«Вишиванку одягай – Україну кохай!»

Виховна година

«Вишиванку одягай – Україну кохай!»

 «Україна Шевченкова квітне, бо вишивана у неї душа»

Вишиванка – українська традиція

Ми з вами зустрічаємось сьогодні у дуже складний для нашої країни час, хоча доля України завжди була непростою. Хто тільки не хотів підкорити її собі, починаючи з хозар та монголо-татар. І, мабуть, кожен з нас ще рік тому не повірив би у те, що братній народ, з яким навіть кордони були умовними, поведе себе таким чином.

І, мабуть, саме події Майдану (де Україна показала світу абсолютно нову суспільну модель), анексія Криму та війна на Сході країни відчутно вплинули на ставлення до всього українського.

У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка.

Ви знаєте, що в травні в Україні святкують День вишиванки. В цьому році українці одягли весь світ у вишиванки. Вишиванки сприймають як символ єднання, солідарності і підтримки. День вишиванок пройшов у багатьох містах.

Тож сьогодні і ми з Вами поговоримо про українську вишиванку.

Відеокліп: Катя Бужинська «Україна-вишиванка»

Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка- вишиванка – є головним оберегом людини.

Святе покривання, яке найближче до тіла, - це, звісно, своя сорочка.

В українців є такий вислів: «Народитися в сорочці» - бути щасливим у житті. Тому сорочка - це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

Кодування сили має в собі і українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи сакральними узорами-письменами долю.

Навіть у багатьох українських казках зустрічаються мотиви чарівної сорочки, котру сестри-змії — носії мудрості і магії — вишивають своєму кровному братові і наказують ніколи її не знімати. Число магічних узорів,

«квіток», які творять зміївни, — дванадцять: це дванадцять богатирських сил (за  числом  12  —  усі  енергії  космічного  простору,  всіх  знаків  Зодіаку).  І  сила цього шиття неймовірно велика.

Герой казки, одягнувши сорочку на своє тіло, стає могутнім і нездоланним, він перероджується у безсмертного витязя, що чинить суд на землі, стає володарем земного царства. І сорочка його ніколи не забруднюється, не линяє і не зношується — вона завжди біла і ясна.

Українська вишиванка — це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію... Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію,

не втратила своєї популярності і до сьогодні. Більше того, нині можна з впевненістю говорити про відродження українських традицій у сучасній інтерпретації.

Українська вишиванка є абсолютно унікальним, автентичним продуктом, який характеризує не лише темперамент нації, але й є її візитівкою. Символічні кольори – червоне і чорне, як у пісні, ними пройнята вся історія нашого народу. Одним із безумовних феноменів вишиванки є те, що за багатовікову історію свого існування, попри всі історичні події, вона все ж таки зуміла зберегти свій первісний вигляд і пронести його крізь століття.

Українська вишита сорочка здавна в Україні служила як прикрасою, так і оберегом. Таємничою мовою вишивки вона передавала безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала. Вишивкою-оберегом вишивалися воріт, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину, чужу вишиванку одягати не слід, бо вважається, що таким чином можна «перебрати» на себе чужу долю.

Говорячи про везучу людину, що «народилась в сорочці», ми згадуємо ту саму доленосну вишиту сорочку – символ здоров’я, краси, чистоти помислів і єднання з душею предків.

Вишиті сорочки та вишиванки будуть оберігати вас, наділяти силою рідної землі, тому що символи, вишиті на них, мають глибоке значення, яке закладене тисячі років тому, дійшли до наших днів і зараз використовуються для оздоблення сучасних вишиванок.

Відеокліп Назарій Яремчук «Вишиванка»

Хочеш бути здоровим — носи вишиванку!

Традиційні українські вишиванки лікують, гармонізують біоенергетичну оболонку людей та знищують енергетичну дезінформацію, якою переповнене довкілля.

Одна з численних істин чи аксіом давнини — віра в те, що вишивка

творить гармонію. Структура вишивки, але тільки такої, котра має красивий вигляд і зі зворотнього боку, має правильний коливальний контур, тобто

гармонізує оболонку того, хто носить цю вишиванку чи просто перебуває поблизу неї, дивлячись на красу, захищає не лише енергетично, а і від численних хвороб.

Правильні орнаменти не тільки мають сакральний зміст, а й енергетично позитивно діють на людський організм. «Орнаменти, нанесені на одяг, несуть у собі інформаційну вістку про дотримання в нашому біополі певної

гармонійної структури, іншими словами, вібраційна спіраль орнаменту надає йому коливальний контур, що узгоджує природні коливання як

електромагнітного поля людини загалом, так і окремих її органів з

електромагнітним полем Землі, а через нього — з іншими полями Всесвіту»,

• роз’яснює це явище з фізичної точки зору пан Тарас Дрібнюк, астроном за професією. Саме тому вивчають давні українські узори і використовують їх у розробці нових сучасних та виготовленні стилізованого одягу і традиційних українських вишиванок. Вишиванки лікують (порушення в біоенергетичній оболонці людини з часом призводять до фізичних недуг), гармонізують

біоенергетичну оболонку людей та знищують енергетичну дезінформацію,

якою переповнене довкілля. Дуже важливо правильно їх вибирати. Йдеться, безумовно, про тканини натуральні. Льон гармонізує всі рівні буття людини. Бавовна приносить спокій, рятує від негативу. Вовна захищає «я» людини, заробляє пробої в енергетичній оболонці. Фахівці вишивки та етномоди розробили каталог орнаментів, котрі з огляду на їхнє розуміння людської природи є чимось більшим, ніж просто естетичним явищем.

Відеокліп Н. Мей «Мамина сорочка»

Якщо хочете, щоб шлюб був щасливим, вдягайте вишиванку!

Весільна вишиванка давно перестала бути екзотикою, як це було у радянський період. Сьогодні весільна вишиванка на піку своєї популярності. На думку українців, весільна вишиванка - це гарне продовження і збереження українських традицій, а також це стильний та оригінальний варіант весільного вбрання.

Весільна вишиванка зі смаком українських традицій!

Українська    вишиванка    –    біла    вишита    сорочка    в    червоно-чорних кольорах. На талії яскравий червоний пояс, що підтримує декілька спідниць, серед яких були барвиста плахта і запаска. Приблизно так виглядала весільна вишиванка  у  19  ст.  Сьогодні  весільна  вишиванка  —  це  політ  фантазії  та різноманіття інтерпретацій. Весільна вишиванка завжди виглядає розкішно і стильно.  Неважливо,  чи  це  звичайна  біла  сукня  з  елементами  вишивки,  чи весільна  вишиванка,  оздоблена  старовинними  орнаментами,  головне,  що  це одяг, наділений магічною вишивкою.

Весільна вишиванка — скажіть «ні» весільній рутині!

Українська вишиванка — це гарний спосіб вирізнитися з поміж сучасної весільної масовості та однотипності. Хоч весільна мода і пропонує небачене різноманіття весільного вбрання, але для справжніх гурманів стилю, весільна вишиванка — це те, що треба. Весільна вишиванка — це добра класика українського народу, мода на яку нетлінна з роками.

Весільна вишиванка для жінок — справжня знахідка!

Жіноча весільна вишиванка найчастіше виконується на лляному чи бавовняному полотні. Але сучасні наречені обирають також для весільної сукні (якщо весільна вишиванка шиється) атлас, шовк, шифон. Їх можна комбінувати у весільній вишиванці і прикрасити потім традиційними орнаментами.

Як виглядає нині жіноча весільна вишиванка? Молодята обирають традиційне українське вбрання, виконане у старовинному стилі, досить популярні сьогодні короткі весільні сукні, вишиті оригінальними орнаментами.

Весільна вишиванка для нареченного.

Ясна річ, що весільна вишиванка для нареченого має бути виконана в такому ж стилі, як і вбрання нареченої. Тут теж існує безліч варіантів: може бути традиційний одяг із вишитою сорочкою, штанами, чоловічою корсеткою, поясом тощо, а можна обрати класичний сучасний костюм із декоровано вишитою сорочкою.

Весільна вишиванка – не лише символ кохання і вірності один одному, а й вірність найкращим традиціям нашого народу.

Будьте вірні і ви!

Вишиванки: 10 цікавих фактів

1. Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину століть. Про це свідчать і результати археологічних розкопок, і свідчення мандрівників і літописців. Приміром, вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI ст., при дослідженнях показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського народного костюма XVIII–XIX ст. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам’ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але

Марія-Оранта з вишиваною хусточкою за

поясом. Софійський собор (Київ)

і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури.

2. Київський художник Юрій Нікітін написав і подарував студентсько-викладацькому храму преподобного Федора Острозького, що у Національному університеті «Острозька академія»,

ікону,   де   Богоматір   та   Ісус   Христос   зображені   у   

вишиванках.   Ікона написана на дерев'яному щиті,

її розмір 1,10 м на 0,8 м. «Іконописом займаюся з 1983 року. Однак, писати Матір Божу та Ісуса у вишиванках   довелося   вперше.   Ідею   підказав   мій   добрий   товариш краєзнавець  з  Острога  Микола  Бендюк.  Наснаги  додала  патріотична атмосфера, яка панує в Острозькій академії», - розповів художник.

3. На межі ХІХ і ХХ століть вишивана русько-українська чоловіча сорочка відривається від традиційного костюму і починає носитися в поєднанні з європейським одягом. Провідну роль в започаткуванні моди вдягання вишиванки під піджак часто надають Іванові

Франкові,   який   «відрізнявся   од  загалу   своїм костюмом    —    вишиваною    сорочкою    серед пишних комірців і краваток». Саме у костюмі й вишиванці      Франко      зображений      на      20- гривневій купюрі, знайомій кожному з нас.

4. Орнаменти вишивок за мотивами прийнято поділяти на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні та зооморфні (тварини).

Геометричні (абстрактні) орнаменти властиві всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості й подвійні). На їхній основі в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері»,

«кудрявці», «гребінці» тощо.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубові листи», «барвінок» тощо. Деякі з них несуть у собі відображення древніх символічних уявлень народу. Так, мотив «барвінку» є символом нев’янучого життя, візерунок «яблучне коло», розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі — символом любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ

«дерево життя», зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок.

У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються такі тварини як кінь, заєць, риба, жаби; із птахів — півень, сова, голуб, зозуля; із комах — муха, метелик, павук, летучі жуки.

5. Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так звані «техніки». Їх в Україні відомо близько сотні! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння.
6. Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїття може свідчити бодай саме лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, кошичаста рожа, вилка, баранячі роги, таргачики, рутка, чорнобривці, очка, ягідки, цимбали, кучері, рожа повна, рожа клинчаста, рожа шулякова, рожа барвінкова, рожа шулякова повна, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник!
7. Надзвичайно оригінальними є  борщівські вишиванки, назва яких походить від регіону виникнення - Борщівського району на Тернопільщині. Саме тут майстрині вигадали свій особливий тип вишивання – декорування рукавів сорочок дуже щільною вишивкою чорними нитками.

Чорний колір на борщівських вишиванках став переважати не просто так. Подейкують, що колись турки й татари знищили усіх місцевих чоловіків, і жінки з навколишніх сіл вирішили впродовж декількох поколінь вдягати чорні сорочки...

До речі, у борщівському храмі Успіння Пречистої

Діви Марії знаходиться особлива ікона Богоматері з Ісусом. Діва Марія одягнена у червоно-чорну вишиванку!

Вшанування

борщівської Богородиці у вишиванці

8. 20 травня 2012 року під час ювілейної ХХ молодіжної пішої прощі Стрийської єпархії до Гошівської чудотворної ікони Богородиці, яка перебуває на Ясній горі у монастирі отців Василіян с. Гошів на Івано- Франківщині, встановили рекорд України — у пішому ході взяли участь

15   027   осіб   у   вишиванках.   Досягнення   занесли   до   Книги   рекордів України.  Загальна  кількість  прочан  за  різними  підрахунками  складала від 20 до 25 тисяч, а загальна відстань маршруту — 28 км.

9. Першим українським телеведучим, який провів новини у вишиванці, став Андрій Шевченко: 21 листопада 2004 рокув в ефірі «5 каналу» він відкрив телемарафон «Ніч виборів» у вишиванці з косівським орнаментом у жовтогарячих та салатових тонах.
10. Найбільша кількість людей у вишиванках, які зібрались в одному місці,

–  саме  такий  рекорд  встановили  на  день  Незалежності  в  2006  році  на центральній площі Рівного — майдані Незалежності. Організаторам акції вдалося зібрати святкового дня на майдані аж 3 298 людей у вишиванках

-  від  пересічних  рівнян  до  відомих  чиновників  і  політиків!  У  2011-му рівненський  «вишитий  рекорд»  побили  у  Чернівцях  -  тут  у  вишитих сорочках  одночасно  зібралося  аж  4  189  людей.  Але  того  ж  року  Рівне повернуло  собі  першість:  у  День  Незалежності  на  центральний  майдан міста прийшло 6 570 людей у вишиванках!

А сьогодні і бібліотекарі нашого району перший раз всі зібралися разом у вишиванках.

Хто ж перший вишив сорочку? Давайте послухаємо легенду.

Легенда про вишиванку.

Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніxтo не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре.

Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Находив такий час, що вже й хоронити вмерлих нема кому…

А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п’ятеро дітей. Лише наймолодша Івaнкa ще здорова. Вартує мaтіp за донечкою, як за скарбом найдорожчим.

Але не вберегла… Почала сохнути Івaнкa, їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить мaтінкy:

• Врятуй, мамо, я не хочу помирати!

І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить. Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька.

Як і коли прийшла, Марія не чула.

• Слава Богові, — привіталася.
• Слава.
• Що, помирає остання?
• А могла б жити! Аж кинулася Марія:
• Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в сaмoті на стapість!

Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:

•    Повідаю тобі тайну тієї страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!
• Присягаю… Донечкою!
•   Знай, послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіx, на кому нема хреста. А чорти втішилися і всіx, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ото і мруть праведні з грішниками купно… Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду… Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні або червоні, щоби

здалеку чорти виділи… Але не кажи нікому більше, бо смерть доньки возриш на очах…

Вже за годину червона і чорна мережки оперезали діточу сорочечку. Світять на завтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А донечка здоровшала щодень і просила маму:

• А виший іще терен… А калину…

Як люди тому вишиттю дивували, то казала, що збирається йти в ліси самітницею. Хрести треба на благословення Боже і проти поголосу.

З тим вже Івaнкa здорова: і скаче, і сміється, і співає. А мамине серце стискається від болю, як видить, що знову понесли небіжчика на цвинтар.

Одного разу вся у сльозах прибігла Івaнкa і потягнула маму за рукав на сусідський двір. У домовинці виносили з хати двійняток хлопчиків, Іванчиних ровесників.

Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує доньку, а думи в голові, як хмари зливові:

• Боже милий, та ж то моя надія!

…А діти мруть…

• Господи! Та ж я не переживу її смepті!

…А люди мруть… Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:

• Шийте, шийте хрести… Вишивайте… Будете жити! Рятуйтеся!

Люди замикалися в xaті. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять. Марія побігла додому, взяла на руки Івaнкy і подибуляла до церкви.

Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися.

Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:

• Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде, дітей мeні ваших шкода…,

• на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.

Дитина на очах зчорніла і померла.

— Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, — та й впала мертвою біля доньки…

З того часу відійшла хороба за ліси й моря. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та мaтepі навчили дочок, а дочки своїх дочок, і вже ніxтo не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки.

Носять оту красну одіж і понині.

Але мало хто відав, звідки прийшла та краса до людей…

Записано від І. М. Розвадовського (1918 р. н.) у м. Теребовлі в 1978 р.

Давайте згадаємо, які є приповідки та повір'я про сорочку.

Приповідки про жіночу сорочку:

• Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт.
• Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті.
• У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня.
• Хочеш сорочку мати – не треба зівати.
• К Великодню сорочка хоч і благенька, аби біленька.
• Як неділя, то й сорочка біла.
• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
• Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку.

Повір’я про сорочку:

• Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство.
• Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.
• Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись.
• Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених.
• Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною сорочки.