Цікава та пізнавальна презентація для учнів 2 класу, яка дозволяє не тільки з легкістю засвоїти новий матеріал, але і практично застосувати набуті знання.
- Послухайте вірш Н. Красоткіної та спробуйте визначити тему нашого уроку: Твоє довкілля Все, що є у довкіллі, потрібне людині: Всяка квітка дрібненька і зілля. То ж турбуйся про все це довіку від нині, Щоб було в нас прекрасним довкілля. Бо завжди всіх зігріє нас сонечко любе, Деревця в спеку тінню прикриє, І травичка зелена тебе приголубить, Вітерець, коли треба, повіє. Джерельце дасть водички у світлу годину. Нічка спати вкладе й заспокоїть. А рослинка спасе від хвороби людину, Подорожньому рани загоїть.
Найменше дерево з тих , що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її до 15 см. Росте вона в Карпатах. Найменша квітка з найкоротшим стеблом серед рослин України має водоплаваюча рослина – ряска мала. Діаметр квітки всього півміліметра, а стебло завдовжки до 4 мм. Водиться вона у стоячих водах по всій країні.
Мальви квіти чарівні У віконце дивляться мені. Наче діти заглядають, Тільки жаль не розмовляють. На зеленім оксамиті Пелюстки росою вкриті, І веселі, і сумні - Мальви квіти чарівні. Пам`ятаю, як на свято З них вінки плели дівчата, І в нічку ясну на Купала В тиху воду опускали. Потім снилися мені Мальви квіти чарівні... Олександр Колосок
ЛЕГЕНДА ПРО ТОПОЛЮ (українська легенда) Жила колись в одному селі дівчина-красуня. Та налетіли на село вороги — турки. Старих порубали, молодих у полон забрали. Іде в невільничому гурті дівчина, і кожен крок їй дедалі важче дається, бо веде він далі від рідного дому. Вночі стомлені бранці поснули, заснула і варта. Тільки дівчина не спала. Тихо звільнившись від пут і, втекла. А на світанку, коли зовсім мало залишилось до села, де вона могла сховатись від ворога, побачила за собою кінну погоню. «Батьку-степ, поля рідні, порятуйте мене!» — біжить і благає. Ще трохи — і вхопить її за коси вершник. Ось і схопив уже. Та рука сковзнула з гілки. За одну мить обернулась дівчина тополею. Так і стоїть тепер край села.
Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті – невід’ємна частинка матінки-природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без сонця ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. Людина одержує від природи усе, що їй потрібно для життя: тепло, повітря, їжу, одяг, посуд, житло, меблі. Природа милує око, заспокоює та лікує.