Виникнення та становлення русі-України

Виникнення та становлення русі-України. Створив: Муляр А. М.

Київська Русь (давньорус. Роусь) — середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця ІХ-го до середини ХІІІ-го століття. Була об'єднанням східно - слов'янських племен під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході

Вкінці VIII – поч.. IXст. русичі на чолі з Бравліним ---- здійснили похід на Кримське узбережжя і захопили а)Корсунь, б)Сурож, в)Корчев. У 839 р. руське посольство прибуло до Константинополя з пропозицією дружби.

Літописний переказ про Кия, його братів і їхню сестру – це насамперед, компіляція легенд різних часів.

Одним із найдавніших і маловідомих постатей української історії є князь Кий. Народився він на початку VI ст. у знатній полянській сім'ї. Візантійські джерела повідомляють, що полянський князь Кий (в оригіналі Кувер) в юнацькі роки виховувався при дворі імператора Юстиніана І, у Константинополі прийняв християнство, тут же здобув освіту. «Мав велику честь від царя», одержав бенефіцій у Нижньому Подунав'ї, де заснував «градок Києвець», але через спротив місцевих племен не зміг там закріпитися. Тому Кий повернувся додому, де «заклав» (напевно, розбудував або переніс з іншого міста )разом із братами Щеком, Хоривом і сестрою Либідь свою столицю Київ. Від Кия та його братів літописці виводили полянське плем'я.

Завершивши спорудження свого «граду», Кий разом з іншими слов’янськими проводирями відправився на Дунай. У числі антських (Полянських) послів в Константинополі він, очевидно, був присутнім при мирних переговорах з імператором Юстиніаном в 545 р. За умовами укладеної угоди Візантія визнавала права антів на володіння лівобережжям Дунаю з фортецею Туррис. Кий, бажаючи закріпитися в Подунав’ї, заснував там містечко Києвець. Проте гострий конфлікт з місцевими жителями порушив його плани, змусивши князя повернутися в Київ, де він незабаром і помер. Нащадки Кия досить довго утримували владу в заснованому їм «граді». Польський хроніст Ян Длугош повідомляє, що Аскольд і Дір були прямими нащадками Кия.

Останніми князями династії Києвичів  були Аскольд і Дір. У давньоруських літописах вони завжди виступають разом, але, на думку вчених, князювали вони не одночасно: Дір — у 30-ті роки IX ст., інші вважають, що в середині IX ст., треті — 80-ті роки IX ст., а Аскольд — у 60-ті роки IX ст. Про Діра залишилося мало свідчень, значно більше про Аскольда. Учені встановили, що ім'я Діра поряд з Аскольдом у літопис вписано пізніше. Про те, що вони не княжили разом, свідчать їхні поховання окремо один від одного:• Діра поховано біля Софійського собору;• Аскольда — на Дніпрових схилах, які в Києві називають “Аскольдовою могилою”. Дір започаткував наймання варягів у дружини. - 860 р. – 7 денна облога Константинополя русичами на чолі з Аскольдом - 882 р. князь Олег вбив Аскольда й Діра. У 882 р. Аскольда і Діра (так записано у літописі) підступно вбив Олег, який захопив Київ і до якого перейшла влада в Новгороді після смерті Рюрика у 879 р.

Походження князя досі дискутується в наукових колах. У літописах Аскольд діє завжди з Діром.  Ян Длугош, знавець руських літописів, писав, що Аскольд походив із князівської династії Києвичів і був рідним братом Діра. За іншою версією – був воєводою Діра й успадкував владу після його смерті. У якому році Аскольд прийшов до влади, сказати з достовірністю не можна. Але те, що Аскольд укріпився в Києві, став місцевим князем і діяв в інтересах східних слов’ян – достовірно. За Аскольда Київ поступово перетворюється у політичний центр із прилеглими землями полян, деревлян, дреговичів та південно-західної частини сіверян. Епоха Аскольда в розвитку Русі була визначним рубежем. Саме тоді завершується формування давньоруського феодалізму і держави. Аскольдова Русь проводить активну зовнішню політику і здійснює низку масштабних акцій, з-поміж яких особливо слід виділити походи на Константинополь і укладення перших договорів з греками та прийняття християнства. 8 червня 860 р., згідно з Брюссельською хронікою, численне військо русів з моря та суші оточило столицю Візантійської імперії – Константинополь. Військо русів нараховувало не менше 8 000 воїнів. Напад був несподіваним. З імперією уклали мирну угоду і попросили хрещення. 

У 882 році Олег на чолі варязького війська увійшов до Києва, убивши Аскольда і Діра та де-факто започаткувавши династію Рюриковичів. Правив князь-регент з 882 до 912, хоча і мав би передати трон Ігорю після досягнення останнім повноліття. 883 р. – каральний похід князя Олега проти древлян 885 р.- Олег приєднав до Русі союзи племен радимичів,розпочав боротьбу з уличами та тиверцями. Створив державне утворення куди ввійшли племінні союзи словенів та кривечів. Захопив території не слов’ян: меря,чудь,весь. Започаткував монархічну форму правління. Надав дружині право а ) здійснювати суд б ) збирати данину в ) брати участь у походах

893 – 896 – боротьба з угорськими племенами 907 р. – здійснив похід до Константинополя (2 тис. кораблів, 80 тис. вояків) 911 р. – новий похід на Константинополь Походи до Каспійського моря і Кавказ 912 р. – загадково помер князь Олег.

 Ігор – руський князь із династії Рюриковичів. Згідно з  «Повістю временних літ» — син варязького князя Рюрика. Основоположник київської династії князів. До влади прийшов у віці 39 років – у 912 р. Після смерті Олега підкорені ним племена, зокрема древляни, уличі, відмовлялися коритися Києву Зламав новий опір древлян та уличів. Обклав народи ще більшим податком. Ослабив роль місцевих князів920 р. провів перші бої з печенігами941 р. – здійснив похід на Константинополь,але не вдало,оскільки його флот був спалений візантійцями при допомозі «грецького вогню».944 р. – пішов походом проти горців Південного Каспію

Здобуваючи вплив далеко за межами Русі, Ігор втрачав свій вплив на народи всередині країни, зокрема на волелюбних древлян. Збільшення данини викликало їх незадоволення. Зібравши перший раз данину, Ігор повертається з півдороги, взявши із собою малу дружину, аби взяти ще! Тоді древляни на чолі зі своїм князем Малом зробили історичний висновок: «Якщо вовк увадиться по вівці, по одній все виносить він стадо, коли не уб’ють його. Так і цей: як не вб’ємо його, то нас усіх погубить». У 945 році древляни убили Ігоря і поховали «в Деревах, і донині є його могила біля Іскоростеня». 

Ольга(По- скандинавскому і по-грецьки Helga) залишилася після Ігоря з малолітнім сином Святославом та взяла на себе правління князівством (945-957). За стародавнім слов'янським звичаєм вдови користувалися громадянською самостійністю і повноправностю.

Покарала бунтівних древлян. Перетворила племінні княжіння на державну територію Русі. Встановила розміри "полюддя" - податей на користь Києва, терміни і періодичність їх сплати - "оброки" і "статути". 955 р. прийняла християнство у Константинополі (набула ім’я Олена

Святослав. Літопис відносить народження Святослава до 942 р. В момент смерті батька Святослав був ще немовлям, і управління князівством під час його малолітства було в руках його матері Ольги. Вихователем Святослава був Асмуд, а воєводою - Свенельд.  Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику. Насамперед, князь Святослав здійснював завзяті походи на схід та південь, що призвели до розпаду двох великих держав Східної Європи: Хазарського каганату та Першого Болгарського царства. Князь підкорив численні східнослов'янські племена, аланів й волзьких булгар

У 964 - 866 роках дружини Святослава воюють на Оці і середній Волзі, підкорюють вятичів і завдають удару могутньому Хозарського каганату. Святослав взяв штурмом потужну хозарську фортецю Саркел, яка містилася на перешийку Дону та Волги. Слідом княжий десант направився в землі ясві і касогів. У 964 році князь Святослав Ігорович здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені вятичів, які платили данину хозарам. В'ятичі заселяли лісисте межиріччя Окиі Волги. Пробувши в них усю зиму, Святослав домігся свого: вони перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву. Саме цим часом, у зв'язку з наступним походом супроти хозар, датується його легендарний вислів «Ідуна ви !»

968-969 рр. – завоювання Болгарського царства. За короткий строк підкорив вісімдесят міст та влаштував собі столицю в місті Переяславець, що знаходилось на південь від Дунаю. 968 - 969 рр.. – відбив напад на Київ печенігів та вчинив на них другий похід,внаслідок чого захопив м. Ітіль та остаточно розгромив каганат.

970-971 рр. – війна з Візантією. Візантійцям вдалося оточити руське військо, яке кинулося бігти до Доростола. Під час втечі, за даними візантійських літописів, загинуло 15 тисяч русів. Це примусило князя Святослава на наступний день почати мирні переговори з імператором Іоанном Цимісхієм. 972 р. загибель Святослава біля дніпровських порогів у сутичці з печенігами.

Володимир Святославич – руський князь із варязької династії Рюриковичів. Наймолодший ( позашлюбний ) син київського князя Святослава Ігоревича від ключниці Малки. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом Ярополком (977 – 979).

Здійснив військові походи:981- похід на Польщу (захопив Перемишль та ряд міст)-982-пішов походом на в’ятичі-985-виступив проти Волзької Булгарії. (війна тривала з перемінним успіхом)Херсонеська війна (осінь 987 — весна 988 рр.) - було не тільки прийнято християнство на Русі (988 р.), але й укладено союз з Візантією.

988 р. провів адміністративну реформу:перетворення були направлені на централізацію князівства він усунув від влади місцевих князів, система «племінних князівств» була зруйнована, всі землі поділені на 8 адміністративних округів, домігся зосередження влади в руках однієї князівської родини. поставив своїх синів намісниками.

Провів судову реформу: А) прийняв закон « Устав земляний». Б) розмежував церковне і князівське судочинство. Провів військову реформу В) на чолі дружини поставив русичів а не варягів Грошова реформа – карбування золотих і срібних монет (злотників)

988 році прийняв хрещення. Нова релігія стала обов’язковою для всього населення. На місцях старовинних язичницьких капищ почали будувати християнські церкви. Після хрещення Русі в державі почали створювати школи, перша при Десятинній церкві в Києві, до Київської держави почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які сприяли подальшому розвитку науки

Побудував першу християнську церкву – св.. Василя,а другу – Десятинну. Руська церква створювалась як Автокефальна А) першими руськими митрополитами були : Михаїл, Лев Б) запроваджено церковний статут

Зовнішня політика князя була спрямована на укріплення кордонів країни та покарання племен, які відмовлялися підпорядковуватись київській державі. Так Володимир Великий зміг підпорядкувати своїй владі в’ятичів, ятвягів, радимичів, хорватів та волжських болгар Міжнародна політика князя містила в собі й шлюбну дипломатію – він сам укладав шлюби з іноземними принцесами й одружував своїх дітей з представниками європейських королівських сімей

15 липня 1015 – помирає князь Володимир Великий.

На Русі починається боротьба за владу між синами Володимира: Святополк Окаянний > вбив Бориса > Гліба > Святослава В бою під Любечем Святополк був розбитий Ярославом і втік до Польщі Ярослав стає на чолі м. Києва Святополк і його тесть Болеслав (польський король) розбили Ярослава На чолі Києва стає Святополк

1019 р. Ярослав без бою захопив Київ,а Святополк втік до печенігів1019 р. битва на р. Альта під Переяславом > переміг Ярослав. Проти Ярослава виступили: А) полоцький князь Брячилав / розбитий Б) Тмутараканський князь Мстислав.

1026 р. Русь поділилась на 2 частини по Дніпру: А) Ярославу – Правобережжя Б)Мстиславу – Лівобережжя1036 р. помер Мстислав – і вся Русь відійшла до Ярослава

 Ярослав Мудрий -Руський князь із династії Рюриковичів. Другий син київського князя Володимира Святославовича. Матір – полоцька княжна Рогнеда

1036 – Ярослав став великим київським князем. (1015 -1054рр.) Побудував собор Св. Софії Заснував перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини Заснував Києво-Печерський монастир Побудував Спаський собор у Чернігові Володимирський монастир у Володимир – Волинську Золоті ворота у Києві

Видав правові документи:«Найдавніша правда» - 18 статей«Руська Правда»«Покон вірний» (1024 р. – про данину дружинників)1039 р. – створено літописний Київський звід

1039 р. –в Києві з'являється митрополит Феопемпт, що висвятив Десятину Церкву1051 р. – митрополитом обирається русич Іларіон,але не визнаний Константинополем. Митрополит Іларіон написав твір: «Слово про закон та благодать». Церква за часів Ярослава Мудрого не досягла автокефалії

Заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно - слов'янську мову. Переписано багато книг, був укладений літописний звід.

Встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.1054 р. помер князь Ярослав Мудрий