Виступ "Інноваційні засоби особистості у сфері хімічної освіти"

Про матеріал
- забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.
Перегляд файлу

      Відділ освіти Високопільської районної державної адміністрації

                                   Методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

 

  Інноваційні засоби   

       соціалізації особистості у сфері   

    хімічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        Підготувала вчитель біології  та            

                                                                        хімії І  категорії

                                                                        « Іванівського НВК «ЗОШ І-ІІІ       

                                                                         ступенів – дитячий садок»

                                                                                 Ковалюк Л.В.

 

 

 

 

 

                                               Серпень, 2014

    Інноваційна школа – це школа, яка допомагає рухатись вперед, розвиватися.  Головними завданнями освіти в Україні є виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманно почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обовязків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння і самовдосконалення, активної участі у соціальному житті країни. Тому завдання школи -   забезпечити розбудову такого освітнього простору,  у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом. 

Процес соціалізації ніколи не завершується, він продовжується безперервно протягом усього життя. Йому властива внутрішня динаміка здобутків і втрат, безмежність саморозкриття особистості.

    Щоб мати змогу знайти своє місце в житті, учень сучасного навчального закладу має володіти певними якостями, вміннями:

-швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях;

-критично мислити;

-використовувати набуті знання та вміння в навколишній дійсності;

-бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

-бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в команді;

-вміти запобігати будь-яким конфліктним ситуаціям і виходити з них;

-цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному та особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;

-уміти добувати, переробля­ти інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для інди­відуального розвитку і самовдос­коналення;

-бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

-бути здатним до вибору альтернатив, які пропонує сучасне життя;

-вміти планувати стратегію свого життя, орієнтуватися у системі найрізноманітніших суперечливих й неоднозначних цінностей, визначати

своє кредо і свій стиль.

    Готовність підлітка взаємодіяти з соціумом є умовним показником його позитивної соціалізації та визначається за такими критеріями: а) суспільно ціннісна спрямованість; б) свідома соціальна поведінка;  в) соціально-психологічні компетентності, які формуються в ході засвоєння особистістю системи спілкування та через включення в суспільну діяльність.

   У Концепції загальної середньої освіти наголошено, що школа — це простір життя дитини; тут вона не тільки готується до життя, а й повноцінно живе, і тому всю діяльність навчального закладу слід спрямувати на становлення особистості як творця і проектувальника свого життя.

   У програмі з хімії зазначено, що мета навчання хімії полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необ-хідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина суспільства

Апробація педагогічних ідей, технологій, методик передового педагогічного досвіду на практиці — надійний засіб створення умов для формування компетентної особистості школяра. Педагогічна технологія, методика у процесі її впровадження стає власним набутком учителя.

   На уроках хімії для формування соціальної компетентності я застосовую такі інтерактивні методи, як «Активна життєва позиція», «Чотири кути». Під час вивчення теми шкідливого впливу вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління на організм людини можна запропонувати учням питання з використанням методу «Активна життєва позиція»:

«Правильно чи ні, що паління тотожне вживанню наркотиків? Висловте свою думку з цього приводу». Найбільш вдалими бувають такі відповіді: «Так, паління — це наркотик, оскільки людина стає від нього залежною», «Паління, як і наркотик, руйнує особистість». Завдяки цьому методу в дітей формується соціальна свідомість, активна життєва позиція.

   Використання інтерактивного методу «Чотири кути» дає можливість розв’язати одну проблему чотирма різними способами. Наприклад, на уроці хімії з теми «Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використання продуктів її переробки» проблема, яку обговорюють учні, — це забруднення біосфери. Діти пропонують чоти-ри напрямки її розв’язання: участь у природоохоронних акціях та екологічних мітингах, закриття промислових підприємств, карні заходи, законодавчі акти уряду. Далі за бажанням обирають один із найбільш імовірних, на їхню думку, напрямків, формуючи групи однодумців. Спільно обговорюючи, вони визначають конкретні напрямки, представляють спільну точку зору.

   Із соціальною компетентністю тісно пов’язана комунікативна — це вміння активно спілкуватися усно й письмово, дотримуючись при цьому правил ведення дискусій (повага до чужої думки, висловлення тільки своєї точки зору). Для їх формування застосовую такі інтерактивні методи:

«Мозковий штурм», «Рольова гра», «Мікрофон», «Експрес-опитування».  

   «Мозковий штурм» — колективне обговорення, пошук рішень. Дає можливість учасникам проявляти ініціативу, вільно висловлювати свою думку й пропонувати декілька рішень із певної теми. Правила, яких слід дотримуватися під час «Мозкового штурму»: зібрати якомога більше ін-формації про розв’язання проблеми, заслуховувати всі ідеї без винятку, не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися оцінювати запропоновані ідеї.

   Для формування комунікативної та соціальної компетентностей також застосовую інтерактивну технологію групового обговорення «Відкритий мікрофон». Її можна використовувати як на етапах актуалізації, коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Під час проведення «Відкритого мікрофону» необхідно дотримуватися таких правил:

- говорить той, у кого «символічний» мікрофон;

- відповіді не коментувати й не обговорювати;

- не перебивати;

- не викрикувати з місця

Наприклад для закріплення знань учнів з теми «Поширення неметалічних елементів у природі. Значення озонового шару для життя організмів на Землі» з використанням «Відкритого мікрофона» можна запропонувати такі

питання:

1. Який найпоширеніший хімічний елемент на Землі?

2. Якого хімічного елемента найбільше у складі літосфери?

3. Який масовий вміст Гідрогену на планеті?

4. Якого хімічного елемента найбільше у складі гідросфери?

5. Які неметалічні елементи беруть участь в утворенні органічних речовин?

6. Якого хімічного елемента найбільше у складі атмосфери?

7. Який атомний вміст Гідрогену на Землі?

8. Чому Гідроген за поширеністю посідає різні місця?

9. Які зміни на Землі можуть статися в разі зменшення або зникнення озонового шару?

   «Експрес-опитування» найчастіше застосовую на етапі актуалізації опорних знань і закріплення отриманих. Один з учнів записує на дошці основні терміни та поняття минулого уроку. За цими поняттями проводю опитування ланцюжком протягом 2–3 хвилин, причому перший учень, який відповідає, дає визначення й передає право відповіді наступному. З тих самих термінів і понять, які учні записали на дошці, формую блоки термінів (по два-три), а діти одержують завдання підготувати за блоками запитання для опитування. Час на обмірковування — 2–3 хвилини. Далі відбувається перехресне опитування одних груп учнів іншими. Цей метод дає можливість за 10–15 хвилин повторити кожен термін декілька разів, активізувати клас.

На уроці хімії з теми «Будова атома. Склад атомних ядер» у 8 класі на етапі актуалізації знань учням можна запропонувати завдання з використанням інтерактивної технології «Експрес-опитування»:

Š-Які основні терміни та поняття уроку ви засвоїли? (Учень записує на дошці: атом, позитивно заряджене ядро, негативно заряджені електрони, протони, нейтрони, протонне число, нуклонне число.)

Учень дає визначення термінів і передає право відповіді наступному

Далі вчитель формує блоки термінів, а учні — питання за цими блоками.

 І. Позитивно заряджене ядро, негативно заряджені електрони.

- З чого складається атом?

ІІ. Протони, нейтрони.

- Що входить до складу ядра атома?

- Що таке нуклонне число, чому воно дорівнює?

- Що таке протонне число, чому воно дорівнює?

   На уроках хімії у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно зайняти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її, використовують інтерактивний метод «Прес». Він дає змогу навчитися формулювати й висловлювати

свою думку з дискусійного проблемного питання аргументовано, чітко, стисло. Під час вивчення синтетичних лікарських засобів із допомогою цього методу учні розв’язують питання про те, шкідливі вони чи корисні.

   Полікультурна компетентність під час навчання хімії передбачає формування особистості, виховання любові до рідного краю, відповідальності за майбутнє планети, прагнення зберегти навколишній світ, відповідальне ставлення до власного життя і життя оточуючих. Формування цього виду компетентності здійснюється на прикладі біографій видатних людей, через використання на уроках творів художньої літератури й мистецтва, через міжпредметні зв’язки.

На уроках хімії з теми «Жири, вуглеводи, білки, вітаміни як компоненти їжі, їх роль у організмі» демонструю картини Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта», Олександра Коровая «Хліб наш насущний дай нам днесь»,

з теми «Мило, його склад, мийна дія» — картину Олександра Мурашка «Праля».

Під час вивчення класифікації хімічних реакцій можна запропонувати таке завдання: визначте, про яку реакцію йдеться в уривку літературного твору Івана Франка «Шипить та куриться вапно, що гасять у великих дощаних скринях». Під час вивчення дисперсних систем, колоїдних та істинних розчинів можна використати таке завдання: визначте, про які дисперсні

системи йдеться, і класифікуйте їх за агрегатним станом дисперсної й дисперсійної фаз:

  1. «Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука»                     (Григір Тютюнник «На згарищі...»).
  2.  «Хмари густими отарами насуваються із-за обрію — і не знати, чи по небі сунуться ті хмари, чи по горах»

                                  (Платон Воронько «Казка про Чугайстра»).

  1.  «...Біля самого борту човна погойдувалась райдужно-фіолетова драглиста куля португальської фізалії. Вона весело мінилася на сонці,

як велика мильна бульбашка, і її довгий смертоносний фіолетовий шлейф тягнувся за нею у воді...» (Ернест Хемінгуей «Старий і море»).

  1.  За птахом піниться вода.

 В малому полі мак червоний

 Пречисту хмару вигляда

 І макоцвітний погляд ронить.

                                (Микола Вінграновський)

  1.  «...Хлопці  заходилися  обідати.  Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко»

                                          (Григір Тютюнник «Вир»).

  1.  «Ніч. Весна. Гримить повінь. І тікають мутні води в невідому даль»                 

                                (Микола Хвильовий «Арабески»).

  1.  «Скло в альтанці було кольорове, й вода розсипалася райдугою, аж Сироватка замилувався»

                                (Юрій Мушкетик «Яса»).

  1.  У неділю вранці-рано

 Поле вкрилося туманом.

                                 (Тарас Шевченко «Наймичка»)

  1. Назвіть фізичний ефект, описаний Михайлом Коцюбинським у творі «Коні не винні»: «В венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, в сизій муті його крутились пилинки...»

Розкрити питання впливу наркотиків на організм людини допоможе посилання на відомий твір російського письменника Михайла Булгакова «Морфій». Використання саме цих творів підкреслює важливе значення досліджуваного предмета для розвитку суспільства взагалі й життя кожного учня зокрема.

   На уроках залучаю дітей до використання полікультурної інформації в повідомленнях, рефератах, творчих роботах, проектах.

Для існування в сучасному високоінформаційному суспільстві недостатньо володіння лише двома видами компетентностей. Власне ставлення людини до світу, через який вона створює саму себе, передбачає формування інформаційної компетентності. В. Шекспір казав: «Що за дивовижне творіння — людина! Яка шляхетна розумом! Яка безмежна у своїх здібностях, обличчях і рухах! Яка точна й чудова в дії. Краса Всесвіту!»   

   Сучасне життя вимагає вмінь самостійно здобувати, обмірковувати й використовувати різні види інформації. Тому на уроках хімії формую в дітей ще й компетентність саморозвитку особистості. Для цього поєдную не тільки засвоєння інформації через сенсорні системи, а й, головне, активне говоріння з передачею цієї інформації іншим. Для формування в учнів самоосвітньої компетентності слід дотримуватися такої системи роботи: пошуку та впровадження форм самоосвіти учнів, озброєння учнів набором навчальних операцій самоосвіти, стимулювання і заохочення самоосвітньої роботи.

Для опанування учнями самоосвітньої компетентності намагаюся сформувати в них такі навички й уміння: загальнонавчальні, самостійної навчальної діяльності, самоорганізованості.

   Характерними рисами інноваційних освітніх технологій ХХІ століття є формування в учнів здатності до розуміння нових, незвичайних ситуацій, прогнозування майбутніх подій, оцінки наслідків прийнятих рішень і, більше того, навіть до створення можливого і бажаного майбутнього. Не менш важливим є і розвиток в учнів соціальної активності шляхом їх участі у найважливіших видах діяльності, особистого впливу на прийняття локальних та глобальних рішень, здатності бути ініціативним. Отже, завдання формування і розвитку інтелектуальної, соціально компетентної особистості, здатної до творчості, такої, яка має вміння і навички певної діяльності - одна з характеристик освітнього соціалізуючого простору.

 

docx
Додано
21 лютого
Переглядів
137
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку