Виникнення східнослов’янської держави (VIII-середина IX ст.)

Тема: Виникнення східнослов’янської держави (VIII-середина IX ст.)

Мета: формувати у учнів уявлення про час утворення Київської держави (Русі-України), ознайомити з датами перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря; ознайомити з територіями розселення слов’янських племен на теренах України; сформулювати початкове уявлення про основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна») та передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України; поснити роль міста Києва в утворенні Русі та поняття «Русь» («Русь-Україна»), «полюддя», «данина»; розвивати навички роботи з атласом, контурною картою та підручником; розвивати увагу, мислення, пам’ять, вміння аналізувати та робити висновки.

Очікувані результати:

- показувати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України;

- характеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

- знати, застосовувати та пояснювати поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;

- показувати на карті території розселення слов’нських племен.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Що називають Великим розселенням слов’ян?

Що спільного між венедами, антами і склавинами. Що змусило слов’ян розселитися Європою?

Назвіть головне писемне джерело з історії східних слов’ян. У якому столітті автор завершив свою працю?

Дайте визначення понять: «племінний союз», «князь», «дружина», «язичництво».

Які наслідки для слов’ян мало Велике переселення народів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У V-VIII ст. східнослов’янські племена активно об’єднувалися в племінні союзи, які сучасні історики характеризують як вождівства або державні утворення. Із плином часу внутрішні й зовнішні чинники спричинили переростання вождівства в державу. Тож, темою сьогоднішнього заняття є «Виникнення східнослов’янської держави (VIII-середина IX ст.)»

   План

1. УТВОРЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

2. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН «РУСЬ»

3. ПЕРШІ РУСЬКІ КНЯЗІ

IV. Вивчення нового матеріалу

У східних слов’ян цей процес завершився наприкінці IX ст. Михайло Грушевський запропонував називати державу, що існувала у Східній Європі наприкінці IX — у середині XIII ст. із центром у Києві, Русь-Україна. На його думку, основні події суспільно-політичного життя східних слов’ян відбувалися саме в Середній Наддніпрянщині, на території сучасної України. Автор «Повісті минулих літ» називав її Руська земля.

Відокремлення ремесла від сільського господарства, зародження товарного виробництва сприяли активізації не тільки внутрішнього обміну, а й розширенню зовнішньої торгівлі. Особливо жвавими були торговельні зв’язки з Хозарією, Візантією, Великою Моравією, Болгарією та іншими країнами.

Територією східнослов’янських племен проходили важливі річкові шляхи, які зв’язували їх з країнами тодішнього світу. Великим торговельним шляхом, що зв’язував країни Сходу з Європою був Волзький. Основний його маршрут проходив поза сучасною українською територією, але великі притоки Дніпра – Десна, Сейм, Сула, Ворскла та інші – зв’язували Дніпро з Сіверським Дінцем, Доном, Волгою, Каспійським морем. Де волоком (перетягування човнів між найближчими річками), де річками арабські купці потрапляли в басейн Дніпра, а звідси Прип’яттю на Захід – у Краків, Прагу, Реґенсбурґ.

Іншим торгівельний шлях з півночі на південь - від країн Балтійського узбережжя до чорноморських, передусім Візантії. Основною магістраллю цього великого шляху «із варяг у греки» був Дніпро.

Розширення торгівлі, з одного боку, збагачувало слов’янську родоплемінну знать, посилювало диференціацію суспільства, з іншого, – надзвичайно гостро ставило питання про захист важливих торговельних шляхів та створення власної державності. Загалом торгівля сприяла державотворчому процесу, ніби «зшиваючи» в одне ціле строкаті клаптики земель слов’янських сусідських територіальних общин.

V–VІ ст. суспільний лад слов’ян перебував у стадії переходу від первісно – родового до класового суспільства. Це була доба військової демократії, суть якої полягала в тому, що реальна влада належала племінним зборам, а не концентрувалась у руках знаті (старійшин та князів).

З часом еволюціонувала родоплемінна організація. Збільшення об’єднаних територій, постійна воєнна активність зумовили необхідність переходу до нових методів і форм управління. Роль народних зборів (у східних слов’ян їх прийнято називати вічем) поступово занепадає і на перший план у політичному житті дедалі впевненіше виходить князівська влада (спочатку виборна, а пізніше – спадкова).

Зростала зовнішньополітична активність перших осередків державності. Це призвело до посилення соціальної ролі князівської влади, сприяло відособленню дружини на чолі з князем у привілейовану корпорацію професійних воїнів, що стояла поза общиною і над нею.

- Спираючись на все вище сказане, що, на вашу думку, є передумовами виникнення держави «Русь-Україна»?

Робота з підручником с. 17.

Робота з текстом підручника с. 18

Термін «Русь» давніший, ніж сучасна назва нашої країни — Україна (ця назва вперше в писемних джерелах датується 1187 роком). Найдавніша згадка терміна «Русь» міститься в Бертинських анналах — хроніці франків IX ст. під 839 роком.

Норманська теорія походження терміна «Русь» пов’язана з добою воєнних походів, набігів норманів (вікінгів), яких слов’яни називали варягами. З кінця IX до початку X ст. нормани (предки сучасних шведів, данців, норвежців) були справжнім «бичем Європи», не оминули вони і східнослов’янськіземлі. Молитви в церквах часто закінчувалися словами: «Господи, врятуй нас сьогодні від норманів!». Варяги з другої половини IX ст. були княжою дружиною. Вони на чолі з князем, теж норманського походження, збирали з прилеглих племен данину. Її використовували для утримання князя і дружини, перепродавали на візантійських ринках.

Данина — побори, вилучення у переможених майна на користь переможців. Данина була ранньою формою збирання податків у перехідний період від вождівства до князівства.

Робота з картою та атласом.

Що стосується території Русі-України, то нагадаємо, що в X –ХІІ ст. вона перебувала в межах сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, частини Черкаської, Полтавської, Сумської, Вінницької областей. Мешканців цієї території — тобто представників племінних союзів полян, сіверян, деревлян — називали русинами, або русами. З XII ст. Руссю почали називати і західноукраїнські землі. Лише з середини XIII ст. назва «Русь» поширилася й на землі Московського князівства. Ці землі сьогодні входять до складу Росії. Отже, жителів земель і князівств Русі-України називали русами, русинами, і аж ніяк не росіянами. На жаль, у сучасній Росії ці поняття часто змішують. Натомість назви «Росія», «росіяни» увійшли у вжитку з другої половини XVII ст. Ці факти і думки є важливими з огляду на те, що сучасні російські політики й історики, які з ними співпрацюють, намагаються представити історію Русі України (інші назви у науковців — Київська держава, Київська Русь та ін.) як історію власне Росії; київських руських князів — як «російських».

Першими князями у східних слов’ян, імена яких дійшли до нас, історики вважають Аскольда та. Діра. Їхні імена відомі нам з «Повісті минулих літ».

Робота з історичним джерелом.

«Повість минулих літ» подає такі дані про них: «І було в нього (Рюрика – Ю. С.) два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони в Рюрика піти до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?» А вони, тамтешні жителі, сказали: «Було троє братів, Кий, Щек і Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді».

Одні вчені вважають Аскольда і Діра, вслід за Нестором-літописцем, варягами, інші ж – останніми представниками місцевої київської династії Кия. Князювали Аскольд і Дір, очевидно, у різний час. Арабський мандрівник аль-Масуді називає Діра найвидатнішим із слов’янських князів, який володів багатьма містами і величезними територіями. За часів його правління до столиці приїздили мусульманські купці.

Значно більше свідчень збереглося про Аскольда. У Никонівському літописі він згадується як найвпливовіший і наймогутніший державний діяч раннього Середньовіччя. Аскольд прийняв титул кагана, який прирівнювався до титулу імператора. Це дало йому можливість піднести міжнародний авторитет Київської держави і поставити її в рівень із Хозарією. Візантійські хроністи називали його «прегордим каганом скіфським». Головний напрямок політики Аскольда скеровувався на південь та південний схід.

У 860 р. Аскольд з військом і невеликим флотом пішов на свого південного сусіда, могутню імперію Ромеїв (Візантійську імперію). Скориставшись відсутністю візантійського імператора Михайла III, войовничі руси зруйнували околиці Константинополя і змусили візантійців укласти торговельний договір. Аскольд із дружиною, можливо, здійснив проти Візантії кілька походів. Невипадково в ці часи сучасне Чорне море почали називати Руським морем. Руси й надалі залишалися язичниками. А ось князь Аскольд, якщо вірити літописцю,

V. Узагальнення та систематизація знань.

- Розпочніть у своєму робочому зошиті заповнювати таблицю про політику перших руських князів (у другій половині IX-наприкінці Хет.). Визначте спільні й відмінні риси правління князів.

• Скільки століть минуло від часів Аскольда і Діра до нашого часу?
• Визначте головні причини утворення держави у східних слов’ян (Русі-України).
• Обчисліть, скільки років тому відбувся похід Аскольда на Константинополь.

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 3 підручника.

Виконати з рубрики «Мислю творчо» 2 завдання.