1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Віртуальна мандрівка "Україна літературна"

Про матеріал
Сценарій віртуальної мандрівки "Україна літературна" допоможе учителям зарубіжної літератури, педагогам-організаторам, вихователя у підготовці до уроку та позакласних заходів, розширить знання учнів про творчість зарубіжних письменників, доля яких пов’язана з Україною, розкриє вплив української культури на творчість світових митців, розширить коло читацьких інтересів учнів, викличе інтерес до історії, архітектури нашої Батьківщини, почуття прекрасного, любові до рідного краю, гордості за письменників зарубіжної літератури - вихідців з України.
Перегляд файлу

Тема. ВІРТУАЛЬНА МАНДРІВКА «Україна ЛІТЕРАТУРНА»

(Україна у творчості зарубіжних письменників)

Мета: поглибити знання учнів про творчість зарубіжних письменників, доля яких пов’язана з Україною, розкрити вплив української культури на творчість світових митців, розширити коло читацьких інтересів учнів, розвивати навички виразного читання, естетичні смаки та інтерес до історії, архітектури нашої Батьківщини, виховувати в учнів почуття прекрасного, любові до рідного краю, гордості за письменників зарубіжної літератури - вихідців з України.

Обладнання: мультимедійна презентація.

Епіграф: Люблю, Вкраїно, я тебе, як матір син.

Ти вічно в памяті моїй, в житті моїм

Нестимеш пісні чарівної весноплин.

                                        Пауль Целан

Хід заходу

Вступне слово вчителя:

Святе мистецтво! В пензлі чи пері

Є сила дати вічність кожній рисі

Хмарини, що пливе в небесній висі,

Веселих промінців химерній грі;

Мистецтво, ти даруєш благодать.

І стримане, просте, хоч повне змісту,

Ти вмієш вирвать мить із плину часу

І в ній божисту вічність передать.

(Переклад М. Стріхи)

 

Багато віків тому один античний мудрець зауважив: «Життя коротке, а мистецтво вічне». І з ним не можна не погодитися: людина завжди поруч з мистецтвом, а кращі його зразки переживають не одне покоління шанувальників та поціновувачів.

Література — це мистецтво слова. Слово — найцінніше надбання людства, начало всіх начал. В Євангелії від Іоанна сказано: «На початку було Слово…»

Що таке мистецтво? Чому оживає, страждає, співає душа коли пізнає її світ? Література пробуджує людину, під її впливом душа стає багатогранною, витонченою і шляхетною. А літературні твори  народжуються, живуть у вічності, завдяки майстрам величного слова -  поетів, письменників, прозаїків, публіцистів, філософів.


Література — вічне джерело,
І те, куди б мене не завело,
Не занесло у справах чи турботі,
Я п'ять хвилин знайду і на роботі,
Щоб доторкнутися до ясної зорі,
Щоб побувати в череві морів.
Почути пісню, співану вночі,
Та відшукати від душі ключі.
Хай поведуть мене у дивовижний світ
Ясон чи діти капітана Гранта.
І хай з далекої планети шле привіт
Маленький принц чи сивий дід наш Санта,
Хай мрії справджує мале дівча Ассоль,
Бажання здійснює лиш посох, а не палка,
І щоб ніколи духи злі чи троль
Не розбивали наше дзеркало  на скалки.
Цікава, весела, багата. 
Для нас ти приходиш, як свято. 
У барвах зими, а чи літа 
Даруєш бажаючим квіти, 
Тепло, насолоду, читання. 
Ти здійснюєш мрії й бажання.
 Близька і далека, цікава натура
Учні (разом). Моя зарубіжна література.

Учениця 1 (в ролі Літератури): Добрий день!

Я дуже поспішала!

До вас на зустріч радо завітала.

Я всім потрібна: і дорослим, й дітям.

Я можу розказати про все на світі!

Та, кажуть, в школі цій читають мало

І книжку зовсім занедбали,

Дорогу у бібліотеку призабули,

Бо книжка – це для них – вже вік минулий…

 

Учень 1: О ні, ми дуже раді вас зустріти

І в гості вас до себе запросити,

Бо наші діти і кмітливі, й творчі,

І світ вони усі пізнати хочуть.

Бо, попри все, вони плекають мрію

І у дива, як і всі діти, вірять.

 

Учениця 2: Ой, а хто ця вельможна панна?

Кажуть, вона у всьому світі знана,

Кажуть, вона всіх мудрістю дивує,

І знання, й натхнення всім дарує.

Учень 3: За допомогою чарів?

 

Учень 4: Та ні, все набагато цікавіше.

 

Учень1: Ми просимо її розказати про себе.

 

Учениця (в ролі Літератури): Мене звати Література, і я вічна,  як саме життя. Ще мене називають володаркою людських душ і сердець. Я допомагаю здійснювати мандрівки по всьому світу лише за допомогою вашої уяви, тільки треба захотіти:   відкрити книгу і почати читати – і ми назавжди станемо найкращими друзями!

 

Учень 1: Літературу часто називають людинознавством. Спілкування з книгою, знайомство з перлинами зарубіжної літератури сприяє загальному розвитку особистості.

 

Учень 2: Література навчає думати, фантазувати. Про неї кажуть – друга дійсність. Справді, письменник словом своїм вирізьблює в нашій уяві образ досі невідомої нам людини.

 

Учень 3: З дитячих років книжка допомагала нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Читаючи казки, веселі та сумні вірші, оповідання про сміливих людей, які боролись за щастя народу, про таємниці природи, про те, як живуть люди в далеких і близьких країнах, ми збагачувались духовно.

 

Учень 4: І хоч чим би ми не захоплювались – технікою чи історією - на допомогу нам завжди прийдуть книги.  Літературні твори відкривають нам небачені обрії, ведуть у світ пригод і фантастики, допомагають зазирнути до таємниць людської душі. І часто-густо трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує людині вибір життєвого шляху, професії.

 

Учениця 2: Великі люди залишили нам свої висловлювання про літературу: М. Костомаров писав: «Література є душею народного життя», а Ф. Шіллер вважав, що «Література – це храм, куди можна ввійти лише з чистою совістю і благородними намірами». А Гіппократ стверджував, що «Життя коротке, а література вічна».

Учениця 3: Книга, яка прийшла до нас у дитинстві, згодом супроводжує усе життя. І коли відчуваємо, що обставини перемагають нас, не вистачає мужності, ми гортаємо знайомі сторінки.

 

Учень 4: Ти відкриваєш книгу  - і відступає біль,

Сьогоднішні знегоди і турботи.

Ти відкриваєш світ чужих надій,

Ступаєш на стрімкі важкі дороги.

Ти відкриваєш світ чужої боротьби –

Любов і ненависть зійшлися у двобої.

Хай плине час, стрілою мчать роки, -

Живуть в віках улюблені герої.

 

Учень: Червона Шапочка, Мюнхгаузен, Балу,

Довга Панчоха, Сніжна королева,

І Гуллівер, Синдбад, Маленький Мук,

І Білосніжка, і леді Ровена,

Дубровський, Робін Гуд і Шерлок Холмс,

Джульєтта, датський принц і трубадури

Ввійшли в наше життя з дивних книжок,

В полон нас всіх взяла Література.

Інсценівка

Учениця 2: Дійсно, без літератури нецікавим було б наше життя. Неможливо уявити себе без літературних творів.

Учень 2: Ой, не смішіть, я краще фільм якийсь подивлюся.

Учениця 2: Але ж спочатку пишеться для фільму сценарій – а це вже література!

Учень 2: Тоді подивлюсь якусь п’єсу…

Учениця 2: Але це теж літературний драматичний твір.

Учень 2: Ну,  тоді краще класну пісню послухаю.

Учениця 2: А  хіба пісня це не усна народна творчість, чи вірш ліриночного характеру?

Учень 2: Ну тоді хоч анекдот…

Учениця 2: Анекдот – це також коротке гумористичне або сатиричне оповідання.

Учень 2: Гаразд, переконала… Все, що стосується слова – це і є література.

Учениця 3: Літературу часто порівнюють з Чарівним Садом, у якому існують поруч далека минувшина і сучасність, вигадка і правда.

Учениця 1 (в ролі Літератури): І знову в мандри запрошують книги

В далекі часи, в дивовижні країни.

Відкриються вам таємниці великі,

Знайдете ви справжні безцінні перлини.

Нехай не минає вас байка чи казка,

Хай міфи і вірші у душу вам линуть,

Та тільки, прошу вас,  читайте,  будь ласка,

Тоді ви почуєте слово нетлінне,

І мудрі поради, і жарти дотепні,

Й думки, що летять за кордони і мури,

Усе, чим приваблює світ цей безмежний,

Усе, що дарує нам література!

 

Учитель. Щедра українська земля подарувала світові митців, чиї імена сяють яскравими зірками в сузір’ї зарубіжної літератури. Україні присвячували свої найкращі рядки письменники різних країн та епох.

 

Згадаймо ж тих, хто своїм словом відкрив світові Україну, її історію, культуру та мову. Цих письменників, мислителів, поетів, громадських діячів народ увіковічнив у пам’ятках архітектури та скульптури. Вони були вихідцями з різних куточків світу, представниками різних країн та епох: мали різний світогляд, але об’єднувало їх одне – любов до України.

 

Сьогодні ми зібрались у святковій залі, щоб здійснити віртуальну  екскурсію  містами нашої прекрасної  української держави з мінімальними затратами часу, адже він дорогоцінний, коштів, сил та енергії), зосередимо вашу увагу на пам’ятних знаках, пам’ятниках, музеях, які присвячені зарубіжним письменникам та знаходяться на території нашої держави,  доведемо, що Україна полонила їхні душі і в серці помітний залишила слід… Пропонуємо вашій увазі віртуальну мандрівку «Україна літературна».

 

Героями нашого позакласного заходу будуть: Адам Міцкевич, Олександр Пушкін, Микола Гоголь, Оноре де Бальзак, Антон  Чехов, Михайло Булгаков, Анна Ахматова, Володимир Маяковський

(учні ланцюжком називають імена  та прізвища письменника)

Учитель: Отже, продовжимо разом з вами пізнання безмежного і неповторного світу літератури, архітектури та скульптури.  Попереду – нові зустрічі, захоплення, відкриття. Запрошуємо у подорож. Юрій Андрухович. Україна ж — це країна барокко. Мандрувати нею — для ока втіха».

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

На даний час Україна переживає не найкращі часи. Але ми віримо у краще майбутнє, я впевнена, що ми зможемо подолати усі перепони, доклавши розуму і вміння, адже ми – козацького роду. Земля наша прекрасна,  пісня чарівна, і доля народу буде щасливою.

А якою б ви хотіли бачити нашу Україну?

У житті кожної людини бувають чудеса. Пригадаймо казку про чарівну квітку із сімома пелюстками, яка виконувала бажання. Подаруймо таку квітку Україні.

На дошці квітка, у центрі слово – Україна. Кожен пише побажання Україні, та прикріплює до однієї з пелюсток.

Мрії збуваються, якщо дуже хотіти і намагатися втілити їх у життя. Ми – українці, патріоти своєї Батьківщини. Майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди – це ви, небайдужі, толерантні, відповідальні. «Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей» Святослав Вакарчук.

МОЯ УКРАЇНА

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося - її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов їна

І чути співочі дівчат голоси, -

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
1 березня
Переглядів
134
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку