Вища освіта на українських територіях в кін. ХІХ – поч. ХХ ст. У другій половині ХІХ ст. функціонували: Харківський (1805 р.) Київський (1834 р.) та Одеський (Новоросійський 1865 р.) університети. Тривалий час університети діяли за прогресивним законодавством 1863 р., яке надавало їм автономію, розширювало права університетських рад та професорських колегій, уводило виборність посад ректорів, деканів і професорів. Проте створення студентських спілок суворо заборонялося. Після посилення студентського руху та вбивства імператора Олександра ІІ (1881р ) розпочався новий наступ на українську освіту та культуру.
Київський університет8 листопада 1833 р. було підтримано подання міністра освіти С. С. Уварова про заснування Імператорського Університету Св. Володимира на базі перенесеного до Києва польського Кременецького ліцею. 15 липня 1834 р., у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відбулося урочисте відкриття університету.18 жовтня 1834 р. на посаді першого ректора Університету наказом імператора Миколи І було затверджено 30-річного професора ботаніки, історика, фольклориста Михайла Максимовича. Наказ Миколи І про затвердження статуту та академічного складу університету
Значною проблемою для університету була відсутність власного приміщення. Будівництво нового приміщення розпочалось 31 липня 1837 р. за проектом професора архітектури Петербурзької академії мистецтв В. Беретті. Вікентій Беретті (1781-1842) - архітектор, академік, видатний майстер архітектури російського класицизму. Автор проектів будинку університету та ботанічного саду.
Кількість студентів невпинно зростала, промисловий переворот вимагав підготовки нових кваліфікованих кадрів, що вплинуло і на зміну їх соціального складу: зменшилося число вихідців з дворянства, збільшилося – представник духовенства, ремісників, купецтва, буржуазії та інтелігенції. Відкриття в Києві 1878 жіночих курсів поклало основу розвитку вищої жіночої освіти. Їх програми дублювали університетські,а викладання здійснювали переважно університетські викладачі. 16 жовтня 1878 р. – урочисте відкриття Вищих жіночих курсів в Києві
Чернівецький університет. Чернівецький університет — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у будівлі, спорудженій в 1864-1882 рр. як резиденція буковинських митрополитів за проектом відомого чеського архітектора Йосифа Главки. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури. 1868 року в Буковинському сеймі було поставлено питання про заснування юридичної академії в Чернівцях. 1872 року депутат краю доктор Костянтин Томащук на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету. Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет - єдиний православний факультет в Австрійській імперії. 4 жовтня 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім. Франца-Йосифа. Перший ректор — відомий учений і громадський діяч. К. Томащук.
Микешин Михайло Осипович(1835-1896 рр.)скульптор, графік білорусько-польського роду – автор пам’ятника Богдану Хмельницькому в Києві, адміралам Нахимову та Корнілову у Севастополі, автор ілюстрацій до творів Т. Шевченка «Кобзарь» та М. Гоголя «Вій», працював ілюстратором в сатиричному журналі «Бджола» (1876-1878 рр.).