"Вимоги та рекомендації щодо створення навчальних тестів з української мови"

Вимоги та рекомендації щодо створення навчальних тестів з української мови

Мета:  ознайомити учителів української мови з основними вимогами до написання  навчальних тестів та пояснити, як вибирати якісні тестові завдання із запропонованих

       Вимірювання якості знань - це проблема, над якою працюють науковці всього світу понад сто років. Для порівняння: у США аналог нашого ЗНО вперше було організовано у 1926 році. З того часу над створенням системи вимірювання знань працюють цілі інституції.

       Звичайно, найточнішим методом оцінювання якості знань є не тестування. Спеціалісти з тестології стверджують, що найточніше можна виміряти якість знань усною бесідою.  Під час усного опитування ви ставите питання від найпростішого до найскладнішого, зважаючи на відповіді вашого учня і таким чином можете з’ясувати, наскільки вивчено тему, навіть ураховуючи стать, темперамент та особливості характеру вашого вихованця.

Недоліки бесіди

• Такий метод не можна застосовувати у великих класах (більше, ніж 15 – 20 учнів).
• Не всі вчителі можуть швидко генерувати усні питання відповідно до теми, ситуації, учня та його  відповідей.
• Під час усного опитування на оцінку можуть впливати суб’єктивні фактори (яким голосом відповідає дитина, як вона реагує на питання, якою була поведінка на попередніх уроках чи позакласних заходах тощо).

Тестування розв’язує всі три проблеми, однак теж має певні прогалини.

Скільки часу в середньому потрібно на виконання одного тестового завдання?

         Тестологи стверджують, що на проведення справжнього педагогічного тесту доцільно виділяти не більше 40 хвилин.  Інформація про час здійснюваного тестування є одним із вирішальних критеріїв під час експертизи тесту. Існує чіткий зв’язок: що більше часу понад згадані 40 хвилин витрачено на контроль, то нижчою виявляється якість завдань і тесту загалом. На виконання 1 тестового завдання в середньому учень повинен витрачати 1 хвилину часу.

Кількість завдань у тесті

Зі зростанням кількості тестових завдань зростає точність вимірювання.

Кількість завдань у педагогічному тесті повинна бути не меншою, ніж 2.

          Похибка у тестуванні - це один з основних недоліків цього методу. Її вимірюють, порівнюючи результати з використанням інших методів.

          Похибка 10% означає, що під час вимірювання якості знань за допомогою тестів в учнів з однаковим рівнем знань результати будуть відрізнятися. Наприклад, три відмінники напишуть тести на 10, 11, 12 балів.

Похибка 25% означає, що 4 відмінники з однаковим рівнем знань можуть написати тести на 9, 10, 11 і 12 балів. Щоб знівелювати таку похибку, потрібно, окрім тестів, давати завдання відкритого типу: міні диктант, граматичний розбір, коментар з 3-5 речень тощо.

Розподіл завдань за складністю

           Складність тестового завдання – це успішність учасників тестування у виконанні цього завдання. Визначається як відношення кількості балів, що набрали всі учасники тестування за виконання даного завдання до максимальної кількості балів, яку вони могли б отримати за його виконання, виражену у відсотках.

Формати тестових завдань

          Форматів тестових завдань є дуже багато, однак не всі з них можна використовувати для перевірки знань з мови.

          Використання різних форматів тестів дає змогу уникнути високого відсотка вгадування.

І. Закриті:

• з альтернативною відповіддю;
• з однією правильною відповіддю;
• з 2-3 правильними відповідями;
• на встановлення відповідності / послідовності;
• з кількома правильними відповідями.

ІІ. Відкриті:

• на заповнення пропусків;
• коротка відповідь;
• розгорнута відповідь

          Таким є повний перелік форматів тестових форматів, однак не всі з них можуть використовувати вчителі-філологи.

Тести з альтернативною відповіддю

НЕПРАВИЛЬНО:

1. Слово «вітер» - це іменник середнього роду. ТАК чи НІ?

2. Синтаксис – розділ граматики, що вивчає способи поєднання слів у словосполученні та реченні ТАК чи НІ?

КРАЩЕ:

1. Рід є визначальною категорією, яка допомагає у визначенні відміни іменника. ТАК чи НІ?

2. Будь-яке складнопідрядне речення можна перебудувати на безсполучникове, опустивши сполучник чи сполучне слово. ТАК чи НІ?

Цей формат можна використовувати для перевірки концептуальних питань, однак він є надто легким для дітей (імовірність вгадування – 50%)

З кількома варіантами (одна правильна відповідь)

Оптимальна кількість варіантів для тестових завдань такого типу 4 - 5

У тесті з 12 запитань кількість правильних відповідей:

А – 25% - 3

Б – 25% - 3

В – 25% - 3

Г – 25% - 3

          Імовірність вгадування - ще один недолік тестів. Якщо у тесті є 3 варіанти відповідей, то імовірність вгадування є дуже високою - 33,3%. Це означає, що, обираючи лише якийсь один варіант (наприклад, Б), ви зможете вгадати третину відповідей. Це за умови, що тест складений грамотно. Тобто на кожен з варіантів повинна припадати однакова кількість правильних відповідей. Укладаючи тест, створюйте не менше, ніж 4 варіанти відповідей, тоді учень, який буде вгадувати, не зможе набрати більше, ніж 2-3 бали.

Тестові завдання на встановлення відповідності

Такі тести створюємо за схемою 4 на 5 або 5 на 6:

Встановіть відповідність між фразеологізмом та його значеннями

А байдики бити                        1) червоніти

Б накивати п’ятами                  2) сумувати

В пекти раків                             3) мовчати

Г тримати язик за зубами         4)  втекти

                                                    5) ледарювати

         У такому форматі тестових завдань обов’язково повинен бути 1 зайвий варіант відповіді, а пропорція не повинна бути більшою за 4 – 6 варіантів.

Тестові завдання на встановлення послідовності

      Розташуйте послідовно прикметники за відмінками від родового до місцевого:

А яскравою    

Б на високій   

В рідного

Г тендітній

Д милу

        Такий формат не дуже популярний для української мови, його навіть немає на тестах ЗНО.

Для створення тестів різних рівнів знань найкраще використовувати наступні слова-маркери:

Під час складання тесту потрібно враховувати:

• складність завдань 
• формати тестів (найпростіші формати відповідають легким завданням, найскладніші - важким);
• розподіл між варіантами відповідей має бути рівномірним (на варіант А має припадати приблизно стільки ж правильних відповідей, як і на варіант Б чи Г);
• складність завдань, формати та рівні знань можуть корелювати між собою.

Під час вибору тесту потрібно враховувати:

• чи використано різні формати тестових завдань;
• чи передбачено різні рівні складності та рівні пізнавальної сфери;
• чи встигатимуть учні виконати ці тести за певний час (з розрахунку 1 завдання за 1 хвилину)