«Використання тестових технологій для контролю знань та умінь при підготовці кваліфікованих робітників за професією «Соціальний робітник»

Про матеріал

У роботі розкрито теоретичні та практичні питання теми «Використання тестових технологій для контролю знань та умінь при підготовці кваліфікованих робітників за професією «Соціальний робітник».

На підставі огляду сучасної педагогічної та методичної літератури розглянуто проблему конструювання тестів для контролю знань і умінь учнів відповідно до запланованого рівня засвоєння. У практичній частині роботи представлено приклади тестових завдань різного рівня складності для поточного та вихідного контролю знань учнів,що навчаються за професією «Соціальний робітник».

Робота може бути корисною для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Використання тестових технологій для контролю знань та умінь при підготовці кваліфікованих робітників за професією  «Соціальний робітник»

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

 

 

2018 р.

АНОТАЦІЯ

 

У роботі розкрито теоретичні та практичні питання  теми «Використання тестових технологій для контролю знань та умінь при підготовці кваліфікованих робітників за професією  «Соціальний робітник».

На підставі огляду сучасної педагогічної та методичної літератури розглянуто проблему конструювання тестів для контролю знань і умінь учнів відповідно до запланованого рівня засвоєння. У практичній частині роботи представлено приклади тестових завдань різного рівня складності для поточного та вихідного контролю знань учнів,що навчаються за професією «Соціальний робітник».

Робота може бути корисною для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

  1. Теоретична частина

1.1.Призначення і функції контролю навчальних досягнень учнів

1.2. Визначення та класифікація тестів успішності     

1.3. Рівні засвоєння знань         

1.4. Структура тесту. Коефіцієнт засвоєння      

 1.5. Методика конструювання тестових завдань різних видів

2. Практична частина

     Приклади тестових завдань для поточного та вихідного контролю знань учнів, що навчаються за професією «Соціальний робітник»

Висновки

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність роботи. Складовою частиною навчального процесу є контроль навчальної діяльності учнів, призначений для визначення успішності навчання кожного учня, аналізу отриманих результатів та корекції подальшого процесу навчання. Тому важливим і відповідальним при проектуванні навчального процесу є етап розробки системи контролю результатів навчання. Навіть при  використанні оптимальних методів і організаційних форм навчання, найсучасніших засобів подання інформації неможливо зробити навчальний процес керованим і цілеспрямованим, якщо не налагоджено систему контролю його перебігу, своєчасну перевірку та оцінку знань, умінь і навичок учнів, відсутній зворотний зв'язок.

При проектуванні навчального процесу перед педагогом постає завдання вибору методів і форм контролю навчальних досягнень учнів. Необхідність забезпечення перевірки й оцінювання не тільки результату, а й процесу навчання сприяє пошуку оперативних та об'єктивних методів контролю знань. Об'єктивний підхід до оцінювання полягає в тому, що для виявлення знань необхідно використовувати адекватний інструмент. Сучасна методика пропонує тест як інструмент вимірювання рівня знань, за допомогою якого можна як об’єктивно виявити якість навчання, так і оптимально керувати навчальним процесом.

Об’єктом даної підсумкової випускної роботи є система контролю навчальних досягнень учнів.

Предмет роботи – тестовий контроль оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мета роботи – визначення сучасних підходів  до конструювання  змісту  тестів успішності різного рівня складності для забезпечення об’єктивного контролю знань та умінь учнів.

Завдання роботи:

-проведення аналізу сучасних літературних джерел за темою роботи  та підготовка теоретичної частини роботи;

-підготовка системи тестових завдань різного рівня складності для поточного та вихідного контролю знань учнів, що навчаються за професією «Соціальний працівник».

Практична значущість випускної роботи полягає у тому, що впровадження її результатів дозволяє об’єктивно проводити вимірювання рівня знань учнів за допомогою тестів різного рівня складності та оптимально керувати навчальним процесом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Теоретична частина

1.1.Призначення і функції контролю навчальних досягнень учнів

 

Контроль знань і вмінь учнів є одним із важливих етапів навчального процесу. У ході контролю реалізується так званий «зворотній зв'язок», тобто інформація, що надходить від учня викладачу і характеризує процес навчання, а саме: досягнення й утруднення в учнів в опануванні знань, формуванні вмінь і навичок, розвитку пізнавальних здібностей та інших якостей особистості.

Контроль в узагальненому вигляді визначається як операція зіставлення запланованого результату з еталонними вимогами або стандартами. Процес контролю можна представити у вигляді формули:

К= В + Вм + Оц,

де: К контроль; В – виявлення; Вмвимірювання; Оцоцінювання.

Таким чином, контроль включає декілька етапів:

- розпізнавання та виявлення навчального матеріалу, засвоєного учнями;

- вимірювання засвоєного навчального матеріалу: за рівнями засвоєння, за повнотою, за усвідомленістю тощо;

- оцінювання результату учіння за визначеною шкалою.

У випадку пропуску одного з вищеназваних елементів процес контролю буде суб'єктивним, тобто базованим на особистих враженнях викладача.

Якщо розглядати контроль як самостійну процедуру, то можна виділити такі його компоненти, як: цілі, зміст, функції, принципи і способи взаємозв'язку між ними.

Цілі контролю навчальних досягнень учнів:

- діагностика і констатація обсягу та рівнів сформованих знань і вмінь учнів;

- одержання інформації про характер пізнавальної діяльності, самостійності й активності учнів у процесі навчання;

- визначення ефективності викладацької діяльності;

- стимулювання і мотивування навчальної діяльності учнів.

 Зміст контролю – це обсяг знань, умінь і навичок учнів (базових, діяльнісних, підсумкових), який необхідно проконтролювати відповідно до сформульованих цілей. Вибір змісту контролю знань і вмінь вимагає ретельного логічного аналізу змісту навчального матеріалу, який підлягає перевірці, з позиції вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Вхідними критеріями змісту контролю є:

- відповідність повноти обсягу навчального матеріалу певному етапу навчання;

- узагальнений характер змісту контролю, тобто вибір таких завдань і питань, відповіді на які припускають засвоєння максимальної кількості понять і дій;

- продуктивний, прикладний характер змісту контролю;

- спрямованість змісту контрольних завдань на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Стосовно до навчального процесу контроль варто розглядати як багатоаспектне поняття, якому властивий ряд функцій:

  • перевірочна функція – забезпечує фіксування рівнів досягнень учнів, їх відповідності нормам і стандартам;
  • навчальна функція – у ході контролю відбувається повторення, закріплення, удосконалення знань і вмінь, виправлення помилок, використання набутих знань і вмінь на практиці;
  • розвиваюча функція – полягає в тому, що у процесі контролю формуються пізнавальні здібності учнів. У процесі контролю учні повинні відтворювати засвоєння навчальної інформації, систематизувати й узагальнювати знання й уміння, приводити докази, що вимагає напруженої розумової діяльності і сприяє розвитку механізмів мислення, пам'яті, технічно грамотної мови;
  • виховна функція – пов'язана з формуванням адекватної самооцінки, відповідальності, вольового саморегулювання, необхідності систематичної й активної навчально-пізнавальної та навчально-виробничої діяльності;
  • стимулююча функція – контроль повинен формувати впевненість учнів у можливості досягнення нових успіхів у навчанні, а також більш високого рівня навченості та розвитку;
  • методична функція – пов'язана з педагогічною рефлексією педагога. Контроль дозволяє оцінити методику викладання, побачити її слабкі і сильні сторони, обрати оптимальні варіанти навчальної діяльності.

Процес контролю базується на принципах, які є відображенням загальних дидактичних принципів, але мають специфічний характер і висвітлюють вимоги учнів і педагогів до раціональної організації та проведення контролю знань, умінь і навичок. Такими принципами є: науковість, системність, надійність, зв'язок контролю з навчанням; індивідуальний характер контролю; єдність вимог викладачів до учнів.

Контроль ефективний у тому випадку, якщо буде відповідати таким вимогам:

- планомірність і систематичність, тобто контроль повинен здійснюватися відповідно до запланованого ходу навчально-виробничого процесу і будуватися на вузлових питаннях програми навчання. Планомірність контролю дозволяє вчасно виявляти і виправляти помилки учнів, знаходити оптимальні шляхи вдосконалення їх навчальної діяльності;

- об'єктивність, яка дозволяє реально оцінити успіхи і недоліки навчально-пізнавальної діяльності учнів, виключити суб'єктивність в оцінюванні. Об'єктивність оцінювання визначається низкою чинників: науковою обґрунтованістю і методичною правильністю постановки цілей навчання, вимог до знань, умінь і навичок учнів, відповідністю змісту знань, які перевіряються, цілям перевірки;

- всебічність перевірки результатів навчання. У когнітивній сфері визначається рівень оволодіння знаннями й уміннями. Відповідно до таксономії цілей навчання (за Б. Блумом), коли рівні опанування навчальним матеріалом виділяються у вигляді конкретних дій учнів: знає, розуміє, застосовує, аналізує, узагальнює (синтезує) й оцінює навчальний матеріал. Другий спосіб перевірки результатів навчання може ґрунтуватися на рівнях засвоєння знань і вмінь учнів (у сучасній дидактиці найбільш широко застосовується класифікація В.П. Беспалько).

У психологічній сфері перевіряється розвиток мови, мислення, пам'яті, уваги, здібностей (пізнавальних, комунікативних, творчих тощо).

У соціальній сфері діагностується ступінь опанування учнями соціальних норм поведінки, їх моральна самосвідомість, здатність до адаптації в соціальній сфері, а також:

- відкритість (гласність) і обґрунтованість оцінки, на основі доказової  аргументації;

- економічність за витратами часу педагога й учнів, тобто аналіз знань і вмінь, які перевіряються, але їх оцінювання повинно проводитися в порівняно скорочений термін;

- педагогічна тактовність, яка забезпечується індивідуальним підходом до особистості учня, тактовним і доброзичливим ставленням педагога.

На основі узагальнення педагогічного досвіду можна рекомендувати викладачу використовувати такі прийоми в процесі оцінювання:

- під час контролю й оцінювання створювати атмосферу довіри, доброзичливості. Учень повинен бути впевнений в об'єктивності викладача;

- чітко роз'яснювати учням критерії оцінювання;

- при контролі й оцінювання слабкого учня не слід проявляти негативну реакцію на неправильні відповіді чи дії;

- виставляючи негативну оцінку, варто надавати учню надію на наступний успіх, віру у свої сили;

- не допускати байдужного ставлення учнів до оцінки, яка виставляється.

1.2. Визначення та класифікація тестів успішності

Слово «тест» (англ. - test) означає іспит, проба, випробування. Слід відзначити, що у педагогічних вимірюваннях тести використовують для діагностування різних сторін розвитку особистості учня.  Розрізняють:

  • тести засвоєння знань та умінь ( тести успішності);
  • тести розумової обдарованості (тести інтелекту);
  • тести інтересів;
  • тести спеціальних здібностей;
  • тести характерологічні (особистісні тести);
  • тести визначення окремих психічних функцій (пам’яті, уваги та ін.).

Тест успішності – це сукупність спеціально підібраних завдань, які потребують однозначних відповідей, для виявлення знань та умінь учнів.

Серед переваг тестування перед іншими формами контролю навчальних досягнень учнів можна відзначити такі: 

  • рівень володіння теоретичним та фактичним матеріалом перевіряється швидше, ніж при використанні традиційних методів контролю навчальних досягнень учнів ;
  • перевірка знань стає більш об'єктивною;
  • процес перевірки  спрощується у своїх процедурних аспектах;
  • при використанні тестів зменшується емоційне напруження учнів, характерне для традиційних методів контролю знань та умінь;
  • тестування є однією з найбільш технологічних форм проведення автоматизованого контролю (у цьому аспекті жоден з відомих методів контролю знань учнів не витримує порівняння з тестуванням).

 Класифікація тестів здійснюється за різними критеріями.

 Тести класифікують за видом контролю. Розрізняють:

  •       тести вхідного контролю;
  •       тести поточного контролю;
  •       тести тематичного контролю;
  •       тести проміжного контролю;
  •       тести вихідного контролю.

   За конструкцією завдань тести поділяють на:

  • закриті (з вибірковою відповіддю), коли учень вибирає з переліку поданих варіантів ту відповідь , яку він вважає правильною; 
  • відкриті (з конструйованою відповіддю), що вимагають від учня самостійного формулювання відповіді. |

  Необхідно зазначити, що учень, виконуючи тестові завдання з конструйованими відповідями, позбавлений необхідності довгих письмових пояснень. Йому необхідно самостійно стисло та точно сформулювати відповідь, яка повинна збігатися з еталонною,  передбаченою укладачем тесту.

До закритих  належать тестові завдання:

  • на ідентифікацію (упізнання);
  • альтернативні;
  • тестові завдання з вибором правильної відповіді (на розрізнення);
  • на класифікацію;
  • на встановлення відповідності;
  • на визначення правильної послідовності (ранжування).

До відкритих  належать тестові завдання:

  • на доповнення (тести-підстановки);
  • із стислою відповіддю;
  • конструктивні тести;
  • типові задачі.

Т|ести за однорідністю тестових завдань бувають:

  • гомогенні (однорідні), що включають тестові завдання однієї конструкції;
  • гетерогенні (неоднорідні), що мають тестові завдання різної конструкції.

 За засобами технічної реалізації тести поділяють на:

  • бланкові з ручною обробкою результатів;
  • бланкові з комп’ютерною обробкою результатів;
  • комп’ютерні тести.

 За рівнем уніфікованості серед тестів виділяють:

  • стандартизовані,
  • нестандартизовані.

 Стандартизованість тесту є його комплексною характеристикою, яка визначається властивостями тесту, процедурою вимірювання та процедурою оцінювання, а також чіткою регламентацією у вигляді інструкції щодо характеристик усіх категорій процесу вимірювання. Стандартизації тесту передує пілотне тестування. Воно проводиться на репрезентативній виборці з метою визначення параметрів тесту та уточнення процедури тестування. Процес розробки та апробації стандартизованого тесту є достатньо трудомістким теоретико-емпіричним дослідженням. Такого наукового обґрунтування  вимагають загальнонаціональні тести. Педагоги ПТНЗ при контролі успішності учнів, як правило, використовують нестандартизовані особисті тести.

Одним з напрямків автоматизації тестового контролю є його комп’ютеризація. До переваг комп'ютерної форми тестування варто віднести:

  • об'єктивність оцінювання;
  • зручність фіксації, збереження та подання результатів тестування;
  • можливість автоматизованого опрацювання результатів, уведення баз даних та статистичного аналізу;
  • можливість індивідуалізації процесу навчання;
  • використання графічних, динамічних, інтерактивних та інших можливостей подання тестових завдань.

 Нині існує достатня кількість педагогічних програмних засобів, призначених для здійснення контролю знань. Найбільш поширеними та перспективними для використання в навчальному процесі є програми-оболонки, які дозволяють створювати тестові завдання та методичний супровід до них, формувати набори запитань і використовувати їх при проведенні контролю знань.

1.3. Рівні засвоєння знань

 При розробці тестів успішності слід враховувати, що за якістю засвоєння навчальної інформації розрізняють репродуктивне та продуктивне засвоєння. При репродуктивному засвоєнні учень лише відтворює раніше засвоєну інформацію та застосовує її для виконання типових дій у практично незмінному вигляді. При продуктивному засвоєнні учень не тільки відтворює раніше засвоєну інформацію та застосовує її в діяльності, але й перетворює її для використання в нестандартних (нетипових) умовах. Якість засвоєння інформації характеризує рівень засвоєння.

 Під рівнем засвоєння розуміють ступінь майстерності оволодіння діяльністю, досягнутий учнем у результаті навчання.

У сучасній практиці професійної освіти найбільш поширеною є класифікація рівнів засвоєння, розроблена В.П.Беспалько, який представив|уявляти| засвоєння і структуру діяльності людини у вигляді чотирьох послідовних рівнів, що відображають|відображувати| розвиток досвіду|дослід| учнів у процесі навчання|вчення|.

 Учнівський (перший) рівень засвоєння. Репродуктивна діяльність виконується з допомогою ззовні (підказка, опорний конспект, інструкція, алгоритм). Учень розпізнає  предмети, об'єкти, властивості, процеси при повторному сприйнятті раніше засвоєної інформації про них або виконанні дій з|із| ними (знання-знайомства).               

 Виконавський (другий) рівень засвоєння. Репродуктивна діяльність виконується по пам'яті. Учень самостійно відтворює раніше засвоєну інформацію й застосовує засвоєні алгоритми діяльності для вирішення типових задач (знання-копії).               

 Експертний (третій) рівень засвоєння. Продуктивна діяльність виконується шляхом комбінування відомих алгоритмів і прийомів діяльності. Учень застосовує знання в нестандартних ситуаціях або при розв'язанні нетипових задач. При цьому  він|відчувати| змінює|зраджувати| (перетворює) початкові|вихідний| умови завдання|задача|, щоб звести їх до раніше вивчених типових методів рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Така діяльність називається евристичною. Евристична діяльність вимагає від учня не тільки|не лише| міцного|добрий| запам'ятовування інформації, але й розвитку вмінь міркування та мислення, які дозволяють йому нетипово використовувати відому інформацію при розв'язанні невідомих раніше задач.

  У процесі діяльності на евристичному рівні учень засвоює нову для себе  інформацію й збагачує свій досвід. Це суб'єктивно нова інформація, тобто нова тільки для учня.

 Творчий (четвертий) рівень засвоєння. Продуктивна діяльність супроводжується створенням нових, оригінальних методик. Учень демонструє уміння виконувати дослідницьку та винахідницьку діяльність. На творчому рівні учень здатний генерувати нову, раніше невідому інформацію про види діяльності й об'єкти, що з нею пов'язані. Учень може досягти творчого рівня діяльності завдяки обдарованості в даному виді діяльності й ефективній підготовці до неї.

Узагальнені дані з діяльності учнів і відповідних їй видів тестового контролю приведені в таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                     Таблиця

Вплив виду навчальної діяльності учнів на характер

тестового контролю

№ з/п

Вид навчальної діяльності учнів

Рівень засвоєння знань і вмінь

Вид тестового контролю

Назва

Характеристика

1

2

3

4

5

1.

Репродуктивна з опорою

Учнівський

Знання-знайомства

Тести-упізнання,

тести-розрізнення,

тести-співвідношення,

тести-класифікації.

2.

Репродуктивна без опори

Репродуктивний

Знання-копії

Тести-підстановки,

тести конструктивного

 

 

 

 

відтворення,

тести-типові задачі,

тести-процеси,

мануальні тести.

3.

Продуктивна з опорою

Евристичний

Уміння-навички

Нетипові задачі та завдання.

4.

Продуктивна без опори

Творчий

Знання-трансформації

Творчі (дослідницькі) завдання.

 

При розробці тестів різного рівня необхідно враховувати вимоги, які до них пред'являються:

- відповідність тесту змісту й обсягу отриманої учнями інформації;

- валідність – це точна відповідність тесту частковій дидактичній меті як за рівнем знань, так і за рівнем діяльності;

- простота – тест повинен мати чітке формулювання завдання на діяльність даного рівня (тільки одного);

- визначеність (загальнозрозумілість) – учні, прочитавши завдання тесту, повинні зрозуміти, яку діяльність їм необхідно виконати;

- докладність змісту завдання і лаконічність відповідей;

- ідентичність усіх тестових відповідей тестів за формою, тематикою, обсягом;

- рекомендована кількість відповідей тесту – чотири;

- граматична і логічна відповідність вибіркових відповідей завданню тесту;

- вибіркові відповіді тесту не повинні бути абсурдними чи явно неправильними;

- однозначність – якість однакового виконання тесту повинна оцінюватися різними експертами;

- надійність (пред'являється до набору тестів) – визначає кількість тестів, які повинен виконати учень для об'єктивної перевірки його рівня діяльності.

1.4. Структура тесту. Коефіцієнт засвоєння

  Тест складається із завдання та еталону відповіді – зразка повного й правильного виконання дій.

 Тест без еталону – це традиційне контрольне завдання. Оцінювання тесту без порівняння з еталоном перетворює об'єктивну процедуру контролю на суб'єктивну з усіма властивими для останньої недоліками.

 Зіставлення відповіді учня з еталоном робить тестування якості знань об'єктивним.

 За еталоном визначається кількість суттєвих операцій, необхідних для вирішення тесту.               При тестуванні операцією називають нерозподілену дію учня, яку він виконує відповідно до завдання. Суттєві операції – це операції, що відображають засвоєння знань та умінь відповідно до навчальних елементів, які підлягають контролю.

 Порівняння відповіді учня з еталоном за кількістю правильно виконаних ним операцій тесту дає можливість визначити   коефіцієнт засвоєння:                                                       

                                              К= n / р

  де  n – кількість правильно виконаних суттєвих операцій  тесту;

   р – загальна  кількість суттєвих  операцій у тесті.

 За допомогою коефіцієнта засвоєння вимірюється якість засвоєння знань.

Існує дві можливості застосування тестів у навчальному процесі: у вигляді «батареї тестів» або «тесту – сходинки».

«Батарея тестів» – це визначена сукупність тестів одного і того ж рівня, які пропонуються учням з метою оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу. «Тестом – сходинкою» називають набір «батарей тестів» різного рівня, що одночасно пред'являються учням.

Як свідчить практика, кожна тема має поняття (інформаційно-смислові елементи), які учні повинні засвоїти на різних рівнях: з одними ознайомитися, інші вони повинні вміти застосовувати на практиці у типових умовах, треті, як правило, професійно значимі – використовувати для розв’язання нестандартних завдань.

Рекомендації викладачу з організації тестового контролю:

  • Для кожного навчального  елемента повинен  бути встановлений рівень засвоєння, на якому контролюється єдність опанування учнями навчального матеріалу. Для цього потрібно провести структурно-логічний аналіз змісту навчання та визначити рівень його засвоєння учнями.
  • Рекомендується проводити контроль не тільки на запланованому рівні, але і на всіх попередніх. Наприклад, засвоєння навчального матеріалу повинне відповідати третьому рівню, а контроль проводиться спочатку на першому і другому рівнях. Це дозволяє викладачу з'ясувати для невстигаючих учнів досягнутий ними попередній рівень засвоєння і відкоригувати подальшу навчальну діяльність.
  • Перевірку знань навчального матеріалу можна проводити, застосовуючи батареї тестів: спочатку першого рівня, потім другого і третього. Можна використовувати тести-сходинки.
  • Якщо учень виконав тести першого рівня з коефіцієнтом засвоєння нижче 0,7, то його не рекомендується допускати до тестів другого рівня. Учні, що перевищили цей показник, виконують тести другого рівня, а ті, хто і їх успішно розв’язав, допускаються до виконання тестів третього рівня. При тестовому контролі визначається час, необхідний для розв’язання завдання тестів кожного рівня.
  • . Тестування дозволяє об'єктивно оцінити знання й уміння учнів, оскільки оцінювання виконується на основі точно визначеного еталона. При цьому роль викладача змінюється: замість носія вимог до якості знань учнів він стає консультантом у процесі тестування.

1.5. Методика конструювання тестових завдань різних видів

Теорія педагогічних вимірювань оперує трьома основними поняттями, які відповідають етапам створення педагогічного тесту: завдання в тестовій формі, яке після перевірки якості змісту, форми і системотвірних властивостей набуває статусу тестового завдання. Тестові завдання, у свою чергу, у сукупності з іншими тестовими завданнями утворюють власне педагогічнийтест як системну композицію завдань, підпорядковану визначеним цілям тестування.

На першому етапі конструювання тесту насамперед визначається мета тестування залежно від типу педагогічного контролю – вхідний, поточний, тематичний чи підсумковий. Вочевидь, що під час вхідного контролю з’ясовується, наскільки учні підготовлені до сприйняття навчального матеріалу, і не ставляться цілі оцінюванняїхніх досягнень. Поточний контроль виявляє хід засвоєння знань і вмінь на визначеному рівні і найчастіше виконує діагностуючу функцію для внесення коректив у навчальний процес. Тематичний контроль передбачає рубіжне (проміжне) оцінювання навчальних досягнень учнів з певного фрагменту предметної галузі знань і має прогнозуючу спрямованість в остаточному оцінюванні освітніх результатів конкретного учня. Підсумковий контроль має на меті оцінювання освітнього результату, здобутого учнями в процесі навчання, і характеризує досягнення учнями цільових вимог до оволодіння змістом предмета (сформованість предметних і ключових компетентностей, набуття професійних здатностей, відповідність розвитку особистості віковим особливостям норми тощо).

Далі, після визначення мети тестування,обирається вид тесту та

визначаються підходи до його створення. Наприклад, у випадку підсумкового тестування визначається, який з підходів краще запровадити – нормативний (добір завдань за рівнями навчальних досягнень) чи критеріальний (добір завдань за вимогами до підготовки

учнів ПТНЗ, наприклад, сформованості предметної чи ключових компетентностей).

Після цього необхідно здійснити аналіз (декомпозицію) змісту навчального предмета чи окремої його теми, виокремивши ті елементи знань і вмінь, досвіду пізнавальної діяльності учнів, ціннісних ставлень, які підлягатимуть оцінюванню. На підставі такого аналізу визначають структуру тесту і стратегію розміщення завдань – за рівнями засвоєння, за тематичним принципом відображення змісту, за трудністю виконання (на основі статистичних показників) тощо.

Далі визначають тривалість виконання тесту, його довжину (орієнтовна кількість завдань у тесті) і розробляють специфікацію тесту, тобто визначають кількість завдань для того чи іншого елементу знань чи теми з урахуванням рівня його засвоєння абостосовно інших  чинників обраної стратегії тестування.

Після розроблення специфікації тесту починається робота над створенням самих завдань у тестовій формі. У їх конструюванні вчитель може скористатися вже виданими збірниками тестів або самому підготувати їх, спираючись на власний досвід створення тестів. Добір завдань до педагогічного тесту та їх розміщення в ньому здійснюється відповідно до обраної заздалегідь стратегії подання завдань з урахуванням апріорних оцінок трудності їх виконання, зроблених на підставі власного досвіду викладання предмета.

На другому етапі конструювання педагогічного тесту відбувається його експериментальна апробація з метою визначення статистичних характеристик завдань, завдяки яким завдання в тестовій формі набувають статусу тестових завдань із заданими параметрами (валідність, трудність, диференційна здатність тощо). Цей етап починається з опрацювання методики апробаційного тестування та підготовки необхідних інструктивних матеріалів для учнів і вчителів, які здійснюватимуть апробацію. На цьому етапі визначається також методика оцінювання педагогічного тесту та здійснюється вибір шкал для інтерпретації одержаних результатів. Далі власно відбувається саме апробаційне тестування, збір і статистична обробка одержаних результатів, на підставі яких тестові завдання і сам тест у цілому одержують статистично значущі психометричні характеристики тесту: мінімальне, середнє, і максимальне значення одержаних учнями балів; середнє квадратичне відхилення σ; похибка вимірювання ε за заданим рівнем значущості; коефіцієнти валідності для кожного тестового завдання окремо і тесту загалом тощо. 

На третьому етапі конструювання педагогічного тесту відбувається поліпшення якості самого тесту за результатами попереднього етапу. З тесту вилучаються ті завдання, які не відповідають критеріям якості за статистичними параметрами, змінюються або додаються нові завдання для встановлення заданого значення трудності тесту, змінюється у разі потреби порядок розміщення завдань в тесті, уточнюється довжина тесту і час його виконання за результатами спостережень на апробаційному етапі тощо. Конструювання тесту завершується вибором способів інтерпретації результатів тестування та побудовою шкали для оцінювання учнів. Від обраної методики оброблення та інтерпретації результатів тестування багато в чому залежить об’єктивність і результативність його висновків. Удосконалення педагогічного тесту є перманентний процес, який продовжується після кожного його здійснення. Виникає своєрідний цикл поліпшення якості тесту, завдяки якому розробники доводять його до необхідної досконалості.                             

Тест, як правило, складається з двох частин - інформаційної та операційної. Інформаційна частина має включати чітко і просто сформульовану інструкцію (що і як слід виконувати учаснику тестування). Операційна частина тесту складається з певної кількості тестових завдань. У текстології розрізняють різні види завдань у тестовій формі. Розглянемо деякі з них, які доцільно використовувати при контролі і перевірці знань з предметів професійно-теоретичного циклу.

    Тестові завдання закритої форми з множинним вибором.

Ці завдання передбачають мінімум три можливі відповіді (але не більше п’яти), серед яких правильною є лише одна. Вважається, що ця форма завдань є найбільш доцільною для різноманітних відомостей із предметів професійно-теоретичної підготовки. При складанні тестових завдань необхідно дотримуватись існуючих загальноприйнятих правил:

  • інструкції  мають бути простими, зрозумілими та стислими;
  • запитальна  (змістовна) частина тестового завдання  формулюється стисло, без подвійного тлумачення;
  • варіанти відповідей мають бути настільки стислими, наскільки це можливо;
  • усі дистрактори (неправильні варіанти відповідей) повинні бути правдоподібними, “схожими” на правильну відповідь;             
  • тільки один варіант із запропонованих має бути правильним;
  • відповідь на одне запитання не повинна давати ключ до відповідей на інші запитання.

     Тестові завдання на доповнення (з пропуском).

У завданнях відкритої форми готові відповіді не даються, їх має придумати або отримати той, хто тестується. Для відкритої форми прийнято використовувати інструкцію, що складається з одного слова: «Доповніть». Пропущене слово має бути ключовим. Відповідь однозначна. Тестові завдання відкритої форми передбачають вільну відповідь, і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, явищ, розв’язування задач тощо.

   Альтернативні тестові завдання.

Ці завдання передбачають наявність двох варіантів відповідей типу “так – ні”, “правильно-неправильно”. Їх використовують частіше під час фронтального опитування учнів або при закріпленні навчального матеріалу. Під час контролю якості навчальних досягнень учнів такі завдання використовують дуже рідко.

    Завдання з простим  множинним вибором.

У цих завданнях кількість можливих варіантів відповідей дорівнює двом, але відповідь більш складна ніж відповідь типу “так – ні”, “правильно – неправильно”. Такі завдання доцільно використовувати для закріплення видів, класів, груп.

     Тестові завдання встановлення відповідності або зіставлення.

У завданнях на встановлення відповідності викладач перевіряє знання зв'язків між елементами двох множин. Елементи для зіставлення записуються у два стовпці: зліва наводяться елементи, що містять постановку проблеми, а праворуч – елементи, що підлягають вибору. Елементів, що підлягають вибору рекомендують подавати на один-два більше. До завдань дається стандартна інструкція: «Установіть відповідність». Такі завдання краще використовувати під час закріплення або узагальнення навчального матеріалу, при цьому підвищується інтерес учнів до вивченого.

    Тестові завдання на відтворення правильної послідовності – ранжування.

У завданнях наводяться в довільному, випадковому порядку дії, процеси, елементи, пов'язані з певним завданням. Стандартна інструкція до цих завдань має вигляд: «Встановіть правильну послідовність дій». Їх можна широко використовувати у разі тестування умінь та знань правильної послідовності виконання прийомів, процесів, методів роботи. Такі завдання можна також використовувати під час тематичної атестації учнів, проведення училищних етапів конкурсів, поетапної атестації.

   Ситуаційні тестові завдання.

Одним із перспективних видів тестових завдань, які доцільно використовувати для практичних перевірки знань, умінь та навичок учнів з предметів професійно-теоретичної підготовки є ситуаційні тести. Ситуаційний тест – «система тестових завдань, призначених для розв’язання проблемних ситуацій, які притаманні майбутній виробничій діяльності випускників».

     Тестові завдання з вільною відповіддю.

Такі завдання дозволяють виявити здатність застосовування набутих знань при виконанні практичних дій, перевірити логічне і технічне мислення учнів. Доцільно використовувати з предметів професійно-теоретичної підготовки для розробки тестів призначених для проведення поетапних і кваліфікаційних атестацій.

Вибір форми та виду тестового завдання при складанні тесту залежить від навчального матеріалу і знань, що тестуються. Робота викладача з підготовки тестових завдань при складанні тесту повинна починатися з аналізу тем навчальної програми з предмета, далі – здійснення компонентного аналізу кожної теми.

      Для предметів професійно-технічного циклу компонентами знань є:

положення теорії – закони, закономірності, правила, принципи, класифікації.

поняття та техніко-технологічні терміни. 

виробнича інформація – будова та призначення машин, інструментів, приладів, технологія й організація процесів, властивостей               матеріалів, охорона праці.в

вміння та навички – проведення розрахунків, виконання креслень.  

Для тесту необхідно вибирати такий тип завдання, який вимірює запланований результат навчання найприйнятніше. При створенні тесту ставиться завдання відобразити у його змісті те головне, що повинні знати учні в результаті навчання, тому обмежитися використанням одного або двох видів тестових завдань не можливо. Без сумніву, тут немає і не може бути готових загальних рецептів, оскільки в кожній дисципліні свої пріоритети.

Інформація в питанні тесту може подаватись у будь-якій формі – тексту, графічного зображення, формули, малюнка, тощо. Тестові завдання повинні відповідати дидактичним принципам науковості, доступності, наочності, а також ряду специфічних вимог, що пред’являються до завдань такого роду: кожне питання і відповіді до нього повинні формулюватися так, щоб правильну відповідь змогли дати тільки ті учні, які володіють знаннями на необхідному рівні засвоєння. Необхідно, щоб кожна з наведених відповідей могла бути отримана в процесі міркування. У число невірних відповідей можна порекомендувати включати такі, які є результатом типових помилок, що допускаються учнями. Такий підбір відповідей полегшує аналіз засвоєння знань.

Необхідно прагнути до того, щоб питання і відповіді відповідали вимогам:

  • легко читалися, були зрозумілими;
  • у формулюванні питань не повинно міститися двозначностей і “пасток”;
  • відповіді на одні питання не повинні залежати від відповідей на інші питання, не повинні бути підказкою для інших питань;
  • правильні відповіді на питання завдань повинні розподілятися безсистемно;
  • питання не мають бути перевантаженими другорядними деталями, повинні бути компактними. 

Тестові завдання однакової форми повинні супроводжуватися однією інструкцією з їх виконання.

Наприклад: «Оберіть правильну відповідь», «Встановіть  відповідність у вигляді комбінації               цифр і букв», «Встановіть правильну послідовність етапів, вставивши біля цифри відповідну літеру»б «Доповніть твердження».

В залежності від призначення тесту змінюється його довжина, або кількість завдань. Тестові завдання можна використовувати для перевірки знань при тематичному контролі, закріпленні теми уроку, під час корегування семестрового балу, проведенні підсумкової та кваліфікаційної атестації. Оптимальну кількість завдань потрібно визначати залежно від обсягу знань, які тестуються і відповідно до норм і критеріїв оцінювання.

При складанні тесту необхідно опиратися на діагностування навчальних досягнень учнів відповідно рівням складності, а саме: 1 рівень – упізнавання і розуміння, 2 рівень – + використання, 3 рівень – + аналіз, 4 рівень – + синтез. Кожен тест має містити шкалу оцінювання відповідно до критеріїв оцінювання.

Наявність критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів кожного виду контролю вимагає визначеної відповіді, яка в якості еталону є обов’язковою складовою частиною завдання – таким вимогам повинні відповідати тестові завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Практична частина

 

1.1.Приклади тестів  поточного контролю

 

 

 

1. Умови, способи і засоби, які забезпечують безперешкодну реалізацію всебічну охорону конституційно-гарантованих прав та свобод громадян називається:

а) соціальна допомога;

б) соціальний договір;

в) соціальні гарантії;

г) соціальні стандарти.

 

2. Як називається спеціаліст в галузі соціальної роботи:

а) соціальний працівник;

б) соціальний управлінець;

в) волонтер;

г) практичний психолог.

3. Вік активної трудової діяльності в Україні (працездатний вік):

а) чоловіки 16-64, жінки 16-59;

б) чоловіки 18-59, жінки 18-54;

в) чоловіки 16-59, жінки 16-54;

г) чоловіки 22-60, жінки 20-55.

 

4. Суб’єктом правової політики є:

а) громадяни України;

б) державна влада;

в) фізичні особи;

г) юридичні особи.

5. Виділіть форму соціальної допомоги:

а) надання грошової допомоги і пільг законослухняним громадянам;

б) надання натуральної допомоги забезпеченим громадянам (забезпечення безплатними обідами, одягом і паливом, пільгами щодо оплати транспорту, житла тощо);

в) обслуговування пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян у будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, відділеннями соціальної допомоги вдома;

г) надання грошової допомоги і пільг одиноким працездатним громадянам.

 

6. Філософія соціальної роботи це:

а) норми професійної діяльності;

б) ідеологія професійної діяльності;

в) вимоги професійної діяльності;

         г) цінності професійної діяльності

7. В чому полягає смисл соціального соціуму:

а) у забезпеченні сприятливих умов для розвитку особистості;

б) у наданні матеріальної допомоги;

         в) у правильній оцінці світу і місця

 г) у психологічній підтримці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Завдання для вихідного (підсумкового)  контролю знань учнів

 

Білет № 1

 

  1. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Мета і завдання курсу.
  2. Соціальне забезпечення. Пенсійне забезпечення.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Отримувач соціальних послуг – жінка 75 років. Відомо, що вона самостійно готує з незначною допомогою їжу, користується посудом, столовими приборами, побудовою технікою; для прийняття ванни або душу потрібна незначна допомога, особисту гігієну підтримує самостійно з невеликими труднощами; вдягається і взувається самостійно без труднощів із застосуванням ТЗР (технічних засобів реабілітації); туалет відвідує без труднощів із застосуванням ТЗР, сечовиділення і дефекацію контролює самостійно без сторонньої допомоги; встає і переходить з ліжка, пересувається на відстань більш 500 м, підіймається по сходах самостійно без сторонньої допомоги за допомогою ТЗР; на відстані пересувається із незначною сторонньою допомогою; покупки робить, домашнє господарство веде за умови сторонньої допомоги; пере за допомогою пральної машини; самостійно приймає лікарські засоби, дозвілля організовує та коштами розпоряджається теж самостійно.

          Необхідно:

  1. визначити ступінь індивідуальної потреби у наданні соціальної послуги догляду вдома, використовуючи шкали оцінок елементарних та складних дій;
  2. встановити групу рухової активності.  

 

 

Білет № 2

 

  1. Основні поняття і категорії соціальної роботи.
  2. Державна соціальна допомога.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Для визначення додаткової потреби у натуральній чи грошовій допомозі ви в складі комісії (заступник завідувача відділення територіального центру Власенко Галина Олексиївна, соціальний працівник Мельник Любов Петрівна) проводите обстеження матеріально-побутових умов отримувача послуг.

Комісією встановлено, що:

Отримувач послуг – Лужина Ганна Юріївна, 18.04.1946р. Народження, мешкає за адресою: м. Білозерське, вул.. Будівельна, 15/40, телефон 0504578964. Реєстраційний номер платника податків 3485293224. Отримує пенсію за віком. Розмір доходів на місяць складає 2500 грн. Пенсійне посвідчення серія ААБ № 688931. Вдова. Має племінника: Грищук Микола Іванович, 23.08.1963р. народження, який проживає в м. Словянськ, вул.. Центральна, 15/3, тел. 0667893451.

Проживає в приватизованій 1 кімнатній квартирі є ванна, центральне водопостачання та опалення. Має пільги на житлово-комунальні послуги.

Потребує в отриманні таких послуг:

  • забезпечення одягом, взуттям, ліками, продовольчими та промисловими товарами;
  • в отриманні перукарських послуг;
  • ремонт дверей та вікон;
  • грошової допомоги;
  • транспортних послуг (м. Добропілля, по місту 2-3 рази на місяць).

Необхідно:

       скласти акт обстеження матеріально-побутових умов. 

 

Білет № 3

 

  1. Об’єкт і суб’єкт соціальної роботи, їх взаємозв’язки.
  2. Адресна соціальна допомога
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Необхідно визначити суму платежів за березень 2017 року за комунальні послуги і заповнити квитанції, якщо відомо що:

Платник: Лужина Ганна Юріївна,

Мешкає за адресою: м.  Білозерське, вул.. Будівельна, 15/40

Електроенергія: Одержувач – Добропільський ЦОК,

Рахунок одержувача – 263073101560, особовий рахунок – 340093032,

Показання лічильника: на початок – 5346, на кінець – 5526

Тариф: до 100 кВт/год - 0,90 грн. понад 100/600 кВт/год – 1,68 грн.

Вода: Одержувач – Добропільський міськводоканал, особовий рахунок – 34005, лічильник розташований в кухні.

Показання лічильника: на початок – 00034, на кінець – 00040

Тариф: 5,35 грн/м.

Квартплата: Одержувач -  ОСББ «Гармонія», рахунок одержувача – 260373098594

особовий рахунок – 1015, МФО – 336481

Сума платежу – 46,70 грн.

 

Білет № 4

 

  1. Функції соціальної роботи.
  2. Умови прийняття на облік для надання соціальних послуг.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Ваша підопічна має: право на призначення житлової субсидії. Для цього в управління праці та соціального захисту населення необхідно подати заяву та декларацію про доходи та витрати.

Складіть ці документи,якщо відомо:

Заявник – Лужина Ганна Юріївна, 18.04.1946р. навродження, пенсіонер

Мешкає за адресою: м.  Білозерське, вул.. Будівельна, 15/40, телефон

0504578964.

Проживає в приватизованій 1 кімнатній квартирі площею 15 м, на першому поверсі 5 поверхового будинку.

Паспорт: серія ВА № 897689 виданий Добропільським МВ ГУДМС України в Донецькій області 28.07.2003р., реєстраційний номер платника податків 3485293224

   Послуги надають:

  • утримання будинків та прибудинкових територій – ОСББ «Гармонія», особовий рахунок – 1015.
  • постачання холодної води - Добропільський міськводоканал, особовий рахунок – 34005, є лічильник
  • централізоване опалення – ПАТ ДТЕК, особовий рахунок – 28456, без лічильника
  • електропостачання - Добропільський ЦОК, особовий рахунок – 340093032, є лічильник
  • вивіз побутових відходів – КП «Чисте місто», особовий рахунок – 1001

Сума доходу за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. склала – 30000 грн.

 

Білет № 5

 

  1. Закономірності соціальної роботи.
  2. Основні заходи, що визначають зміст соціальної послуги догляду вдома.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Складіть карту індивідуальних потреб, якщо відома наступна інформація про отримувача соціальних послуг:

Севаков Петро Миколайович, 12.10.1943 року народження, мешкає за адресою: м. Добропілля, вул.. Банкова, 15/6, телефон 0627723015, особа похилого віку, отримує пенсію за віком у розмірі 2800 грн. в місяць. Додаткових доходів не має. Удівець. Є син: Севаков Андрій Петрович, що мешкає в м. Дніпропетровськ, проспект Мира, 3/48. Син допомагає батькові в придбанні ліків, одягу, взуття.

      В помешканні і на короткі відстані  пересувається без допомоги, але з палицею. Громадським транспортом не користується, за потреби викликає таксі. Купається, одягається без сторонньої допомоги, пере з допомогою пральної машинки, читає без допомоги, приготування їжі, здійснення покупок, прибирання приміщення відбувається з незначною допомогою, користується телефоном та приймає їжу без допомоги.

      Потребує в наданні соціальних послуг вдома.

 

Білет № 6

 

  1. Методи соціальної роботи.
  2. Основні заходи, що визначають зміст соціальної послуги денного догляду.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

На обслуговування до Добропільського територіального центру надання соціальних послуг, для отримання соціальної послуги вдома, хоче стати Лужина Ганна Юріївна, 18.04.1946р. народження, пенсіонер, одинока.

мешкає за адресою: м.  Білозерське, вул.. Будівельна, 15/40, телефон

0504578964.

Паспорт: серія ВА № 897689 виданий Добропільським МВ ГУДМС України в Донецькій області 28.07. 2003р., реєстраційний номер платника податків 3485293224.

     Зібравши і розглянувши всі необхідні документи, територіальний центр, в особі директора Мельниченко Ольги Петрівни, приймає рішення про надання соціальної послуги вдома Лужиній Ганні Юріївні строком з 01.02.2017р. до 31.01.2020р. Реквізити Добропільського територіального центру надання соціальних послуг: Адреса: 85000, м. Добропілля, проспект Шевченка, 15, телефон 0627728512, п/р 34356896614802 в ГУДКСЦ в Донецькій області,  МФО 334016

     Необхідно:

  1. Скласти заяву для надання соціальної послуги догляду вдома.
  2. Скласти договір про надання соціальної  послуги.

 

Білет № 7

 

  1. Форми соціальної роботи.
  2. Визначення ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги у наданні соціальної послуги.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Отримувач соціальних послуг – чоловік 86 років. Відомо, що він потребує допомоги в приготуванні їжі, прийом їжі здійснює самостійно; для прийняття ванни або душу потребує нагляду при роздяганні та одяганні та виходу, особисту гігієну підтримує самостійно з невеликими труднощами; потребує нагляду при вдяганні і взуванні; потребує незначної сторонньої допомоги при відвідуванні туалету, сечовиділення і дефекацію контролює самостійно без сторонньої допомоги; встає і переходить з ліжка з труднощами за допомогою ТЗР, пересувається на відстань в межах 500 метрів по помешканню ходить без допомоги, потребує багато часу для підйому по сходах самостійно за допомогою ТЗР; на відстані пересувається з постійним супроводом; покупки робить, домашнє господарство веде за умови сторонньої допомоги; пере самостійно, потребує незначної допомоги; самостійно приймає лікарські засоби з незначною допомогою, дозвілля організовує з незначною допомогою, коштами розпоряджається самостійно.

     Необхідно:

  1. визначити ступінь індивідуальної потреби у наданні соціальної послуги догляду вдома, використовуючи шкали оцінок елементарних та складних дій;
  2. встановити групу рухової активності.

 

Білет № 8

 

  1. Правові основи соціальної роботи.
  2. Нормативи навантаження на соціальних робітників територіальних центрів з соціального обслуговування незахищених верств населення.
  3. Ви працюєте соціальним працівником.

Для визначення додаткової потреби у натуральній чи грошовій допомозі ви у складі комісії (заступник завідувача відділення територіального центру Власенко Галина Олексиївна, соціальний працівник Мельник Любов Петрівна) проводите обстеження матеріально-побутових умов отримувача послуг.

Комісією встановлено, що:

Отримувач послуг – Столяр Семен Григорович, 05.07.1947 р. народження, мешкає за адресою: м. Білозерське, вул.. Східна, 2/35, телефон 0994587896. Реєстраційний номер платника родатків 3486578912. Отримує пенсію за віком. Розмір доходів на місяць складає 3100 грн. Пенсійне посвідчення серія ААБ № 688742, неодружений. Рідних не має.

Проживає в приватизованій 2 кімнатній квартирі площею 32м, на другому поверсі багатоповерхового будинку. В квартирі є ванна, центральне водопостачання та опалення. Має пільги на житлово-комунальні послуги.

Потребує в отриманні таких послуг:

  • забезпечення одягом, взуттям, ліками, продовольчими та промисловими товарами;
  • в отриманні перукарських послуг;
  • ремонт дверей та вікон.

Необхідно:

скласти акт обстеження матеріально-побутових умов.

 

Білет № 9

 

  1. Соціалізація та адаптація, як базові процеси соціальної роботи.
  2. Принципи розрахунку кількості відвідувань отримувачів соціальних послуг.
  3. Ви працюєте соціальним робітником

Необхідно визначити суму платежів за березень 2017р. за комунальні послуги і заповнити квитанції, якщо відомо що:

Платник: Столяр Семен Григорович,

мешкає за адресою: м. Білозерське, вул.. Східна, 2/35

Електроенергія: Одержувач – Добропільський ЦОК, рахунок одержувача – 260373101560, особовий рахунок – 340093028,

Показання лічильника: на початок – 5400, на кінець – 5568

Тариф: до 100 кВт/год – 0,90 грн. понад 100/600 кВт/год – 1,68 грн.

Вода: Одержувач – Добропільський міськводоканал, особовий рахунок – 34010, лічильник розташований в кухні.

Показання лічильника: на початок – 00069, на кінець – 00073

Тариф: 5,35 грн/м.

Квартплата: Одержувач -  ОСББ «Гармонія», рахунок одержувача – 260373098594

особовий рахунок – 1019, МФО – 336481

Сума платежу – 54,70 грн.

 

Білет № 10

 

  1. Класифікація соціальних норм.
  2. Складання індивідуального плану надання соціальної послуги.
  3. Ви працюєте соціальним робітником.

Ваша підопічна має право на призначення житлової субсидії. Для цього в управлінні праці та соціального захисту населення необхідно подати заяву та декларацію про доходи та витрати.

Складіть ці документи, якщо відомо:

Заявник -  Столяр Семен Григорович, 05.07.1947 р. народження, пенсіонер, мешкає за адресою: м. Білозерське, вул.. Східна, 2/35, телефон 0994587896.

Проживає в приватизованій 2 кімнатній квартирі площею 32 м, на другому поверсі 5 поверхового будинку.

Паспорт: серія ВА № 897691 виданий Добропільським ВМ ГУДМС України в Донецькій області 26.05.2001р., реєстраційний номер платника податків – 3484896378

Послуги надають:

  • утримання будинків та прибудинкових територій – ОСББ «Гармонія», особовий рахунок – 1019;
  • постачання холодної води – Добропільський міськводоканал, особовий рахунок – 34010, є лічильник;
  • центральне опалення – ПАТ ДТЕК, особовий рахунок – 28459, без лічильника;
  • електропостачання – Добропільський ЦОК, особовий рахунок – 340093028, є лічильник;
  • вивіз побутових відходів – КП «Чисте місто», особовий рахунок – 1011

Сума доходу за період – 01.01.2015р. по 31.12.2015р. склала – 34800 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання - це складові частини професійно-теоретичної підготовки, без яких неможливо уявити педагогічну взаємодію між учнем і педагогом. Якщо в знаннях учнів виявлені прогалини, то здебільшого це пояснюється недоліками навчального процесу, нераціональним застосуванням методів навчання та контролю знань та умінь учнів.

Контроль знань учнів завжди є важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Міняються окремі форми і способу контролю знань, але його головна суть-знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння навчального матеріалу залишається незмінною.

Тестування дає змогу здійснити об’єктивне вимірювання ступеня навченості та рівня засвоєння навчального матеріалу, дає підстави здійснювати якісний аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів за будь-який проміжок часу або протягом усього навчального року. Застосування тестів різних видів надає можливість об’єктивно виявити рівень завоєння знань та умінь учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий. – М.: Адепт, 1998. – 272с.
  2. Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия). – М.: Издательство Московского психолого-социального института, 2002 – 352 с.
  3. Коваленко О.Е.Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей /О.Е.Коваленко, Н.О.Брюханова, Н.В.Корольова, Є.В.Шматков . – Харків: ВПП «Контраст», 2008. – 488 с.  
  4. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М.: Интеллект-центр, 2002. – 296 с.
  5. Михайлычев Е.А. Дидактическая тестология. –  М.: Народное образование, 2001. –  432 с.
  6. Майорова І.Г. Тестовий контроль навчальних досягнень учнів ПТНЗ: Методичні рекомендації. – Донецьк: ІПО ІПП УМО АПН України. – 2010. –   42 с.
  7. Методика професійного навчання: Методичний посібник / І.Є.Сілаєва, С.С.Шевчук,С.І.Заславська.-Донецьк :ІПО ІПП УМО.-2013.-292с.

 

  1. Наумова В.Ю. Розробка тестових завдань і тестів: основи технології. – К.: 2006. – 24 с.

 

  1. Паращенко Л.І. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. посібник / Л.І. Паращенко, В.Д. Леонський, Г.І. Леонська – К.: ТОВ «Майстерня книги», 2006. – 217 с.
  2. Сілаєва І.Є. Сучасний урок у професійній школі: проектування, організація, аналіз: Метод. посібник /І.Є.Сілаєва, С.С.Шевчук – Донецьк: ІПО ІПП УМО, – 2010. – 160 с.

 

 

 

 

doc
Додано
26 вересня 2018
Переглядів
1103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку