Вистава екологічного театру

“Пригоди Повітрулі “

 

                      На сцені лісова галявина .Дівчинка співає пісню.

     

Гоп-скок руки в боки,

Прилетіли дві сороки ,

Сіли вони на тиночок ,

Мене кличуть у таночок .

Цок-цок,цоки- цок,

Цоки-цоки, цок-цок-цок

 

У зеленому садочку,

На жовтенькому пісочку ,

                    Як та кізонька стрибаю

І матусю звеселяю.

Цок-цок, цоки-цок,

Цоки-цоки, цок-цок-цок.

 

Дівчинка вибігає. З'являються хлопчик і Повітруля.

 

Дія  перша

 

 

Повітруля :Добрий день ,хлопчику.

Іванко: Добрий день, а ти хто дівчино?

Повітруля: Я Повітруля -дочка Матінки-Природи.

 Найбільше я люблю ходити лісами , гаями, луками і спостерігати за рослинами ,

 тваринами. Ти ніколи не чув, які чудові казки розповідають квіти одна одній?

Іванко(сміється):Ти що. Вони не вміють розмовляти.

Дивись, дивись , який красивий метелик.

 

Хлопчик нагнувся і взяв метелика за зложені крила .

Іванко: Глянь , яка краса в мене в руках.

Повітруля: (сумно)Але ж ти цього метелика убив. Він тепер жити не зможе .

Іванко :(здивовано) Чому?

 Я його не кривдив , я тільки трішки взяв його двома пальцями .

Повітруля: Це тобі здається , що трішки .У метелика дуже ніжні крила і він

 почуває себе так , ніби великий богатир зжав його залізною лапою. Це , всеодно ,

 що людина потрапила під автомобіль. Але людину можуть вилікувати лікарі ,

 а метелика уже не врятує ніхто .

Іванко: Ну , я ж не знав.

Повітруля :Я думаю , що ти сам тепер не будеш кривдити комах і друзям

 своїм розповіси.

Іванко:Ой не буду , не буду.Я всім розкажу кого зустрічав у лісі -мені , мабуть ,

 ніхто не повірить.До побачення.

       Хлопчик поки озернувся , а Повітруля уже зникла.

Іванко:Дійсно , мені хлопці не повірять.Але я свого слова дотримаю.

        Хлопчик вибігає.

 

Дія друга

          На сцені берег річки .Вибігає гурт дітей .

 

Оля : Давайте скоріше купатися.

Сергій :Ні , спочатку треба відпочити .Ось тут в нас дещо є...

    Діти дістають свої сніданки і смакують ними.

Після себе залишають : папір, пляшки з 

солодких напоїв і т.д.

Наташа:Хлопчику , хочеш з нами погратися ? У нас є дуже цікава гра на увагу.

Сергій : Як це на увагу ?

Оля :Ось так . Я буду говорити :"Муха летить .Горобець летить.

 Комар летить."- і кожний раз буду підіймати руки і ти підіймай разом зі мною.

А потім я скажу :"Каструля летить!" І теж підійму руки .

Взагалі-то , я тебе підманула , а ти слухай уважно .

Сергій :Та це справді просто.Я дуже уважний , я нізащо не програю.

Оля :Метелик летить !

          Бджола летить !

          Літак летить !

Сергій : Летить ! Летить! Летить!

Оля : Пляшка летить !

Сергій : Летить !( піднімає руки вгору )

Оля : Ох і зівака ! Програв !

Сергій :Нічого я не програв ! Бувають літаючі пляшки .

Наташа :А ну ж покажи .( насміхаючись )

  Хлопчик бере пляшку , що лежить неподалік , і кинув її в річку .

Чути звук розбитого скла.

Оля : Та ти не тільки не уважний , але ще і не розумний  .

 З тобою гратися не цікаво , ми пішли ...

   

Дівчатка ідуть , хлопчик залишається сам .Спочатку засумував ,

а потім вирішує покупатися .За цим спостерігає Повітруля.

                  Виходить Повітруля .

 

Сергій : Хочу купатися .(роздягається )

Повітруля : Не поспішай . Почекай мене . Дітям в воду одним заходити не можна .

Сергій :А що буде ?

Повітруля :Крокодил укусить !

                         Хлопчик забігає в воду і починає кричати .

Сергій : Допоможіть ! Мене вкусив крокодил !

        Повітруля хоче йому допомогти і ступає в воду .

Повітруля : Ти чого кричиш ? Ой ! Та що це ?

        Дістає розбиту пляшку і виходять обоє , шкандибаючи на берег .

Та що , за неподобство .Така  була прекрасна чиста річка.

Хто насмілився кинути в неї скло .Ну не плач, потерпи .

        Хоче перев'язати йому рану .

Ти не знаєш , де взялася ця пляшка ?

Сергій :Знаю. Це я її кинув .Вибач мене , будь ласка !

Повітруля : Ну я то тобі , припустимо , пробачу . Але ж ти завинив і перед чистою

цією річкою , і перед тими дітьми , що прийдуть сюди купатися і теж пораняться.

 Вони то тебе, звичайно, не пробачать .Розумієш , як ти погано вчинив ?

Сергій :Розумію, розумію. Чесне-пречесне слово я тепер ніколи не буду нічого                   кидати в річку , ні в озеро ,ні в океан, ні , навіть , в калюжу , що неподалік мого

 подвір'я .

Повітруля : От і добре ! Діти , бережіть природу !

                     Вмійте природу любити ,

                   Вам у походи ходити

                     І мандрувати , любі діти ,

                   Вмійте ж природу любити .

                     Кожній стеблинці радіти

                     В полі , у лісі , над яром ,-

                     Квіти , дерева і трави .

                     Цвіту не рви для забави .

                     Оберігайте ж повсюди

                     Шлях і стежиночку в гаї

                     Все це окрасою буде

                     Нашого рідного краю !