Віршована інсценізація до уроку ЯДС по темі " Водойми рідного краю"

Віршована інсценізація до уроку ЯДС 2 клас по темі

 « Водойми рідного краю. Збереження чистоти річок»

(Річка Чибриж, м. Городня Чернігівська обл.)

Автор: Захарченко Ірина Олегівна

Дійові особи:

Водяник – грязеїд

Хлопчик Микола

Учні та батьки

Автор

На сцені декорації берега річки( очерет, кущі), на екрані презентація з використанням місцевого матеріалу, що ілюстративно супроводжує текст інсценізації: фото річки Чибриж (історичні та сучасні).

Автор.   З невеличкого потічка

               народилась чиста річка.

               Понесла блакитну воду,

               показавши дивну вроду.

               Чибрижем назвали люди,

               вихваляли її всюди,

               кораблі по ній пускали,

               поруч місто збудували…

                Та пройшло багато літ,

                і не дбали так як слід:

                в річку кидали сміття,

                не відчувши каяття,

                рибу сітями ловили,

                воду дуже забруднили…

                 Із багнюки, бруду, сміття,

                 вилізло з води страхіття –

                 все зелене і страшнюче,

                 мов склянки в воді, колюче.

На сцені з׳являється Водяник

Водяник. У багнюці я родився

                   і грязюкою умився.

                    Пляшки, банки і бляшанки

                    в мене замість вишиванки.

                    Ось пакети по воді

                    плавають, мов лебеді.

                    Пахне сморідом. І в мулі,

                    лиш пляшки непотонулі.

                    Я Водяник – грязеїд,

                     їм ганчір׳я на обід.

                     Тож побільше в воду пхайте –

                     гидку нечисть розмножайте!

( Водяник ховається за очеретом)

На сцені з׳являється хлопчик з вудкою.

Автор.        Біля кущика порічки,

                    що зростав побіля річки,

                    з вудкою сидів Микола..

                    Це почув, помчав до школи.

Хлопчик  біжить до краю сцени, рухами закликає до себе інших дітей.

Микола.    Гей, хлоп׳ята та дівчата,

                     нумо річку рятувати,

                     бо таке страхіття там!

                     Як його здолати нам?

Учень1        Ми всі добре розумієм,

                     що нічого з ним не вдієм

                     без батьків і вчителів

                     з ним змагатись й поготів.

 Учень 2     Тож давай скликать нараду,

                     хай батьки дадуть пораду

                     яке рішення знайти,

                      як нам нам річку зберегти.

Рухами скликають ще дітей і дорослих.

 Збирається група, всі беруть відра, граблі.

 Автор           Довго радитись не стали,

                      відра й граблі всі дістали,

                      берег чистили, прибрали,

                      а сміття посортували.

( Танок дітей і батьків з грабельками і відрами)

  Автор         Працювали дружно люди,

                      навели порядок всюди.

                      І місток пофарбували,

                      І качелі змайстрували.

                        В річку рибу запустили,

                        деревцями обсадили.

                        Парк довкола зеленіє…

                        Лиш водяник не радіє.

Водяник.       От халепа, от біда!

                         Знову чистая вода,

                         на моєму мокрім платті

                         не ганчір׳я вже – латаття.

                         Біля річки всі гуляють,

                         мами немовлят катають,

                         Юнки на качелях грають,

                          хлопці їм пісні співають.

                          На місточку молодята,

                          їх вітають всі із святом.

                          І фотограф без упину

                          ловить річку на світлину.. 

                         Скрізь лунає гамір, сміх!

                          Налякаю зараз всіх!

( Водяник  крутиться, тупає, жахає глядачів)

На сцені з׳являється Микола з друзями.

Микола.          Не лякай нас, Грязеїд,

                          все зробили ми як слід!

                          Ми довкілля збережем,

                          а тебе ми проженем,

                          про Чибриж ми будем дбати                

                          і сміттям не закидати!

  Автор.            Тут Водяник  засмутився…

                           І у хвилях розчинився…

          ( Водяник крутиться і зникає за кулісами)

                           Ось і в׳ється , ніби стрічка

                           Через місто  чиста річка.

                            Якір там на знак  стоїть,

                            щоб згадали ми на мить,

                            наші ріки і поля –

                            українськая  земля!

                           І що матимем крізь час -

                           це залежить лиш від нас!