Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість.

Тема: Висміювання безпідставних претензій буржуа  Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість.

Мета навчальна: проаналізувати засоби творення комічного в п’єсі «Міщанин-шляхтич», визначити традиції і новаторство Мольєра,  повторити теоретичний матеріал про гумор, іронію, сарказм, фарс та буфонаду;

розвиваюча:    розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, вміння аналізувати драматичний твір, визначати засоби комічного, навички виразного читання, інсценування;

виховна:                 виховувати критичне ставлення до людських і суспільних вад, прагнення до  збереження власної гідності, вміння цінувати людей не за їх походження, а за моральні якості.

Тип уроку:  урок узагальненого вивчення твору

Обладнання:        картки для групової роботи з завданнями, тексти комедій Ж.Б.Мольєра «Міщанин шляхтич», таблиця  «Правила класицистичної комедії та новаторство Мольєра», словник літературознавчих термінів.

Епіграф:                                                                             У тебе муза недарма

Говорить правду жартома,

Для всіх людей благословенна.

І мова в тебе вся жива,

Але твої влучні слова –

Це справжня проповідь учена.

Н.Буало «Станси»

Зміст  уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.1 Створення асоціативного грона

 

 

                                     

 

 

                                     Журден і його оточення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Інтерв'ю з Журденом

 

Кореспондент. Пане Журден, чому ви хочете бути схожим на дворянина?

Журден. Я багатий, я чимало працював, я не дурний і тому заробив усе це багатство і взагалі домігся всього, чого бажав. Але чому я, людина достойна, не можу бути в достойному товаристві? Я хочу стати таким, як вони.

Кореспондент. Невже ви вважаєте, що досить народитися в сім'ї дворянина, щоб стати достойною людиною?

Журден. На жаль, я народився купцем, і все, що я маю, - це плід моїх зусиль. Це несправедливо. Дорант народився дворянином - і він достойна людина, а я ніщо. Я хочу й можу стати таким, як він.

Кореспондент. Але ж ви його добре не знаєте. Ви обрали шлях наслідування, а наслідування - це невірний шлях. Найкраще було б, щоб ви залишалися самим собою, не втрачали почуття власної гідності, не довіряли сліпо Дорантові.

1.3 Створення проблемної ситуації

Вчитель читає вірш, а потім учні мають знайти відповідь протягом уроку на поставлене вчителем проблемне запитання

Мольер, твої найкращі твори, -

Навіки дивні чари їх,

Пройшовши крізь віки й простори,

В серцях відіб'ються людських,

Як весело смієшся ти!

Де кращі дотепи знайти?

Немов той переможець давній,

Ти Карфаген здобув в боях, -

Схилився і Теренцій славний

Перед тобою у віках.

У тебе муза недарма

Говорить правду жартома,

Для всіх людей благословенна,

І мова в тебе вся жива,

Але твої влучні слова —

Це справжня проповідь учена,

Облиш ти заздрощі юрбі!

Нехай вони кричать собі,

Що ти показуєш їх вади,

Що вірш не до вподоби їм.

Як хочеш ти на світ впливати,

Не потурай смакам чужим.

Чому Н.Буало писав, що муза Мольєра  говорить правду жартома? У чому він вбачав силу сміху та значення художніх відкриттів Мольєра у жанрі комедії?

ІІ.  Повідомлення теми і мети уроку

П'єса Мольєра «Міщанин у дворянстві» має риси комедії-балету, У якій об'єднується слово, танець, пантоміма, музика, образотворче мистецтво, і риси комедії характерів, побудованої на викритті рис характеру, які викликають сміх.

Комедія «Міщанин у дворянстві» породжує безмежність питань, серед яких і такий: які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього епохального твору?

Напевно, головною причиною написання комедії «Міщанин у дворянстві» стала життєва потреба суспільства в утвердженні в житті та мистецтві світлого розуму, логіки, суворого порядку та моральності. До Мольєра найвідоміші письменники пір класицизму Корнель і Расін у своїх творах стверджували, що справжній людина в будь-якій ситуації буде надходити відповідно до вимог здорового глузду і обов'язки, хоча через це страждатимуть його почуття. На відміну від своїх попередників, Мольєр йде далі: він стверджує, що серце і розум мають бути в гармонії, тому й не тільки простак Журден висміюється в п'єсі, а й аморальний аристократ Дорант з холодним егоїстичним розумом.

Тож сьогодні на уроці ми з вами закінчуємо працювати над комедією Мольєра «Міщанин шляхтич». Тому тема нашого уроку так і прозвучить: «Висміювання безпідставних претензій буржуа  Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість». Перед вами знаходиться і епіграф до уроку. Це слова Н.Буало:

У тебе муза недарма

Говорить правду жартома,

Для всіх людей благословенна.

І мова в тебе вся жива,

Але твої влучні слова –

Це справжня проповідь учена.

Тепер ми з вами проаналізуємо засоби  створення комічного у творі, повторимо теоретичний матеріал про гумор, іронію, сарказм, визначимо традиції та новаторство Мольєра, поговоримо про ваші прагнення до збереження власної гідності,  вміння цінувати людей не за їх походження, а за моральні якості.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

3.1 Вступне слово вчителя

Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: «Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його». А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману «Гаргантюа і Пантагрюель» писав: «…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров’я!». Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п’єсу, сміється, обговорює… Що викликає сміх у комедії Мольєра? Сміх викликає бажання головного героя комедії пана Журдена вибитися у шляхтичі.

3.2   Евристична бесіда

• Слово Журден на турецький манер (Джіурдіна).
• Сином турецького султана був переодягнений (Клеонт).
• Чому Люсіль згодилася виходити заміж за сина турецького султана? (Впізнала Клеонта).
• До кого Ков’єль звертається з проханням допомогти їм з Клеонтом? (До Доранта).
• Пана Журдена посвятили в (Мамамуші).
• Яку назву носить церемонія обману пана Журдена? (Турецька церемонія).
• Який останній подарунок через Доранта зробив пан Журден маркізі Дорімені? (Діамантовий перстень).
• Кому належать ці слова: «Я впевнена, що краще співати неможливо. Прекрасний спів» (Дорімена).

 

• Чому бенкет був зупинений? (Появилася пані Журден).
• Яку священну книгу несли двоє дервішів під час турецької церемонії? (Коран).
• За кого пан Журден віддав заміж Ніколь? (За Ков'єля-перекладача).
• Кому належать ці слова: ”Чи знаєте ви, що син турецького султана завітав до нашого міста?" (Ков'єлю).

3.3 Словникова робота

Гу́мор — 1. доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити.

2. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури або мистецтва, що використовує цей прийом.

Слово гумор має давньогрецьке коріння. В античній медицині стан людини описувалося співвідношенням чотирьох рідин — крові, лімфи, жовтої та чорної жовчі — які вони називали «гумор » (див.: гуморальний). Співвідношення і гармонія цих рідин визначали здоров'я і самопочуття людини.

Гумор часто не є універсальним і не переноситься з однієї культури в іншу, зазвичай через те, що залежить від деталей конкретного культурного оточення. З одного боку, в епоху глобалізації відмінності між культурами стають все більш зрозумілими і гумор стає універсальнішим. З іншого — у кожної соціальної групи є певні рамки, куди гумор не пускають. Наприклад, фанати футбольної команди не дозволять фанатам іншої футбольної команди сміятися над своїми кумирами, також, як віруючі не будуть сміятися над елементами своєї віри.

 

Існують різні форми гумору: іронія, оксюморон або гра слів, пародія, сатира, сарказм, анекдот, жарт, каламбур і так далі. Особливий видом гумору є чорний гумор.

Поряд з текстовою формою, гумор може бути також представлений в графічному вигляді — карикатура, шарж та ін.

Іро́нія (грец. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований глум) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Іронію, як і будь-яке складне і давнє явище мовного вираження людини, можна розглядати на багатьох рівнях, включно з тим, який зводить її іронічно-невхопний зміст до якогось одного з її значень (найчастіше до значення не поняття іронії, а до слова «іронія»), які часто можна «приписати» до якогось історичного періоду. Таким чином, розуміння іронії як процесу, як дії або енергії, залежить від досвіду її, а розуміння іронії як результату, або ергону, від інструментального знання того, що приводить до іронії, — передусім іронії, вираженої через тропи.

У стилістиці фігура, яку називають «антифразис», коли висловлювання набуває у контексті протилежного значення. Іронія — це насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою.

Осмислення іронії як естетичної категорії, як ідейно-емоційної оцінки явищ дійсності сягає античності, зокрема філософії Сократа. Проте іронія Сократа заперечує реальну істину і суб'єктивне уявлення її: «Я знаю тільки те, що нічого не знаю».

Сарказм (від грец. sarkasmos — рву м'ясо) — зла й уїдлива усмішка, вищий ступінь іронії.

Сарказм — це троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства. На відміну від іронії сарказм нічим не прикритий. Це аморальні речі, різко негативні. До сарказму вдавався Т. Г. Шевченко: Сон, Кавказ, Юродивий.

Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних з загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами. Художні засоби сатири — гротеск, пародія, іронія в різних літературних жанрах — поезії, прозі, драматичній творчості. В образотворчому мистецтві сатирі притаманні гумористично-сатиричний малюнок, карикатура.

Буфонада (іт. buffonata) — блазенство, стиль комедії, побудований на прагненні виконавця максимально підкреслити зовнішні характерні ознаки персонажа, схильність до різких перебільшень (гротеску). Для цього виду комедії характерна утрирувано-комічна манера акторської гри, яка дуже часто залучає фізичне насильство або дії. (Наприклад, коли актора б’ють сковородою по голові, або коли він наштовхується на повній швидкості на стіну). Такий стиль найчастіше вживався в мультфільмах, таких, як «Ну постривай!» , «Том і Джеррі» та інші. В повнометражних фільмах буфонада використовується для підсилення комедійного ефекту фільму і націлена, здебільшого на молодші аудиторії. Буфонада також поширена в циркових виставах клоунів. Хоча цей термін часто використовується в принизливому сенсі, виконання буфонади, заснованої на точному виборі часу, безпомилковому виконанню трюків і яке викликає сміх аудиторії, вважається одним з найтяжчих видів акторської гри. Буфонада виникла у 18 та 19 сторіччях в народному площадковому театрі мімів, скоморохів, використовувалася в італійській комедії дель арте, проникла в драматургію Ж. Б. Мольєра, Д. Ґольдоні, та інших.

Фарс — театральна або кіно- комедія легкого змісту з виключно зовнішніми комічними прийомами.

Для фарсу характерні неправдоподібні парадоксальні ситуації, численні перебільшення, помилки визначення ідентичності особи, гра слів та вербальний гумор, фізичний гумор, намірене використання абсурду та сильно стилізовані постанови.

3.4 Гра – змагання « Хто знайде більше видів комічного в п’єсі «Міщанин-шляхтич»

Клас поділяється на команди , кожна з яких отримує картки для групової роботи

 

Вид комічного	Приклад із твору	Функція

Картки треба заповнити за певний час, а потім подати на оцінювання. Та команда, яка здасть найбільше карток, та і переможе.

3.5 Усна робота з картками

Прочитайте і дайте своє тлумачення наведених висловів із комедії «Міщанин-шляхтич». Як у цих висловлюваннях розкриваються характери тих, хто говорив і тих, про кого йде мова?

Картка  №   1

«Розуміння мистецтва в нього у гаманці, а похвала його - червінці, і цей міщанин-неук, як бачите, платить нам далеко краще, ніж той високоординарний  вельможа, який нас сюди привів». (Учитель музики про пана Журдена.)

Картка  №  2

«О! Бийте один одного скільки влізе; я не втручатимусь; чого доброго, порвеш собі вбрання, вас рознімаючи. Дурнем був би я, коли б устряв у цю бійку, щоб і мені ще перепало!» (Пан Журден про вчителів)

Картка  №  З

«Я закохався в одну вельможну даму і прошу вас дуже — допоможіть написати до неї ніжну записочку; я хочу її кинути цій дамі до ніг» (Пан Журден про Дорімену.)

Картка  №  4

«Шляхетний пан!» Ось воно що значить убратися так, як убираються вельможні  особи! А вберися-но по-міщанському, то на тебе зроду не скажуть «шляхет­ний пан». (Даючи гроші.) Маєш оце собі за «шляхетного пана»!» (Пан Журден до учня кравця.)

Картка  №  5

«Горенько! Цього ще бракувало. Що це ти нап'яв на себе, чоловіче? Чи здумав часом людей посмішити, що вбрався, наче городнє опудало? Чи хочеш. щоб на тебе всі пальцями тицяли?» (Пані Журден про Журдена.)

Картка №  6

«Еге ж, він робить тобі послуги, він до тебе ласкавіш, але за те ж і грошенят, в тебе позичає». (Пані Журден про Доранта.)

Картка  № 7

«Слово честі, пане Журдене, я страх як скучив за вами! Знаєте, з-усіх моїх знайомих ні до кого не почуваю я такої пошани, як до вас; саме сьогодні дань я говорив про вас у королівській спочивальні». (Дорант про Журдена)

3.6 Читання в особах 5 дії.

3.7 Бесіда за змістом прочитаного

• Прослідкуйте, як поводиться зі своїми рідними і присутніми новоспечений мамамуші?

• Як ви оцінюєте одруження всіх трьох пар у кінці твору?
• Чи розв'язано конфлікт у кінці твору?
• Хто тут "пошився в дурні"?
• Як фіналом комедії автор увиразнює її ідею?

3.8 Робота з таблицею «Правила класицистичної комедії та новаторство Мольєра»

Правила класицистичної комедії та новаторство Мольєра

Правила класицистичної комедії	Новаторство Мольєра
1	2
Назва п’єси промовиста,має подвійний смисл: викривається плазування Журдена перед аристократією; міщанин виявляється більш шляхетнішим, ніж дворяни, тому немає потреби принижуватися	Порушення правил трьох єдностей - місця, дії, часу
Поділ персонажів на позитивних та негативних.	Поєднання соціального змісту та любовної інтриги
Дотримання правил жанрової ієрархії	Реалістичність образів: вони взяті зі звичайного життя
Виховний зміст комедії	Поєднання комедії характерів з комедією ситуації

 

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань учнів

4.1 Експрес опитування

• Який літературний напрям репрезентує творчість Мольєра?
• Які правила характерні для класицизму?
• Хто був теоретиком класицизму у французькій літературі?
• Як Н.Буало висловлювався про Мольєра? Яку оцінку він дав творчості драматурга?
• У чому виявилося новаторство Мольєра у галузі класицизму?
• Які новаторські риси виявилися в п'єсі «Міщании-шляхтич »?
• Представники яких класів діють у комедії «Міщанин-шляхтич»
• Що викриває митець в образі, пана Журдена?
• Які вади суспільства критикує драматург у зображенні образів Доранта та Дорімени?
• Хто з персонажів висловлює авторську позицію?
  2.   Гра «Мікрофон»

 Які б поради Ви дали б пану Журдену?

 Вчитель зачитує свій власний приклад, а тоді вислуховує думку учнів.

 1. Не шукай модного - шукай вічного, і тоді ти будеш сучасним.

2. У натовпі собою залишайся,

А з королями гідність зберігай.

Ні ворогу, ні другу не піддайся,

Надвірної поваги не шукай.

4.3 Вікторина

1. Мольєра вважають творцем .

.а)низької комедії

     б)високої комедії  

     в) трагедії.

2. Яка риса є головною в характері пана Журдена?

А) Манія до всього дворянського;

Б) Любов до мистецтва;

В) Любов до грошей.

3. Яка подія завершує комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич»?

4. Де Мольєр здобув освіту?

5. Хто покровительству вав Мольєрові?

6. Яку мету переслідує пан Журден:

А) здобути освіту і стати вченим;

Б) стати коханцем Дорімени і завдяки їй увійти до аристократичних кіл;

В)стати відомим актором?

4.4  Узагальнююче слово вчителя

«Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює

шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його нега

тивні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.

«Міщанин-шляхтич» — одна з найкращих п’єс драматурга. У цьому

творі сатиру автора і направлено на два суспільні класи. Зображуючи довірливого і доброзичливого купця Журдена, автор

гнівно засуджує його прагнення будь яким шляхом набути дворянських манер. Хоча Журден і наймає собі різних учителів, які навчають його манерам, танцям, музиці, проте залишається недолугим, пихатим і грубим.

Але не менш недолугими виступають і найняті героєм учителі. Вони зводять сварку через дрібниці, не порозумівшись, яка ж з наук найважливіша.

Але з перших же сторінок п’єси ми знайомимось з кмітливими представниками трудового народу. Помічники портного, зрозумівши пихатість Журдена, відкрито видурюють гроші, лестячи йому. А якою веселою і щирою показано служницю Ніколь, яка відверто сміється над своїм господарем.

Розсудлива дружина Журдена не тільки не підтримує свого чоловіка, а й намагається навести його на розум: «А мені так совісно дивитись, яку ти моду завів. Власної оселі не пізнати. Можна подумати, що в нас щоденно свято: з самого ранку, тільки й знай, грають на скрипках, пісні співають,— сусідам і тим спокою немає».

Але найгостріше перо сатири Мольєр направив на викриття паразитуючої знаті. Авантюрист Дорант не має нічого, крім графського титулу, і намагається обібрати багатого купця Журдена. Дорант виманює у купця діамант для своєї подруги маркізи Дорімени, господарює в домі Журдена, замовляючи розкішні обіди для Дорімени: «Дорант! Що я бачу? Та це ж справжній банкет!».

Мольєр показав жалюгідність аристократії. І тому ще з більшим сар

казмом виявляється устремління до неї багатого суконщика Журдена. Його поведінка є антинародною, хоча сам він є вихідцем із народних кіл. Тож відчуження від свого класу, прагнення до завуалювання власних негативних рис є неприроднім для нормальної людини.

Талант Мольєра виявився не лише у написанні низки сатиричних творів, а й у створенні комедії балету. Цей жанр був розвинутий ним для придворних урочистостей. Але геній драматурга виявився у поєднанні двох мистецьких жанрів для показу важливих суспільних проблем свого часу.

V.  Підведення підсумків уроку

VI.  Оцінювання і осмислення домашнього завдання

Підготуватися до написання твору – роздуму: «Журдени третього тисячоліття»

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Градовський А.В. “Стара моя думка на тім огні згоріла…” Комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” та Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - №3. – С.15-16.
2.   Єременко О.В., Стороженко Л.М., Стромко Н.М. Мольєр. “Міщанин-шляхтич”: у пошуках методичних варіантів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - №12. – С.43-51.
3. Жукова А.Г. “В комедії є свої чари…” Мольєр “Міщанин-шляхтич” (з використанням ОСС), 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - №7. – С.16-22.
4. Зарубіжна література. 9 клас: Хрестоматія / Авт.-упоряд. І. Л. Столій. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009. — 416 с.
5. Зарубіжна література. 9 клас. Матеріали до уроків. Укладач Р.Б.Шутько. – Харків: Торсінг, 2000. – 192 с.
6. Зарубіжна література. 9 клас: Посібник – хрестоматія / Упорядник Щавурський Б.Б. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 528 с.
7. Козуб Г. Мова – характер – ідея. Порівняльний аналіз п’єс Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” та “Мина Мазайло” М.Куліша. 8 клас.// Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - №5. –    С.38-41.
8. Куцевол О.М. Зарубіжна література. Розгорнуте календарне планування уроків за програмою 2001 року. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 2003. – 144 с.
9. Куцінко О. Г. Зарубіжна література. 9 клас. -  ВГ «Основа». – 2007. – 256 с.
10.  Лімборський І.В. Сміх, що робить людей серйозними, Мольєр. 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - №3. – С.11-15.
11.  Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
12.  Масімова Л. Література плюс театр. Методичні поради до вивчення комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”// Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. - №1. – С.46-47.
13.  Мірошниченко Л.Ф. Чотири уроки у Мольєра. 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - №2. – С.10-15.
14.  Ніколенко О. Король комедії. Система уроків вивчення п’єси Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” у культурологічному контексті // Всесвітня література та культура  в навчальних закладах України. – 2001. - №5. – С.8-19.
15.   Ніколенко О.М., Стеценко С.Д. Навіщо людині вчитися? Урок компаративного аналізу за творами Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” і Д.Фонвізіна “Недоросток”. 8 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. - №2. – С.50-54.
16. Середа О.А. Зарубіжна література: Плани – конспекти. 9 клас. – Харків:                 Торсінг, 2003. – 304 с.
17. Стромко Н.М. Мистецтво бути Людиною. Урок-роздум за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - №1. – С.31-34.
18.  Щавурський Б.Б. Уроки зарубіжної літератури. 9 клас. За програмою 2001 року. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 128 с.