Високе мистецтво урок з всесвітної історії

Культура прото, високого і раньго відродження Написав учень 8-Б класу Кукли Ярослава

Відродження або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця. Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщинуантичності. Відродження - рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV-XVI ст., започаткований в Італії й заснований, значною мірою, на відновлення античних традицій. Термін «Відродження» першим почав вживати Джорджо Вазарі — італійський художник XVI століття, учень Мікеланджело і перший дослідник сучасного йому мистецтва, автор книги «Життєписи найзнаменитіших живописців, мислителівтелів і зодчих». Він хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій. Монастир Святого Пантелеймона, Нерезі. Візантійська фреска «Оплакування Христа», 1164 р. Худ. Джотто. Вознесіння Св. Івана Богослова, каплиця Перуцци.

Філіппо Брунеллескі (1377—†1446)Санта Марія дель Фьоре,Флоренція. Нава Санто Спіріто.

Основні ідеї Відродження. Антропоцентризм: увага філософів спрямована в основному на людину. Гуманізм, визнання людини особою, його права на творчість, свободу і щастя. Особово матеріальне розуміння світу : усе існуюче розуміється в проекції на людину при максимальному інтересі до тілесного початку.Ідея домінування естетичного розуміння дійсності над моральними і науковими представленнями. Антисхоластика: прагнення розвінчати уявні авторитети і пропаговані ними догми. Геометрично структурне розуміння світу, доповнене діалектикою переходу, характерного для нескінченно малого і нескінченно великого і їх співвідношення між собою. Пантеическое світогляд, що розглядає світ, що оточує людину, природу як причетну вищим абсолютним цінностям, богові (Бог розлитий в природі).

Протовідродження. Зачинателем італійського Відродження в живописі звичайно вважають Джотто (1266-1337). У своїх творах, написаних на релігійні сюжети, він починає відходити від середньовічного площинного, двомірного зображення. Застосовує світлотінь для надання фігурам об'ємності. Розташовуючи їх в декількох планах, Джотто намагався досягнути глибини зображення. Розп'яття у храмі Санта Марія Новелла (Флоренція). Джотто (1266-1337)Мадонна Оньїсанті, Уффіці(Флоренція, 1310)

Раннє Відродження. Раннє Відродження пов'язане з цілою плеядою майстрів, серед яких визначальною для становлення нового мистецтва стала творчість архітектора Філліппо Брунеллескі, скульптора Донателло, художника Мазаччо. Першим майстром, який усвідомив необхідність реформ і ясно сформулював ідеї нового художнього мислення, був скульптор, і насамперед архітектор Філіппо Брунеллескі (1377-1446). Силою, пристрасністю і реалізмомпросякнуті роботи скульптора Донателло (1386-1488). У своїй сфері мистецтва він виступив істинним новатором. Він відродив типи скульптурних зображень, які не створювалися з часів античності: круглу статую, зображення оголеної фігури, кінний пам'ятник, скульптурний портрет. У живописі роль новатора належить Мазаччо, який прожив дуже коротке життя - всього 27 років. Він продовжив традиції Джотто і завершив його реформи. Його головним твором стали розписи капели Бранкаччі в церкві Санта Марія дель Карміна у Флоренції. Фрески зображують епізоди з життя святого Петра і два біблійних сюжети - «Гріхопадіння» і «Вигнання з раю».

Мазаччо. Фреска Вигнання із раю після реставраціїФреска Чудо з динарієм«Розп'яття Христа»,Каподімонте, Неаполь«Мадонна з дитям»,Лондон

Донателло. Скульптура в УффіціСвятий Марк. Св. Іоанн Крестительppt_xxshearppt_x

Високе Відродження. Початок XVI століття був для Італії часом економічного занепаду, політичної кризи і початку іноземної інтервенції. Однак саме в цей період, всупереч роздробленості, яка зберігалася, і міжусобним війнам, міцніє розуміння загальнонаціональної єдності, настає небачений розквіт мистецтва. Цей період отримав назву високе Відродження(або високий Ренесанс), який вміщує творчість найталановитіших майстрів: Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело. Вже сучасники називали їх божественними. Складається самобутня венеціанська школа живопису (Джорджоне, Тіціан). Засновником нового етапу розвитку мистецтва став Леонардо да Вінчі (1452—†1519), найнезвичайніша постать в історії світової культури. Він втілив в собі ідеал людини Відродження: вмів все і у всьому був геніальним. У сфері мистецтва Леонардо був живописцем, скульптором, художником, музикантом, залишив безліч записів про мистецтво, які після його смерті були видані під назвою «Книга про мистецтво». Багато з його ідей на сторіччя випередили свій час. Однак із скульптурних творів Леонардо не збереглося жодного, його сміливі архітектурні проекти не були здійснені, художніх полотен до нас дійшло небагато. Пояснення криється в тому, що до всього Леонардо підходив як дослідник, сам процес вивчення, пізнання цікавив його більше кінцевого результату.

Ймовірно автопортрет Леонардо да ВінчіМадонна в скелях (в гроті)