26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Вірші францюзьких поетів - символістів, музика Габріеля Форе.

Про матеріал
Перформанс з творів францюзького композитора Габріеля Форе та поетів – символістів.
Перегляд файлу

1

 

Сценарій

Перформансу

«Місячне сяйво»

 з творів францюзького композитора Габріеля Форе

та поетів – символістів.

Христина Давидовська – Бедзір (вокал)

Оксана Новаковська (фортепіано)

Руслан Монзолевський (художнє слово)

Ведуча – Яна Авдєєва.

Життя Габріеля Форе (1845 - 1924) - видатного французького композитора другої половини ХІХ - початку ХХ століття, органіста, піаніста, диригента, музичного критика – проходила в епоху значних історичних подій. В його діяльності, характері, рисах стилю злилися особливості двох різних віків, двох різних епох.

Форе брав участь в останніх битвах франко-прусської війни, був свідком подій Паризької комуни, до нього доходили свідоцтва про російсько-японську війну, він пережив першу світову. В мистецтві на його очах розквітли імпресіонізм і символізм, проходили Вагнерівські фестивалі в Байройті та «Російські сезони» Сергія Дягілєва у Парижі.

    Але найбільш вагомим було те оновлення французької музики, її друге народження, до якого причетний і Форе, і в якому був основний сенс його діяльності.   

    За життя Габріеля Форе, та протягом усього ХХ, та й і ХХІ століть в середовищі композиторів, виконавців, музикознавців, дослідників музики та музичних критиків не вщухають дискусії з приводу його творчості. Оцінки були дуже різноманітні: академіст, фольклорист, попередник імпресіонізму, експресіоніст, класик.

Треба зазначити, що все це в тій чи іншій мірі було притаманно творчості Форе, було складовою його унікального мистецтва.  Але найголовніше – в самому змісті музики митця, який зазнав величезного впливу самої постаті Форе. Відкритий усім нововведенням музичної культури ХХ століття, він був одним з перших, хто ввів у свою музику те, що прийнято називати словом «шарм», «харизма», «магнетизм», «привабливість». (харизма – з грецької –милість, божественний дар, виняткова обдарованість).

За виразом палкого прихильника творчості Форе Володимира Янкелевича, - «фореєвський шарм» - це «унікальна привабливість», «дещо невловиме, що заставляє розправити крила людській душі».

Габріель Форе відкрив своєю творчістю «прекрасну епоху», перетнувши межу традиційного романтизму.

Це не тільки французька елегантність. За всім цим стоїть давній забутий пласт заповітної мови символів та натяків на «потаємне знання». Це - космічна таємниця, що впливає на серце виконавця і слухача; це те, що робить музику Форе надзвичайно популярною на межі XIXXX століть. І навіть сьогодні, майже через 100 років після його смерті, музика Форе не пішла в тінь, не втратила своєї емоційної сили.

 

Віктор Гюго «Мрії кохання».

Где все цвело бы вокруг, все мой взор манило,

Где легко б набрать я мог роз и тюльпанов на венок,

Я б нашел столько дорог там для ножек милой!

Когда бы грезы любви мне весна внушила,

И пылал огонь в крови, обновляя силы,

В тех грезах всегда б я жил, в них душу с душой Бог бы слил

Ах! Там гнездо я бы свил для сердечка милой!

 

1. Слова Віктора Гюго, музика Габріеля Форе «Мрії кохання».

Виконує Христина Давидовська – Бедзір, партія фортепіано – Оксана Новаковська, художнє слово - Руслан Монзолевськийю.

 

Серед доволі великої творчої спадщини Габріеля Форе, а це і симфонічна, і оперна, і фортепіанна, і духовна, і камерно - інструментальна музика, вокальний жанр займає значне місце.

Саме у вокальному жанрі відбувся пошук та формування музичної мови композитора. 

Форе звернувся до національного музичного жанру, що має назву «Мелодії», і може привести к змістовним суперечностям двох різних термінів: мелодія – частина музичної мови і мелодія – жанр французької вокальної музики.  

«Мелодії» - романси Форе - складають три збірки по 20 номерів в кожному та 5 циклів різного формату і це прославлення поезії через музику.

 

Габріель Форе зазвичай звертається до поезії символістів (Огюста Вільє, Поля Верлена, Стефана Малларме) і постає перед нами як один з найтонших інтерпретаторів французької ліричної поезії цього напрямку.

Під впливом  поезії символістів, що приваблювала музикантів своєю «невиразною виразністю», що вимагала особливого занурення в мелодику вірша і його тонкого втілення в тексті музичному, іноді суттєво змінювався і сам  зміст поетичного оригіналу.

 

 2. Вірш невідомого італійського поета епохи Відродження, Адаптований переклад Ромена Бюссіна «Пробудження».

 

«Пробуждение» (Ромен Бюсенн)

Как-то во сне мне твой образ явился,

С пылкой грезой о счастье он слился...

Был звОнок голос твой, взор очей светл и ясен

И ты сияла вся, словно заря прекрасна!

Ты позвала и, простившись с землею,

В край надзвезднный умчались мы с тобою...

Там небеса для нас открывали, маня красотою,

Безбережно – голубые дали.

Увы! Увы! - Как тяжело пробуждение!

Я молю : "О, ночь, верни сновиденье!

Верни! Верни наслажденье!

О, ночь! Верни мне сновиденье..."

 

В багатообразній поезії свого часу Форе ретельно відбирав те, що відповідало його індивідуальності та послуговувало імпульсом для музичної творчості.

 Риси безтілесності, невагомості у  крихкому та хибкому (слабкому ламкому тендітному хиткому хисткому) символістському образі «країни мрій» визначили особливу фактурну прозорість та легкість притишених співзвучній «мелодій» Форе, що був надзвичайно стриманий та економний. у засобах музичної виразності.

 

3. Огюст  Вільє де-Ліль – Адан «Дари» 

Если ты однажды спросиш

в чем секрет моего больного сердца –

я отвечу - в твоем существовании.

Если заговорить о своем отчаянии и мученнях –

я исцелю тебя розами, только лишь розами.

Они, как цветы на могилах, цветущие в изгнании.

Если захочешь разделить моє раскаяние - я принесу тебе голубей.

 

 

Рене Сюллі́-Прюдо́м  - французький поет та есеїст, в художніх творах якого домінують песимістичні настрої. Він був учасником групи «Парнас», що протиставляла свою поетичну творчість поезії та етиці застарілого, з їх точки зору, романтизму.:

Голосу серця вони  протиставляють точність ока, натхненню – роботу,

особистості поета – без особистість створеної ним краси.

 Рене Сюллі́-Прюдо́м - перший лауреат Нобелівської премії з літератури — за «визнання поетичної композиції, яка свідчить про піднесений ідеалізм, мистецьку бездоганність та рідкісну комбінацію властивостей сердечності та розуму».

4. Рене – Франсуа Сюллі – Прюдом. «Біля річки».

Следить вдвоем, как между берегами

Блестит река;

Как тень бежит над пенними холмами

И облака;

Как вьетея дым из хижин; за оградой

Идет обоз —

И жадно пить, с вечернею прохладой,

Дыханье роз;

Внимать, когда несется из обрыва

Трель соловья

И, наклоняся, чуть слышно шепчет ива

У вод ручья;

Забыь, пока продлитея сновиденье,

Часов полет,

Забыть весь мир в волшебном упоеньи

И жизни гнет;

Узнать, что все  пройдет невозвратимо,
Как ряд годов, ,

И что горит в душе неугасимо

  Одна любовь!

 

Арман Сільвестр - французький поет, автор численних еротичних поем та низки віршованих збірок, перша з яких має передмову Жорж Занд, учасник групи «Парнас» -

групи поетів, об’єднаних любов’ю до мистецтва - мистецтво заради мистецтва.

Дуже різні, вони слідували кожен своїм власним вабленням, не визначаючи авторитетів.

 

5. Арман Сильвестр «Пісня кохання».

Люблю твои глаза и ясное чело!

О, мой мятежник, мой жестокий!

Твоих желанных губ манящее тепло –

Пристанище для поцелуев робких!

 

За дивный голос твой тебя благодарю,

Пленительной тоскою изнывая!

Мой ангел, мой герой, тобою я горю

В терзаньях ада и в блаженстве рая!

 

Сюїта «Доллі» для фортепіано в 4 руки написана для сімї співачки Емми Бардак, виконавиці вокальних творів Форе, жінки, яка стала другою дружиною Клода Дебюсі.

Доллі – «Лялечка» – так звали дочку співачки Олену, до речі, саме цій дівчинці Клод Дебюсі присвятив свій фортепіанний цикл «Дитячий куточок».

В цьому дитячому циклі  стиль композитора не міняється – ті самі м’які поступові абриси мелодії, прозорі арпеджіо, психологічна правдивість з одного боку та «балетність» музики з іншого.

Цикл складається з 6 п’єс: Колискова, Мяу, Сад Доллі, Кіті – вальс, Ніжність та Капричіо.    

Вашій увазі – перша п’єса циклу «Доллі» - «Колискова».

Виконують  Христина Давидовська – Бедзір  та Оксана Новаковська

 

№ 2 -«Мяу» - таким було прозвисько  брата Олени Рауля.

 

№ 3 -  «Сад Доллі».

 

 Вірш Рене – Франсуа Сюллі – Прюдома «Вздовж пристані» має ритмічні та альтеративні особливості, які не можливо передати перекладом. Йдеться про неперевершену гру слів: предмети – символи чоловічої і жіночої долі, схильні до одного і того самого руху –коливати, колисати, заколисувати. Вірш напрочуд музичний, що одразу помітили сучасники. Важко уявити собі когось іншого, навіть в ту багату на геніїв гармонії епоху, здатного обіграти цей текст настільки органічно, як це зробив Габріель Форе.

 

7. Рене – Франсуа Сюлли-Прюдом

«Вздовж пристані».

В доль пристани громады кораблей, Колеблемы безмолвною волной,

Не ведают, как женщины детей

Качают осторожною рукой.

Но скоро день прощания придет,

Поскольку плакать женщинам подстать

А их мужьям - идти за горизонт,

Манящий любопытных испытать.

 

И корабли, стремящие свой ход
Из порта, что скрывается вдали, *

Почувствуют, что плыть им не дает

Душа, что в колцыбелях той земли.

 

Знаковою подією в творчості Форе було звернення до поезії Поля Верлена, «принца поетів», «співця  занепаду і туги». З ім’ям Верлена пов'язаний насичений і плідний період у вокальній творчості композитора.

Новаторський стиль поета, відмічений нетрадиційною будовою строк, неточними римами, надзвичайною співучістю змушують Габріеля Форе шукати нові засоби передачі тексту.

Вже перша вокальна мініатюра «Місячне сяйво»  втілила найсміливіші експерименти композитора в плані звукопису: в романсі виникає ТАКЕ співвідношення партії вокальної і фортепіанної, що складається враження, ніби голос акомпанує інструменту .

 

8. Поль Верлен «Місячне сяйво».

Душа у Вас - изысканный пейзаж.

Играет лютня, двигаються маски.

Почти печальний дивний антураж

старинной итальянской бергамаски.

 

Там в пении сплошной минорний тон.

Там мир любви. Там весело бездумним.

Но счастлив ли ? Никто не убежден,

и музика сплелась со светом лунным.

 

Там лунный свет красив и вездесущ.

В зкстазе плачут яркие фонтани,

а птицы видят сны под кровом кущ, -

и мраморы струистой влагой пьяны.

Творчість Віктора Гюго надзвичайно різноманітна: це романи, лірична поезія, драми у віршах і прозі, рполітичні промови в Палаті перів, численні листи.

Йому належить такий вислів про музику: «Музыка — это пары искусства. Она то же для искусства поэзии, что грёзы для мысли,

что для океана волн — океан облаков над ним».

 

9. Віктор Гюго «Травень».

Когда май, весь в цвету, на простор нас зовет,

Приходи! Не ленись, пусть душа обретет

Те поля и леса, тень прелестную крон

Лунньїй свет на волнах, погрузившихся в сон,

Ту тропу, чей конец єсть начало дорог,

Зтот воздух, весну, горизонт, что широк,

Что наш мир огневьгх и смиренньїх чудес

Приложил словно губы к подолу небес! Приходи!

И пусть взгляд целомудренных звезд

Чей полет сквозь земные покровы так прост,

Пусть деревья, что в песнях цветут и духах,

Пусть дыханье горячеє полдня в полях,

Солнце, тень, облака, зелень, небо с волной,

И сияиье, и блеск всей природы земной.

Распуститься заставят махровим цветком

Красоту на лице, любовь в сердце твоем!

 

10.Віктор Гюго «Фіалка та метелик».

"Как наши участи различны меж собою! -

На бархатом лужку

Сказала некогда, увлажившись росою,

Фиалка мотыльку. -

По резвой прихоти ты вьешься в свете горнем,

А я - внизу, во мгле,

Всегда прикована своим извитым корнем

К безрадостной земле.

А все ж мылюбимся. Обоим, с дня рожденья,
Нам человек - злодей, *

Обойм лучше нам в глуши уединенья, Подальше от людей.

В сравненья мы йдем. Меня зовут поэты

Сидячим мотыльком,

Тебя ж они зовут... читал ты их куплети?..

Порхающим цветком.

Я часто в воздухе слежу твоє мельканье

И, милого любя,

Стараюсь, чтоб и там моє благоуханье

Достигло до тебя, -

Да нет! К Другим цветкам умчишься ты далеко,

А я смотрю весь день

Всё под ноги себе, по солнцу одиноко

Свою вращаю тень.

Бог знает, где ты там, как время ты проводить

В лазурних небесах;

Лишь к утру прилетишь - и на заре находишь

Всегда меня в слезах.

Чтоб нам не розниться,

чтоб нам идти одною
Стезею бытия,

Иль крылья дай тымне, иль, чтоб сидеть со мною,

Укоренись, как я!"

 

Творчість Леконта де Ліля представлена трьома прижиттєвими поетичними збірками: «Античні вірші», «Варварські вірші», «Трагічні вірші», а також перекладами античних авторів і посмертно збіркою «Останні вірші».

Вибір певних тем та їх розробка пов'язують його з романтизмом:

Класична пластика, і контур строгий,

І логіки залізна течія –

Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт де Ліль, Жозе Ередія,

Парнаських зір незахідн'е сузір'я

Зведуть тебе на справжні верхогір'я.

 

І на завершення нашого перформансу прозвучить романс Габріеля Форе на вірші Леконта де Лиля «Ісфаханські троянди».

 

11. Леконт де Ляль «Ісфаханські троянди».

Куст исфаханских роз в ликующем цвету,

 И белый флердоранж во всем очарованьи,

О, Лейла, не затмят девичью красоту И сладкий аромат невинного дыханья.

О, этих алых губ эфирное дыханье

Собою превзойдет любую красоту,

И не сравнятся с ним ручья очарованье,

И птичьи голоса, и апельсин в цвету.

Но тонкий запах роз в ликующем цвету,

Парящих в высоте ветров очарованье

Надежней и верней даруют красоту,

Чем ветренной любви беспечное днханье!

Лобзания свои и нежное дьгханье

Ты унесла с собой, теряют красоту

И птица, и родник, ушло очарованье

От цитрусов и роз в ликующем цвету.

Утратил аромат куст розовый в цвету,

И потеряла трель своє очарованье,

Рассвет не озарит былую красоту,

И родника, увы, невесело дыханье.

О, если бы ко мне любви твоей дыханье

Слетело мотыльком, вернул бы красоту

Тот белый флёрдоранж, обрел очарованье

Куст исфаханских роз в ликующем цвету!

 

Дозвольте закінчити наш музично – літературний перформанс словами побажання любові і натхнення. Нехай кохання і музика зігрівають, додають сил, надихають на прекрасне.

 

1

 

doc
Додано
10 травня
Переглядів
96
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку