Особливості інклюзивного навчання у ДНЗ
Виступ підготувала
Крапивницька А. О.
практичний психолог
ДНЗ «Сонечко»
У наш час актуальною проблемою є інклюзивне навчання, тобто створення такого освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. Тому останнім часом у світовій освітній практиці застосовується термін "інклюзія" (від англ. inclusion – включення) – процес реального включення всіх громадян, які мають труднощі у психофізичному розвитку, в активне суспільне життя.
Саме період дошкілля відіграє важливу роль у становленні особистості і є сензитивним для формування її первинного світогляду, самосвідомості, розвитку соціальних властивостей. Саме в цей час закладаються передумови майбутньої навчальної діяльності дитини, йде активний розвиток її пізнавальних можливостей. Як свідчить практика, дошкільники, які потребують корекції психофізичного розвитку, адаптуються до життя у загальноосвітніх навчальних закладах краще, ніж у спеціальних закладах. Особливо помітна різниця у набутті соціального досвіду.
У 1994 році Саламанкською декларацією уведено в міжнародний вжиток термін «інклюзія» -
1) розширення концепції інтеграції, яка залучає не тільки дітей з особливими потребами, які мають відповідну довідку, але всіх дітей групи, зі своїми труднощами і різномвнітностями, з метою сприяння взаємопроникнення стосунків між дітьми з особливими потребами і їх однолітками;
2) процес визнання та поваги індивыдуально-людських відмінностей, який дає змогу всім громадянам, зокрема і тим, які мають труднощі у розвитку, інші відмінності, брати участь у суспільному і соціальному житті та проголошено принцип інклюзивної освіти – гнучка індивідуалізована система забезпечення рівного доступу до якісної освіти здоровим дітям і дітям з особливими потребами шляхом організації їх навчання, виховання, розвитку в ДНЗ на основі застосування особистісно-орієнтованих методів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей. Стверджуючи основні права та унікальність кожної дитини, цим документом визначено, що системи освіти (за усіма віковими групами) мають бути розроблені у відповідності з індивідуальними потребами у контексті інклюзії [19].
Інклюзивна освіта передбачає не лише активне включення й участь дітей обмеженими можливостями в навчальному процесі загальноосвітнього навчального закладу, але більшою мірою перебудову всього процесу загальної освіти як системи для забезпечення освітніх потреб всіх дітей.
Навчання і виховання в інклюзивних закладах передбачає застосування індивідуальних, групових форм роботи , враховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання, використання особистісно-орієнтованих підходів у навчально-виховному процесі. При навчанні діти набувають знань про права людини (хоча їм це не викладається спеціально), і це призводить до зменшення дискримінації, оскільки діти вчаться спілкуватися один з одним, вчаться розпізнавати і приймати відмінність [25].
Робота в інклюзивному дошкільному закладі має відповідати наступним принципам :
1) визнання факту, що кожна дитина – це особистість;
2) забезпечення персоналізації індивідуальних розвивальних програм,
тобто складання програм з урахуванням потреб окремо узятої дитини в рамках спільної активної діяльності і загальних цілей навчального закладу;
3) накопичення цінного методичного досвіду для надання дітям підтримки в навчанні, розвитку і активній участі в житті дитячого садка;
4) забезпечення постійної адаптації дошкільного закладу до потреб дитини.
Самим першим про дітей з обмеженими можливостями говорив відомий письменник, педагог- новатор і мислитель В. О. Сухомлинський, він казав такі слова :“Знедолена природою дитина не повинна знати, що у неї слабкий розум, слабкі сили. Виховання такої дитини має бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим.”
І на останок пропоную переглянути відео про дітей з особливими потребами і Казку « Соловейко з одним крилом»
Використані джерела: