Африканська притча «Як з’явилися у людей казки» Жила собі колись мишка. Бігаючи скрізь, проникала вона в будь-які будинки, у найпотаємніші сховища, а її очі ставали свідками багатьох подій. Одного разку миша вирішила сплести собі казки з усього того, що побачила на своєму віку. Кожну казку одягала в яскраву сукню – чорну чи білу, червону чи синю. Так з’явилися казки в мишачій хаті. Вони замінили миші дітей. Та якось полем, де була мишача хатка, проходила отара овець, і якась вівця вибила ногою двері. Казки вибралися з хати і розбіглися по всій землі. Тому й немає на землі народів, які б не зналиказок, як немає, мабуть, і людей, які б не любили їх.
Жили собі, були собі іграшки в магазині. А вночі, коли на небі сходив місяць і всі засинали, вони робили все, що їм хотілося. Ляльки чепурилися біля дзеркала. М’яча ганяли зайці. Раптом завив у темряві вовк. Іграшки розбіглися з вереском. Тільки робот не злякався і прогнав вовка. Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець.