Віршована збірочка учнівських поетичних творів про птахів

Поетичні твори та оповіданняучнів 5-х класів. Сиваської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22021 рік. Цікавізимові історії

Авторський колектив: члени шкільної літературно-поетичної патріотичної студії“Надія України”Сиваської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Сиваське- 2021

Допомога пташкам. Скаче пташка по гіллі. Дзьобик, ніженьки малі. Де зерняток пташці взяти?Із землі їх не підняти!Сніг покрив усе довкола: З саду, аж до виднокола. Враз дитячі голоси –Діти у садок прийшли. А в руці в них – годівнички. Для шпаків і для синички. В них зерняток є доволі – Не шукати їжу в полі,Чи десь там, обабіч шляху. Не знайдеш тепер й мураху. Все зима скувала люта. Допоможуть тільки ЛЮДИ! Софія Бігун

Горобчик. Маленький сіренький горобчик. Пурхнув із намету на стовпчик,Роздивився на всі боки,На снігу побачив кроки. То Івась до годівнички. Носив зерна і водичку. Наш горобчик вмить злетів – Їсти дуже він хотів. В годівничці є зернятка –Дбають про пташок хлоп’ятка. Смачно він наївсь зерна,Тож зима вже не страшна. Цап Анжела

Пташина зима. Це зима чудова, біла. Свої крила розпустила. Птахи – гарні це створіння. Й суперові у них вміння!Скачуть гарно по земліГоробці і снігурі. Допоможемо їм зимою – Світ прикрасимо красою!Прилетіла пташка в сад, Швидко з’їла сала шмат. Ще повішу годівничкуІ, звичайно, невеличку. Всі поїли й полетіли. Разом всі на гілку сіли. Анастасія Жбанова

Годівничка. Гойдає вітер годівничку. Зима лютує за вікном. Замерз снігур, сумні синички. Лиш білий сніг лежить кругом!Славко сидить у теплій хаті. Матуся варить бор смачний. Привітно й затишно в кімнаті.Їм ні до чого вітровій. Узяв Славко зернят з торбинки,Шматочок сала в мами взяв. В садку в снігу стоїть ялинка. На гілці ласощі поклав. Пташки зраділи – є сніданок!Бо довго ще чекать весни!І в цей зимовий сніжний ранок. Славкові дякують вони. Софія Піскун

Зимова казка. Зиму бачили чудову?Гори снігу намело!До бабусі їду знову. На канікули в село. Дім у неї – мов віночок,Сад – то справжня дивина:Є калина і дубочок,Бузина й горобина. Сад з вікна – мов на долоні: Вся в снігу горобина. Сніг – і ягоди червоні… Чим не казка? Ось вона!

Шурхіт крил почув зненацька,«Цвінь-цвірінь!» – і вже за мить. Щось побачив чудернацьке: Зграйка ягідок летить!Як втомилися літати - Сіли на горобину. Й ну-мо ягоди клювати: Встигнути хоча б одну!Я від захвату неначе. На хвилину онімів. Вперше я тоді побачив. Гарних птахів – снігурів. Анастасія Жбанова

Два сніговичка веселіДва сніговичка веселіДружно вибігли з оселі. Шарфи й шапки одягли. Розважатись почали. А довкола сніг лапатий. Ну- мо, дружно в сніжки грати. Розважались, веселились. Потім сіли - потомились! Аліна Шульга

Веселий песик Веселий песик мій зимою,Бо любить сніг пухнастий він. В снігу качається зі мною,Летить сніжок з усіх сторін!Кидаю в нього сніжки білі,Він радісно хвостом махає. Зима чарівно так довкола. Намети сніжні розставляє.І я радію разом з ним,Із другом лагідним моїм. Сніжана Шульга

Зим. Синичка. Що за пташка невеличка. В мій садочок завітала?Це ж гарнесенька синичка!Легко я її впізнала!В неї гарна синя спинкаІ як сонечко – животик. Кожне око - намистинкаІ маленький дзьобик-ротик. У бабусі про синичку. Все-все-все я розпитала,Тож сьогодні в годівничку. Покладу шматочок сала! Анастасія Жбанова

Моя годівничка. Міцна ковдра сніжно – біла. Навкруги всю землю вкрила. Довго вже зима лютує: То зав’южить, то жартує. Птахам нічого поїсти,Й у теплі де-небудь сісти. Я зробила годівничку – Гарнесеньку, невеличку. Накришила трохи хліба,Свіжої шматочки риби. В годівничку я поклалаІ в садку пташок чекала. Тут снігур вже підлетів,Їсти дуже він хотів. Пташкам я допомагаю. Щозими про них я дбаю. Інна Шуляренко

Два сніговички веселіГоробець. Я – маленький горобець,Дуже спритний молодець. Кожушок сіренький маю,По землі собі стрибаю. Влітку наш південний край Горобцю – неначе рай: Там десь крихти підберу,Тут жуків смачних знайду. Найсмачніші – черв’ячки,Ті, що схожі на гачки. Та коли зима настане,Черв’ячків-жучків не стане.

Їжу де собі знайду?Без людей я пропаду!В школи, дитсадки літаю,Годівнички там шукаю.І знаходжу там зернинки,Крихти хліба, насінинки…Друзів полечу збирати – Будем разом зимувати!Анастасія Жбанова

Пісенька про пташку. Познайомилась пташка із небом привітним!В ньому дивні й чарівні її відчуття. В небі вольнім душа її радістю квітне. Аж до хмар сніжно-білих вона доліта. І нічого, що люта негода панує. Пташка знає, що прийде жадана весна. Ось тоді вже вона заживе, зараює. Аж до сонця злетить в голубі небеса! Інна Шуляренко

Зимонька. Зима – чарівниця фарбує довкола. Все пензлем чарівним сріблястим своїм. Ялинки в снігу і моя рідна школа. Все те, що кохане всім серцем моїм. Пташок я люблю, тому в стужу годую. Зерняток із дому приношу щодня. Від голоду взимку я всіх їх врятую. Для цього щодня здобуваю знання. Горобчикам крихот, сальця для синички, Калинове гроно то для снігурів. Як снігу нема, то поставлю й водички. Я друзям хорошим пернатим своїм! Єлизавета Довганюк

Снігурі Снігурі калину їли. Немає кращого сніданку. Аж животики покрасніли. Від такого смачного ранку. У них рожеві грудкиІ крильця гарні дуже. Очей не відірвати. Від них, мій милий друже. Цих пташечок чарівних. Серед усіх пернатих. Веселих, дуже гарних. Всім дітям треба знати! Аліна Бевз

Зимонька. Мороз тріщить, лютує вітер,Сніг ніби сипле хтось із відер. В таку погоду, у негоду,Прогноз фіксує непогоду. В будинках всі сховались люди. Допоки ця негода буде?Вітько з вікна в сад вигляда. В саду калина молода. На ній кетяги пурпурові. Ще молоді, маленькі, нові.Їх добре видно на снігу. Вони відгонять всю нудьгу!Вітько уважно розглядає,Як гурт пташок враз налітає, Сіда на гілочки тоненькі І ягідки клює маленькі.

Хапають пташки швидко їх,Аж слід на ротиках малих. Хлопчина вскочив зі стільця,Схопив маточка три сальця,Одяг свій теплий кожушок. Й чкурнув надвір він до пташок. На гілки наколов сальце. Сія від посмішки лице!Клюють пташки смаколик той,Стоїть Вітько – супергерой!У час зимовий снігу й стужіДо бід пташок він не байдужий! Дана Пилипенко

Горобчики. Січнева відлига надворі стоїть, А зграйка пташок до калюжі летить. Як хочеться їм у калюжі погратись,Розправити крильця, гуртом покупатись. Щебечуть, злітають, і знову в калюжі. Такі полохливі і гарні всі дуже. Сіренькі, маленькі, рухливі горобчики. Скупались в калюжі і сіли на стовпчики. Під сонечком там їм зручненько сидітиІ пір’ячко сіре під сонцем сушити. Максим Тревус

Білосніжна красуня. Це зима красива біла. Світ новий для всіх відкрила. Птахам сутужно зимою – Все під сніжною каймою.Їсти хочуть усі птахи, Дятли, щиглики й мурахи. Звідусіль вони летять, Крильми дружно лопотять. Ось пшеничку їсть синичка,Вона зовсім невеличка. А насіння – інша пташка, Тягне крихітку мурашка. Всім у нашій годівничці Досить крихот і пшенички. Тарасюк Вікторія

Віхола(оповідання)В засніженому наметі за степовим селом оселилася віхола. Вона довго ладнала собі цю чарівну снігову хатинку. Тут було їй дуже затишно. Підстилка із хвойних гілок старої сосни пахла так духмяно, що їй, навіть, інколи не хотілося покидати своє зручне затишне кубельце. Але вона мусила це робити, щоб люди її боялися та не мешкали довго на вулиці, щоб не відморозити часом собі ніс чи уші. Вона вилітала, набирала швидкості, заручаючись підтримки буйного вітру, і кружляла над селом, стукала в шибки хат, лякаючи дітей, і нагадувала про те, що зимове сонечко скотилося далеко за горизонт і час вже всім сидіти дома в теплій хаті. Єгор Тітов

Птахи – наші друзі(оповідання)Зима – це чарівна пора року. Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Зима дарує нам багато веселих і щасливих днів . Але взимку є одна важлива річ, про яку ми повинні завжди пам’ятати. Це турбота про птахів. Ми повинні їх підгодовувати, бо більшість із них добре переносить холод, але не голод. Залишки людської їжі не завжди можна їсти птахам. Їм категорично не можна їсти солону їжу і їжу з приправами. Для підгодівлі чудово підходить звичайний хліб, різне насіння, зерно пшениці, овес, просо. Ні для кого не секрет, скільки користі приносять людям птахи. Їх вважають санітарами парків , лісів, і садків, вони знищують шкідників. Тому допомагати птахам взимку – це наш обов’язок! Кіріл Козиркін

Пташки зимою(оповідання)Зима – це дуже гарна пора року. Сьогодні випало багато снігу, все довкола іскриться.. Мороз –чарівник розмальовує на вікнах свої творчі шедеври. Я любуюся чарівною природою довкола. Ось в садок прилетіли пташки. Але чомусь вони не веселі, не щебечуть так завзято, як весною. Я зразу зрозуміла їхню сумну пісеньку: вони голодні і шукають поживу. Я підбігла до дідуся, який розчищав снігові намети, і попросила: “Дідусеньку, давай зробимо годівничку для пташок! Подивись, які вони голодні і невеселі!”Через годину годівничка була готова. Я принесла пшеничних зерняток і жменьку гарбузячого насіння, висипала у щойно прикріплену на дереві в садочку пташину їдальню, відійшла і стала осторонь. А потім із задоволенням спостерігала, як пташки снідали. Аліна Бевз

Збірочкапоетичних творів та оповіданьучнів 5-х класів. Сиваської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 227 сторінок

ЗМІСТ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Назва твору. Автор. Сторінка. Допомога пташкам. Бігун Софія3 Горобчик. Цап Анжела4 Пташина зима. Жбанова Анастасія5 Годівничка. Піскун Софія6 Зимова казка. Жбанова Анастасія7-8 Два сніговичка. Шульга Аліна9 Веселий песик. Синичка. Моя годівничка. Горобець. Пісенька про пташку. Зимонька. СнігуріШульга Сніжана. Жбанова Анастасія. Шуляренко Інна. Жбанова Анастасія. Шуляренко Інна. Довганюк Єлизавета. Бевз Аліна10111213-14151617

ЗМІСТ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Назва твору. Автор. Сторінка. Зимонька. Пилипенко Дана18-19 Горобчики. Тревус Максим20 Білосніжна красуня. Тарасюк Вікторія21 Віхола. Тітов Єгор22 Птахи – наші друзіКозиркін Кіріл23 Пташки зимою. Бевз Аліна24