Випускна робота "Система екологічної освіти учнів при вивченні хімії"

                           Міністерство  освіти і науки  України

Луганський обласний інститут післядипломної  педагогічної освіти

 

 

                                                        Кафедра природничо-научних

                                                        дисциплін  і  методики 

                                                        їх  викладання                                                                          

 

 

 

 

Система  екологічної  освіти  учнів  при  вивченні  хімії

 

                                        

  Випускна  робота

Осики Інни Анатоліївни,

слухача заочних курсів підвищення

кваліфікації  вчителів природничих дисциплін,

вчителя Навчально - виховного комплексу

«Преображенська  загальноосвітня  школа

І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Сватівського району

Луганської  області

                                                               

                                                               

 

 

 

                                   Сєвєродонецьк -  2020

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ…………………………………………………………………… ………3

Розділ І. Теоретичні засади формування екологічної орієнтації

на уроках хімії і в позаурочний час………………………………… ……….  5

1.1. Екологічне виховання і хімія………………………………… …………..5

1.2. Екологічний зміст хімії ………………………………………… ……….. 6

Розділ ІІ. Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час ……………………………………… … ……… ….8

2.1. Екологічна освіта на уроках хімії. …………… ……. . . . . . . . …   …8

2.2.Елементи уроку хімії з екологічним змістом:

    2.2.1. Розв’язання задач із екологічним змістом . . . . . . . . . . . . .. . .. .13

    2.2.2. Використання ігор на уроках хімії …………… . .……… …….15

2.3. Хімічний експеримент. . . . . .…………………………. . . . .………..22

Висновки………………………………………………………………………..25

Література. . . . . . . . . . . . . . . . . ………………………………………………...26

ВСТУП

 

Сучасні екологічні проблеми набули глобального масштабу і належать до природно-техногенних небезпек. До екологічних проблем глобального характеру належать: руйнування озонового шару, парниковий ефект, кислотні дощі, забруднення Світового океану, деградація ґрунтів. Ці проблеми призвели до зростання захворюваності і смертності населення, скорочення тривалості життя, втрати величезної площі сільськогосподарських угідь, безповоротного зникнення окремих класів, родів та численних видів рослин і тварин тощо [1].

     Актуальність мною вибраної  теми полягає в необхідності  глибокої  екологізації шкільної хімічної освіти тому, що  саме знання  природи допомо-жуть уникнути  та  вирішити  екологічні проблеми, бо починати треба з найменшого: тебе самого, твого  населеного пункту, а потім можливо  і  всієї  планети.

Вирішення означених проблем можливе лише при зміні свідомості і формуванні екологічної культури суспільства, гармонійних відносин людини й природи. Питання стану довкілля та якості життя може бути вирішена тільки спільними зусиллями педагогів, науковців та практичних екологів. Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту і виховання. Тому, метою роботи є вивчення механізму формування екологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл на уроках хімії і в позаурочний час як засобу запобігання потенційних екологічних небезпек людства.

Для вирішення даної проблеми необхідно виконати такі завдання:

 -ознайомитися з  Концепцією екологічної  освіти;

 -ознайомитися з  досвідом роботи вчителів,з їхньою практичною діяльністю по даній темі;

 -розглянути наукові статті по вирішенні  екологічних проблем ;

 -систематизувати  та узагальнити свій досвід  впровадження екогічної освіти    на уроках хімії  та в позаурочній та позакласній роботі.

      Об’єктом дослідження є процес екологічного виховання на уроці хімії та у позакласній роботі. Предмет дослідженні – методи та прийоми здійснення екологічного виховання у сучасній школі.

В ході дослідження даної теми мною була опрацьована література, а саме :

1. Буринська Н. в « Екологічна складова у змісті шкільної хімічної освіти», виділили цілий розділ «Шляхи екологічної освіти». В цьому розділі розгляд-даються  шляхи впровадження  екологічної освіти за допомогою:                              

   - лабалаторно-практичних і самостійних робіт ;

   -міжпредметних зв'язків ;   

   -рольових ігор;

   -факультативних занять;

    -розв'язуванні  розрахункових  задач.

   Також наведені потенційні можливості курсу біології в кожному класі.

2.Уелектронний ресурсі //http:www.mavkovychi.org.ua/?p=26 висвітлена         Концепція екологічної освіти  України в якій записані мета, завдання,  прин-ципи та шляхи вирішення екологічних проблем.                   

3.  Буринська Н. «Досвід формування екологічної свідомості в учнів» розпо-   відає на конкретних прикладах, як впровадити елементи екологічної освіти в частину уроку.

4 Лазарєва О. « Розвиток екологічного мислення шляхом розв’язування задач із хімії» - наводить приклади задач, які мають екологічне значення.

5. Мислюк О.О. у навчальному посібнику  «Основи хімічної екології» детально розглядає природні і антропогенні чинники формування еколо-гічних ситуацій, хімічні процеси, що відбуваються в біосфері, процеси міграції й трансформації хімічних сполук природного та антропогенного походження в різних сферах Землі, дається характеристика основних забруднюючих речовин, загальні підходи до вивчення екологічного стану територій.

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час

         1.1Екологічне виховання і хімія

На календарі XXI століття, і ми говоримо про високоіндустріальні, інформаційно-технологічні суспільства, швидке зростання міст, інтенсивний розвиток економіки і сучасне сільське господарство з точним землеробством. Разом з тим людство все більш надмірно споживає природні ресурси, які не є невичерпними; забруднює повітря, ґрунти, води викидами, відходами, пестицидами, хімікатами. Причина екологічного лиха та катастроф полягає насамперед у свідомості людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а збільшення споживання природних багатств, бездумне підкорення та перетворення природи.

Екологічне виховання та формування ключових компетентностей екологічної думки в учнів – важливе завдання сучасної школи. Важливо виховати особистість, здатну бачити, відчувати і передбачати стан довкілля, вміти зберегти і відновити його, розуміти місце людини в ньому. Формування екологічних компетентностей має бути безперервним процесом, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Проте її центральною ланкою є школа, оскільки саме за шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше, тому екологічна освіта є творчим процесом, пов’язаним з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості.

Розвиток екологічної культури дітей шкільного віку здійснюється з метою формування основних екологічних понять у процесі вивчення навчальних дисциплін і в позакласній роботі, а також відповідального ставлення підростаючого покоління до навколишнього середовища та здоров’я людини.

Сучасне суспільство – це суспільство новітніх хімічних технологій. Ми зустрічаємо нові матеріали, які є продуктами хімічного виробництва, вдома й на вулиці, під час відпочинку й під час роботи. Знайомство з цими сполуками і розпочинається на уроках хімії. При створенні нових матеріалів і джерел енергії, у побуті і у перетворенні природи роль хімії величезна. Саме вона забезпечила достаток найнеобхідніших речей та предметів комфорту, що поліпшили здоров’я людей та їх добробут. У руках розумних, знаючих, добрих людей хімія приносить користь, а в руках нездар стає небезпечною.

Тому одним із завдань шкільного курсу хімії є формування специфічних навичок поведінки з речовинами, умінь грамотно застосовувати знання з хімії в спілкуванні з природою, показати зростаючу роль хімії у розв’язанні глобальних проблем людства, в тому числі й захисті довкілля від забруднення промисловими і побутовими відходами, виховувати екологічну культуру учнів. Хімія як одна з навчальних дисциплін дає змогу засобами свого предмета здійснювати екологічну освіту і виховання учнів безпосередньо у процесі навчання.

           1.2.Екологічний зміст хімії

            Особливе місце в екологічному вихованні учнів загальноосвітньої школи належить природничим наукам: біології, географії, хімії, фізиці. Вони створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини зв’язків між живою і неживою природою. Між предметні зв’язки  дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем.

Учням корисно й цікаво знати про хімічні процеси, що відбуваються в оточуючому їх середовищі, як вони впливають на хімічний склад води, ґрунтів, повітря, на здоров’я людини.

Шкільною програмою з хімії передбачено, що програмовий матеріал має чітко виражене екологічне спрямування. Насамперед це стосується висвітлення глобальних екологічних проблем:

• забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами;
• нестача сировини;
• радіаційне забруднення середовища;
• нераціональне використання енергетичних ресурсів;
• руйнування озонового «екрана» Землі;
• кислотні опади й смоги;
• зменшення лісових площ;
• парниковий ефект;
• спустошення земель;
• порушення екологічних функцій Світового океану;
• зменшення біологічної розмаїтості;
• збільшення захворюваності людей.

Екологічна складова хімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров’я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління.

Вивчення хімії спрямоване також на формування життєвої і соціальної компетентностей учнів, зокрема їх екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві [8].

Аналізуючи шкільну програму з хімії, бачимо, що екологічні питання проходять через всі теми курсу. Наприклад, у 7 класі з перших уроків розглядається питання ролі хімії в природі і житті людини, на необхідність здобуття хімічних знань, які допоможуть жити в гармонії з природою, тому що хімія відіграла дуже велику роль у житті людства. Добування металів, виготовлення надміцних сплавів, синтетичних матеріалів, пластичних мас, надпровідників, миючих засобів, гуми, ліків тощо також не обійшлися без втручання хімії. Хімія життєво необхідна світу, вона стала частиною нашого життя, і від уже зроблених страшних помилок врятувати може лише вона – хімія. Таким чином, шкільний курс хімії має всі можливості для формування екологічної культури учня.

         Вивчаючи  основні поняття екологічної освіти, завдання, мету та прин-ципи  зробила висновок, що мені необхідно розширити свою діяльність при впровадженні екологічної освіти на уроках хімії та в позакласній роботі з учнями сільської школи.

РОЗДІЛ ІІ. Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час.

 

2.1. Екологічна освіта на уроках хімії.
       Ефективній організації екологічній роботі з хімії для учнів на різних етапах сприяють такі умови:
-відповідна постановка завдання;
-інструктаж та підготовка учнів до роботи;
-систематичність та послідовність виконання ,застосування екологічних завдань з хімії у процесі навчання;
- моніторинг розвитку пізнавальної діяльності учнів під час даної роботи.
       Характер завдань і запитань для екологічних завдань з хімії та ступінь їх складності на різних етапах уроку може змінюватись, і бути різноманітними.
       Підготовка до екологічних завдань з хімії починається з 7 класу, де за-кладаються основи науки хімії. Завдання повинні бути переважно репродук-тивного характеру ( на осмислення , запам’ятовування, відтворення).  

        У 9 класі до екологічних завдань додається більше творчих завдань.
Органічним продовженням екологічної роботи на уроках з хімії є домашня самостійна робота.. Великою мірою хід уроку залежить від якості самостій-них екологічних завдань виконаних вдома учнями. У завдання для самостій-ної роботи з екологічних питань потрібно вносити завдання творчого харак-теру, які актуалізують потребу учня в додатковому пошуку інформації, стимулюють потребу в особистому погляді на потребу. Особиста думка учня в цьому випадку є продуктом інтелектуальної самостійності. Недоцільно організовувати ви-вчення нової теми,якщо матеріал містить принципово нові хімічні поняття та екологічні завдання , і не знаходить необхідної опори в наявних знаннях учнів
        Під час організації екологічних завдань з хімії та вибору форм їх прове-дення вчитель повинен ураховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.
        Під час виконання таких завдань управління діяльністю учнів належить вчителеві. Саме він обмірковує систему завдань , визначає мету, зміст та обсяг матеріалу. Учитель навчає учнів самоконтролю та здійснює контроль якості його виконання даних завдань , вивчає індивідуальні здібності учнів і враховує їх під час виконання наступної роботи. 
         Перед сучасною педагогічною наукою і практикою постали невідкладні завдання виховати покоління , яке б вивело людство із стану глибокої екологіч-ної кризи. Для цього необхідно дати учнівській молоді екологічну освіту і виховання,сформувати екологічну культуру.
        Метою впровадження екологічної освіти на уроках хімії є формування екологічної культури особистості ,як форми регуляції між людиною та природою. 
       На уроках в 8,9 класах при вивченні тем про виробництво кислот, органічні сполуки звертаю особливу увага на : 
-знання учнів про основні хімічні процеси та їх вплив на навколишнє середо-вище;
-наявність в учнів екологічного стилю мислення і відповідального ставлення    до природи та свого здоров′ я ;

-набуття умінь у вирішенні екологічних проблем під час підготовки усних по-відомлень та розв’язання задач ,які в умовах містять різні дані про шкідливі викиди в природу;

  Можна привести приклад урок хімії 7 клас:
ТЕМА: Узагальнення , систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття»
МЕТА: навчальна : систематизувати та узагальнити знання про хімічні поняття, назви, символи хімічних елементів , здійснити первинний контроль учнів з теми;
розвиваюча : розвивати системність мислення, зацікавленість у вивченні предмета,формувати хімічну мову ;
виховна : виховувати дисциплінованість , уважність, інтерес до хімії,як природничої науки та бережливе ставлення до природи ,як скарбниці хімічних елементів і виховувати екологічну свідомість.
ОБЛАДНАННЯ: періодична система хімічних елементів , картки з символами та назвами хімічних елементів, підручник, робочі зошити з друкованою основою.
Тип уроку : систематизація знань.
ХІД УРОКУ
І.Організаційна частина.

Ми знаходимось в кабінеті хімії. Я рада вітати Вас на нашому уроці.,де розпочнеться подорож у чарівний світ науки-хімії. Навколишній світ розмаїтий і загадковий, Наука хімія розкриває його таємниці. Вона вивчає речовини,їх перетворення, різноманітні явища , що супроводжують ці перетворення. Хімія – чарівний та захоплюючий світ. Сподіваюсь час , який проведемо разом , допоможе Вам піднятись ще вище на один щабель у вивчені дивовижної науки хімії, про яку писав російський  письменник  

МАКСИМ ГОРЬКИЙ « ЇЇ ГОСТРИЙ , СМІЛИВИЙ ПОГЛЯД ПРОНИКАЄ Й У ВОГНЕНУ МАСУ СОНЦЯ, І В ПІТЬМУ ЗЕМНОЇ КОРИ, У НЕВИДИ-МІ ЧАСТИНКИ ВАШОГО СЕРЦЯ, У ТАЄМНИЦІ БУДОВИ КАМЕНЮ Й У БЕЗМОВНЕ ЖИТТЯ ДЕРЕВА»
Девізом нашого уроку буде вислів КОНФУЦІЯ

« ТЕ . ЩО Я ЧУЮ , Я ЗАБУВАЮ.
ТЕ , ЩО Я БАЧУ , Я ПАМ’ЯТАЮ.
ТЕ, ЩО Я РОБЛЮ, Я РОЗУМІЮ»
Ці три прості твердження спонукають нас на уроці добре працювати, уважно слухати, запам’ятовувати та робити вірні висновки , узагальнення і розуміти зроблене.
ІІ.Оголошення теми , завдань уроку та плану уроку.

План вивчення теми уроку.
1.Початкові хімічні поняття:речовина,способи розділення сумішей.

2.Назва , символи хімічних елементів. Відносна атомна маса хімічного елемента.

3.Екологічно-пошукові завдання.

ІІІ.Вивчення нових знань.
1.Повторення правил техніки безпеки в хімічному кабінеті.

2.«Інтелектуальна розминка» : естафета «НЕЗАКІНЧЕНОГО РЕЧЕННЯ»

Хімія - . . . .. .
Чиста речовина - . . . . .
Суміш - . . . . . 
Ознаки фізичних властивостей речовин - . . . . .
Атом - . . . .. 
Хімічний елемент - . . . . 
Хімічні елементи поділяються - . . . .
3.Всі фізичні тіла складаються з матеріалу , а матеріал з речовини.

Групова робота «МЕТОД ДЗЕРКАЛА» - розірвана шпаргалка за схемою :
назва тіла – матеріал – речовина.
    Учень записав шпаргалку, учитель помітив її та порвав . Відтворіть записи на шпаргалці
Пробірка- скло – пісок.
Дере’яна іграшка – деревина – целюлоза.
4.Тести на способи розділення сумішей.

   1.Однорідні суміші можна розділити :

     А)фільтруванням; Б )дистиляцією;В )випаровуванням.
   2.Суміші можна розділити:
   а)відстоюванням; б) фільтруванням; в)дистиляцією.
ВИСНОВОК : повторили правила ТБ в кабінеті хімії та склад речовин і способи розділення сумішей.
5.Метод «НАВЧАЮЧИСЬ УЧИСЬ»

За допомогою хімічних символів зображено хімічні елементи.. Сучасні хімічні символи запропонував шведський хімік Берцеліус.Всі вони мають свою назву. Ці позначення хімічних елементів є міжнародними і зрозумілими всім хімікам.
Робота з сигнальними картками: показ символ хімічного елемента 
– учні показують його назву написану на карточці: показ назви – сигналять символом хімічного елемента.
6.Хімічний диктант. Прослуховуючи текст записати лише символи хімічних елементів. 
Кілька тисяч років тому, людству були відомі декілька хімічних елементів,серед були відомі Ферум, Купрум,Сульфур. У ХУІІ ст.. були відкриті Фосфор,Цинк, Карбон, а в наступному столітті – Хлор, Оксисен, Нітроген, Хром, Гідроген. У ХІХ ст.. стали відомі Алюміній,Кальцій,Калій, Натрій,Магній,Флор і багато інших елементів. На сьогодні відомо понад 118 хімічних елементів.
7.Самостійна робота.

Біля дошки : з підручника ст. 50 завдання 3, 4, 5. – (виконує три учні),а після виконання здійснюється взаємоперевірка виконаної роботи.
В зошити з підручника ст. 51 завдання 6. – (решта учнів),де після виконання роботи здійснюється взаємоперевірка.
ВИСНОВОК: .повторили назви хімічних елементів,символи, відносну атомну масу хімічного елемента.
VІ. Закріпленя знань.
1.Творчо інтелектуальна вправа (групова робота ).
а)Розгадування загадок та метаграм.
З «Х» починається назва елемента металічного
З «Б» не метал він уже     (хром-бром)
б)Коли з «Н» то я радіоактивний елемент у світі

Коли з «Л» я гори , що донині Азію й Європу розділяють     (Урал)
в)Що видно , коли нічого не видно ?   (туман)
2.Еколого пошукові завдання. (групова робота)

А) Користуючись додатковою літературою («Заповідники України») знайти опис дендрологічного парку «Софіївка». Прочитати і дати відповідь :чи являється вода сполукою хімічних елементів ;та яка її роль води для життя рослинного та тваринного світу ;розкрити естетичну  роль даного парку для людини.
Б) Користуючись даною літературою в тексті «В якому заповіднику можна побачити джерело давнього вулкана?»  знайти відповідні записи про наяв-ність хімічних елементів та сполук у складі підземного річного масиву ,а також вміст хімічних елементів в гірському масиві «Карадаг»;з′ясувати яку роль в даному створінні відіграла людина?
8.Підбиття підсумків уроку. (метод «Авторського крісла»)

Написання маленького есе з 3-5 речень про роботу на уроці.
Що виконували на уроці? 
Що сподобалось?
Що хотілось більше зробити?
9.Оцінювання учнів. Коментар отриманих оцінок.

10.Д.з. підготуватись до письмової роботи

 

2.2Елементи уроку хімії з екологічним змістом:

 

2.2.1. Розв’язання задач із екологічним змістом

В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Використання на уроках хімії таких завдань спрямоване на вивчення багатства рідного краю, сприяє розумінню сутності екологічних проблем та гуманітарному вихованню. Вивчення будь-якого предмета в школі повинне бути організоване таким чином, щоб учням було цікаво на уроках, щоб вони прагнули одержувати нові знання. Із цією метою можна використовувати в навчальному процесі нетрадиційні завдання – інтегровані, пізнавальні задачі. Вирішення задач формує певний стиль мислення й розвиває інтелектуальні вміння дітей. Саме розв’язування таких завдань – це активний пізнавальний процес. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учнів перед необхідністю творчого використання наявних у них знань і здобуття нових).

У таких завданнях інтеграція знань здійснюється за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Завдання інтеграції – не лише озброєння учнів цілісною сукупністю знань про навколишній світ, а й виховання адекватного і грамотного ставлення до дійсності, розвиток умінь самостійно вирішувати проблеми, що виникають, і науково пояснювати, які явища відбуваються.

При використанні пізнавальних завдань у деяких випадках навчання здійснюється через опору на вже наявні знання й життєвий досвід. На початковому етапі інтегровані завдання використовуються з метою залучення уваги й стимулювання цікавості або розвитку допитливості. У цей період завдання мають переважно ілюстративний характер. На наступних етапах навчання використовуються інтегровані пізнавальні завдання проблемного характеру.

Приклади завдань для розвитку екологічного мислення [5].

Задача 1.

На складі продірявилася стеля, і вночі через дощ у залишену відкритою бочку з олією набралася дощова вода. Що треба зробити, щоб відновити олію й не сплачувати збитків.

Задача 2.

Повітря в лісі багате на кисень і фітонциди. Гектар лісу за рік очищує 18 млн м³ повітря, а за годину поглинає стільки вуглекислого газу, скільки видихає 200 осіб. Фітонциди берези і тополі вбивають бактерії через 20 хв., сосни і дуба – через 15 хв. Як люди використовують ці властивості? Обчисліть об’єм повітря, що залишилося неочищеним (за рік), якщо внаслідок вирубки було знищено 50 гектарів лісу.

Задача 3.

Порівняйте кількість молекул, які входять до складу 1 г води і 1 г кисню.

        Задача 4.

Для збереження деревини від гниття використовують цинк хлорид. Обчисліть кількість речовини (моль), якщо відомо, що число молекул сполуки дорівнює 12,04•10²³.

Задача 5.

Визначте молекулярну формулу речовини, що входить до складу скелета найпростіших морських тварин аконтарій, якщо масові частки елементів у ній складають: Стронцію – 47,83%, Сульфуру – 17,39%, Оксигену – 34,78%.

Задача 6.

Для того щоб тісто було пухким, використовують СО₂, що утворюється внаслідок взаємодії питної соди з оцтом. Визначте масу 9%-го розчину столового оцту, який необхідно взяти для повної нейтралізації однієї чайної ложки (5 г) соди.

Задача 7.

Звичайна дощова крапля масою 500 мг під час падіння з висоти 1 км поглинає речовини з 16 л повітря. У результаті 1 л дощової води містить 100 мг домішок. Розрахуйте масову частку домішок у дощовій воді.

Задача 8.

Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері призводить до парникового ефекту. Який об’єм СО₂ потрапляє в атмосферу при спалюванні 100 шт поліетиленових пакетів масою 100 г?

 

 

 

2.2.2. Використання ігор на уроках хімії

В екологічній освіті пріоритетними методами вважають методи ігрового активного навчання. Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумову активність, вони дають змогу учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою.

           Методика організації ігрової діяльності дозволяє поглиблено вивчати екологічні знання та формувати досвід завдяки перенесенню їх в реальне життя. Таким чином, ігровий підхід передбачає створенню на уроках моделі реальної екологічної ситуації (кризи).

           Оскільки учні часто не здатні самостійно застосовувати наявні знання для вирішення того чи іншого практичного завдання екологічного характеру, гра виступає як один із інтерактивних методів навчання.

          Ефективність гри, як свідчить мій досвід, істотно залежить від ряду

факторів, серед яких, у першу чергу необхідно виділити:

-чітко продуману мету ;

-здійснення мотивації ігрової діяльності;

-чітку організацію підготовки,проведення і підбиття підсумків;

-залучення всіх учнів класу;

-тривалість не більше уроку.

          В різновидності екологічних ігор можна виділити такі види:

настільні ігри, рольові ігри,  ігри –змагання.

          Настільні ігри- це екологічні кросворди, ребуси, чайнворди. Такі ігри я використовую на уроках при закріпленні екологічних знань, при вивченні понять.

           Ігри- змагання  використовую на етапі закріплення та узагальнення знань ,що допомагає реалізувати важливий мотив індивідуального та колективного змагання.До таких ігор-змагань відносять такі ігри ,які

я використовую на уроках:

-«естафета ерудитів». Клас поділяється на кілька команд. «По ланцюжку»

  команди задають запитання одна одній (перша- другій, друга –третій і т.д.).   Якщо одна команда не може відповісти на запитання (чи дає неправильну відповідь ), то вибуває з гри . Врешті залишається одна команда - переможець.                                    

-«аукціон». Ця гра являє собою серію тематичних запитань,з якими ведучий звертається до учасників змагання По суті ,це відкрите змагання на краще знання якоїсь екологічної теми. Веде гру вчитель,він називає певне поняття, учні мусять найповніше розкрити його значення, особивості, властивості. Після кожного виступу вчитель запитує: «Хто більше?»,тим самим закликаючи інших розповісти щось нове і цікаве або доповнити попередні відповіді. Якщо після трьох ударів молоточком (атрибут ведучого) об стіл  доповнення не надходять, запитання закривається. Виграє той ,хто відповів останній. Наприклад ,можна провести «аукціон» понять «гранично допустима концентрація», «відходи промисловості» і т.д.

            Різні види ігор можна проводити на уроках різних типів та структур:

-при вивченні нового матеріалу можна застосувати такі види ігор як:лото,

 кросворд ,ребус та інші;

-при удосконаленні і застосуванні теоретичних знань,практичних умінь і навичок можна застосовувати такі види ігор :вікторини,лабіринти, турніри знань;

-при узагальненні і систематизації знань можна застосовувати такі види

 ігор:п'єси,ситуаційні  задачі,захист навчальних проектів,прес- конферен-

 цій,диспутів та  інші;

-при контролі навчальних досягнень учнів можна застосовувати такі види

 ігор:атестаційний залік,громадський огляд знань.

         Гру слід починати не тоді, коли учням дається завдання,а тоді,коли

їм стає цікаво грати.

       Приклади ігор, які можна використовувати на уроках хімії [7]:

Гра 1. «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів).

У класі формують групи по п’ять – шість учнів. Кожна група одержує однаковий за змістом текст про екологічний стан конкретної місцевості й аналізує його тільки в рамках зазначеного для неї напрямку: 1-ша група – грунт; 2-га група – повітря й стан атмосфери; 3-тя група – вода; 4-та група – стан флори; 5-та група – стан фауни. Потім кожна група зачитує частину тексту, яка відбиває конкретний напрямок.

Завдання: учасники гри мають визначити характер підприємства, розташованого в певній місцевості, технологічну схему виробництва, потоки шкідливих викидів і представити проект екологічно безпечного виробництва.

Гра 2. «Знайди помилку».

Команди (по чотири – п’ять учнів) одержують схему виробництва. У схемі є помилки (технологічні, хімічні, порушення техніки безпеки), через які завдано збиток навколишньому природному середовищу або здоров’ю людини. За відведений час команди мають знайти ці помилки, указати шляхи їх усунення й способи ліквідації наслідків забруднення із числа тих, які наведено в завданні. Виграє команда, яка швидше за всіх упоралась із завданням.

         Гра 3. «Туристична стежка».

У грі використовують карту реальної або вигаданої місцевості (група учнів готує карту заздалегідь). Учитель формує дві групи – провідників (співробітників туристичного бюро) і екологів. Завдання першої групи – прокласти такий маршрут, який дозволив би ознайомити екскурсантів з усіма пам’ятками. Друга група складає правила поведінки туристів на маршруті, позначає місця заборони для відвідування, зони тиші й рекреаційні ділянки.

Групи провідників і екологів погоджують свої вимоги під час обговорення, оформляють необхідний «документ» і передають у туристичне бюро.

Можна навести  приклад - Гра«12 золотих балів».

   Для оформлення класу використовуємо плакат-гасло:

«Тисячі нерозгаданих таємниць таїть в собі наука. І без вас, без вашої  молодості, сміливості, ентузіазму вони не будуть розгадані. Наука жде вас        друзі!»(А.Несміянов)

                            Умови гри:

1.На запитання відбіркового туру відповідає той учень,який найшвидше        підніме руку. Якщо  відповідь неправільна ,то віповідає той учасник гри,

Який підніме руку другим і т. д.

2.Учень повинен відповісти на сім запитань,які оцінюються балами:

            -запитання 1 – 1 бал;

            - запитання 2 – 2 бали;

            - запитання 3 – 4 бали;

            - запитання 4 – 6 балів;

            - запитання 5 – 8 балів;

            - запитання 6 – 10 балів;

            - запитання 7 – 12 балів;

Третє, п'яте та сьоме запитання є такими, що «не згорають».

3.Обмірковуючи відповідь на запитання, учень може скористатися однією

підказкою – це підказка глядачів.

4.Отримані бали за бажанням учасника виставляються в класний журнал.

5.Переможці нагороджуються медаллю «Найкращий хімік-еколог школи».                                                     Хід гри.

Ведучий. «Широко простягає хімія руки свої у справи людські.» - це слова

Великого російського вченого М.Ломоносова,сказані ним майже 270 років і тепер не втратили свого значення  ,а стали особливо актуальними.

«Вік хімії», «вік полімерів» - ці образні характеристики  часу ,в якому ми живемо ,аж ніяк не є надмірним перебільшенням. Вони наочно відображають  об'єктивний факт безпрециндентного за своєю могутністю і наслідками вторгнення хімії у найрізноманітші сферри діяльності людини.

        День за днем і рік за роком

        Йде наука дужим кроком,

        Незвичайні речовини

        Підкорилися людині.

                    Вже мільйони їх сьогодні:

                    Синтетичні і природні,

                    Ті-вдягають і лікують,

                    Ці –будують і харчують.

           Сплави різні чудодійні

           Навіть в космосі надійні.

           Полімери і тканини-

           Все для мудрої людини.

                     Щоб природи суть пізнати,

                     Треба довго  працювати,

                     Шанувати кожну мить.

                     Що не вертиться ,біжить.

 Запитання для відбіркового туру:

Розмістіть ці хімічні елементи в порядку зростання їх відносних атомних мас: 1)фосфор , 2)натрій , 3)гідроген , 4)цинк.

Відповідь :3),2),1),4)

Ведучий повідомляє ім'я переможця і нагадує правила гри,розпочинає.

 1.Який хімічний елемент найпоширеніший у земній корі ?

      1)оксиген , 2)літій, 3)алюміній , 4)сульфур.

Відповідь:1)

2.Який метал найлегший?   2)ртуть , 2)залізо ,  3)літій , 4)мідь .

Відповідь:3)

3.Що є причиною «кислотних дощів» ?

1)оксиди сульфуру та нітрогену;

2)оксиди феруму та купруму;

3)оксиди  фосфору та натрію;

4)оксиди магнію та хлору.

Відповідь:Оксиди сульфуру та нітрогену,які утворюють кислоти-нітратну та сульфатну.

4.Який шар уберігає жмві організми  на Землі від впливу ультрафіолетового випромінювання Сонця?

1)неоновий,  2)кисневий,  3)озоновий,  4)аргоновий.

Відповідь:3)

5.Які речовини утворюються підчас фотосинтезу в зелених рослинах ?

1)питна сода , 2)кухонна сіль , 3)глюкоза та кисень, 4)етанол.

Відповідь:3)

6.Атмосфера є обов'язковою умовою існування життя на Землі .Без їжі людина може прожити  до 30 днів,без води – близько 3 днів,а без повітря і 5 хвилин. Тому забруднене повітря шкідливе для здоров'я людей.

Що таке смог ?

  1)дим , 2)пил , 3)суміш диму,пилу і туману ,  4)туман

Відповідь:4)

7.Речовини,переважно солі ,які містять необхідні для рослин елементи живлення,називають мінеральними добривами.Які солі ,що негативно

впливають на здоров'я людей,містяться в їжі за надлишкового внесення

добрив ?

1)хлориди , 2)нітрати , 3)карбонати ,  4)сульфати.

Відповідь:2)

Зупиніться ,благаю вас, люди !

Не руйнуйте природу !Не буде:

Ні річок,ні озер,ні криниць,

Ні комах,а ні звірів ,ні птиць.

        Ані квітів ,ні трав ,ні повітря,

        Ні людей.Хоч тепер вже повірте,

        Зупиніться , останній є шанс.

Огляніться ,благаю я вас.

Все задумано мудро в природі-

Жити всьому у мирі і згоді.

 Полюбіте природу ви палко,

Не топчіте ногами фіалку.

Як розорите світ оцей вщерть,

Вирок :нам без війни  буде-смерть.

Зупиніться,останній є шанс,

Ця планета не тільки для вас !

Підбиття підсумків.Нагородження переможців.Звучить музика переможцю присвячується хімічний феєрверк:

Дослід «Діючий вулкан»

Заповнюємо розтертим дихроматом алюмінію фарфоровий тигель на 15-20 мл у вигляді гірки . Ставимо його на азбестовий лист. Робимо у гірці солі невеликий «кратер» . Поміщаємо у  нього жмуток вати, змоченої спиртом, потім підпалюємо вату. Від теплоти згорання спирту починається розкладання солі.

За допомогою такої гри можемо і закріпити знання по першим хімічним поняттям, а також зробити висновки щодо екологічної обізнаності учнів. Данний метод розвиває інтерес до хімії,як науки та привчає учнів до швидкого реагування на питання і дачі відповіді.

 

       2.3. Хімічний екперимент.

 Хімічний екперимент - найважливіша складова шкільного курсу хімії. Його вдосконалення стосується насамперед змісту, методики використовування, а також безпеки проведення .У методичній літературі наведено рекомендації щодо безпечних умов роботи з реактивами, екологічної освіти учнів у професії шкільного експерименту. З огляду на це актуальною є проблема удосконалення екологізованого хімічного експерименту.

          Аналіз методичної літератури з проблем хімічного експерименту на уроках  та позакласних заняттях підстави визначити такі основні напрями його розробки і вдосконалення :

1)розробка екологічно безпечного експерименту;

2)використання його для пояснення природних процесів і явищ;

3)залучення аналітичних методів для визначення стану довкілля;

4)переробка й утилізація відходів шкільного хімічного експерименту.

          Проблема хімічного експерименту в методиці навчання хімії досліджено і висвітлено в працях багатьох методистів: В.Н.Верховського, В.С.Полосіна, Л.О.Цветкова, І.Н.Черткова, О.І.Астахова, Н.М.Буринської та інших. Віддаючи належне цим досягненням ,зазначимо ,що проблему кількісного хімічного експерименту досліджено недостатньо. У практиці навчання хімії навіть у прфільних класах кількісним дослідам не приділяється належної уваги .Це можна пояснити недостатнім обладнанням хімічних кабінетів,недооцінкою вчителями значення таких дослідів.

          Негативно впливає брак відповідної літератури,потребує оновлення і зміст  хімічного експерименту. Тож  актуальним є  впровадження цього виду   хімічного експерименту в навчальний процес з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах. 

         З характеризую пізнавальне значення  кількісного хімічного експери-менту. Це експеримент з використанням вимірювань, за допомогою яких розкриваються не лише якісні,а й кількісні характеристики хімічних явищ.

         Кількісні досліди в навчанні хімії виконують освітню, виховну, розвива-льну функцію. Освітня функція полягає в тому ,що вони  сприяють посилен-ню зв'язку теорії з практикою,глибокому розумінню суті хімічних професій, формуванню лабораторних , організаційно-трудових умінь.

        Виховна  функція дає змогу розкрити положення світоглядного характеру:  пізнавальність хімічних явищ, роль практики у пізнаванні; експеримент як інструмент пізнання. Розвивальна функція проявляється в розвитку спостережливості,  уміння аналізувати явища, узагальнювати, робити висновки, розвиває дослідницьку діяльність учнів.

         Щоб кількісних хімічний експеримент виконував свої функції, він має задовольняти певні вимоги:підготовленість учнів,наочність, простота, без-печність, пояснюваність.

         Кількісний хімічний експеримент сприяє вдосконаленню та розвитку практичних умінь і навичок учнів:

-лаболаторні вміння і навички: поводження з лабораторним посудом ,обладнан-ням реактивами; складання приладів із готових деталей, проведення  лаборатор-них операцій і вимірювань;

-уміння робити записи проведення дослідів:замальовувати прилади, описувати хід роботи і спостереження;

-організаційно – трудові вміння і навички: планування експерименту, раціонал-ьне використання часу, бережне поводження з обладнанням, додержання правил техніки безпеки.

      Наведу приклади кількісних дослідів ,які можна використовувати в поза класній роботі:

1.Оцінювання екологічного стану  природної води за кислотністю .

Реактиви:універсальний індикатор зі шкалою.

Обладнання :штатив із пробірками,колба з природною водою.

      У пробірку наливають природну воду (з річки,ставка ) об'ємом 5 мл і додають піпеткою 4-5 крапель рожчину універсального індикатора. Спостері-гають за зміною індикатора. Вміст пробірки перемішують ,струшуючи її. Колір розчину порівнюють з контрольною шкалою і визначають кислотність води (рН).

2.Оцінювання екологічного стану грунту за кислотністю.

Реактиви: універсальний індикатор,розчин калій хлориду.

Обладнання :штатив із пробірками,2 хімічні стакани ,склянна паличка, конічна лійка ,паперовий фільтр,шпатель, терези,різноважки.

       У хімічний стакан уміщують висушений грунт масою 20 г, додоють розчин калій хлориду об'ємом 50 мл. Вміст перемішують склянною паличкою с хв. В інший стакан уставляють конічну лійку ,в яку кладуть складчастий фільтр і фільтрують одержану суміш . Фільтрат має бути прозорим.

      Далі в пробірку  відливають сольовий розчин об'ємом 2-3 мл, додають 2-3 краплі універсального індикатора . Вміст перемішують,струшуючи.

Колір розчину порівнюють з контрольною шкалою і визначають кислотність грунту- рН.

      На основі спостережень роблять висновки про кислотність грунту :

рН=4 і менше – сильнокислий ,рН=5-кислий, рН=6-слабокислий, рН=7-

нейтральний, рН=8- і більше –лужний.

          ВИСНОВКИ

На основі результатів проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. Було розглянуто зміст, завдання та методи екологічного навчання і виховання. Екологічне виховання розглядається педагогами і психологами, як систематична діяльність спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Екологічна культура людини – це результат екологічного виховання, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище; наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров‘я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем. Також було досліджено активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання і виховання, які допомагають згуртувати класний колектив, дають можливість обґрунтувати свою думку, шукати правильні рішення шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників.

Екологічне виховання учнів буде більш ефективним, якщо:

• всі предмети природознавчого циклу, в тому числі і хімія, будуть спрямовані на формування екологічної свідомості учнів;

• вдало використовувати активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання на уроках хімії;

• застосовувати тестові завдання та задачі екологічного змісту на різних етапах вивчення хімії.

 

                                       ЛІТЕРАТУРА

1.   Білявський Г.О. Основи екології: Підручник – К.: Либідь, 2005. – 408 с.
2.   Буринська Н. Екологічна складова у змісті шкільної хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. – 1998 - №1 – с. 18-20
3.   Буринська Н. Досвід формування екологічної свідомості в учнів // Біологія і хімія в школі. – 2008 - №1 – с. 43-45
4.   Концепція екологічної освіти в Україні (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 20.12.2001 № 13/6-19) [Електронний ресурс]. Режим доступу: //http:www.mavkovychi.org.ua/?p=26
5.   Лазарєва О. Розвиток екологічного мислення шляхом розв’язування задач із хімії // Хімія – 2013 - № 4 (712) – с. 15-20
6.   Основи хімічної екології : навчальний посібник / Ольга Мислюк. - К. : Кондор, 2012. - 659 с.
7.   Поручник Л.В. Хімія і екологія // Б-ка журн. «Хімія»; Вип. 11 (119) – Х.: Вид. група «Основа», 2012 – 126 с.
8.   Хімія: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7 – 9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005
9.   Хімія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10 – 11 класи. К: 2010