Вірш до Дня Гідності та Свободи
Тиша плаче…Скажете: «Так не буває!»
Не буває…В це повірить хотіла б і я,
Та, на жаль, схід країни палає,
Не одна гірко плаче сім’я.
Йде війна…Налетіла, розбила, спалила,
Понівечила долі й життя!
І де взялась та клята сила,
Те тероризмове виття?
Мати й син – горді єдністю цею ,
Та нема материнства в війни!
Все живе прикриває землею,
А жінкам додає сивини .
Вже із сліз по загиблих – струмочки ,
Рвуться міни й снаряди в садах,
Ми дійшли до критичної точки,
Як же вийти на правильний шлях?
Стояти не можна . Вперед - з перемогою !
Дітей нам ростити , ще й внуків піднять !
Підемо до щастя однією дорогою, -
Зустрінемо разом земну благодать .
Мовчить тиша… В мовчанні утіха,
Щастя й мир говіркі не завжди.
Принесіть , ангелята , нам сміху,
Не впускайте в домівки біди !
Михальчук А. Б.