"ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ТА ВИХОВАННІ"

 

 

І. Вступ

ВИКОРИСТАННЯ  ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ  ТЕХНОЛОГІЙ  У НАВЧАННІ ТА ВИХОВАННІ

 

                                        «Без здоров'я і мудрість незавидна, і  мистецтво 

                                       бліде,  і сила в’яне, і багатство без користі, і слово

                                       безсиле»      

                                                                                  ( Герофіл ) 

Душа дитини – жовтий соняшник,

До сонця тягнеться щомить,

Та на душі тоді лиш сонячно,

Коли нічого не болить,

Коли дитина загартована,

Здорова й сильна, не сумна,

Тоді наука їй – як золото,

А світ - як казка чарівна.

Плекаймо, вчителі, той соняшник,

Нехай здоровим  він   зростає,

Обличчям тягнеться до сонечка,

Корінням – вглиб землі  вростає.

                                      (Самохіна М.В.)

Час стрімко плине і  не стоїть на місці. А людство завжди шукає нові ідеї. Цей процес розпочинається саме зі шкільної парти. Час змінює все: можливості, потреби, бажання. Сьогодні освіта потребує неабияких змін. Ці зміни мають бути вчасними, розумними  і результативними.  Звичайно, що це  довгий, клопітливий   процес. Саме цим людина і відрізняється від комахи та бджоли, що будує не за природніми інстинктами, а за своїми творчими проектами, які народились  у баченні нею прекрасного та гармонійного.

        Раніше  школа ставила собі за мету навчити якомога більше людей читати та писати. Зараз її цілі змінилися. У школі викладається безліч предметів, та й для одержання різної інформації простір урізноманітнився.   Сьогодні це і телебачення, і радіо, і мережа Інтернет. Отже, вчитель перестає бути єдиним джерелом знань. 

А метою сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що необхідні для повноцінного життя. Здійснення цієї мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової фізично і духовно. Тому кожна школа вирізняє і здійснює свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

 Учителю довірили найбільшу цінність на Землі – Дитину. Навчаючи і виховуючи її, педагог має завжди пам'ятати думку Жан Жака Руссо про те, що дитина не маленький дорослий, вона інакше сприймає, відчуває, мислить, ніж доросла людина. Кожна дитина є неповторною особистістю. Вона досліджує природу, відчуває себе частиною цієї природи, не може залишатися без руху, прагне спілкування. Знаючи ці потреби дитини, традиційна освіта створила школу, в якій "все навпаки":

• Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах.
• Дитині подобається усвідомлювати, що її робота має якийсь зміст, тому все побудовано так, щоб її активність не приносила ніякої користі.
• Дитина не може залишатися без руху – її примусили до нерухомості.
• Дитина любить працювати руками, а її змусили вчити теорії та ідеї.
• Дитина любить говорити – їй наказали мовчати.
• Дитина прагне зрозуміти – її змусили вчити напам’ять.
• Дитина хотіла сама набувати нових знань, їй усе дають в готовому вигляді". (Фар’єр – швейцарський педагог (1879-1960 р.)

 Найдорожчим скарбом, яким нагородила людину природа від народження і на довгі роки життя, є здоров'я. Це справді незрівнянне багатство. Його необхідно не просто надійно берегти, а й повсякчас примножувати. А той, хто його розтринькує з дитинства, залишається без майбутнього. Адже здавна відомою є істина, що значно легше здоров'я втратити, ніж його відновити.

         Народна мудрість стверджує про те, щоб виростити Людину, треба давати їй чотири уроки на день упродовж десяти років. Ось ці уроки: Здоров’я, Любов, Мудрість і Праця. Кожен із батьків прагне, щоб дитина виросла фізично і психічно здоровою, не мала шкідливих звичок. Значною мірою це залежить від співробітництва класного керівника, школи з батьками.

     Важливою ознакою сучасного уроку є використання здоров’язберігаючих технологій. Це вирішує зразу декілька що проблем :

- виховання морально та фізично здорової людини;

- формування в учнів наукового світогляду, уявлення та розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв’язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування власного життя та життя інших.

Проблема людини та її здоров’я –  постійна проблема, що є шляхом до вільного гармонійного розвитку особистості. Це актуальне питання. Але в різний період часу  воно звучало по – різному. Його важливість сьогодні визначається різними обставинами:

• екологічні проблеми, зубожіння, старіння населення планети;
• розрив соціальних зв’язків, наявність стресів;
• зміна духовних орієнтирів у суспільстві.

Здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад.

У своїх працях видатний педагог В. О. Сухомлинський писав: “Досвід переконав нас у тому, що приблизно  у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя”. На думку великого педагога, школа та вчитель повинні приймати активну участь у збереженні здоров’я своїх учнів.                                                                                                                        

 Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров‘язбереження у школі?

 Тому що здоров’я дітей - основне джерело щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, можна сказати, майбутнім держави є збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління. Останнім часом викликає занепокоєння той факт, що все більше народжується в нашому суспільстві дітей з різними вадами здоров’я, хоча рівень народжуваності та тривалість життя різко знижується, зростає смертність населення, особливо дитяча. У більшості молодих людей повністю відсутня мотивація до збереження та зміцнення свого здоров‘я.

     Сучасний стан  здоров’я  та суспільної  свідомості  населення України  свідчить, що існує  реальна загроза  вимирання  нації. Найбільше  страждають  незахищені  верстви населення, адже саме вони позбавлені  можливості життєвого  самовизначення  та самореалізації, а це  призводить  до їх  соціальної  дезадаптації.

У Законі України «Про загальну середню освіту» в ст. 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

А в ст. 22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формувати гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).   Керівники навчальних закладів відповідають за організацію харчування здобувачів освіти.

Всі вчителі планують та організовують свою навчальну діяльність так, щоб врахувати пріоритети збереження та зміцнення здоров’я всіх дітей. Звичайно, самому вчителю це зробити надто складно. Тому він постійно співпрацює з їхніми батьками, медичним  працівником, шкільним психологом, класним керівником. При цьому вчитель майстерно володіє сучасними педагогічними знаннями.

Середовище, в якому живе дитина, в значній мірі визначають її здоров’я, соціально – педагогічну адаптацію, нормальне зростання та розвиток. Дитина віком від 6 до 17 років проводить у школі 70%  свого часу. Це і є те середовище, в якому вона росте.

 ,,Мати гарне здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням:  ,,Я почуваю себе чудово! Я живу чудово!” – писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч.  Якщо основною метою життя є щастя, то досягти його можливо лише маючи міцне здоров’я. Здорова людина любить і вміє жити повноцінним життям.

            Важко уявити собі у числі активних і повноцінних учасників навчально-виховного процесу дитину або вчителя, у яких постійно болить голова, які  знаходяться у постійній нервовій напрузі, всього бояться...                               Біологічну систему організму людини складає фізичне здоров’я: органи і системи життєзабезпечення, їхні функції та здоровий стан, фізична діяльність і біохімічні процеси, гігієна тіла, рухова активність, здорове харчування, генетичне і репродуктивне здоров’я, профілактика хвороб, фізичний розвиток.

 

 

 

 

 

ІІ. Теоретична частина

      Поняття ,,здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу та  формує, зберігає і 

зміцнює здоров’я здобувачів освіти.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

-   сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

-   організацію навчального процесу відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм;

-   повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Впроваджуючи здоров’язберігаючі освітні технології, їх пов’язують з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (за  О. Ващенко):

       - здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

       - оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

      - технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психотропними речовинами, статеве виховання. Це можливо, якщо

відповідні теми включено до предметів загально навчального циклу, коли  до варіативної частини навчального плану включаються нові предмети, організовуються факультативні заняття;

- виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Здоров’язберігаючі технології навчають дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

Основною структурою навчання є особливий урок, який не повинен  викликати в учнів погіршення здоров’я. Сучасний урок – це урок інноваційний, який викликає в учнів і вчителів задоволення, стимулює цікавість, творчість. Усе це досягається різноманітними формами роботи з використанням інтерактивних  та інноваційних технологій.

Позитивні емоції і почуття, воля, самосвідомість, самовиховання, мотивація поведінки, стреси, психотравми, резерви психологічних можливостей людини – це складові психічного здоров’я.

          Основне джерело здоров’я – це сім’я. Сімейний дискомфорт спричиняє моральні страждання дитини, фізичні та психічні хвороби, багато в чому визначають майбутнє дітей. Навчання як повноцінний процес можливе лише в постійному тісному  зв’язку із сім’єю.

  Здоров’я в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури українського народу, розвиток позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності – це духовне здоров’я.

 Соціальне здоров’я -  соціальні потреби та інтереси, етика родинних зв’язків, ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації, формування потреби вести здоровий спосіб життя.

 Інтелектуальне здоров'я - відкриття  нових розумних ідей та досвіду, що здатні допомогти в поліпшенні особистої та групової взаємодії.

 На шляху до інтелектуального здоров'я необхідно витрачати більше часу на навчання: на читання книг, журналів і газет, щоб бути в курсі  поточних питань та ідей.

 Творчість – це теж значна складова здоров’я. Адже саме творчий підхід до вирішення будь-яких  життєвих проблем, завдань  робить людину здоровою.

        Ключовими компетентностями, що сприяють здоров’ю, якими повинні володіти учні для успішної соціалізації, є наступні: 

         - навички раціонального харчування;

         - навички рухової активності та загартування;

         - санітарної організації режиму праці та відпочинку;

 - навички самоконтролю;

 - навички мотивації успіху та тренування волі;

 - навички управління стресами;

 - навички ефективного спілкування;

 - навички попередження конфліктів;

 - навички співчуття (емпатії);

 - навички поведінки в умовах тиску;

 - навички співробітництва;

 - навички самоусвідомлення та самооцінки;

 - визначення життєвих цілей і програм;

 - аналіз проблем прийняття рішень.

      Джерелом щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому є здоров’я дітей. Це майбутнє України і це її головна проблема. Але викликає турботу проблема різкого погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої.

      Отже, головним завданням у діяльності педагогічних колективів на сьогодні є збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.

       Впровадженням широкого технологічного підходу характеризується сучасна освіта. Це є новим етапом в розвитку освіти. На цьому етапі будуть переглянуті підходи до забезпечення природного розвитку дитини.

       За визначенням ЮНЕСКО, педагогічна технологія – це системний метод створення, застосування і організація всього процесу викладання, а також засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів, оптимізація форм освіти.

 Будь - яка педагогічна технологія має відповідати основним критеріям технологічності: системності, керованості, ефективності, відтворюваності.

      Технології навчання спрямовані на підвищення рівня знань, умінь і навичок протидії негативним явищам та формування відповідальної поведінки.

      Здоров’язберігаючі освітні технології поділяються на три групи:

  - організаційно-педагогічні ;   

 - психолого-педагогічні ;   

 - навчально-виховні.

        Формування в дітей активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я вимагає активного здорового способу життя. Здоров’язберігаюча діяльність поєднує різні форми і види роботи:

      Вирішення проблеми збереження здоров'я дітей стосується всіх: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі. Адже вона повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим.  В цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

 

  Створення організаційно - педагогічних умов, які забезпечать  психічне здоров’я і комфорт учнів.

         Щоб досягти головної мети, потрібно правильно організувати навчальний процес у закладі, а саме: створити сприятливі умови навчання, регулювати активну розумову та фізичну працездатність всього освітнього колективу. Реалізувати це можна через рівнорівневе навчання, диференціацію та індивідуалізацію, використання сучасних технологій, створення фізичного та психологічного комфорту для дітей, створення можливості успіху, запобігання перевантаження і т. д.

    Проводячи здоров’язберігаючі уроки, вчитель враховує період працездатності дітей, їх вікові та фізіологічні особливості, застосовує емоційні розрядки, звертає увагу на те, щоб діти почергово змінювали позу на уроці, використовує фізкультурні паузи.

Позитивне емоційне забарвлення таких уроків є умовою ефективного використання здоров'язберігаючих технологій. Виконання вправ з нудьгою, без бажання не дасть позитивного результату, а скоріше навпаки. Сама радість навчання, так само, як і радість від виконання будь - яких вправ і праці, робить дитину здоровішою.

 Тож давайте виховувати здорову, творчу й мислячу особистість!

 

Починаємо робочий день з зарядки...

Найкращий спосіб розпочати учбовий день із...ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне в цьому прийомі, що уся школа збирається разом та налагоджується на робочий лад, отримує позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть “вберегти” перший урок від ранкових пробуджень.

 

Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка.

       Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Вони повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Це знімає втомленість, відновляє рівновагу. Можна надавати можливість дітям самим проводити фізкультхвилинку або поєднувати її з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною, теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер піднімуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.

 

 Пальцева гімнастика.

 Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В. М. Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

Отже, мовлення прямо залежне від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. 

"Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків.  Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.

Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також “знімуть” психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.

 

Кольоротерапія.

     Кольори нас оточують від народження. Це впливає на організм, нервову систему та психіку людини. Колір притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різні емоції, викликає раптові почуття і реакції.

     Колір може навіть лікувати: відтінки блакитного знімають біль, надає сил помаранчевий, заспокоює зелений. А ще колір передає риси характеру.

         

 

 

 

 

Ігри та ігрова терапія

Арт техніка.

В основі арт - техніки лежить творча діяльність, у першу чергу малювання.

Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає  виховувати здорову особистість. За допомогою арт - техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення.  Крім того, творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності.  

Основна задача таких технік не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.  Творчі здібності вчитель розвиває на уроках праці та малювання, але сьогодні викладання цих предметів  повинно бути основане саме на таких методиках арт - техніки. Не зайвим для вчителя  буде розуміння дитячого малюнку.

Дорослим слід частіше приділяти увагу дитячим малюнкам. Вони здатні розповісти багато корисної, важливої інформації про дитину, попередити про виникнення певних психічних  проблем.

Емоції в кольорі.

Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення  свого настрою. Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору, прийшов до висновку, що вибір кольору дуже тісно зв’язаний із психологічними особливостями людини, із станом її здоров'я.

Діти використовують в основному 5-6 кольорів. В цьому випадку можна розмовляти про нормальний середній емоційний розвиток школяра. Більш широка палітра кольору говорить про натуру чуттєву, багату емоціями. Якщо дитина використовує тільки 1-2 олівця, це скоріш за все вказує на негативний стан у цю хвилину: тривога(синій), агресія (красний), депресія (чорний).  Використання простого олівця іноді трактується як «відсутність» кольору, таким чином дитина повідомляє про те, що у його житті не вистачає яскравих фарб та добрих емоцій.

 

Звукова гімнастика.

Правильно вимовляти різні звуки людина може завдяки гарній роботі органів артикуляції ( язик, губи, нижня челюсть та м’яке піднебіння ). Точність та сила дій цих органів у дитини  розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому на уроках досить доречно запроваджувати саме звукову гімнастику. Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, бажано в ігровій формі.

 Такі вправи корисні для всіх дітей. Цей прийом легко використовувати на уроках мови, бо він допоможе розвити правильну вимову звуків.

 

Ігри та ігрова терапія.

 Гра - це дитинство. В школі дитина починає процес навчання. Але її ігрова діяльність все - таки продовжується, хоча й змінюється її характер. Тепер гра допомагає розв’язувати різні задачі, формувати необхідні вміння та навички. В процесі гри учні зосереджуються та контролюють свою поведінку. Завдяки грі, виховується воля, дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.

 Чим цікавіші ігрові події, тим ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання.

 

Психогімнастика. 

Завданням її є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини, розвиток кращого розуміння себе та інших. У таких іграх діти тренують свою уяву, пам’ять, спостережливість, витримку. Такі вправи проводяться у вигляді ігор, де потрібно зобразити певні емоції або продемонструвати певний емоційний стан ( пантоміма ).

Другий метод психогімнастики полягає у відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях, малюнках, інсценівках.

Проводити психогімнастику можна на рухливих перервах, на уроках праці чи малювання, у групі подовженого дня, у вигляді домашнього завдання.

 

Казки та казкотерапія.

Ця техніка має необмежені можливості.

Для цього підбираються різні казки: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософські. Можна придумати казку самостійно або колективно.

Казкотерапія виникла ще тоді, коли люди навчилися розмовляти. Через них передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки.

Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації через казки, допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

 

Ароматерапія.

Це велике мистецтво, що допомагає відчути гармонію тіла і духа. Люди завжди запам’ятовують особливий аромат приміщення, тому можна створити свій кабінет неповторним саме таким способом. Заняття буде успішним, коли обраний аромат стимулюватиме мозкову активність, цікавість до навчання, увагу.

 

Заняття на свіжому повітрі.

Людині необхідно бувати на свіжому повітрі 2 – 3 години на добу. Свіже повітря зміцнює організм, нормалізує нервову систему, укріплює пам’ять та увагу. Тому досить корисним для зміцнення здоров’я буде проведення деяких уроків на вулиці.

 

Музичний супровід уроку.

 Музичні прийоми допомагають знімати стреси, стимулюють роботу мозку, сприяють естетичному вихованню. Звук, залежно від частоти коливання, висоти, ритму, впливає на людину. Якщо правильно підібрати мелодію, активізується людська активність.

Дослідження психологів говорять, що середній учень затрачує приблизно 10500 годин на прослуховування музики. Це в декілька разів більше шкільного часу. Розповіді під музичний супровід діти теж запам’ятовують краще. Ця технологія емоційно налаштовує учнів на навчальну діяльність, створює у дітей певний настрій при вивченні поезії, чи при виконанні творчих завдань.

 

Використання засобів мультимедіа

Презентації, відеоролики, діафільми, фотографії надають  дітям інформацію в незвичайній формі.

 

Вправи на гармонізацію роботи півкуль головного мозку:

 

• помасажуйте мочки вух, потім усю вушну раковину, наприкінці розітріть вуха руками;
• рукою проведіть горизонтальну вісімку, потім обома руками;
• гребінець: розчешіть  волосся подушечками пальців;
• цвяхи: подушечками пальців постукайте по всіх 27 кістках черепа;
• вухо – ніс: лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою – за ліве вухо і навпаки;
• дзеркальне малювання: покладіть на стіл чистий аркуш паперу, візьміть в кожну руку по олівцю, малюйте одночасно обома руками дзеркально – симетричні малюнки;
•  

Вправи зі сміхом.

Саме «сміхові» вправи дозволяють виконати всі задачі здоров’язберігаючих технологій, які впроваджуються в навчальних закладах.

Сміх стимулює роботу серця та має загальний оздоровчий ефект. 

Приблизно 1 хвилина сміху на добу прирівнюється до 15 хвилин занять на велотренажері або 25 хвилинам катання на роликах. Вчені стверджують, що похмурі і сердиті люди страждають від інфарктів на 35% більше, ніж ті, хто багато сміється і життєрадісний.

Отже, профілактику слід робити систематично вже в дитячому віці. В цьому віці «сміхові» вправи для дітей є більш природними, ніж для дорослих людей, адже діти безпосередні і не соромляться сміятися над тим, що їм здається кумедним.

Корисний сміх і для легенів. Під час сміху людина робить більш глибокий і тривалий за часом вдих. Тому «сміхові» вправи найкраще здатні збагатити організм киснем та очищають верхні дихальні шляхи від скупченого там слизу.

А ще сміх робить дитину щасливою. У дитини, що сміється, в організмі починають вироблятися ендорфіни. Вони ще називаються гормонами щастя і здатні притупити душевну чи фізичну біль.

Тому сміх можна вважати і своєрідним ліками від стресу, болю та заподіяних кривд. Сміх повинен бути щирим і йти від душі. Тільки такий сміх є ефективним. Здоровий сміх звучить як «ха-ха», а інші варіації реготу («хі-хі», «хо-хо» і т. п.) не мають позитивного впливу на організм.

Впроваджуючи «сміхові» вправи на уроках, слід враховувати особливості  предмету.

 

 

 

Релаксація

Прийоми релаксації заспокоюють нервову систему і знімають напруження. У цьому випадку особливо важливим є забарвлення голосу, темп вимови слів, внутрішній спокій вчителя. Такі вправи можна проводити під музичний супровід або з використанням відеоролика. Наприклад, вправа «Після грози»:

Заплющіть очі. Ви в лісі. Відгриміла гроза. Пройшов дощ, виблискує мокре листя на березі. На траві – срібні краплі. Як гарно пахне в лісі! Як легко дихається! Ось конвалії – вдихніть їхній чудовий аромат. Вдихайте повільно, рівно, глибоко.

 

   Основою здоров'язбереження є ставлення учнів до свого здоров'я. Пропаганда здорового способу життя через валеологічне та екологічне виховання є складовою у розв'язанні проблеми здоров'язбереження.

Тому зміст дидактичних матеріалів, є дуже важливим фактором. Велике значення для формування здоров’язберігаючих технологій на уроках рідної мови мають мовленнєві взірці, тобто система текстів і усних висловлювань, які допоможуть учням усвідомити важливість збереження власного здоров'я.     Цілеспрямований добір якісних текстів і побудова системи завдань і вправ для роботи з ними дають змогу формувати ціннісне ставлення учнів до здоров'я. Отже, добираючи тексти для диктантів різних видів, потрібно дбати, щоб вони були спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я учнів. У 5 класі можна використати такі теми  «Розпорядок дня», «Здоров'я – найбільший скарб», «Поради щодо занять фізкультурою», «Захоплення спортом», «Спорт – перша сходинка до здоров'я» та ін.

Наприклад, вивчаючи тему “Числівник”, можна використати такий текст та виконати конкретні завдання:

 Прослухайте текст

 

Спорт потрібен людині для здоров'я і пра­вильного розвитку. Він дає змогу розкрити не­вичерпний потенціал організму.

Фізичні можливості кожного з нас дуже ве­ликі. Зазвичай, людина витриваліша, ніж вона про себе думає. Як підрахували науковці, учень початкових класів упродовж навчального року переносить у своєму ранці вантаж, призначений для шести залізничних вагонів.

Л. Гофмаєр з німецького міста Реґенсбурґа на руках подолав відстань до Мюнхена у 132 кі­лометри за 36 годин.

Цирковий артист А. Рашатен упродовж шес­ти місяців прогулювався по канату, натягнуто­му на двадцятидвохметровій висоті. За цей час він пройшов близько 108 кілометрів.

І таких прикладів можна навести безліч.

Дружіть зі спортом. Він допоможе вам ви­ховати в собі волю, стійкість, наполегливість, віру у власні сили. А ці якості конче потрібні людині, щоб досягти успіху в житті (За В. Пекелісом).

 

Завдання до тексту:

   1.Поставте запитання за змістом першо­го речення сусідові по парті.

   2. Визначте тему й основну думку висловлювання. Доберіть заголовок до тексту. Яка роль числівників у розкритті основної думки?

   3.Яка інформація зацікавила вас? На­ведіть відомі вам факти, що свідчать про не­вичерпні резерви людського організму.

  4. Яка роль спорту в поповненні цих резервів? Як ви розумієте виділене речення?

  5. Які риси характеру допоможе вам виховати в собі спорт?.

 

ВИСНОВОК:

Обов'язковою умовою ефективного використання здоров'язберігаючих технологій  є їх позитивне емоційне забарвлення. Виконання вправ з нудьгою, без бажання не дасть позитивного результату, а скоріше навпаки. Сама радість навчання, так само, як і радість будь-яких вправ і праці, робить дитину здоровішою.

  Тож давайте виховувати здорову, творчу й мислячу особистість!