Виступ. "Ліна Костенко в сучасній літературі"

Про матеріал

Матеріал можна використовувати не тільки на уроках української літератури, а й при підготовці до конференцій "Мій улюблений сучасний письменник", у позакласних заходах, присвячених творчості Ліни Василівни Костенко.

Перегляд файлу

            Ліна Костенко у сучасній літературі 

Науковий керівник - Куліковська Ірина Василівна, учитель української мови та літератури.
Педагогічний керівник - Куліковська Ірина Василівна, учитель української мови та літератури.

   Науково-дослідницька робота «Ліна Костенко у сучасній літературі» присвячена яскравому таланту видатної української письменниці Ліни Костенко, майстра слова, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості сформувалися кращі традиції українського фольклору, класичної літератури і сучасності, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в художню форму.
   Ключові слова: Ліна Костенко, майстер слова, українська поетеса, лауреат премії імені Т.  Г. Шевченка, сучасний поет.

   Research work "Lina Kostenko in modern literature" is devoted to his remarkable talent a prominent Ukrainian writer Lina Kostenko, the master of words, winner of the prize named after T. G. Shevchenko. In her multifaceted work has formed the best traditions of Ukrainian folklore, classical literature and modernity, reflected civil position of the artist, his worldview and aesthetic ideals embodied in artistic form.
   Key words: Lina Kostenko, a master of words, Ukrainian poet, laureate of the prize named after T. G. Shevchenko, modern poet.

Поетична творчість-це завжди політ творчої думки і людської фантазії,пошук тих засобів,які здатні доторкнутися до найтонших струн людини.І якщо б не було поезії, навряд чи існували б наші почуття та й душа,скоріше усього,стала б прозаїчною,пустою і буденно.Та,на щастя,наша рідна земля в усі часи була багата на талановитих митців-письменників та поетів,творчості яких завжди було достатньо для того,щоб ствердити свою рідність і велич української літератури та довести її силу в усьому світі.

Поезія-це завжди неповторність,якийсь безмежний дотик до душі. Ці слова належать відомій українській письменниці Ліні Костенко.

   Ліна Костенко (19.03.1930) – найвизначніша сучасна українська поетеса, народилася у м. Ржищеві на Київщині у родині вчителів. У 1947 році Ліна закінчує середню школу і вступає до Київського педагогічного інституту. Провчившись деякий час вона залишає інститут і витримавши у 1951 році дуже вимогливий творчий конкурс, стає студенткою Московського літературного інституту. Під час навчання в інституті Ліна Костенко гідно представляла українську поезію. Коли на літературних вечорах, семінарах чи просто дружніх вечірках у студентському гуртожитку починала читати свої твори, усі замовкали, бо враз потрапляли у полон її поетичного слова. І викладачі, і студенти були переконані: Ліна Костенко – майбутня знаменитість. Дипломна робота, рукописна збірка «Проміння землі» отримала захоплений відгук відомого російського письменника Всеволода Іванова. « Це дуже талановитий поет з великим майбутнім, - писав він. – Вірші Ліни Костенко вражають своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, тою високою щирістю, яка розкриває душу людини без дріб’язкового копирсання, надривності, цинізму.»
C:\Users\1\Desktop\13[1].jpg  C:\Users\1\Desktop\545278[1].jpg
   Закінчивши з відзнакою інститут і повернувшись до Києва ,одну за одною Ліна Костенко видає дві поетичні збірки – «Проміння землі» (1957) та  «Вітрила» (1958).
   В У цих збірках відчувається прагнення виробити свій, незалежний від офіційного, осмислений погляд на світ. В поезію прийшла неповторна творча особистість – це всі зрозуміли.
   Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім’я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії. Геpой пpоходить неозоpим білим світом, пpиймаючи в своє сеpце гоpе і pадощі, біль і тугу всіх, хто зустpічається на його шляху. Багато людських доль вмістив в своє сеpце Мандpівник, і це дало йому силу чистим і твеpдим поглядом здолати Василіска – втілення деспотизму і зла.
   В часи радянського режиму Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об’єктом переслідувань і заборони на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працює, зокрема і над своїм найвідомішим твором – романом у віршах «Маруся Чурай».

 






C:\Users\1\Desktop\-E8JwpgICEQ[1].jpgC:\Users\1\Desktop\98VfIzefcdc[1].jpg
   Ліна Костенко – поет у найповнішому, справжньому розумінні цього слова. А це означає, що  в неї загострене розуміння Краси. Поняття Краси стосується всього духовного і матеріально сущого у цьому світі. Є краса природи, краса слова, краса думки, краса почуття, краса вчинку… Саме на грунті возведеної до культу Краси (у всіх її проявах) і постають її поетичні шедеври. На принципах Краси будується і етична позиція Ліни Костенко. Вона органічно не приймає зраду, моральну безпринципність, усілякі поступки Злу… - все це у її розуміні є потворним.

.

   Письменниця, яка щиро вболіває за долю і майбутнє України не прагне політичної кар’єри, чи будь -якої іншої. Вона пише:

                              Не хочу грати жодну із ролей
                              У цьому сатанинському спектаклі…


   Ліна глибоко розуміла зло тоталітарної системи, вона бачила загрозу, яку несла ця система самому існуванню нації. Тому комуністична система ненавиділа і панічно боялась її вільного незалежного слова. Саме тому збірки «Зоряний інтеграл» і «Княжа гора» були розсипані цензурою, заборонені до друку. Лише в 1977 році виходить збірка « Над берегами вічної ріки».7c411[1].jpg Ця збірка розвиває загалом притаманні поезії Ліни Костенко мотиви філософської народної мудрості, причому насамперед історія для неї – пригадування, відшукування слів минулого, збережених у давніх фольклорних переказах, думах, піснях, старих книжках, у пам’яті культури.
   Величезною популярністю користуються інші книжки поетеси, що з’являються на поетичному горизонті. Щоб книжка побачила світ, від неї вимагали зняти той чи інший вірш, переробити той чи інший рядок… Та поетеса не йшла ні на найменший компроміс, двічі оголошувала голодування, щоб збірки вийшли у незіпсованому вигляді. Нескореність Ліни Костенко перед тоталітаризмом – це її людський подвиг, який ще потребує відповідного осмислення. Залишаючись нескореною, вона зберігала не тільки власну честь і гідність, а й честь і гідність рідної літератури.
   У 1980 році видається збірка «Неповторність». Ліна Костенко нагороджується Шевченківською премією за роман «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність».

Книги Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки»(1977), «Маруся Чурай»(1979), «Неповторність»(1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії,явищами,які помітно впливають на весь її подальший розвиток.Так,як вона подивилася на проблему жіноцтва,її одвічні болі,так ніхто й ніколи не наважувався говорити про стереотипність думок і традицій. «Моя любов сягала неба,а Гриць ходив ногами по землі!»-обман, жорстокість буденності-усе це пролунало в Марусі Чурай.Ліна Костенко була великим знавцем жіночої натури,незламним воїном за честь жінки,такий собі лицар у залізних обладунках,під яким ховається чутлива,ніжна, красива жінка.За це її називають феміністкою середини 20ст.

kostenko[1].jpg   В 1987 році видається збірка «Сад нетанучих скульптур» та книжка для дітей  «Бузиновий цар».
3Bx[1].jpg1398179921_634989163_1-1987[1].jpg  
   У 1989 році виходить з друку найповніше видання поезій Ліни Костенко за останні роки – збірка «Вибране», а в 1999 (2010) році виходить історичний роман «Берестечко». cvsi_yMg8mw[1].jpg Ліна Костенко пише: «Поразка – це наука, ніяка перемога так не вчить». І сьогодні, вже в незалежній Україні, в часи, коли вона стоїть перед загрозою поразки у протистоянні з Росією, - ця книга вчить перемагати.
   У 1990 році в США відбувся Всесвітній конгрес «Ліна Костенко – поет і мислитель». Все більше знавців поезії, знайомлячись із її творчістю, приходять до думки, що вона належить до обраного кола кращих поетів сучасності.
   В 2011 році у Київському видавництві «Либідь» виходить збірка Ліни Костенко «Річка Геракліта». Літературно-філософські роздуми видатної української поетеси виливаються у багатоголосу симфонічну поему, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів.cover83[1].jpg
                              мій білий світ, міцні твої тенета, -
                              страждаю, мучусь, гину, а живу!
   Духовна велич людини пізнається у ставленні до природи і найвища сутність Ліни Костенко як поетеси і людини постає з таких слів:
                                   Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
                                   І в цьому, може, є моя найвища сутність.
   У 2012 році у тому ж видавництві «Либідь» виходить книжка «Мадонна Перехресть».fk5pVtyYQcw[1].jpg Ця книжка дуже особиста: вона присвячена коханій доньці – Оксані.7[1].jpg З великою довірою до свого читача автор відкриває родинний альбом – ніби запрошує на вогник земного дому всіх подорожніх на шляхах і перехрестях буття.
   Нас вражає сила характеру поетеси, потужна громадянська лірика Ліни Костенко, сила духу цієї жінки, що вистояла в часи тотального духовного запустіння, з маління, страху.
   Та Ліна Костенко – жінка, і якою б сильною вона не була, але їй потрібне надійне чоловіче плече, потрібен лицар, хай і без коня і обладунків, але той,  що любить, захоплюється обожнює.
   Вірші Ліни Костенко, присвячені любові, надзвичайно експресивні, глибоко драматичні, оскільки за ліричною формою приховують великої сили і напруги почуття, боротьбу їх у душі ліричної героїні. Вона шукає ідеал коханого, зазнає поразок на цьому шляху, усвідомлює, що щастя і любов не завжди зливаються воєдино, але наперекір долі кохає і розцінює це як найбільший її дарунок, який несе теплий усміх і бентежить у сприйнятті світу.
   В поезії поетеси «Світлий сонет» розгортається вічний мотив першого кохання, пробудження перших почуттів без взаємності:
                          Вона в житті зіткнулась з неприємністю:
                          хлопчина їй не відповів взаємністю.
                          І то чому; бо любить іншу дівчину,
                          а вірність має душу неподільчиву.
   Тональність і настрій вірша « Розкажу тобі думку таємну…» визначається спогадом про минуле кохання. Поза текстом залишилися драматичні перипетії любовної історії, причини розлуки, гіркота і біль вистражданого. Увага поетеси зосереджена на вибуху емоцій, очищувальній енергії, яка залишилась у серцях закоханих. Вища мудрість кохання полягає в тому, що неприємності, з ним пов’язані, з плином часу забуваються, а натомість залишається глибока просвітленість душі, освячена любов’ю: « … я залишуся в серці твоєму», « ти залишишся в серці моїм». Ця думка посилюється повтором-градацією – « на сьогодні, на завтра, навік».
   У поезії Ліни Костенко « Моя любове, я перед тобою…» інтимний мотив тісно переплітається з філософським. Лірична героїня відкрита повені почуттів, не боїться  їхнього солодкого полону, їхніх «блаженних снів», але і прагне зберегти себе як особистість, як часточка безмежного всесвіту, як спадкоємиця свого роду:
                                 Лиш не зроби слухняною рабою,
                                 не ошукай і крил не обітни!
                                 Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
                                 і не приспи, для чого я живу.
    Далекі предки також кохали, також горіли у полум’ї почуттів, залишаючись справжніми лицарями у ставленні і до жінки, і до Вітчизни:
                                     І їх жінки хапали за стремена,
                                     та що поробиш, - тільки до воріт.
                                     А там, а там… Жорстокий клекіт бою
                                     І дзвін мечів до третьої весни…
   Лицарськість, вірність, відданість, самоповага – поняття вічні, їх і поетизує Ліна Костенко у цьому вірші-молитві.
   Один із дослідників творчості поетеси  Г. Клочек пише: « Лірична героїня любовної лірики Ліни Костенко – не емансипантка кінця ХХ віку. Вона – немовби із минулого століття. До закоханого звертається на ви, як Анна Ахматова і Марина Цвєтаєва. Для неї любов – явище духовно піднесене. Суто фізіологічні, еротичні мотиви – не для неї. Це не старомодність, не занудство, а глибоке розуміння святості почуття.»
   У2013 році публікується прозовий роман української поетеси Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Він належить до перлин сучасної літератури. Роман написано від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу.HDmd8JDXpAE[1].jpg У світі надмірної інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів  – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.
   Все життя і творчість Ліни Костенко – це людський подвиг в ім’я незалежності України, приклад беззавітного служіння українському народові. Напередодні свого ювілею письменниця передала у зону АТО свої книги, які власноруч підписала. На одній з книг були такі неопубліковані раніше слова:00615089[1].jpg
   Твори найвизначнішої сучасної української поетеси стали вершинними явищами сучасної української поезії. Ліна Костенко – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Лауреат Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів (США), імені Петрарки (Італія), імені Олени Теліги. Її твори перекладено багатьма європейськими мовами.
   Ліна Костенко – прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало – один-два на століття. Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків».
   Продовж їй, Боже, віку, бо доки є такі люди, над нами є небо нашої духовності. Ліна Костенко з тих, що «держать небо на плечах, тому і є висота».
   Ліна Костенко та її яскрава і самобутня творчість завжди будуть нам негаснучим орієнтиром у житті, джерелом непроминущих людських і мистецьких цінностей.

 

Література:
   1.   Брюховецький В. С. Ліна Костенко: Нарис творчості / В. С. Брюховецький. – К .: Дніпро, 1990. – 262 с.
   2.   Костенко Л. В. Берестечко. Іст. Роман / Л. В. Костенко. – Львів: Каменяр, 2007. – 170 с.
   3.   Ліна Костенко: Навчальний посібник-хрестоматія / Ідея, упорядкування, інтерпретація творів Григорія Клочека. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – 320 с.
   4.   Костенко Л. Записки українського самашедшого / Л. Костенко. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. – 416 с.
   5.   Костенко Л. В. Мадонна Перехресть / Л. В. Костенко. – К.: Либідь, 2012. – 112 с.
   6.   Костенко Л. В. Маруся Чурай: Іст. Роман у віршах / Л. В. Костенко. – К.: Веселка, 1990. – 159 с.
   7.   Костенко Л. Поезія. Маруся Чурай / Л. Костенко; Автор-укладач Казакова В. О. – Харків: Ранок, 2000. – 64 с.
   8.   Костенко Л. В. Річка Геракліта / Л. В. Костенко; упоряд. та передм. О. Пахльовської; худож. С. Якутович.    К.: Либідь, 2011. – 228 с.
   9.   Костенко Л. В. Сад нетанучих скульптур: Вірші, поема-балада, драматичні поеми / Л. В. Костенко. – К.: Рад. письменник, 1987. – 207 с.
   N.

 


     

docx
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
2 квітня 2018
Переглядів
863
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку