Виступ -презентація "Методика читання як методична проблема"

…наше завдання-навчити їх справжнього, повноцінного, глибокого читання. Г.Гуковський

Ⅰ.Освітньо-змістовий аспект включає до себе перш за все начитаність та постійну потребу учнів у читанні, а також певні теоретико – та історико-літературні знання. Ⅱ. Практичний аспект представляє собою основні практичні вміння та навички учнів, отримані на уроках. Ⅲ. Ціннісно-орієнтаційний аспект виявляється в умінні дати оцінку тому чи іншому літературному явищу, що сприяє формуванню особистого естетичного смаку та світогляду.

Читацька культура - це складова частина загальної культури особистості, що представляє собою комплекс знань, умінь та почуттів читача, який включає свідомий вибір тематики читання, його системність з метою повноцінного та глибокого сприйняття та засвоєння прочитаного.

- зацікавити учнів читанням; - навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особисті інтереси; - розвивати цей інтерес до створення постійної потреби в читанні; - створити належні психолого- педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного; - забезпечити певні знання з теорії та історії літератури, літературної критики.

- формувати навички аналізу художнього твору; - організовувати дослідницьку роботу школярів; - розвивати усне та письмове мовлення учнів; - працювати над удосконаленням естетичного смаку школярів.

Система формування читача (від грецької systema – складена з частин, з'єднана) являє собою єдність мети, змісту, принципів, організації форм, методів, способів впливу на читацькі інтереси учнів засобами світової літератури.

а) діагностична (з’ясовувати рівень організації читацької діяльності учнів при вивченні світової літератури); б) виховна (впливати на процес формування читацьких інтересів школярів); в) інформаційна ( забезпечити знання вчителів щодо розвитку читацьких умінь та навичок учнів під час вивчення світової літератури).

1. Виразне читання найяскравіших сторінок твору. 2. Гостросюжетні уривки. 3. Виставки книг. 4. Круглі столи для обговорення книг. 5. Літературні вечори та ранки. 6. Ігрові теле та радіостудії засідання клубу. 7. "Що? Де? Коли? " та " Брейн ринг “. 8. Підготовка рукописних часописів, різноманітні повідомлення. 9. Уроки в бібліотеках, де учні наочно знайомляться з деякими виданнями. 10. Родинні літературні свята. 11. Рекламні ролики. 12. Ребуси.

Розгляд ілюстрації до твору та роздуми над тим, чи так уявляли учні ці сцени творів та їх героїв. Коментар учителя з використанням ілюстрацій до твору. Створення проблемної ситуації на основі ілюстрацій до твору. Письмова робота за прочитаним твором з використанням ілюстрації до нього.

Тематика бібліотечних уроків 1. Оповіді про книгу . Як книга прийшла до людей. 2. Знайомство з бібліотекою. Фонди бібліотеки. Функції та обов’ язки бібліотекаря. 3. Бесіда з працівниками бібліотеки " Як вибрати необхідну цікаву книгу? “. 4. Бібліографія та анотація до книги.

5. Твоя домашня бібліотека. 6. Вікторина «По книжкових морях пригод». 7. У гостину до дитячих журналів. 8. Знайомство з додатковою літературою. Довідники та спеціалізовані словники. 9. Робота з каталогом. Види каталогів.

Види та прийоми робіт для організації сімейного читання: - індивідуальні бесіди з учнями та їх батьками; розширені батьківські збори з дітьми; літературні подорожі та екскурсії ; тематичні " круглі столи " для учнів та їх батьків; організація уроків позакласного читання на онові творів із кола " сімейної літератури "; сімейні ігри-вікторини.

анкетування; Індивідуальні та колективні бесіди; « звіти» учнів про самостійне читання творів; ведення читацького щоденника; складання маленьких каталогів з картками, що містять бібліографічні відомості та коротку анотацію; ведення альбому власних ілюстрацій до творів; ведення робочого зошита з позакласного читання; складання анотацій, післямов, передмов до книг; написання рецензій, відгуків, рефератів та творів на книгу; проведення засідань гуртка книголюбів.

вибіркове читання уривків із критичних робіт; коментоване читання літературно-критичного матеріалу; оглядове читання критичної роботи; складання тез критичної статті; порівняльний аналіз статей різних авторів; проведення диспуту, де вихідним проблемним питанням є висловлювання із критичної статті; твори на літературно-критичні теми.

Розвиток мовлення учнів – це система роботи, що спрямована на розвиток умінь та навичок учнів усно та письмово передавати чужі думки та будувати власні висловлювання.

Словниково-фразеологічна робота,що націлена на збагачення лексичного запасу учнів та активізацію його використання у мовленнєвій практиці. Навчання зв‘язного монологічного мовлення у різноманітних жанрах усних та письмових висловлювань. Навчання грамотного діалогічного мовлення. Підсилення виразності та емоційності мови.

Психологічні передумови дискусії Сприятливий психологічній мікроклімат уроку. Взаємостосунки між учителем і учнями,основані на довірі та повазі один до одного. Відкритий рівноправний діалог між усіма учасниками дискусії. Безумовна відсутність педагогічного диктату.

Види дослідження: читацькі (читання літературних творів, накопичення спостережень над текстом, аналіз читацьких вражень інших учнів та власного сприйняття); бібліографічні (складання бібліографії з теми дослідження, анотацій до книг, підготовка картотеки); художні (виразне читання з чітко висловленим надзавданням (метою читання), інсценування твору, «режисерський» коментар до мізансцен за прочитаними творами, усне, графічне малювання на літературні теми, створення сценаріїв на основі літературного твору);

біографічні (збір та дослідження невідомих фактів із життя письменників,перекладачів); краєзнавчі (вивчення пам'ятних місць, матеріалів музеїв з життям і творчістю письменників та перекладачів ); історичні (аналіз історичних подій та їх відображення у літературному творі);

мистецтвознавчі (аналіз творів образотворчого, музичного, театрального, кіно – та телемистецтв з творами літератури; перекладознавчі (порівняння оригіналу твору з підрядником, з різними перекладами твору, зіставлення різних перекладів); літературознавчі ( коментар та самостійний оригінальний аналіз художнього твору, дослідження з питань теорії літератури, аналіз наукових першоджерел, критичних матеріалів з теми дослідження).

Складання бібліографії до теми дослідження. Збір матеріалу для дослідження та його обробка. Складання плану дослідження, визначення його мети, завдань та гіпотези. Реферати, доповіді та повідомлення проблемно-дискусійного характеру. Написання робіт на конкурс МАН.

Тісна взаємодія позакласної роботи з уроками світової літератури. Взаємодії з іншими шкільними предметами та видами мистецтв. Взаємопов‘язаного вивчення української та світової літератур. Широкого використання різноманітних ігрових видів робіт, що стимулюють фантазію, творчий підхід школярів. Загальнодидактичні принципи: добровільна участь школярів; наступність і перспективність; доступність; індивідуальний підхід, при якому враховуються здібності, нахили кожного школяра.

Літературний гурток – одна із найпоширеніших форм позакласної роботи з світової літератури. При організації такого гуртка керівник спочатку залучає до роботи лише тих учнів, хто найбільше цікавиться літературою. Літературно- краєзнавчий гурток має на меті вивчення творчості письменників, що жили у цьому краї чи подорожували цією місцевістю;організацію зустрічей та листування з прототипами літературних героїв.

Бібліотечний гурток має на меті розширити знання учнів про бібліотечну справу, розвинути їхні уміння та навички роботи у бібліотеці, допомогти школярам у створенні власних бібліотек. Поетичний гурток має залучити школярів до поезії, поглибити їхні знання про лірику, розвинути творчі можливості, естетичний смак школярів, можливо, розкрити юні поетичні здібності

Методика допомагає читачам тісно пов'язувати матеріал тексту з їхнім власним досвідом і допитливістю. Зошит ділиться на дві колонки: в першу записують фрази, що найбільше вразили в прочитаному тексті чи запропоновані для роботи вчителем; у другу – міркування учня щодо кожного окремо взятого фрагмента тексту. Фраза з тексту Мої міркування 1. 1.

Методика спрямована на формування вмінь щодо формулювання запитань та пошуку на них відповіді в тексту. Виявлення складних для розуміння учнями фрагментів тексту. Планування зупинок в тексті, робота над змістом частин. Розробити запитання до кожної зупинки. Дати можливість учням поставити свої запитання й спробувати знайти на них відповідь у тексті. Ініціюючі: Про що говорить автор? Що хоче передати нам автор? Подальші: Що тут має на увазі автор? Чому, на вашу думку, автор каже нам це саме тут? Запитання, які передбачають зв'язну доповідь: Як, на вашу думку, живеться зараз цьому герою? Як автор дав нам знати, що дещо змінилось?

Навчальна методика, яка використовується для того, щоб навчити учнів різних вікових груп зрозуміти цілісність літературних процесів шляхом аналізу з обов'язковим синтезом його результатів. Вчитель виділяє напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхідно звернутися у розкритті теми. Їхня кількість довільна. 2. Інформація, що стосується кожної проблеми (підтем, напрямку) заноситься в окреме коло. У спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових.

  Форма роботи з текстом поєднує читання з аналізом прочитаного шляхом знаків з конкретним логічним наповненням. Система “Поміч” пропонує для роботи певну систему знаків з конкретним змістовим наповненням, за якою працюють з олівцем, позначаючи одиницю прочитаного тексту однією з позначок залежно від того, якому змісту вона відповідає: На другому етапі роботи учнів заповнюють таблицю, тезисно вписавши в неї виділені на першому етапі положення.