Віршовані твори на тему Ввічливість

Матеріали до теми «Ввічливий та чемний – усім приємний»

Підготувала вчителька початкових класів Височанського ліцею                      Ніжинського району Гаврилова А.В.

               Чепуруха

Першокласниця Оленка-

Чепурне дівчатко.

На голівці дві косички,

В косах – білий бантик.

Шкільна форма, як новенька,

В люстерку –картина.

А на ніжках черевички,

Диво- не дитина.

Принесла матуся й ранець,

Подає школярці.

А вона скривила носик,

Сердиться вже вранці:

«Що ти,мамо,хіба буду

Ранець я носити?

Я спідничку й черевички

Можу забруднити.

Як прийду тоді до класу

Брудна і зім’ята?

Нехай ранець мені носить

В школу й з школи тато».

          Гарна наука

Дмитрик зморщився,спішить,

Чобітки взуває,

Де шнурочки ці подіти?

Ну хто ж його знає?

Мама учить  так і сяк

 І татко навчає.

Не виходить ця робота,

Що робить – не знає.

Ось іде Митько до школи,

Швидко поспішає,

А мотузка потягнулась,

До землі звисає.

Наступив хлопчак на неї,

Добряче спіткнувся,

Та й не втримавсь:

На дорозі прямо розтягнувся.

Ось на лобі гуля гарна

Й піджачок в пилюці.

Навчусь тепер я взуватись,

Дякувать науці.

            Помічниця

Я прокинуся рано-раненько,

Приберу в світлиці чистенько,

Приготую святковий сніданок –

Особливий сьогодні ранок.

Хай матуся моя спочине,

В безтурботнії сни порине.

І крізь сон усміхнеться щасливо,

Незвичайне побачить диво.

Ти поспи, моя рідна, хороша.

Хоч надворі сьогодні пороша –

В домі нашім тепло і затишок

І панує ще вранішня тиша.

Я твій сон берегтиму, рідненька,

Відчинятиму двері тихенько,

Не дозволю я гратися кішці,

Із шпаринки вилазити мишці.

Ось по звичці прокинулась мама

І на мене поглянула радо.

Аж засяяло в неї обличчя:

«Ти маленька моя помічниця!»