Вірші і римовані загадки на уроках української мови

Вірші і римовані загадки на уроках української мови. Підготувала вчителька початкових класів Надітицького ЗЗСО 1ст. Гусак Степанія Ярославівна

Будова слова У дерева могутнього,у лагідної квіткиобов’язково корінь є. Запам’ятайте, дітки. Та якщо корінь відірватичи шкоду з ним зробити,не буде дерево стояти,Не зможе квітка жити. Не тільки корінь у рослини-у слові теж він є…Через слова ,через вікинесе він значення своє. Батько, батьків, Батьківщина. Діти, діточки, дитина. Ось росте, зрости, зростив. Веселився, звеселив…

Якщо змінюєш ти слово,То незмінна там основа. Ту частину, що міняли,Ми закінченням назвали. Нас слова міняють часто,І, звичайно, це- на щастя,Бо якби ми не мінялись,То слова б не поєднались. (Закінчення)

У слові я- наприкінці,Як той мізинчик на руці,А в реченні слова зв’яжу,Бо я там зв’язковим служу. (Закінчення)Як стану перед коренем,Я ніби голова,І залюбки утворюю. Нові й нові слова! (Префікс)

Я житель підземний. Лісів і полівІ спільна частина. Споріднених слів. (Корінь)Ми віддавна і віками. Чесно дружимо з майстрами,Які вміють нас так вчити,Щоб нові слова створити. (Суфікси і префікси)

Як стану перед коренем,Я ніби голова,І залюбки утворюю. Нові й нові слова! (Префікс)Хоч за коренем, позаду,В мене теж значна посада!Я без зайвої розмови. Здатний геть змінити слово. (Суфікс)

Звуки і букви. Звуки і букви навчись розрізняти-Глибоко будеш фонетику знати. Букви бувають настільки ледачі,Що лиш удвох звук спроможні позначить.Є й працьовиті, як я, ю, є, ї,Ролі виконують вправно свої. Звук можна чути і вимовляти, Букви ж читати або писати. Звуки бувають дзвінкі і глухі. Буквам незвичні наймення такі. Твердість і м’якість у звуків буває. Буква цю м’якість лише позначає.

Коли хочеш ти читати,То повинен мене знати. А коли мене не знаєш,То нічого не вгадаєш. (Буква)Ми, звичайно, не хитруємо: Нас і бачать,Нас і чують-Це зовсім не дивина. Як же наші імена? (Букви і звуки)

У вимові завжди чистіЗвуки ми, ще й голосисті. Небагато нас, а все ж. Без нас слова не складеш. (Голосні звуки)Шість звуків вільно можна. Співати, як пісні. Ці звуки знає кожен. Як звем їх? (Голосні)

Це усі повинні знати: Нас не можна роз’єднати. Відрізняємось ми чим?-Літер дві, а звук- один. (Дз,дж)Я один в сім’ї такий,Кажуть, надто вже м’який. Хоч мовчун, та не дивак,В слові я- не зайвий знак. (М’який знак)

Розділові знаки. Хоч в усній мові нас немає,А на папері мовчимо,Та все, що ти читаєш, друже,Сприймати правильно вчимо. Хто ми? (Розділові знаки)Серед знаків у пошаніЦя маленька, кругла пані. В кінці речення живе,Після неї нове йде. (Крапка)

Маленька, менша від мачини,Ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба,Й людини мову зупиню. (Крапка)Злита з хвостиком ця крапка,Невелика, власне, лапка. Робить паузу, всім знайома. Як вона зветься? (Кома)

Що за знак - стрункий, мов спис,Він над крапкою завис,Спонука до поклику,Хто ж бо він? (Знак оклику)Він після речення, цитати. Вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати,А сам ні пари з уст - мовчок. (Знак питання)

Вони для речення багато важать: Турботливо обнімуть, як дружки,І вставлені слова й цитату вкажуть. Давайте ж назвемо їх. (Дужки)Вони для речення багато важать: Турботливо обнімуть, як дружки,І вставлені слова й цитату вкажуть. Давайте ж назвемо їх... (Лапки)

У презентації використано вірші і загадки Дмитра Білоуса