"Використання здоров'язберігаючих технологій"

Управління освіти Маріупольської міської ради Донецької області

Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досвід роботи з теми:

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           вчителя початкових класів

                                                                                             Воробйової Марини Леонідівни 

Тема досвіду співзвучна проблемі, яка останнім часом виникла в сучасному суспільстві. 

Здоров'я людини формується з дитинства. Тому не викликає сумніву, що в розв'язанні проблеми формування здоров'я людини як стану її повного благополуччя в усіх аспектах – фізичному, психічному, соціальному й духовному – пріоритетне значення має школа.

   Проблема збереження і зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави. Ідеями виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров'я та здоров'я інших, формування мотивації учнів на здоровий спосіб життя просякнуті найважливіші завдання сучасної шкільної освіти (Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Державна програма «Діти України», нова редакція Державного стандарту як початкової так і середньої освіти).

За даними Міністерства охорони здоров’я України нині кожна 5 дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я. У 90% школярів діагностуються захворювання. За період навчання з 1-го по 9-й класи кількість здорових дітей зменшується у 4 рази. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, значна частина захворювань дітей і молоді має так звану дидактогенну природу (дидактичні неврози, стреси, перевантаження,стомлення учнів), тобто прямо викликана або створена школою. В середовищі підростаючого покоління різко прогресують хронічні хвороби серця, органів зору, гіпертонія, неврози, остеопороз, артрити, ожиріння тощо.

В.О.Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь  нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя».

Актуальність розгляду цієї теми підсилюється й тим, що реальна шкільна практика поки що не забезпечує збереження і покращення стану здоров'я учнів.  Я вважаю, що  проблем здоров я учнів виникає тому, що для багатьох вчителів головне завдання їх діяльності – навчити за любих умов, любою ціною. Як раз такі знання й даються ціною здоров я учнів. Сучасні технології  повинні будуватися не на почуттях страху, сорому  та провини, а на стимулюванні позитивних  почуттів: успіху, оптимізму і віри у свої сили та здібності.

Практична реалізація визначених завдань залежить, насамперед, від учителя, завдяки якому процес навчання має стати невід'ємною частиною збереження й зміцнення здоров'я дітей. Від нього залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров'я у душу дитини. І як зробити так, щоб це зерно проросло та в майбутньому дало щедрий врожай.

Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті.  Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Теоретичною основою досвіду є наукові дослідження вчених та педагогів-новаторів Л.Виготського, В.О. Сухомлинського Д.Ельконіна,    С.Русової, О.Усової. Наполегливо працюють у напрямі цієї проблеми відомі дослідники М. Безруких, Н. Смирнов

Вітчизняні та зарубіжні науковці   вважають, що під здоров’язберігаючими освітніми технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів.

Здоров'язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

 · сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

· оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

· повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Працюючі в цьому напрямку, я прийшла  до висновків, що позитивно на здоров’я дітей впливають наступні фактори:

- рухова активність

- психологічне здоров’я

- творчий характер процесу навчання

- використання  оздоровчої сили природи

Ніякі успіхи в навчанні  не принесуть користі, якщо вони «замішані» на відчутті страху  перед дорослими, приниженні особистості дитини.

 Як писав поет Борис Слуцький:

То, что тычет, талдычит, жучит…

Ничему меня не научит         

Я вважаю, що  принцип психологічного та емоційного комфорту є головним. Процес навчання  повинен будуватися  так, щоб він не тільки   захоплював розум, але і викликав би відчуття. Створення високого емоційного тонусу в процесі навчання не самоціль, не доповнення або прикраса до уроку, а необхідна умова для здобуття знань, бо пережиті знання стають переконаннями (емоційно піднесені факти запам'ятовуються школярами міцніше і на триваліший термін). 

Ідея про необхідність взаємодії педагогіки і психотерапії була обґрунтована ще в 1927 р. німецьким психіатром А.Кронфельдом в статті “Психогогіка, або Психотерапевтичне вчення про виховання”. Автор закликав до розробки такого методу, який націлював би людину на духовне оздоровлення і особистісне зростання. Останніми роками виріс інтерес фахівців до механізму дії мистецтва на учнів в процесі виховання і навчання. Зараз арт-терапія придбала педагогічний напрям.

Артпедагогіка має із загальною педагогікою єдину кінцеву мету – допомогти дитині навчитися розуміти себе і жити в ладу з самим собою,  жити разом з іншими людьми пізнавати навколишній світ.

 Ця технологія сповна доступна для педагога. При цьому спеціальних знань не вимагається. Її розглядають як одну з інноваційних форм роботи з дітьми, яка гарантує відчуття успіху навіть тим учням, що завжди останні на традиційних уроках. «Дійсна гуманність педагогіки полягає в тому, щоб берегти радість, щастя, на яких має право дитя»  В.О. Сухомлинський

Тому перед собою в своїй професійній діяльності ставлю такі завдання

1. Забезпечення сприятливого здоров’язберігаючого клімату на уроці.
2. Забезпечення умов для зміцнення фізичного, психічного, морального, соціального і духовного здоров’я учня
3.  Підвищення мотивації учня до навчання.
4.  Впровадження різноманітних форм та методів активізації пізнавальної активності учня.
5.  Розвиток основних груп компетентностей молодшого школяра

Для реалізації цих завдань використовую сучасні освітні здоров’язберігаючі технології:

• інтерактивного навчання;
• тренінгові;
•  розвитку критичного мислення;
•  проектні;
•  Ігрові;
• створення ситуації успіху;
• ІКТ
• оздоровчі

Для того, щоб урок відповідав  умовам  здоров’язбереження,  дотримуюсь таких основних вимог:

• чітке дотримання етапів уроку;
• позитивна психологічна атмосфера;
• активність кожного учасника
• виконання гігієнічних вимог
• дозування об’єму навчального матеріалу

Структура такого уроку незначно відрізняється від традиційного:

• починаю урок з ритуалу психологічного налаштовування
• перевірка домашнього завдання будується не як перевірка («правильно-неправильно), а як рефлексія (що визвало труднощі, що вдалось узнати від батьків, цікаво чи нецікаво тощо)
• актуалізація знаній організовується на самому початку уроку
• основна частина уроку найбільш інформативна – формуються нові уявлення
• заключна частина використовується для закріплення переконань та відпрацювання на основі особистої стратегії поведінки
• Підсумок уроку – узагальнення отриманого досвіду
• Обов’язковим етапом уроку є релаксація в різних її формах. Проводиться в залежності від психологічного, інтелектуального та динамічного стомлення учнів.
• Також як проміжний етап можна виокремити рефлексію. ЇЇ можна використовувати на  любому етапі (встановлення емоційного контакту, перевірка домашнього завдання, рефлексія настрою, емоціонального стану в процесі уроку і наприкінці)

Отож головними аспектами раціональної організації навчання, збереження і зміцнення здоров'я учнів молодших класів як для себе визначаю наступні:

— слідкувати за станом здоров'я учнів;

— прагнути, щоб з одного боку навчальний матеріал був засвоєний школярами, з іншого – щоб викладання не завдавало шкоди їхньому здоров'ю і приносило радість;

— мотивувати учнів на збереження здоров'я та формування здорового способу життя.

Вивчаючи матеріали досвіду вчених, інших вчителів визначила основні прийоми та методи збереження та стимулювання здоров’я, які  використовую на  своїх уроках:

• психологічне налаштування
• інтерактивні методи
• арт педагогічні методи
• оздоровчі паузи та фізкультхвилинки
• емоційна розрядка
• психогімнастика
• рефлексія
• релаксація
• прийоми – енергізатори

Хочу представити деякі методи та прийоми, які  використовую  на уроках основ здоров’я.

Для встановлення психологічного комфорту урок починаємо з психологічного налаштування.   Це можуть бути елементи аутотренінгу, або в формі організаційних римованих моментів. Наприклад: «Я в школі на уроці. Зараз почну вчитися. Я радію цьому. Я уважний. Голова мислить ясно. Пам'ять моя міцна. Я хочу вчитися. Я дуже хочу вчитися. Я готовий до роботи. Працюємо!!!»  тощо Це психологічно концентрує учня, його увагу, його готовність до роботи.

Участь учня і вчителя в творчому процесі створює необхідні умови для активізації пошукової діяльності і як наслідок — зменшує втомлюваність, стресові ситуації, а отже, і зберігає здоров’я. Тому на уроках   застосовую  інтерактивні форми роботи, які створюють комфортне навчання, розвивають навички критичного мислення, розвивають уміння визначати особисту позицію і відстоювати свою думку, спонукають міркувати , аналізувати, доводити свою думку.

 Використання артпедагогики не руйнує структуру уроку в школі, а грамотно вписується в його зміст і форму. Наприклад,  один із прийомів ізотерапії  вправа «Незвичайний портрет» Якщо узяти аркуш білого паперу і відщипувати від нього маленькі шматочки, то через декілька хвилин в руках залишиться фігура невизначеної форми з обскубленими краями. Але якщо відщипувати шматочки не просто так, а по заздалегідь наміченому плану, то можна отримати не безформну фігуру, а, наприклад, чийсь портрет. Таку вправу ми виконували, щоб діти зрозуміли, що вони всі різні і треба приймати всіх такими якими вони є.(Тема «Уміння товаришувати і спілкуватися у класі та сімї»3 кл )

На уроках, коли  вивчаємо  тему «Способи подолання негативних емоцій» 4 кл виконуємо вправу «Відрізую проблему”  Намалюйте свою проблему праворуч від себе у вигляді клубка заплутаних ниток. Під зображенням напишіть: “Моя проблема” або назвіть її конкретніше. Зліва намалюйте себе і під зображенням напишіть своє ім'я. Потім візьміть ножиці і відріжте клубок, тобто свою проблему. Ви наочно побачили, що проблеми не стало. Одним рухом ножиць ви просто відрізували її від себе. Саме ця дія допоможе вашому мозку легко розплутати скрутну ситуацію, що створилася.»

Дуже часто використовую на уроках  такий  прийом як казкотерапія. Для казкотерапії казки підбираю  різні, в залежності від теми та завдань: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософські казки та багато інших.

Цей прийом може бути в різних формах: придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми, малювання за мотивами казки ,творча робота над казкою ( дописування, переписування, заміна героїв,тощо) Кожний урок з казкотерапією ми закінчуємо обговоренням: «Чого навчила казка?».Наприклад,

« Колобок». Діти легко і охоче прийшли до висновку: - Коли мама відпустила погуляти на вулицю, нікуди з двору виходити не можна, з незнайомими людьми краще не спілкуватися.

« Сестричка Альонушка і братик Іванушка» - Для пиття можна використовувати лише чисту воду. У відкритому водоймищі вода не може бути чистою, її треба кип'ятити. - Якщо вода прозора, красива, вона чиста? - Ні. У ній можуть бути невидимі оком живі організми, мікроби, які викликають кишкові захворювання.

Або приклади казок які написали разом з дітьми: -Жили-були два мікроби; (про бактерій, які люблять селитися в зубах дітей і рити нірки), а також казка про правила спілкування -  «Країна грубіянія»  тощо

Дуже часто використовую музичний супровід уроку. В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню.   Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. 

Дослідження серед учнів 3-4 класів  вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід  залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знов почувши  цю музику згадує про цікавий урок.

Відомо, що тривала навчальна діяльність дітей у статичній позі призводить до застою крові в нижніх кінцівках, черевній порожнечі; увага дітей послаблюється, посилюється емоційність, з'являється непосидючість. Тому впродовж  уроку   провожу кілька динамічних пауз. При цьому враховую, що дитина має розвантажуватися цілісно – фізично, розумово, емоційно. Для цього при організації навчального розвантаження учнів   використовую різноманітні вправи – на зняття м'язових та розумових напружень, розвиток дихання, поліпшення кровообігу, вправи для очей, приведення організму в бадьорий стан, створення настрою тощо.

 Практика показує, що ефективним прийомом зняття стомлення що вчаться на уроках є релаксаційні паузи та психогімнастика.

Релаксаційні паузи  допомагають знімати втомлюваність, напруженість і активізують діяльність головного мозку. Психологічні інтерактивні паузи не займають багато часу — вони тривають від 1 до 3 хвилин, але дають змогу максимально досягнути позитивного настрою на початку навчального процесу (початок уроку), зняти напруження та підготуватися до сприйняття нової інформації (перед викладенням нового матеріалу), розташувати нову інформацію згідно з властивостями мозку (перед закріпленням нового матеріалу).Наприклад,  гра «Подаруй усмішку» : один з гравців повертається до сусіда зліва, всміхаючись йому, промовляє слова побажань. Той робить так само. Дарувати усмішку треба щиро, від душі, дивлячись один одному в вічі.), або вправа « Сотвори сонце в собі» для зняття напруження: у природі є сонечко. Воно світить всім і гріє, всіх любить. Давайте створимо сонечко в собі. Закрийте очі і уявіть в своєму серці маленьку зіроньку. Додаємо до неї промінь, який сіє любов. Зіронька стає більше. Додаємо промінь, який несе мир усім. Зіронька знову стала більше. Додаємо промінчики , які несуть добро, здоров’я, радість, ніжність, ласку. Тепер зіронька стала великою, як сонце. Воно несе тепло всім-всім (руки в сторони перед собою).

 Психогімнастика – це спеціальні вправи, в яких учасники спілкуються один з одним без допомоги слів; виражають свої переживання і емоційні стани за допомогою рухів, міміки і пантоміміки; вчаться знімати психофізичну напругу, долати бар'єри в спілкуванні, краще розуміти себе і інших

Психогімнастика займає на уроці не більше 5 хвилин. Її можна використовувати на будь-якому етапі уроку для активного відпочинку, перемикання уваги.

 У ряді випадків доцільно включати вправи по психогімнастиці з самого початку уроку – для зняття фізичної і психічної  напруги що вчаться, залучення уваги до спільного заняття, налаштування дітей на активну роботу і контакт один з одним.

З цією метою можуть використовуватися етюди і  ігри-вправи: «Що змінилося в нашому класі?» (щоб учні звернули увагу, як красиво зацвіли кімнатні рослини, якими красивими  вони  стали  після нашого відходу;  як чисто в класі; «Хто найвеселіший, сумніший?»; «Які звуки  ми чуємо на вулиці?»; «Хто сховався в «чорному» ящику?», «Незвичайний осінній букет».

Якщо урок проводиться у формі подорожі,     пропоную відправитися в подорож на легенькій, пухнастій і ніжній хмарці (етюд «Подорож на пухнастій хмаринці») або на Зелений луг

Психогімнастика проводиться і   по ходу уроку, замість фізкультпаузи. Але тут використовуються вправи, ігри, етюди з психом'язовою активністю, які передбачають зняття як фізичної, так і  психічної напруги, забезпечення необхідної рухової активності, м'язового навантаження шляхом наслідувального повторення рухів і дій педагога

Вправа «Сонечко і хмаринка» (напруга і розслаблення м'язів тулуба) Вчитель:  Уявіть, що  сонечко зайшло за хмаринку, і нам стало холодно. Ми стискуємося  в грудочку, щоб зігрітися (затримуємо дихання). Але сонце вийшло із-за хмаринки і стало тепло, приємно і ми розслабляємося (глибокий видих). Вправа повторюється 2-3 рази.

Вправа-гра «Заборонений рух, заборонене відчуття» (на активізацію уваги). Вчитель говорить, що він показуватиме  різні рухи  і різні відчуття, а учні повинні за ним повторювати. Але забороняється повторювати рух – піднімати руки вгору і показувати незадоволеність, смуток. Рухи і відчуття можна демонструвати  у поєднанні з віршами.

Психогімнастика не лише підвищує потенційний енергетичний рівень дитини, але і сприяє розвитку його пізнавальної та емоційно-особистісної сфери.  Під час психогімнастики діти навчаються азбуці  емоцій – виразними рухами (В основному використовується безсловесний матеріал). Володіння виразними рухами передбачає розуміння всіх відтінків і нюансів у виразі обличчя, жесту і руху тіла людини.

 Проведення за потребою повного психологічного розвантаження (релаксація); фізкультхвилинок, гімнастики, динамічних пауз, валеопауз на уроці та під час перерв; позитивний підсумок уроку, рефлексія – всі ці форми роботи допомагають підтримувати здоров’я учнів на уроках.

Рефлексія спрямована на осмислення пройденого шляху, на збір в загальну скарбничку поміченого, обдуманого, понятого кожним.

Рефлексія може здійснюватися не тільки в кінці уроку, як це прийнято вважати, а й на будь-якому його етапі:

 • рефлексія настрою і емоційного стану  (доцільно проводити на початку уроку з метою встановлення емоційного контакту)

Це: картки із зображенням обличчя - смайлики; показ великого пальця вгору або вниз; «сонечко» - мені все вдалося, «сонечко і хмаринка» - мені не все вдалося, «хмаринка» - у мене нічого не вийшло; «радісний ведмедик» - все добре, «сумний ведмедик» - поганенько

 Уяви що ти ....

Уяви, що ти камінь, кульбаба, повітряна куля. Що ти відчуваєш? Порівняй свої відчуття.

Змалюй, що ти відчуваєш, коли їси лимон, цукерку і т.д.

Зобразити різні почуття так, щоб інші відгадали.

Змалюй радість, горе, образу.

• Рефлексія діяльності «дерево успіху» - зелений лист - немає помилок, жовтий лист - 1 помилка, червоний лист - 2-3 помилки;

«Казкове дерево» - це мій улюблений варіант рефлексії на уроці:

плід, квітка і листочок

Листочок - у мене не виходить, мені потрібна допомога

Квіточка - було важко, але я зрозумів

На місці квіточки з'являються плоди, тому яблуко - у мене все виходить.             

Для того, щоб сформувати в учнів життєві навички, спрямовані на здоровий спосіб життя, намагаюсь створити умови для спілкування дітей. У класі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють разом. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. Саме так формується позитивна самооцінка дитини. У дітей вона складається з наших слів, поглядів, ставлення до них. І часом непомітно своєю неувагою, невмінням вчасно відреагувати на дитячу поведінку ми стаємо причетними до руйнування їхньої самооцінки. 
За час роботи з дітьми я виробила для себе певні правила, які допомагають мені формувати позитивну самооцінку дитини: 
1. Хвалити дитину за старанність, як за досягнення. 
2. Дати зрозуміти, що старанність і наполегливість важливіші за результат. 
3. Допомогти дітям ставити перед собою реальні цілі. 
4. Критикувати не саму дитину, а вчинки. 
5. Дати дитині відчути справжню відповідальність.    

  6. Часто говорити   учням , що вони гарні, добрі, мужні, справжні друзі. І вони стають такими. 

        Основною метою моєї роботи в руслі педагогіки  здоров'я стало формування здоров’язберігаючого освітнього простору, що відповідає медичному і педагогічному принципу: «Не нашкодь!»    

        Використовуючи під час навчально-виховного процесу вищезгадані здоров’язбережувальні методики - оздоровлення засобами мистецтва - матимемо поруч здорових і щасливих дітей: гармонійно розвинених, працездатних, спроможних здолати будь-які труднощі.

        Завершити хочу рядками з вірша Самохіної М.В.

Душа дитини – жовтий соняшник,

До сонця тягнеться щомить,

Та на душі тоді лиш сонячно,

Коли нічого не болить,

Коли дитина загартована,

Здорова й сильна, не сумна,

Тоді наука їй – як золото,

А світ - як казка чарівна.

Плекаймо, вчителі, той соняшник,

Нехай здоровим  він   зроста,

Обличчям тягнеться до сонечка,

Корінням – вглиб землі  вроста.

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – №2. – С. 1-4.

2. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. – №8. – С. 1-6.

3.  Волкова І.В., Марінушкіна О.Є., Покроєва Л.Д., Рябова З.В. Становлення шкіл сприяння здоров’ю. – Харків: ХОНМІБО, 2007. – 40 с.

4.   Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матеріали науково-практичної конференції // Харків: ІОЗДП АМНУ, 2006. – 226 с.

5.    Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002. – 136 с.

6.  Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” / За ред. проф. М.С. Гончаренко: // м. Харків: 2007. – Т.4. – 208 с.

7.  Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

8.  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

9. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Народное образование, 1998.

10. Словник основних термінів і понять з превентивного виховання/ Під заг. ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М. / ТзОВ "Терно-граф, Тернопіль. – 2007, – 200 с. – С 177-179.

11. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. – М.: АПК и ПРО, 2002. – 121 с.

12. Сучасний навчальний заклад – Школа сприяння здоров’ю: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару / Ред. група: Л.Д. Покроєва, С.Є. Вольянська, І.В. Волкова, В.І.Олійник – Харків: ХОНМІБО, 2006. –148 с.