Високе мистецтво духовності – вокально-хорові жанри

Високе мистецтво духовності – вокально-хорові жанри

Хоровий концерт — феномен музичної культури України, важливою жанровою ознакою якого було органічне поєднання новітніх досягнень композиторської техніки з глибинними національними рисами традиційного українського хорового співу.

До загальних рис концерту – своєрідної хорової симфонії належать:гуманістичність змісту, що відбивав загальнолюдські моральні проблеми, філософські роздуми про сенс життя, високі духовні людські поривання;принципи контрастного зіставлення частин циклу, характерні для великих музичних форм;складні прийоми поліфонічного розвитку від простої канонічної імітації до великих фуг.

Видатний німецький композитор Георг Фрідріх Гендель – органіст, скрипач, клавесиніст, диригент. Його спадщина – опери , кантати, концерти для оркестру і ораторії.

Фрагмент ораторії Г. Ф. Генделя «Месія» (хор Алілуя – https://www.youtube.com/watch?v=h. OSWFPC70 Lw).

Вольфганг Амадей Моцарт. Його творчий доробок становить понад 600 творів різних жанрів.

У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу — М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського — хоровий концерт досяг вершини свого розвитку. У їхніх творах втілено прогресивні художні ідеали того часу, в них у досить специфічній формі звучить протест людини проти насильства, зла, несправедливості. Ці композитори зуміли поєднати досягнення вітчизняної й західноєвропейської музичної культури і сказати своє оригінальне слово в мистецтві.

Фрагмент Реквієму – «Лакримоза» – https://www.youtube.com/watch?v=gl90 Moz. PJT0

Максим Березовський (1745—1777) — засновник жанру духовного хорового концерту циклічної структури в українській музиці, композитор і співак. Він також створив оперу «Демофонт» і сонату для скрипки й чембало (різновид клавесина) у трьох частинах, що стали першими зразками музично-театрального і камерно-інструментального жанрів у вітчизняній музиці.

Хорова спадщина композитора містить концерти, літургії та інші твори, що відзначаються високою емоційністю, вишуканістю композиторського письма, художньою досконалістю, красою й виразністю. Четверта частина літургії М. Березовського «Вірую» стала одним із найпопулярніших церковних творів. Справжньою перлиною духовної музики є драматично-трагедійний концерт «Не отвержи мене во время старости». Новаторство цього твору полягає в зіставленні чотирьох частин циклу, ансамблевому й хоровому виконанні. У такий спосіб композитор утілив ідею конфліктності різних музично-образних сфер: скорботності, туги, безнадії, схвильованості, обурення, протесту тощо. Глибокий за змістом текст розповідає про життя і смерть, цінності людського буття, ніби перегукуючись зі сповненою трагізму біографією митця. Творчість М. Березовсько­го, у якій органічно поєдналися традиції західноєвропейської (італійської) музики з елементами мелодики українських пісень, мала непересічне значення для подальшого становлення вітчизняного професійного музичного мистецтва.

Рукописи М. Березовськогоа) «Обідня» б) концерт «Не отвержи мене во время старости»

Фрагменти з різних частин цього твору – https://www.youtube.com/watch?v=f. KBPK2789 C0

Артемій Ведель (1767—1808) — композитор,  хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог — увійшов в історію музичної культури як митець, який писав винятково сакральну хорову музику, розвиваючи багатовікові традиції української хорової культури й народної творчості.

Багато творів композитора не дійшли до нашого часу; нам відомі близько ЗО хорових концертів, серед яких — «Доколе, Господи...», частини з «Літургії», «Венощна», «Покаянне тріо». Діапазон концертів А. Веделя — від скорботних до урочисто-величальних. Його музика відзначається експресивністю мелодики. Особливо запам'ятовуються виразні тенорові соло — драматичні декламації імпровізаційного характеру, споріднені з українськими думами. Неабиякий вплив на формування стилю митця мала українська побутова пісенно-романсова лірика. Наприклад, мелодика його «Херувимської» наближається до української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну». Простота й виразність, співучість і щирість зумовили популярність цієї музики. У яскравій самобутній творчості А. Веделя, композитора-лірика, відобразились гуманістичні ідеали епохи.

Меморіальна дошка Артемію Веделю -роботи Ігоря Гречаника

Дмитро Бортнянський (1751 —1825) — класик хорової музики XVIII ст., у творчості якого поєдналися найновіші на той час до­сягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями.

В історію світової культури Д. Бортнянський увійшов як реформатор церковного співу. Він створив понад 100 хорових творів: святково-урочистих, ліричних, скорботно-елегійних тощо. Серед них — дві літургії, хорові концерти для одного та двох хорів (чотириголосі й восьмиголосі), у тому числі кантата «Співак у таборі російських солдатів», камерно-інструментальні твори. Із них тільки придворною капелою було виконано тридцять п'ять концертів, вісім духовних тріо з хором, двадцять один духовний спів. Придворний мелодист і кваліфікований професіонал Д. Бортнянський поєднував щирість і задушевність із тонким смаком та винахідливістю; його музику з однаковим задоволенням виконували й слухали і в палацах, і в простих оселях. Стилю майстра притаманні інтонаційне багатство, оригінальність прийомів поліфонічного письма, стрункість форми. Французький композитор Г. Берліоз і німецький композитор Л. ван Бетховен були вражені високим професіоналізмом Д. Бортнянського. Про творчість цього композитора-класика можна впевнено сказати, що вона активно вплинула на розвиток української хорової культури. На його спадщині вчилися славетні митці: М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, Л. Ревуцький, В, Лятошинський та ін.

Пам'ятник Дмитрові Бортнянському в  Глухові (1999), скульптор –І. А. Коломієць

КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ

Практична робота. http://www.jigsawplanet.com

Перший мільйонhttps://learningapps.org/display?v=pz4qko6xc21

Знайти словаhttps://learningapps.org/display?v=pdn35b3xn21

«Лакримоза» Реквієму Моцарта у музичному стилі RAP https://www.youtube.com/watch?v=_I_90m. Yy9 As