що в тому є найвища благодать

Й непереборна материнська сила –

Частинку серця учням передать.

Сьогодні впевнено я можу всім сказати

Що  тебе я не підвів.

І разом з друзями я хочу привітати –

Тебе як маму і нашого класного керівника.

Випускник 1: Дорога наша Олександра Василіна, ми впевнені, що за ці роки спілкування  ми для вас стали другою неспокійною сім’єю. Ви були для нас всім – турботливою мамою, строгим учителем, мудрим вихователем. Ми тільки  зараз розуміємо, як важко було Вам з такими бешкетниками, як ми.

Випускник 2: Ми пустували, не виконували домашнє завдання, прогулювали уроки і іноді грубили. Але одне ми знаємо точно. Ми любимо вас.

Випускник 3: Ви зуміли  знайти  спільну мову з кожним із нас. Ви няньчилися з нами, в кожного вклали частинку своєї душі. Ви завжди давали нам мудрі і корисні поради. Правда, те, що ці поради були мудрими і корисними, ми зрозуміли лише тепер.

Випускник 4: Ми підемо, але в серцях своїх ми завжди збережемо любов і повагу до свого класного керівника. За увагу і турботу, приділену кожному з нас в урочний і позаурочний час.

Випускник 5: За наполегливість під час пошуків відсутніх на уроці учнів. За винахідливість, проявлену при виставленні підсумкових балів. А також за щиру людяність, розуміння і підтримку.

Разом: дякуємо Вам за все.

Пісня

Ведучий: Свої вітання сьогодні випускники шлють  також Паранчич Людмилі Степанівні, яка в 7 класі стала нам другою  класною мамою, другом, помічником і розрадником.

Ведуча:: Отож! Наступну серію ми присвятимо саме їй.

Помічниця режисера: Дубль 4, серія 4: «Класний керівник №2!»

Випускник Мені дванадцятий минало,

Як я пішов у стомий клас,

Коли , гуляючи по школі,

Зустрів у коридорі Вас.

Чарівну, молоду, розумну,

м’яку, привабливу, струнку,

одразу я собі подумав:

«Нам треба вчительку таку!»

Ведучий: Довгим і важким був шлях до атестата: одні хапали двійки і зривали уроки, інші тікали з занять і грубили вчителям, треті влаштовували побоїща і втрачали шкільні щоденники, ну а четверті старанно та наполегливо вчилися.

Ведуча::. Але: наївно, наполегливо, вперто

Вірила в вас ваша класна мама!

Вона вас, бувало, за двійки ганяла,

Дзвонила додому, батькам все казала,

Траплялось, коли доведуть її діти,

Сльозу витирала потай в кабінеті.

Але, не зважаючи на негаразди,

І не приховуючи гордість за вас,

Дивиться зараз із теплим смутком

Адже для неї – ви унікальний  клас!

Ведучий: Унікальний, не те слово. Вони завжди вміли виділиться, але ніхто про них так не знав, як їх  класний керівник.

Сценка класному керівнику

Ведуча::. Ну тоді пропоную привітати Людмилу Степанівну  та Олександру Василівну

Випускник 1: Нам доручено привітати наших класних керівників з цією знаменною датою!

Випускник 2:  З якою ще датою? І чому привітати?

Випускник 3: З випускним, дорогі пани! З днем швидкого позбавлення від нас. Зрозуміло?

Випускник 4: А що, їм з нами було погано?

Випускник 5: Ні, їм з нами було не просто погано, вони з нами явно замучилися! Так що ж робитимемо? Ваші пропозиції.

Випускник 6: Може, розповімо вірші або танцюватимемо що-небудь?

Випускник 1: Ти ще хоровод запропонуй поводити. Ти що, окрім брейк-данса, танцювати-то умієш?

Випускник 2:  Ну, тоді не знаю. Давай подаруємо книгу. Книга - кращий подарунок!

Випускник 3: Ага, ти ще згадай, що собака - друг людини, і подаруй цуценя.

Випускник 4: Ну, якщо ти такий грамотний, пропонуй сам!

Випускник 5: Отже, що повинен зробити справжній джентльмен, отримавши завдання привітати красиву жінку? (Дістають гаманці.) Панове! (Дістають із-за поли піджаків квіти.)

Випускник 6:  Ну що ви, серйозніше! Необхідно зібрати усю інформацію про клієнта: звички, захоплення, пристрасті, навіть, вибачте, маленькі слабкості. Завдання зрозуміле?

Всі хлопці: Зрозуміло!

Випускник 1: Тоді за справу!

(Музика з кінофільму "Сімнадцять митей весни".)

Голос за кадром. Інформація до роздуму.

Ведучий: Класний керівник 9 класу: характер нордично-педагогічний, емоційний, стійкий до довкілля. Постійно працює над собою і своїм 9 класом ,учнями та батьками, причому перше виходить краще, ніж друге. Відрізняється підвищеною гнучкістю в стосунках з товаришами по роботі, неодноразово помічена в творчому підході до організації дозвілля. Урядових нагород не має, в зв'язках, що порочать, не помічена, має єдине слабке місце - відданість вчительській справі.

(Дівчатка виносять торт )

Богдана: Дорога наша Людмила Степанівна та Олександра Василівна! Ваше життя з нами не завжди було солодким та іноді не здавалося Вам медом. Але ми - то знаємо, що в глибині своєї душі вам не хочеться розлучатися з нами. Тому ми вирішили підсолодити гіркі хвилини життя з вашим 9 класом.

 Юля: Шановні Людмила Степанівна та Олександра Василівна

Сказати хочу слово щире —

Нагоди більше не знайду.

І побажати щастя, миру

Я класному керівнику.

Ви непомітно вчили нас

Добру, порядку кожен раз

І, скільки вистачало сили,

Людей порядних з нас ліпили.

За ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали,

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике!

Влад: Кожен з  нас до  того звик,

Що є  класний керівник.

Хто похвалить, хто посварить?

Хто заступиться, не  зрадить?

Хто нам буде говорити,

Що не  хочемо ми вчити?

 Як без нього далі бути?

Навіть важко це збагнути.

Тож ми хочемо і  нині

Ще кілька від вас порад…

Хоч прощаємось ми з  вами —

 Та  згадаєм вас стократ

Слово  надається класному керівнику Паранчич Людмилі Степанівні.

Ведуча::. Почекайте, щось наш серіал виходить занадто серйозним.І безликим!

Ведучий: А скільки хороших вчителів було поруч із нашими випускниками!

Ведуча::. Ось вже хто точно не забуде, якими вони були…

Ведучий: І що з ними було…

Ведуча::.Вони завжди, ніби, говорили однією мовою.

Та іноді один одного не розуміли

Ведучий: Тому сьогодні  кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо!

Ведуча : А це вже п'ята серія.

Помічниця режисера: Дубль 5, серія 5: «Нема альтернативи для добра».

Ведучий: Ось наші дітки перейшли в  середню школу .

Скільки предметів! А вчительок!

Запам»ятати неможливо, ну ніколи,

Коли і хто з них прийде на урок.

(Тихо лунає пісня про вчительку)

Ведуча::.Роки минули , ви всіх вже добре знаєте,

Хто вимогливий, де можна «сачконути»…

Вони – заслужили, і всіх ви вітаєте,

І нікого із них неможливо забути!

Ведучий: Цікаві уроки історії й права,

Рідної мови й математики…

І ще фізкультури – «наліво, направо»…

Ні, таки в школі працюють романтики!

Ведуча::.Це  не просто професія – вчити дітей,

Її оберуть тільки чисті душею.

Скільки нервів і скільки безсонних ночей…

Недаремно поет порівняв їх з зорею!

Підходять 6 випускників

Випускник 1:Знання з року в рік несли нам вчителі

У школу, в якій другий дім ми знайшли.

Ці вчителі — найкращі в світі люди, 

Плекають нас для всіх крутих доріг,

Вчать мислити й фантазувати,

Щоб досягти мети ти міг.

Випускник 2: Ми будемо завжди пам'ятати:

Привітних і толерантних

Турботливих і терплячих.

Випускник 3: Дипломатичних і вимогливих

Яскраво-емоційних

Доброзичливих і ніжних.

Справедливих і лагідних

Випускник 4: Математично чесних

Щедромовних

Вічно молодих і веселих.

Далекоглядних і комунікабельних

Випускник 5: Стильних і солодкозвучних

Вродливих і добрих

Проникливих і миловидних

Випускник 6:  Серйозних і розумних

Стриманих і чесних

Чарівно – усміхнених

Фізично досконалого і душевно багатого

Пісня

Випускник 1:Дозвольте, любі вчителі, слова подяки вам сказати. Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.

Випускник 2:Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!

Випускник 3: Недовченими і заученими!

Випускник 4: Веселими і засмученими!Окриленими і замученими!

Випускник 5: Ледачкуватими і непередбачуваними! Непрощеними і пробаченими!

Випускник 6:Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!

Усі. Ми вас любимо!

Випускник 1: Тож сьогодні хочемо сказати:

Що будемо ми чесно в світі жити.

Творити, мислити, як ви учили нас,

Свій край безмежно й віддано любити,

Як робить це щодня будь-хто із вас.

Випускник 2: .Спасибі вам, учителі, за душу відкриту,

За ласку, турботу, любов, доброту.

Живіть довго-довго, милуйтесь цим світом,

Хай завжди для вас ніжно квіти цвітуть,

Хай щастям і сміхом наповниться дім,

За ваші турботи — низький вам уклін!

Випускник 3: .Учителі!

Ви забудьте про роботу хоч на мить,

Поки свято це окрилено дзвенить,

Поки свято нас тримає у полоні,

Ми для вас, шановні вчителі,

Принесемо із далекої землі

Сонце на долонях.

Випускник 4 .Незабаром відпустка — відпочиньте,

На курортах наберіться сили,

За своєю мрією полиньте

І бажання втілюйте сміливі.

Випускник 5 .Ми дуже вдячні всім учителям

За ті знання, що ви давали нам,

А також нашим кочегарам

За те що в школі нам топили

І також нашим поварам,

Що нам померти з голоду не дали,

Бібліотекарю, де книжки ми читали,

І техпрацівникам, що клас нам прибирали,

Коли почергувати ми забували..

Випускник 6:Ми Ваші щедрі скарби не розгубимо,

Ми ж Ваші учні, навіть трішки діти

Щоб не було, а ми Вас дуже любимо,

Даруємо усі найкращі квіти!

(квіти вчителям)

(Вальс з учителями)

Ведуча:Івасю, ти чого такий сумний, булочки в буфеті закінчилися?

Ведучий::. Краще б булочки закінчилися.

Ведуча: Тоді, що може бути гірше?

Ведучий:: Та мама накричала.

Ведуча: Що всі булочки в будинку поїв?

Ведучий::. Та до чого тут ці булочки. Подумаєш, тарілку не прибрав і сміття не викинув, вона відразу - безвідповідальний. Прикро ж.

Ведуча: Якщо так сказала, значить воно так і є.

Ведучий::.Спасибі, заспокоїла.

Ведуча: Та не засмучуйся ти. Немає нічого на світі прекраснішого і сильнішого батьківської любові. З чим порівняти її? Може, з піснею. Що співають на зорі солов'ї?

Ведучий:: Або з танцем майбутнього хореографа. (Танцює).

Ведуча: Івасю, ну явно не з твоїм танцем. Тому що батьківська любов, не зрівняна ні з чим. Скільки радості, хвилювання, тривоги в їхніх очах, адже для мами і тата ви завжди залишитеся дітьми, скільки б вам не було років. Вони допомагали вам у всьому, переживали за вас. Величезне їм за все спасибі.

Ведучий : Отож у нас накльовується вже шоста серія.

Помічниця режисера: Дубль 6, серія 6: «Подяка батькам»

Ведуча: Якщо є щось святе на землі, то це батько і мати.

Ведучий:: І батькова хата, і мамине слово, і стежка, по якій вони ходять.

Ведуча: Це два найдорожчих і найтепліших слова, дві людини, які розділяють із нами гіркоту невдач і щасливі хвилини радощів, віддають нам тепло свого серця.

Сценка(мама в халаті, бабуся в бусах і парику, дід з газетою, батько, син)

БАТЬКО. І так, шановні, нашу сімейну раду оголошую відкритою. На черзі денній головне питання, що робити з нашим нащадком, ось із цим, так сказати, представником роду людського?

МАМА. Ой, зараз не те, що раніше. Скільки всяких чесних інститутів, академій. Хочеш на брокера  вчись, хочеш – на  дилера, хочеш – на кілера.

БАБУСЯ. Ой тільки ж не на кілера, там же стріляють.

БАТЬКО. А давайте ми його на міліціонера вивчемо

(співає) Наша служба и опасна и трудна.

БАБУСЯ. Ні на міліціонера довго вчитися треба, і потім там же точно стріляють.

МАМА. Давайте ми його ще зіркою  шоу-бізнеса зробимо!

БАБУСЯ. Ой і там стріляють!

ДІД. Та ви б у дитини може б запитали, до чого у нього душа лежить.

СИН. Так я як всі – банкіром хочу стати.

БАБУСЯ. Ой внучок, там же стріляють!

МАМА. Ну то й що. Зараз тільки в школі поки що і не стріляють.

БАБУСЯ. А що? Хай ще до школи походить в 10 та 11 клас.

БАТЬКО. Так і вирішили. Далі здобувати освіту поки що будеш у школі.

Ведучий::Два слова чарівних — лиш мама і тато,

А скільки любові у них і тепла!

Вони для дітей означають багато,

Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

Ведуча Бо тато і мама — це рідні нам люди,

Рідніших у цілому світі нема.

З батьками дитина захищена буде,

І душу дітей не остудить зима.

Ведучий:Два слова крилатих — і серце радіє!

Й летить наче пташка в ясне майбуття.

Вони нам дали і натхнення, й надію,

Й найбільше у світі — це наше життя!

Ведуча Немає нічого на світі прекраснішого і сильнішого за батьківську любов.

Батьки - це перші вихователі і вчителі своєї дитини.

Батьки - це найвірніші і найнадійніші ваші друзі. Дорогі друзі, більше і частіше радьтеся з батьками і ніколи не засмучуйте їх.

Випускник1. «Спасибі вам, дорогі мама і тато, за те, що навчили щиро вірити в почуття і прислухатися до емоцій. Ваші настанови для мене, як веселка. де:

• червоний - прищеплене з дитинства вміння любити;
• помаранчевий - колір свят і радісних подій в нашому сімейному житті;
• жовтий - колір подарованої вами доброти і тепла;
• зелений - природа, з якою ви мене познайомили ще в ранньому дитинстві;
• блакитний - колір мрії, в яку навчили вірити;
• синій - глибина вашої підтримки і опори;
• фіолетовий - логіка. Адже ви завжди говорите: «Слухай серцем, але слухай і розуму»

Спасибі вам, дорогі мої, за веселку! »

Випускник 2.Ми в цей час сказати ще повинні

Про тих, хто подарував нам життя,

Про найближчих в світі людей,

Про тих, хто допомагав зростати

І допомагати ще багато в чому буде.

Незримо слідують батьки за нами

І в радості, і в годину, коли прийшла біда,

Вони прагнуть захистити нас від печалей,

Але ми, на жаль, їх розуміємо не завжди.

Ви нас вибачте, милі, рідні,

У нас же, крім вас, дорожче немає людей.

Як то кажуть, діти - радість в житті,

А ви для нас - опора в ній!

Нехай часом важко було з нами,

Але ви завжди нас розуміли!

Батьки рідні,

Спасибі, що ви з нами були,

Разом з вами школу ми пройшли,

І в цьому нам ви дуже допомогли!

За підтримку вашу і терпіння,

За батьківську думку,

За все рідні, вам «спасибі» говоримо,

І для вас іспити ми на «відмінно» всі здами!

Випускник 3.Спасибі вам за пролиті сльози,

За ночі, що сиділи ви без сну,

Оберігаючи наш спокій і мрії

Над дитячою колискою допізна.

За перший подих, за першу посмішку,

За перший крок, який ми пройшли.

За дні народження, за першу помилку,

За всі сюрпризи, що піднесли.

За те, що допомагали нам піднятися

І відшукати сполучну нитку.

І в скрутну годину від життя не зламатися,

Ви допомагали гризти граніт науки,

Нас направляли твердою рукою.

Спасибі вам за все: за біль, за муки,

За наше щастя, мир над головою.

Ми тут сьогодні з вами в цьому залі

Зібралися на народження сім'ї,

І, як колись в дитинстві обіцяли

Ми, свій уклін приносимо до землі.

Випускник4:  Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

В тобі мій день, в тобі моя краса,

В тобі і ніч моя, і зоряне світання.

В тобі мої загадки й чудеса.

В тобі мій світ, в тобі моє зітхання.

В тобі моя земля і небеса,

В тобі усе моє майбутнє існування.

Щире слово і батьківська ласка

Мені силу й наснагу дало.

І дитинство моє, наче казка,

На рожевих вітрилах пливло.

Ми вам вклоняємось доземно,

За те, що нам життя дали.

І виховали, і зростили

Лунає мелодія і під мелодію читається вірш

Випускник 5.Мій тату, хочу я тобі сказати,
Ти серцю дуже дорогий, мій тату,
І хоч роки невпинно пролітають,
Та з пам’яті вони не витирають,
Те як з тобою яблука зривали,
Як біля хати щиро розмовляли
Твої поради, щирість доброту,
Твою любов, душевну теплоту.

Як перемогами моїми ти пишався,
Як сльози щастя заховати ти старався,
Щоби ніхто не бачив і не знав
Що в серці в тебе, як переживав

Що рвалось серце твоє хвилюванням,
Що усмішка лиш маска, мій рідненький,
Нехай це хвилювання вже востаннє,
Нехай не плаче вже твоє серденько.

Спасибі любий, за підтримку твою,
За щирість, за очей твоїх тепло.
Я серцем буду таточку з тобою,
Де б я не була, де б життя не занесло.

В молитві, рідний, Господа благаю,
Хай від біди тебе оберігає
Щасливу долю хай тобі несе,
Я ж низько поклонюсь тобі за все!

За всі поради, щирість, доброту,
За серця твого світло, теплоту.
Мій тату, хочу я тобі сказати,
Ти серцю дуже дорогий, мій тату,

За всі поради, дякую, мій тату,
За серця твого світло, теплоту.
І хочу щиро я тобі сказати
Люблю тебе мій тату!

Випускник 6: Мамо! Не плач рідненька, я ще не прощаюсь –

Я тільки «до побачення» кажу.

У світ дорослий завтра вирушаю,

Я оберіг, любов твою несу.

 Ти уповала, ти молила бога

Про світлу долю і широкий шлях,

Щоб не тернистою була моя дорога

І не блукала в зоряних світах

 З дитинства пам’ятаю твої руки,

Безкраю ніжність у очах твоїх,

Хай не страшить передчуття розлуки,

Я свої успіхи покладу тобі до ніг.

Випускник 1: Пробач мені максималізм юнацький

Це – зовні; справжня щирість - у душі.

Повір: мою синівську вдячність

Я просто ще не висловив тобі.

Так мало я тобі сказати встиг

І поглядом, і жестами, й словами.

А відстань вже більшає між нами.

І голос твій на мить чогось притих.

Випускник 2:  Не печалься, не журися, мамо,

Усміхнись і не корись жалю.

Натинає доленька вітрила

Шепчуть губи: «Я тебе люблю».

Спасибі, матусю, тобі!

За те, що я живу на світі:

У цей прекрасний, світлий день

Я подарую тобі квіти!

Свята, прекрасна, золота

Тобі моя душа співає,

Любов твоя і доброта

На світі зло перемагає.

Випускник 3:  Спасибі тату дорогий

За те що всі 15 років

Ти вів мене за руку в світ,

Такий незнаний і широкий,

За те, що душу віддавав

Допомагав в тяжку хвилину,

Усі образи ти прощав

І захищав свою дитину.

Випускник 4: Спасибі вам, наші батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щогодинну,

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту.

Ми вдячні вам за все на світі!

Випускник 1:  Тату, подивись, як я виросла, ляльки закинуті , немає косичок, але в душі я завжди залишатимусь твоєю найріднішою , любою донечкою. Тато, подивись, як я виросла, ввечері поспішаю на побачення. Але щодня тільки ти для мене самий самий самий.

Випускник 2:  Тату, подивись, як я виріс, за плечима 9 класів,  але до тебе я йду за порадами і допомогою, як в дитинстві, я йти готовий. Так, ми виросли і стали сильніші, і також мудріші. Але в будь-яку хвилину тяжку у вашу допомогу батьківську віримо.

Випускник 3: Мамо, подивись, як я виріс, з тобою все рідше буваю, смс я шлю дівчатам, а про тебе інколи забуваю, але в моєму серці ти назавжди! Мамо, подивись, як я виріс, я буваю іноді нестриманий і запальний, але в душі я, як і раніше, завжди ранимий і люблячий.

Випускник 4:  Мамо, подивись, як я виріс, але до тебе я все-таки прив'язаний і всім кращим, що є в моїм серці, тільки тобі я, рідна, зобов'язаний. Мамочко, школа закінчена і вчити уроки більше не потрібно, ми вирішували мої шкільні негаразди ,іноді в задушевних розмовах всю ніч сиділи, не стуляючи очі, я ніколи не забуду твої мудрі поради.Боже, скільки нервів було зіпсовано, який я щасливий, а ти щаслива?

Випускник 5:  Дякую, любий тату, що ти є у мене, люблю посмішку ясну твою, хочу, щоб ти був щасливий, усміхнений і здоровий. Ти найкращий! І кращий із татусів. А тепер вже виріс син  і сльоза вдячності стікає з мого обличчя.

Випускник 6:  Вітаю тебе, мамо! Це я, твоя донечка, нам було з тобою і весело, і сумно: 12 - радість, 2 - стид і сором. Я тебе люблю ,я тебе дуже люблю. Віджени  із серця тугу ,в думках я завжди з тобою. Мамочко ти слідкувала за моїми  оцінками ,купувала мені зошити,ручки й книжки ,турбувалася про мене.  Спасибі тобі, що ти була поруч зі мною.

під тиху музику учні звертаються до батьків і ті виходять на сцену стають поруч з дітками)

1 вип. Немає нікого ріднішого за вас, мої дорогі батьки. Я знаю, що ваша любов буде зігрівати мене всюди, куди б не занесла мене доля. Ви моя сім‘я, а сім‘я завжди повинна бути разом, навіть на цій сцені.

2 вип. Родинним затишком, любов‘ю і повагою змалечку огортали мене ви, мої дорогі батьки. Я завжди відчувала себе у безпеці, коли ви були поруч. Ви моя міцна стіна, мій тил, моя фортеця. Ви невід‘ємна частина мене, тому ваше місце тут, поруч зі мною.

3 вип. Мої любі, мої дорогі, мої мудрі батьки. Ви дали мені найцінніший скарб – життя. А потім наповнили це життя любов‘ю. ви підтримували і розкривали всі мої таланти і починання. Та найголовніше – ви навчили мене поважати людей. Я горджуся вами і хочу, щоб ви сьогодні були поруч зі мною.

4 вип. Тато і мама, ви найрідніші, найкращі, найдорожчі для мене. З вас я беру приклад як жити і працювати. І це ваша заслуга, що я сьогодні на цій сцені, тож станьте поруч зі мною і підтримайте, як завжди.

5 вип. Мої рідненькі тато і мама, всі ці роки ви оточували мене любов‘ю і турботою, щоб я лише вчилася і могла досягти своєї мети. Сьогодні я хочу розділити з вами радість моєї першої перемоги і запрошую вас на цю сцену, стати поруч зі мною.

6 вип. Мої любі батьки, Я знаю, що вам було нелегко зі мною. І я вдячний за ваше терпіння, за те, що сприймаєте мене таким, який я є. Моя перемога – це ваша перемога. І я хочу, щоб ви відчули її смак тут, на цій сцені, поруч зі мною .

Вальс з батьками

Ведуча: Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників. Не менше хвилюються і їхні батьки. Так шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт... І тато, і мама ще пам'ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім нещодавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони відлітають з батьківського гнізда.

Ведучий: Як же час пролітає швидко!

Ваші діти так скоро ростуть.

Білі плаття, як крила лебідки

Вас у танок легкий понесуть.

Ведуча: Нема нічого святішого за батьків, нема нічого важливішого за батьківське благословення.

Ведучий: Тому сьогодні  кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо!

Ведуча : А це вже сьома серія.

Помічниця режисера: Дубль 7, серія 7: «Батьківська любов»

Ведуча Хто знав про ті турботи,

Схвильованих батьків,коли Вас

Нетямких і жовторотих,

До школи вперше привели.

Ведучий: А школа,наче казка добра,

Розкрила вам у світ вікно

Ви сподівалися на диво –

Сьогодні сталося воно!

Ведуча :Дорогі випускники!До вас звертаються найдорожчі люди. Від імені всіх батьків вас благословляють…

Тато. Нехай же вас Господь благословить

У світлу путь, на добрії діла,

На добру стежку завжди наставляє,

Аби доля у вас щасливою була.

То ж дай вам Бог в здоров’ї й щасті жити,

На цій землі знайти себе в труді,

До мрії дотягнутись, долетіти,

Мама. Тож сміло в путь, поки ви молоді.

Ми вас усіх благословляєм,

Щоб не цурались рідної землі,

Ділили із людьми і радощі, й печалі,

Не спотикались і не відступали,

Щоб із шкільного, й батьківського порога

Ніколи ви в житті не забували.

Ведучий: Традиції і звичаї народу

У них життя, характер і душа

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

Ведуча : У нім – духмянім, сонячнім,рум’янім –

Турбота батька й мамина сльоза

Це – захист від недолі і обманів

Щоб обминала вас життя гроза.

Ведучий : Сьогодні від батьків прийміть це диво –

Наш український пишний коровай,

Шановна дружна батьківська родина,

Своїх дітей зі святом привітай

Мати

 Донечко люба, рідний мій сину!

Виберіть чисту життєву стежину.

Юності вашої квітне розмай,

Ми вам пахучий сплели коровай.

Лагідні руки те тісто місили

Хай не бракує наснаги і сили.

Любляче серце його зігрівало,

Щоб у житті вам всього квітувало.

Впала у тісто солона сльоза –

Хай обмине вас життєва гроза.

Квітне калина на хлібі оцім,

Щоб не забули ви батьківський дім.

Батько

А ще хочеться звернутись до всього колективу нашої рідної школи.

Я за дітей всім вам вклоняюсь низько

До їх душі ви завжди були близько,

ви помічали все і розуміли,

Тому завчасно ви так посивіли.

Прийміть визнання, шайну й віру,

Дозвольте вибачення в вас попрохати

Щастя і здоров’я всім побажати.

 (Батьки підносять до кожного випускника коровай. Діти цілують його)

Мама. 9-й клас, наші хлопці й дівчата!

Щоб були ви щасливі, щоб були ви багаті,

Ми згадаємо силу стародавніх традицій -

Обсипати на щастя ярим зерном пшениці.

Тато. Хоч може перший шлях важкий у вас буде,

Але щоб не звернути вбік,

Хай совість компасом у вас послужить,

Покаже вам дорогу, виведе у світ.

Мама.Щоб ЗНО ви вдало склали,

І всі у вузи повступали,

Щоб були у вас друзі хороші,

Щоб водилися гроші,

Щоб були здорові, радісні й надалі,

Щоб не знали ви ні горя, ні печалі.

Тато.І удача в дорозі хай буде,

З вами поруч крокує завжди,

Зустрічаються добрі хай люди

І відводять від злої біди.

Мама.Хай живе разом з вами надія,

Та, що мрії усі окриляє,

А школа всіх вас, як родина,

Завжди з нетерпінням чекає.

Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,

 Ведуча : Ви, діти, до пояса рідним вклоніться

Так завжди робити годиться

Хто вміє батька – матір шанувати

Той у добрі вік буде вікувати.

 (Діти кланяються)

Ведучий .  Крізь дощі, крізь вітри і тумани,

Чи дороги снігом замете -

Приїжджайте частіше до мами,

Повертайтесь в дитинство своє,

Забувайте обов′язок, втому,

Не марнуйте дрібницями дні.

Приїжджайте до рідного дому,

Розвеселяйте в нім душі свої

Пісня  «Донечкка»

Ведучий. Адріано, і для чого тобі ці танці. Он мені вже всі ноги повідтоптувала

Ведуча. Як ти не розумієш: кожна дівчинка мріє потрапити на бал, зустріти там принца і закружляти з ним у чарівному вальсі.

Ведучий. Я і не знав, що дівчата про таке мріють.

Ведуча. От-от, бо до школи не ходиш і нічого не знаєш.

Ведучий. Ага, раз у нас випускний бал, то повинен бути і вальс.

Ведуча. Правильно, Вася, подивись, які красиві наші випускники: гарні сукні, строгі костюми. Справжні принци і принцеси

Ведучий.. Так, не вистачає тільки вальсу.

Ведуча. Отож! Наступну серію ми присвятимо саме йому.

Помічниця режисера: Дубль 8, серія 8: «Випускний вальс»

Ведуча: Ось і підходить хвилююча мить. Мить, якої ви чекали давно. Бо ж саме зараз прозвучить для вас, дорогі випускники, прощальний вальс. І понесе він у ваше життя колір сонця, світла і золота. Хай же буде з вами у житті червоний колір кохання, зелений колір надії і блакитний колір мрії.

Ведучий:Прощальний бал,пора цвітіння

А ви, мов лебеді,на нім

Це – зрілість ваша, це змужніння

Вам далі йти уже самим.

Ведуча: Тож куди світанок дня покличе,

Поведе куди він вас?

І ще мить чекання на обличчі

І звучить шкільний вальс.

Ведучий:Ми жартували й дарували вам пісні ,

Сьогодні пролунало не одне вітання.

І традиційно в ці хвилини чарівні

Лунає вальс чарівний на прощання!

Випускний Вальс «» Вальс каштанів.

Ведучий. А зараз настав час повернення колишніх учнів, сьогоднішніх випускників їх батькам

Ведучий : А це вже дев'ята серія.

Помічниця режисера: Дубль 9, серія 9: «Дитинство прощавай – здраствуй доросле житття»

Ведуча. Дорогі випускники! Нехай ваші серця завжди гріє спомин про щасливу казку дитинства.

Ведучий. Де залишили ви улюблені іграшки, казки, школу, безтурботність і вірних друзів.

Ведуча. Та вас чекає майбутнє, хоч і невідоме, але ми впевнені, що прекрасне і щасливе.

Ведучий. І ми з Адріано хочемо подарувати вам ось цей золотий ключик.

Ведуча. Нехай він відчиняє двері до нових звершень, знань і досягнень.

Ведучий. Але це ще і ключик від казки під назвою «Дитинство», щоб ви могли, хоч іноді, повернутися до нього.

(буратіно вручає ключик)

В1: Дякуємо, учні 4 класу, що дали нам можливість ще раз згадати про наше дитинство

В2: А у нас для вас теж є подарунок

В3: Скоро ви станете п’ятикласниками і у вас з’явиться багато нових вчителів. Але по шкільному життю з вами незмінно до 9 класу піде класний керівник

В4: Тож ми передаємо вам нашого класного керівника. Та щоб у вас все було гаразд, ви повинні знати, як з нею поводитись

В5: Тож, інструкція з користування класним керівником

В6: Класний керівник у школі для вас найперша людина, отже, потребує особливої вашої уваги

В1: Людмила Степанівна під час навчання буде вашою мамою і татом, бабусею і дідусем, сестрою і братом. Другом і подругою. Тому любіть її як рідну

В2: Класний керівник буде виконувати обов’язки актора, режисера, хореографа, музичного керівника, тому беріть активну уасть у всіх заходах, організованих нею, сценках, танцях, виставах, написаних нею

В3: Людмила Степанівна  – справжній слідчий, вона все одно дізнається правду. Тому якщо прогуляли уроки, краще одразу повиніться. Менше проблем буде

В4: Класний керівник – це психолог, тому розказуйте їй про свої проблеми. Вона підкаже, як їх вирішити

В5: Людмила Степанівна – ваш адвокат у школі. Тому довіряйте їй. Вона захищатиме вас від інших

В6: Класний керівник – це досвідчений лікар. Тому краще не брешіть їй, що підете додому, бо у вас болить зуб чи голова. Ваш точний діагноз вона дізнається одразу

В1: Людмила Степанівна – вчитель історії. Щоб знати, що було в минулому, увагу на уроці направляйте на неї та дошку. А не на сусіда і вікно.

В2: Класний керівник – особа, яка терпіти не може бруду. Тому пам’ятайте, що ваша класна кімната – це ваше обличчя. Вмивайте його щодня

В3: Людмила Степанівна – справжній екстрасенс. Вона знає все про ваше минуле, може розповість про теперішнє, переживає за ваше майбутнє. Тому вірте їй. Вона поганого не порадить

В4: Класний керівник розуміється на багатьох речах. Тому хлопці з нею можуть вільно поговорити про футбол, бокс чи те, як забити гвіздок. А дівчата – про зачіски, хлопців, новинки моди

В5: Знайте, класний керівник – особа недоторканна, яка несе за вас відповідальність.

В6: А ви маєте зберегти і передати її в 9 класі іншим четвертокласникам

В1: А ми ж будемо кожного року перевіряти, чи виконуєте ви положення інструкції

Ведучий. А зараз настав час повернення колишніх учнів, сьогоднішніх випускників їх батькам

Ведуча.. Для урочистої передачі запрошуємо класного керівника

Ведучий: Ви вже дорослі, ви – не діти,

І склавши руки, не будете сидіти,

Бо кожен з вас має мету,

А в серці мрію золоту

Ведучий: Одні мріють про вищу освіту,

Розкривати таємниці світу.

Інші мріють спортсменами стати

Майстра спорту в майбутньому мати.

Ведуча : А хтось мріє розпочати працювати

Щоб своїм батькам допомагати

А головне не те, яку професію здобудете,

А те, яким у житті людьми ви будете.

Ведучий: Тож будьте завжди багатими на людяність,

 на мудрість,на добро.

Силу духу черпайте в любов,

Бережіть вірних друзів своїх

І вшановуйте батьківське слово.

Ведуча. Для урочистої передачі запрошуємо класного керівника Паранчич Людмилу Степанфвну.

(класний керівник стає між учнями в центрі; учні говорять слова по черзі, дають один кінець стрічки вчителю, а другий тримають в руці і відходять вбік, створюючи півколо; ефектно виглядають стрічки яскраво-жовтого кольору, як промінці. Коли всі слова сказали, вчитель ножицями відрізає кожну стрічку біля своєї руки)

(Звернення випускників до класного керівника + розрізання стрічок)

1 вип. Шановна Людмила Степанфвна, всі ці роки ви були поруч з нами, ми звикли до цього і відчуваємо, що наші серця поєднує невидима ниточка разом прожитих шкільних років, як ось ця стрічка .

2 вип. Ви знали про всі наші падіння і злети, про всі наші турботи і сподівання і завжди непомітно підставляли плече, щоб ми не впали, чи ніжно хвалили за найменші перемоги.

   можливість бути самими собою, підказували, як опанувати наші непрості характери.

4 вип. Ми вдячні, що ви не відмахувалися від наших постійних запитань: що? чому? і коли? Що знаходили хвилинку просто поговорити, послухати, повеселитися разом з нами.

5 вип. Що не давали нам сидіти на місці, ви своєю енергією заряджали і нас, щоб ми і танцювали, і співали, і в конкурсах участь брали.

6 вип. Пробачте, що , можливо, щось було не так, за наші дитячі необдумані слова, і не таку вже і зразкову поведінку, але усе це не зі зла, а все тому, що ми були лиш просто діти

7 вип. І от настав той день , щоб розірвати цей зв‘язок, повиростали бо вже ваші діти, тож відрізайте, вчителько, від себе нас, бо час нам у дорогу вирушати.

(вчитель розрізає стрічки, всі беруться за руки і виходять на край сцени)

Кл.кер. От і розірвано останній зв‘язок зі школою. Я передаю вас у руки батьків, щоб вони вас повели у доросле життя. Зустрічайте, батьки, своїх діточок:

(Голосно, роздільно, урочисто оголошує кожного випускника)

Випускник школи 

(Мальвіна за руку зводить зі сцени і передає батькам)

Випускниця школи .(Буратіно поредає батькам)

Випускник школи

Випускниця школи 

Випускник школи 

Випускник школи 

Щасливої дороги !

Ведучий. Вчителі і батьки вам дали, що могли,

І знаннями, й добром вам серця засівали.

Постарайтесь науку ту їх зберегти.

І напутні слова щоби не забували !

Ведуча:  Вечір цей святковий і врочистий

Сплинув так, як з гір стрімких вода.

Через п’ять, чи може десять років

Ви повернетесь до рідного гнізда.

Ведучий. Віднині ви вже не школярі.

 Але школа не каже вам: «Прощавай!»,

 вона каже вам: «До побачення!»

Ведуча:На цьому урочиста частина оголошується закритою.

(Звучить Гімн.)