Методи і прийоми створення ситуації успіху як напрямок соціалізації особистості

Про матеріал
Для створення ситуації успіху бажано використовувати такі способи і прийоми: 1. Встановлення психологічного контакту, створення атмосфери довіри: посмішка, прогладжування, співпереживання учню. 2. Зняття почуття страху. 3. Чітка інструкція. Порада, як виконати заплановане. 4. Авансування особистості, проголошення її достоїнств. 5. Використання прийому позитивного підкріплення:переключення уваги дитини з себе на справу шляхом посилення її соціальної значущості. 6. Педагогічне навіювання ( через інтонацію, пластику, міміку) – передає віру в успіх і дає імпульси до дії. 7. Педагогічна оцінка результату: оцінювання не людини, а діяльності, ставлення дитини до неї. 8. Уселення дитині віри в її майбутні успіхи
Перегляд файлу

сканирование0006сканирование0008КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД  ОСВІТИ

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ШКОЛА №91 І-ІІІ СТУПЕНІВ НАВЧАННЯ»

ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

 

Методи і прийоми створення

ситуації успіху як напрямок

соціалізації особистості

Похожее изображение

 

 

 

 

 

Вчителя початкових класів

Вакеріної Марини Іванівни

 

 

Зміст

Вступ

Розділ І  Шляхи створення ситуації успіху в навчальній діяльності школяра.

1.1. Особливості процесу створення ситуації успіху в сучасному освітньому просторі.

1.2. Методи та прийоми створення ситуації успіху.

Розділ ІІ  Практичне використання методів і прийомів створення ситуації успіху.

Висновки

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Навчання – світло, дає людині впевненість у своїх діях і вчинках. Набути цієї впевненості допомагають освітні заклади різного типу, одним з яких є школа. Однак часто доводиться чути від учнів фрази, які виражають негативне ставлення до школи. Дитина, ідучи до школи, сподівається домогтися визнання і розраховує заслужити любов і повагу з боку вчителів і однокласників. Крах цього світлого оптимізму – найсерйозніша проблема навчання. Дитина приходить у школу, сповнена бажання вчитися. Учених і практиків завжди хвилювала проблема формування інтересу до навчання в молодших школярів, ролі вчителя у формуванні інтересу до навчання, відбору методів та форм для створення ситуації успіху.

     Проблемою створення ситуації успіху займались не лише наші сучасники, але й педагоги минулих років. Про те, як краще організувати навчання дітей, міркував К.Д. Ушинський. У своєму педагогічному творі «Праця в її психічному і виховному значенні» К.Д. Ушинський прийшов до висновку, що тільки успіх підтримує інтерес учня до навчання. Дитина, яка ніколи не пізнала радості праці у вченні, яка не відчула гордості від того, що труднощі подолані, втрачає бажання, інтерес учитися [6].

     В.О.Сухомлинський стверджував, що методи, використовувані в навчальній діяльності, повинні викликати у дитини інтерес до пізнання навколишнього світу, а навчальний заклад – стати школою радості. Радості пізнання, радості творчості, радості спілкування. Це визначає головний зміст діяльності вчителя: створити кожному учневі ситуацію успіху [5].

     Велику увагу створенню ситуацій успіху приділяє О.С.Бєлкін, доктор педагогічних наук. Він твердо переконаний, якщо дитину позбавити віри в себе, важко сподіватися на її « світле майбутнє». Одне необережне слово, один непродуманий крок учителя можуть надломити дитину так, що потім не допоможуть ніякі виховні хитрощі [2].

Таким чином, учень тоді тягнеться до знань, коли переживає потребу в навчанні, коли ним рухають здорові мотиви та інтерес, підкріплені успіхом. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися.

     На правомірність включення ситуацій успіху в процес навчання вказували І.Д.Бех, Л.С.Виготський, В.О.Оніщук, О.Я.Савченко, І.Ф.Харламов, Г.І.Щукіна та інші.

Актуальність проблеми сьогодні полягає в тому, що:

  • знання, якості, мислення сучасної людини мають бути гнучкими, мобільними, конкурентоздатними;
  • особистість має вміти володіти комунікативною культурою, працювати в команді;
  • критичне мислення, оцінювання ситуації, вміння знаходити шляхи вирішення проблем – запорука успіху;
  • вміння працювати з інформацією, використовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення – вимоги сучасного життя.

 

Розділ І

 

Шляхи створення ситуації успіху в навчальній діяльності школяра

 

1.1. Особливості процесу створення ситуації успіху в сучасному освітньому просторі

 

     Успіх – поняття неоднозначне, складне, має різне трактування. З психологічної точки зору, успіх – це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прагнула у своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, надіями, або перевершив їх. На базі цього стану формуються нові, більш сильні мотиви діяльності, змінюються рівні самооцінки, самоповаги [2].

     За О.С.Бєлкіним, з педагогічної точки зору, ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому [1].

     Головний зміст діяльності вчителя, вважає О.С.Бєлкін, полягає в тому, щоб створити кожному вихованцю ситуацію успіху. Тут важливо розділити поняття «успіх» і  «ситуація успіху». Ситуація – це поєднання умов, які забезпечують успіх, а сам успіх – результат подібної ситуації. Ситуація – це те, що здатний організувати вчитель:переживання ж радості, успіху дещо більш суб’єктивне,значною мірою приховане для погляду з боку. Завдання вчителя в тому і полягає, щоб дати кожному зі своїх вихованців можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе [2].

     Переживання учнем ситуації успіху:

  • підвищує мотивацію навчання і розвиває пізнавальні інтереси, дозволяє учневі відчути задоволення від навчальної діяльності;
  • стимулює до високої результативності праці;
  • корегує особистісні особливості такі, як тривожність, невпевненість, самооцінку;
  • розвиває ініціативність, креативність, активність;
  • підтримує в класі сприятливий психологічний клімат [2].

     Без відчуття успіху в дитини зникає інтерес до школи і навчальних занять, але досягнення успіху в її навчальній діяльності ускладнюються низкою обставин, серед яких можна назвати брак знань і вмінь, психологічні і фізіологічні особливості розвитку, слабка саморегуляція та інші. Тому педагогічно виправдано створення для школяра ситуації успіху – суб’єктивного переживання задоволення від процесу і результату самостійно виконаної діяльності. Технологічно ця допомога забезпечується низкою операцій, що здійснюються в психологічній атмосфері радості і схвалення, створювані вербальними (мовними) і не вербальними (міміко – пластичними) засобами. Підбадьорливі слова і м’які інтонації, мелодійність мови і коректність звернень, так само як відкрита поза і доброзичлива міміка, створюють у поєднанні сприятливий психологічний фон, який допомагає дитині впоратися з поставленим перед нею завданням.

     О.М. Пєхота пропонує такі технологічні операції створення ситуацій успіху:

     1. Зняття страху – допомагає подолати невпевненість у власних силах, нерішучість, боязнь самої справи і оцінки оточуючих. «Ми всі пробуємо і шукаємо, тільки так може щось вийти». «Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші способи вирішення». «Контрольна робота досить легка, цей матеріал ми з вами проходили».

     2.Авансування успішного результату – допомагає вчителю висловити свою тверду переконаність у тому, що його учень обов’язково  впорається з поставленим завданням. Це, у свою чергу, уселяє дитині впевненість у свої сили і можливості. «У вас обов’язково вийде». « Я навіть не сумніваюся в успішному результаті».

     3. Приховане інструктування дитини у засобах і формах здійснення діяльності – допомагає дитині уникнути поразки, досягається шляхом натяку, побажання. «Можливо, краще всього почати з …». «Виконуючи роботу, не забудьте про…».

     4. Внесення мотиву – показує дитині заради чого, заради кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. «Без твоєї допомоги твоїм товаришам не впоратися…» 

     5. Персональна винятковість – позначає важливість зусиль дитини в майбутньому або здійснюваної діяльності. «Тільки ти і міг би…». «Тільки тобі я можу довірити…». «Ні до кого, крім тебе, я не можу звернутися з цим проханням…».

     6. Мобілізація активності або педагогічне навіювання – спонукає до виконання конкретних дій. «Нам вже не терпиться почати роботу…». «Так хочеться скоріше побачити…».

     7. Висока оцінка деталі – допомагає емоційно пережити успіх не результату в цілому, а якоїсь його окремої деталі. « Тобі особливо вдалося пояснення». « Найбільше мені у твоїй роботі сподобалося…». «Найвищої похвали заслуговує ця частина твоєї роботи» [2].

     Для створення ситуації успіху важлива емоційна культура вчителя, його психологічна компетентність. Вчителю потрібно створити оптимістичну установку дитини, забути на деякий час про її недоліки, побачити тільки перспективні лінії її розвитку.

 

1.2. Методи та прийоми створення ситуації успіху

 

     Діяльність вчителя – викладання, будується на основі системи методів. Охарактеризуємо методи, оперуючи якими, педагог зможе створити умови для переживання учнями ситуації успіху.

     Насамперед це методи диференційованого навчання.

     Необхідність диференційованого підходу до учнів випливає з того, що учні розрізняються за своїми  задатками, рівнем підготовки, сприйняттям навколишнього середовища, рисами характеру. Завдання вчителя полягає в тому, щоб дати можливість учням проявити свою індивідуальність, творчість, позбавити почуття страху і вселити впевненість у своїх силах.

Диференційоване навчання дозволяє кожному учневі працювати у своєму темпі, дає можливість упоратися із завданням,сприяє підвищенню інтересу до навчальної діяльності, формує позитивні мотиви навчання.

     Ще одним різновидом диференціації навчання є надання їм права вибору змісту, методів і форм навчання. Для вибору можна запропонувати вправи одного і того ж змісту, але різної форми, різного обсягу, різної складності, тобто завдання, що вимагають різних видів розумової діяльності. Учитель усім дітям оголошує про різний ступінь складності вправ і пропонує кожному учневі самому вибрати ту вправу, яка йому подобається, те, з чим він упорається найкращим чином. Безумовно, до такого вибору учня треба спеціально готувати. По – перше, у нього вже повинні бути сформовані певні вміння працювати самостійно, при цьому дається установка вчителя: спочатку працюємо разом, щоб потім ти міг працювати сам (тільки те, що ти зробиш самостійно, буде мати значення). По – друге, потрібна постійна виховна робота, у результаті якої учень утверджується в думці, що тільки той може добитися успіхів у навчанні, у житті, хто працює енергійно, активно, на межі своїх можливостей.

     Створенню ситуації успіху сприяє використання педагогом у навчально – виховному процесі колективних форм навчання. У даному випадку  діє принцип «Одна голова добре, а дві  краще» або «Що одному не під силу, то легко колективу». Деякі учні, на жаль, нерідко відчувають невпевненість у власних силах, працюючи самостійно.  Виконуючи роботу в парі постійного або змінного складу, у групі, діти отримують можливість упоратися із завданням успішно. Крім того, уведення в урок колективних форм навчання дозволяє педагогу оживити урок, учитель надає можливість реалізації комунікативних потреб учнів.

Найбільш ефективним для створення на уроці ситуації успіху є поєднання педагогом репродуктивних, проблемно – пошукових і творчо – відтворюючих методів навчання. Проблемні ситуації можуть створюватися на всіх етапах процесу навчання. Учитель створює проблемну ситуацію, спрямовує учнів на її рішення, організовує пошук рішення на основі знань, висуваються гіпотези, установлюються причинно – наслідкові зв’язки. Рішення проблемної ситуації на занятті підвищує міцність і дієвість засвоєних знань, що дозволяє учням відчути свою причетність до того, що відбувається на уроці.

     Метод проектів – педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових, це самостійна творча робота учнів під керівництвом вчителя. Проекти можуть виконуватися дітьми як індивідуально, так і групами. Значення методу проектів у технології створення ситуації успіху на уроці:

  •      розвиток активної позиції учня в навчальній діяльності, його самостійності, ініціативності;
  •      виховання вміння працювати в колективі, розвиток комунікативних здібностей;
  •      підвищення впевненості учнів у собі, мотивації навчання;
  •      побудова навчального процесу з опорою на інтереси дітей.

Педагогу дуже важливо знати, який емоційний фон переважає в класному колективі протягом навчального дня і наскільки успішними оцінюють свої навчальні досягнення школярі. Цьому сприяє рефлексія, до якої педагог підводить учнів,підбиваючи підсумки уроку, використання самооцінки і взаємооцінки дітьми один одного протягом уроку.

     Сучасні вчені, зокрема О.М. Пєхота, пропонують створювати банк ситуацій успіху. Для цього дітям пропонується провести анкетування у вигляді методики «Незакінчені речення». Наприклад:

1. Якщо я отримую хорошу оцінку – це означає, що…мене похвалять батьки; …я добре знаю матеріал; …вчителька буде рада; …у мене піднімається настрій і з’являється бажання робити уроки і ходити в школу.

2. Якщо я отримую погану оцінку – це означає, що…у мене зіпсується настрій; …мене покарають; …учителька буде незадоволена; …я хвилюватимуся; …я буду вважатися поганим учнем; …у мене пропадає інтерес до навчання.

3. Мені завжди приємно, коли дорослі в школі… мене поважають; звертають на мене увагу; …мене хвалять; … розмовляють зі мною ввічливо; … довіряють мені; …відчувають, коли мені погано; …справедливо оцінюють кожного.

4. Я відчуваю себе впевнено, коли у школі… мене хвалять; … ставлять хороші оцінки; … мені допомагають; …доброзичливі до мене; …мене розуміють і підтримують.

     Тому психологи пропонують таку формулу ситуації успіху на уроці: почуття – віра в успіх – натхнення – інтерес до навчання [3]. Дитина, ідучи до школи, сповнена бажання вчитися. Для того, щоб це бажання не згасло, учитель має володіти цілим арсеналом методів і форм створення ситуації успіху в навчанні.

 

Розділ ІІ

 

Практичне використання методів і прийомів створення ситуації успіху

 

     Ретельно готуючись до уроків, слід враховувати не тільки своєрідність кожного класного колективу, але й психологію, вікові особливості, потенційні можливості кожного учня, знаходити й старатися реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності і творчої участі в процесі вивчення предмета. Намагатися зробити кожен урок особливим, не схожим на попередній. Усе залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.

     У процесі пошуків шляхів створення ситуації успіху переконалася, що використання інноваційних технологій на уроках набагато збільшує пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивує потребу самовдосконалення. Елементи інноваційних технологій потрібно використовувати на кожному уроці, тому, що це справа потрібна, цікава і перспективна. Учням подобається працювати в групах, парах, проявляючи себе в таких видах діяльності, як інтелектуальна розминка,   інформаційний пропуск, інтерв’ювання, « Редакційний кошик», « Коло ідей», «Мікрофон», «Дерево рішень», «Займи позицію».

     На уроках використовую ще такі прийоми досягнення успіху:

1. На початку уроку формулюю його мету і визначаю обсяг роботи, пропонуючи учням самим вирішити, що їм під силу і яка «вартість» кожного фрагмента роботи.

2. Учням пропоную поставити самім собі оцінку за самостійну роботу.

3. Повідомляючи учням тему уроку, пропоную визначити, над чим ми працюватимемо на уроці.

4. Даючи завдання додому, пропоную визначити, яку мету переслідує його виконання.

     Дають позитивні результати для створення ситуації успіху уроки узагальнення й систематизації знань. Їх особливість полягає в тому, що учні не тільки оперують уже відомими поняттями ( правилами), фактами, але відкривають для себе нові зв’язки між ними. Ситуація успіху забезпечується також і тим, що учні протягом уроку мають можливість самі обирати завдання, оцінювати себе за листами контролю, звертатися до вчителя як до консультанта. 

Щоб зацікавити дітей володіти різними розумовими операціями на таких уроках, використовую нестандартні форми їх проведення. Це уроки – творчі звіти, уроки – аукціони, уроки – ярмарки, уроки – подорожі, уроки КВК, уроки – дослідження.

     Проводжу гру «На що схожий настрій», метою якої є виявлення емоційного стану дітей. По черзі всім потрібно сказати, на яку пору року, погоду, природне явище, схожий настрій сьогодні. Наприклад, мій настрій сьогодні схожий на весняну, білу пухнасту хмаринку в голубім небі. А ваш?

Дітям цікаво грати в гру «Якби я був…», в процесі якої їм пропонується придумати кінцівку невеликого твору:

  • «Якби я був ( - а) вітром, то…»
  • «Якби я був ( - а) зіркою, то…»
  •  «Якби я був ( - а) хмаркою, то …»
  • «Якби я був ( - а) морем, то…»
  • «Якби я був ( - а) невидимим ( - ою), то …»
  • «Якби я був найкращим винахідником, то…»

     Багато інформації про дітей отримую під час гри «Незакінчені речення». Пропоную їм закінчити речення, висловлюючись по черзі: мені подобається, якщо діти… Я не люблю, коли сміються над… Мені соромно, коли… Я мрію… Я вірю… Я прагну… Я люблю… Я турбуюся… У мене вірять… Я сподіваюсь… Мені сумно, коли… Я радію, якщо… Я не люблю, коли…

     Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Створення ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу. Все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети.

 

Висновки

 

     Початкова школа завжди була і залишається тим місцем і часом життя кожної людини, від яких незримі нитки простягнуться у всі сфери її подальшого, причому, не тільки шкільного життя.

     Любов до читання, повагу до природи, можливість виразити себе в мистецтві, спорті. Здатність організувати простір навколо себе – ну, хоча б на парті і в портфелі, здатність ділити з другом роботу і взяти на себе відповідальність за свою частину роботи. Здатність відчувати гордість за свій загальний успіх. Хіба не ці вміння, здібності та почуття лежать в основі будь – якого успіху як учня, так і дорослої людини? Прагнення до успіху є спосіб подолання неуспіху.

     Діяльність, що приносить успіх, є основним чинником особистісного зростання, тому що успіх дитини – це єдине джерело внутрішніх сил і енергії.

    Головний зміст діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити кожній дитині ситуацію успіху на уроці і дати їй можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої здібності, повірити в себе. Для цього вчителю необхідно:

     Підготувати учнів до правильного сприйняття нового матеріалу, налаштувати на правильне виконання прикладів, задач, написання диктантів: «Я впевнена, що ви всі напишете правильно!»

     Підбадьорювати, якщо у них щось не виходить, або вони допускають помилки.

     Використовувати на уроці ігрові ситуації, загадки, творчі завдання, впливати на формування інтересу до навчальних предметів.

     Для створення ситуації успіху бажано використовувати такі способи і прийоми:

1. Встановлення психологічного контакту, створення атмосфери довіри: посмішка, прогладжування, співпереживання учню.

2. Зняття почуття страху.

3. Чітка інструкція. Порада, як виконати заплановане.

4. Авансування особистості, проголошення її достоїнств.

5. Використання прийому позитивного підкріплення:переключення уваги дитини з себе на справу шляхом посилення її соціальної значущості.

6. Педагогічне навіювання ( через інтонацію, пластику, міміку) – передає віру в успіх і дає імпульси до дії.

7. Педагогічна оцінка результату: оцінювання не людини, а діяльності, ставлення дитини до неї.

8. Уселення дитині віри в її майбутні успіхи [2].

     Враження від успіху буває настільки сильним, що може похитнути навіть стійке негативне ставлення до навчання. Ситуація впливає не тільки на учня, але і на багатьох інших дітей, яким теж потрібен успіх.

     Кожна дитина особлива, по – своєму неповторна й обдарована. Звернення вчителя до її найкращих почуттів обов’язково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось наше найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Азаров Ю.П. Радость учить и учиться. – М. : Политиздат, 1989.

2. Белкін А. С. Ситуация успеха. Как ее создать? – М. : Просвещение, 1991.

3. Воронова С.Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. – 2007.

4. Освітні технології: навч. – метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін., за заг. ред. О.М. Пєхоти. –К. : А.С.К.,2001. – 256 с.

5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К. : Рад. шк., 1988.

6. Ушинський К.Д. Избранные педагогические сочинения. – М. : Педагогика, 1974.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
21 лютого
Переглядів
408
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку