Випускний вечір для учнів 11 класу

Про матеріал

Випускний

Випускник: Невже настала цямить, і ми розлучаємося?

Школа: Схоже на те. Ти дуже сумуєш?

Випускник:Та нініхто не буде будити мене в безпросвітну рань лише для того, щоб я цілий день вивчаввсякілогарифми і складніречення

Школа: Знання - світло! Я пояснювалатобіцевсі 11 років!

Випускник:Ага! До темряви в очах! Я мало не осліп, доки перечитав все, щобулопотрібно, до іспитів!

Школа:Тількилюдина, збагаченийзнаннями, може стати...

Випускник:Висококваліфікованимбезробітним!

Школа:Так тобі не шкодазі мною розлучатися?

Випускник:Ніскілечки!

Школа:Зовсім-зовсім?

Випускникзаперечнохитає головою.

Школа:Невже не булонічогохорошого?

Випускник:Ну-у...

Школа:А пам'ятаєш, ти, зовсім маленький, прийшову перший клас? Ти невмівнічитати, нірахувати. Я тебе навчила! Хіба без мене ти знав би, чимвідрізняєтьсяпаралельвід косинуса?

Випускник: Що? Жив собімирно й весело, ніякихтурбот. А тут вчися до посиніння. Ще й за невивчені уроки карають.

Школа:Я познайомила тебе з твоїмидрузями...

Випускник: Ну, це так... Ніщо так не об'єднує, як спільнаборотьба за свободу.

Школа:Хібати не згадуватимеш мене з ностальгічнимсумом і печаллю?

Випускник:П'ятнадцятьтисяч годин, викреслених з життя, відібранихуфутболу, дискотек, хитань з друзями, Інтернету та іншихцікавих занять?!

Школа Шкода, що у тебе про мене залишаються саме такі спогади.

Випускник. Та ні, я думаю ти розумієш, що це був жарт.Ми і самі не знаємо, щовідчуваємо у цей день - радістьчи печаль. З одного боку, такахвилюючаподія - ми вжедорослі, ми на порозі нового життя, і страшно цікаво, що ж там далі. А з іншого... Як уявиш, щовже не продзвенитьдзвінок, в клас не ввалятся юрбоюмоїдрузі... Я думаю, через якийсь час ми почнемовідчайдушнонудьгувати один по одному. Мибудемосумуватиза своїми однокласниками. Скільки разом ми пережили гарних моментів, готували свята та брали участь в різних конкурсах, ходили у походи, милувалися красою Софіїського парку та захоплювалися Вінницькими фонтанами, разом святкували дні народження. А тепер все скінчилося

Школа Не сумуй. Для вас починається новий етап життя.Складний, незвіданий , але цікавий етап .

Пісня Все тільки починаеться.

Школа.Як я бачу ти згадуєш тільки розваги, а як же навчання?Ти стільки у школі навчився, скільки сил, здоров'я, енергії, терпіння доклали вчителі для того, щоб ти отримав знання, уміння, навички. А ти невдячний…

Випускник. Та чому невдячний, я з великою повагою ставлюся до своїх наставників.Нам буде невистачати доброзичливого ставлення та мудрої поради нашого директора Юлії Володимирівни, турботи завуча Марини Юріївними будемосумувати за нашоюІриною Юхимівною, яка була нам не просто класним керівником, але і прекрасним другом. А Ірина Анатоліївна та Людмила Іллівна! Завдяки їм ми любимо і пишаємося рідною мовою. Тетяно Григорівно! Скількиви нас ганяли, ми ремствували і нили, і проклинали свою долю, але результат - адже ми знаємо математику! Завдяки Сергію Федоровичу фізика здавалася нам не такою ж і нудною наукою. А як ми хвилювалися перед уроком історії, швидкоруч писали шпаргалки, повторювали дати і події, сердилися і нервували, бо заплутувалися у них, але яка ж нагорода бачити задоволення і посмішку Тетяни Миколаївни.Ми вдячні всім вчителям, які протягом 11 років завжди були поряд з нами.Як можна не нудьгуватипотакійшколі? Як можна не нудьгувати за такимивчителями?

Випускник:Дорогівчителі! Ось і настав той хвилюючий момент, коли ми прощаємосязі школою. Ми радіємо, і в той же час сумуємо, нам сумнорозлучатися один з одним і з вами. Де б ми не жили, як би не склалася наша доля, ми ніколи вас не забудемо. Зпочуттямглибокоївдячності ми будемозгадувати і вас, і рідну школу. Ви вчили нас не тільки основ наук, але йдоброті, справедливості, чесності, вчили бути людьми. Відіменівсіхвипускниківприймітьнашувеличезнуподяку і низькийуклін за все, щови для нас зробили. Спасибі вам, дорогівчителі, за ваш прекрасний, благородний труд!

Дорогівчителі! Хайвесни до вас летять журавлями,

А ви нестарійтеніколи з роками.

Здоров'я і щастя ми зичим без ліку

Разом: І довгого, довгого, довгоговіку

Пісня про вчителів

ШколаА пам'ятаєте, якими ви були боязкими, хвилювалися за кожну неправильно написану літеру.

ВипускникТак, це було здається так давно. Але ми вдячні тобі, школо, що ти навчила нас бути упевненими в собі, саме в твоїх стінах ми навчилися відстоювати власну думку, мріяти і ніколи не втрачати надію, навіть якщо на той нам здавалося, що ситуація безвихідна.

Найбільшийгріх - цевтратити НАДІЮ,

У відчайвпасти, ВІРУ загубить.

Неначе гілку відхилити МРІЮ,

Життя хоч на хвилину розлюбить.

Нелегко нам в житті,

Надія скрасить

Тяжкі години нашого буття,

Завжди пораду дасть і біль погасить

І вбереже від втрат і забуття.

Залишить в серці світлую шпаринку,

Затеплить іскорку ЛЮБОВІ і ДОБРА,

І мов той вітер, що жене хмаринку,

Розвіє сум і не страшна пора,

Ні зимніх хуг і ні осінніх злив

- ЛЮБОВ, НАДІЯ, ВІРА - диво з див.

Пісня

Школа. А пам'ятаєшь, як ти смикав за косу свою сусідку за партою. Вона ображалася і плакала, навіть не здогадувалася, що так в твоєму серці народжувалося перше кохання

ВипускникЗвісно пам'ятаю. Але тоді ми ще були малими, а потім я став носити їй шоколадки, дарувати квіти, а ще пізніше став запрошувати на побачення. І ми разом милувалися заходом сонця над Бугом, запливали на човні на острів кохання і я,не наважуючись сказати їй про свої почуття, читав вірші про кохання.

Вона прийшланепрохана й неждана,
І я їїзустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїхюнацькихнесміливихснів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небітане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшлалюбовнепрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?

Пісня про кохання.

Школа. Та що ви про себе та про себе. Хіба ви мали б стільки досягнень, якби ваші батьки не віддавала вам все тепло своєї душі.

Випускник Ти школо, як завжди , права.Сьогодні такий день... що я хочу сказати велике дякую своїм батькам .Дякую за те, що дивлюсь на світ. Тішусь, радію, вчусь чомусь новому, кохаю і розчаровуюсь, вчусь бути справедливою та толерантною, вчусьрозуміти себе - навколишнійсвіт - інших людей. Я вдячна мамі і татові за їх теплоту і терпіння, за те, що в житті доклали всіхзусиль щоб я була людиною... щасливоюлюдиною!

Що нас ріднить в життєвім морі,

Дає наснагу на роки,

Що є святинею й сумлінням,

Беззаперечно–ценаші батьки.



Батьки – це мамина рука,

Їїласкавийтеплийдотик,

Це перша крапля молока,

Це до життя нестримний поклик.



Батьки – це те, що нас єднає

Здитинстванезабутнімщемом,

Пізнаннясутності буття,

Єднанняплідземлііз небом.



Батьки – це те, що не забуть,

Щодане нам в довічну дійсність,

Батьки – натягнута струна,

Яка настроєнанавічність…

Пісня про батьків (Танець з батьками)

Школа.Ой, я бачу, що нетерпиться батькам сказати добре слово своїм дітям

Відлинулиу даль весняні грози,

Осінні хмари небо затягли,

Так непомітно став мій син дорослим,

Я навіть і не зчулася коли.

Я йому в житті не шкодувала

Уваги й материнського тепла,

І тільки Матір Божу я благала

Щобийого на світі берегла.

Мійсин – моя опора і надія.
Рідненький, в світлу долю твою вірю.
Продовженнямоє і втіхащира,
Минає тебе хай буденністьсіра.

Щоб кожен день був у житті, як свято,
Щобсонця на душібулобагато.
Крокуй вперед упевнено, сміливо.
Тебе на успіх я благословила.

Доню, ідеш ти із отчого дому

На пороги нового життя

Якажу тобі знову і знову

Будь щасливою! Прошу, затям.

Тидорослою стала й красивою

І настала твоя пора,

Хай дорога буде щасливою!

Хай займеться твоя зоря.

Ну, а раптом дощі у віконечко,

Замість сонця неждано – грім

Пам'ятай, моя люба донечко,

Вірно жде тебе отчій дім.

Батьки Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай їм вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

Сини і дочки наші, ріднідіти,

Цезрілостіприйшовнестримний час,

Ви самостійновже почнете жити

У добрий час благословляєм вас.

Пісня Доченька
Школа Що за чарівні звуки?

Вальсу ритми ніжні серце зачарують,

Закружляють плавно у полоніснів.

Затанцюєм разом в срібномунамисті,

У святковімтанцінашихмрій.

Вальс

Випускник Школо,ти бачила нас у різні періоди нашого життя: і зовсім маленькими, коли наші батьки привели нас у перший клас, іколи ми вже підросли і перейшли у старші класи. Ти бачила всі наші успіхи. І ти можеш гордитися нами, адже ми 4 рази були занесені у книгу рекордів школи, як суперклас та найспортивніший клас у школі. Ми були переможцями шкільних , районних і обласних олімпіад, ми активні учасники предметних тижнів і різноманітних конкурсів, ми працювали у шкільному парламенті та були організаторами нових починань.Запам'ятайте нас такими!Молодими, гарними.Романтичними, з іскоркамидовіри до життя, надії на сповненнясвоїхмрій і сподівань.

Фільм про випускників.

Випускник. Рідна школо, ми вдячні тобі за те, що ти навчила нас любити рідну землю, рідну мову, свій народ , нашу неньку Україну . Ти виховала нас справжніми патріотами нашої держави.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми твої доньки й сини.

Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квітиусюдиростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маєм -

ЇїУкраїноюзвуть.

Боже – отче всемогутній,

Захистикоханий край,

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай.

Пісня про Україну.

Випускники. Рідна школо, такдивовижноскладаєтьсяжиття, щосьогоднімищеразом, а завтра – наші шляхи розійдуться.Але через якийсь часнас покличутьтвої стіни і ми повернемось,можливо, сюди ми приведемо своїх дітей і все зновуповториться.Згадуй нас з теплотою і любов'ю як ми завжди будемо згадувати тебе І чекай нас,ми обов'язково повернемося.

Фінальна пісня

Перегляд файлу

Випускний

Випускник: Невже настала цямить, і ми розлучаємося?

Школа: Схоже на те. Ти дуже сумуєш?

Випускник:Та нініхто не буде будити мене в безпросвітну рань лише для того, щоб я цілий день вивчаввсякілогарифми і складніречення

Школа: Знання - світло! Я пояснювалатобіцевсі 11 років!

Випускник: Ага! До темряви в очах! Я мало не осліп, доки перечитав все, щобулопотрібно, до іспитів!

Школа: Тількилюдина, збагаченийзнаннями, може стати...

Випускник: Висококваліфікованимбезробітним!

Школа: Так тобі не шкодазі мною розлучатися?

Випускник: Ніскілечки!

Школа: Зовсім-зовсім?

Випускникзаперечнохитає головою.

Школа: Невже не булонічогохорошого?

Випускник: Ну-у...

Школа: А пам'ятаєш, ти, зовсім маленький, прийшову перший клас? Ти невмівнічитати, нірахувати. Я тебе навчила! Хіба без мене ти знав би, чимвідрізняєтьсяпаралельвід косинуса?

Випускник: Що? Жив собімирно й весело, ніякихтурбот. А тут вчися до посиніння. Ще й за невивчені уроки карають.

Школа: Я познайомила тебе з твоїмидрузями...

Випускник: Ну, це так... Ніщо так не об'єднує, як спільнаборотьба за свободу.

Школа: Хібати не згадуватимеш мене з ностальгічнимсумом і печаллю?

Випускник: П'ятнадцятьтисяч годин, викреслених з життя, відібранихуфутболу, дискотек, хитань з друзями, Інтернету та іншихцікавих занять?!

Школа Шкода, що у тебе про мене залишаються  саме такі спогади.

Випускник. Та ні, я думаю ти розумієш, що це був жарт.Ми і самі не знаємо, щовідчуваємо у цей день - радістьчи печаль. З одного боку, такахвилюючаподія - ми вжедорослі, ми на порозі нового життя, і страшно цікаво, що ж там далі. А з іншого... Як уявиш, щовже не продзвенитьдзвінок, в клас не ввалятся юрбоюмоїдрузі... Я думаю, через якийсь час ми почнемовідчайдушнонудьгувати один по одному. Мибудемосумуватиза своїми однокласниками. Скільки разом ми пережили гарних моментів, готували свята та брали участь в різних конкурсах, ходили у походи, милувалися красою Софіїського парку та захоплювалися Вінницькими фонтанами, разом святкували дні народження. А тепер все скінчилося

 Школа Не сумуй. Для вас починається новий етап життя.Складний, незвіданий , але цікавий етап .

Пісня Все тільки починаеться.

Школа.Як я бачу ти згадуєш тільки розваги, а як же навчання?Ти стільки у школі навчився, скільки сил, здоров’я, енергії, терпіння доклали вчителі для того, щоб ти отримав знання, уміння, навички. А ти невдячний…

Випускник.  Та чому  невдячний, я з великою повагою ставлюся до своїх наставників.Нам буде невистачати доброзичливого ставлення та мудрої поради нашого директора  Юлії Володимирівни, турботи завуча Марини Юріївними будемосумувати за нашоюІриною Юхимівною, яка була нам не просто класним керівником, але і прекрасним другом. А Ірина Анатоліївна та Людмила Іллівна! Завдяки їм ми любимо і пишаємося рідною мовою. Тетяно Григорівно! Скількиви нас ганяли, ми ремствували і нили, і проклинали свою долю, але результат - адже ми знаємо математику! Завдяки Сергію Федоровичу фізика здавалася нам не такою ж і нудною наукою. А як ми хвилювалися перед уроком історії, швидкоруч писали шпаргалки, повторювали дати і події, сердилися і нервували, бо заплутувалися у них, але яка ж нагорода бачити  задоволення  і посмішку Тетяни Миколаївни.Ми вдячні всім вчителям, які протягом 11 років завжди були поряд з нами.Як можна не нудьгуватипотакійшколі? Як можна не нудьгувати за такимивчителями?

 

Випускник: Дорогівчителі! Ось і настав той хвилюючий момент, коли ми прощаємосязі школою. Ми радіємо, і в той же час сумуємо, нам сумнорозлучатися один з одним і з вами. Де б ми не жили, як би не склалася наша доля, ми ніколи вас не забудемо. Зпочуттямглибокоївдячності ми будемозгадувати і вас, і рідну школу. Ви вчили нас не тільки основ наук, але йдоброті, справедливості, чесності, вчили бути людьми. Відіменівсіхвипускниківприймітьнашувеличезнуподяку і низькийуклін за все, щови для нас зробили. Спасибі вам, дорогівчителі, за ваш прекрасний, благородний труд!

Дорогівчителі! Хайвесни до вас летять журавлями,

А ви нестарійтеніколи з роками.

Здоров’я і щастя ми зичим без ліку

Разом: І довгого, довгого, довгоговіку

 

Пісня про вчителів

 

ШколаА памятаєте, якими ви були боязкими, хвилювалися за кожну неправильно написану літеру.

ВипускникТак, це було здається так давно. Але ми вдячні тобі, школо, що ти навчила нас бути  упевненими в собі, саме в твоїх стінах ми навчилися відстоювати власну думку, мріяти і ніколи не втрачати надію, навіть якщо  на той нам здавалося, що ситуація безвихідна.

Найбільшийгріх - цевтратити НАДІЮ,

 У відчайвпасти, ВІРУ загубить.

 Неначе гілку відхилити МРІЮ,

 Життя хоч на хвилину розлюбить.

 Нелегко нам в житті,

Надія скрасить

 Тяжкі години нашого буття,

 Завжди пораду дасть і біль погасить

 І вбереже від втрат і забуття.

 Залишить в серці світлую шпаринку,

Затеплить іскорку ЛЮБОВІ і ДОБРА,

 І мов той вітер, що жене хмаринку,

 Розвіє сум і не страшна пора,

 Ні зимніх хуг і ні осінніх злив

- ЛЮБОВ, НАДІЯ, ВІРА - диво з див.

Пісня

Школа. А памятаєшь, як ти смикав за косу свою сусідку за партою. Вона ображалася і плакала, навіть не здогадувалася, що так в твоєму серці народжувалося перше кохання

ВипускникЗвісно памятаю. Але тоді ми ще були малими, а потім я став носити їй шоколадки, дарувати квіти, а ще пізніше став запрошувати на побачення. І ми разом милувалися заходом сонця над Бугом, запливали на човні на острів кохання і я,не наважуючись сказати їй про свої почуття,  читав вірші про кохання.

Вона прийшланепрохана й неждана,
І я їїзустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїхюнацькихнесміливихснів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небітане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшлалюбовнепрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?

Пісня про кохання.

 

docx
Додано
19 березня 2018
Переглядів
888
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку