Виступ на педраді "Впровадження в роботу вчителя початкових класів здоров'я збережувальних технологій"

Про матеріал
Виступ на педраді з обміном досвіду.Розкрита сутність здоров'язбережувальних технологій та наведені приклади технологій.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

           Доброолександрівський ліцей Дальницької сільської ради

 

 

                       Впровадження

в роботу вчителя початкових класів здоров’язбережувальних технологій

 

 

ART-CLASS: Здоров'язбережувальні освітні технології

 

 

 

     

З досвіду роботи вчителя початкових класів та основ здоров'я

Доброолександрівського ліцею

Дальницької сільської ради

Кривої Алли Олександрівни

 

 

2023 р.

 

 Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово без сили.

                        Герофіл

              

          Питання збереження і зміцнення здоров'я дітей знайшло відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, в якій відзначено, що «пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої цінності» . У Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров’я», програмі «Діти України», наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді. В новому Державному стандарті початкової загальної освіти наголошується на формування здоров’язбережувальної компетентності – здатності учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупності здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

               Загальним недоліком більшості існуючих систем навчання дітей «здорового способу життя» є те, що дитина розглядається виключно як об'єкт для навчання, як «порожню посудину», яку потрібно наповнити «правильними» знаннями про здоров'я, прищепити їй корисні навички. Такий підхід неприйнятний, адже в сучасних умовах  навчання має особистісно – орієнтовний характер і діяльнісний підхід.

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі їх типи:

        здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування,навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

        оздоровчі -   технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення  фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я:фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

        технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок, профілактика травматизму ;

        виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистих якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я, як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.

 

Класифікація здоров’язбережувальних технологій у початковий школі[3]

Види оздоровчих технологій

Інноваційні гімнастики:

Профілактично-лікувальні

Терапевтичного спрямування

Терапії:

Футбол-,художня, дихальна,звукова, імунна, масаж, гідроаеробіка, психогімнастика (вправи,ігри, етюди, пантоміми, анімації,

таетралізація).

 

Фітотерапія (чаї, коктейлі,

фітомішечки), ароматерапія

(ароматизація приміщення),

вітамінотерапія (вітамінізація

страв)

 

Арт-, піскова-, казко-, сміхо-, кольоро-, музико-, лялько-,

ігрова та танцювальна терапія, релаксація.

 

     Засадами практики, які надають можливість використання вищезазначених здоров’язбережувальних технологій, є перш за все уроки фізичного виховання, основ здоров’я, інші види уроків; фізкультурно-оздоровчі заходи (динамічні паузи, физкультхвилинки); позакласна робота (години спілкування, тренінги, походи та ін.); позашкільні закладі (спортивні секції, відвідування басейну, гуртки художньої самодіяльності, різні види танців тощо); дозвіллєва сфера (свята, розваги тощо); спеціально організовані оздоровчі заходи та процедури, до змісту яких включено інформацію про здоровий спосіб життя, що призведе до сформованості культу здоров’я, потреби у здоровому способу житті і культури здоров’я як основи життя і людського щастя.

        Отже, використання виховних можливостей будь-якого уроку у пропаганді здоров’язберігаючих технологій надзвичайно широкий. Важливими завданнями здоров’язберігаючих технологій є:

• рухова активність дітей і молоді;

• максимальне використання природи, мистецтва для духовного, емоційного розвитку учнів;

• створення позитивного мікроклімату в колективі навчального закладу;

• використання можливостей класної, позакласної та позашкільної роботи у початковій ланці школи;

• підвищення педагогічної культури батьків засобами педагогічної пропаганди;

          Необхідною ознакою навчально-виховного процесу сучасної української школи повинно бути те, що він оберігає здоров’я, зміцнює його, спрямовує на розвиток, навчання і виховання, та має лікувально-профілактичний вплив на фізичний, психічний, інтелектуальний і емоційний стан дитини, забезпечуючи формування гармонійно розвиненої особистості.

З огляду на все вищезазначене можна зробити висновок: щоб усунути негативні фактори та покращити стан здоров’я учнів треба в системі і одночасно впроваджувати в навчально-виховний процес здоров’язберігаючі, оздоровчі технології та технології виховання культури здоров’я.

           Під здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цьо­го слова необхідно вважати всі педагогічні техно­логії, які не шкодять здоров'ю учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання й праці в школі, а також забезпечують:

        сприятливі умови для навчання дитини (від­сутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання й виховання);

        оптимальну організацію навчального проце­су (відповідно до вікових, статевих, індивідуаль­них особливостей і гігієнічних норм);

        повноцінний і раціонально організований ре­жим навчання. 

Перед тим  як впроваджувати педагогічні технології , спочатку треба їх вивчити, проаналізувати та апробувати. Проведена робота дозволила визначити роль педагогічних технологій як відносно функції здоров’язбереження, так і відносно самого процесу навчання.[2]

           Навчальна діяльність - основний вид діяльності в освітньому закладі, в даному разі у школі. Це цілісний, багатофункціональний процес, результативність якого залежить від його компонентів: мотиваційного, змістовного, процесуального. Саме від цих компонентів залежить і здоров’язберігаючий аспект навчання.

        Найважливішим та основним формуючим чинником здорового способу життя є оптимальний руховий режим. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами і спортом, ефективні вирішальні завдання зміцнення і збереження здоров’я, розвитку фізичних можливостей молоді та підвищення її працездатності.

        Шкільні заняття поєднують в собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи та системи й на весь організм дитини в цілому. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. З метою профілактики стомлення, порушення постави, зору учнів необхідно проводити на уроках фізкультхвилинки, гімнастики для очей при навчанні письму, читанню, математики та ін. )

        Діяльність учителя на кожному уроці повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров’я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров’я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов’язаних з усіма складовими здоров’я (фізична, соціальна, психічна, духовна).Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров’я неможливе без реалізації всіх складових здоров’я.                                                                                                  

          У своїй роботі намагаюсь сприяти розвитку здоров’язбережувальних компетентностей учнів та формувати уміння і навички для збереження здоров’я і життя дітей. А саме: свідомого ставлення до свого здоров’я,  оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної поведінки для здоров’я людини. Сприяю формуванню в учнів уявлень про загальнолюдські цінності (милосердя, співчуття, взаємодопомоги); уміння володіти навичками морально – етичної поведінки, безпеки життєдіяльності вдома, у школі, в громадських місцях. Приділяю велику увагу формуванню навичок особистої гігієни, проводжу профілактичні бесіди по запобіганню захворюваності та травматизму дітей: «Як попередити захворювання грипу»,  «Шкідливі мікроби», «Хвороби брудних рук» та інші. Практикую написання диктантів на валеологічні теми: «Як вирости здоровим», «І очі скажуть вам спасибі», «Твоя постава», «Мийся частіше», «Вогонь – друг, вогонь-ворог». Формування компетентностей відбувається на уроці. Саме на уроці йде навчання, у процесі якого формуються здоров’язберігаючі вміння і навички. На уроках і у виховній роботі впроваджую інтерактивні,  нестандартні форми роботи. А саме: парну і  групову роботи, дискусії, театралізації, дидактичні та сюжетно – рольові ігри.

            Важливою умовою у здоров’язбережувальній роботі також є співпраця з батьками учнів. На батьківських зборах розглядаємо проблеми формування у дітей здоров’язбережувальних компетентностей, а також проводжу бесіди і лекції з батьками: «Умови успішного фізичного виховання дитини  в сім’ї, родині», «Гігієнічне виховання дітей – основа здорового способу життя і моралі в сім’ї», «Проблема вільного часу і організації відпочинку дітей», «Приклад батьків у формуванні здорового способу життя».

      Пропоную декілька форм використання здоров'язбережувальних технологій на уроках .

           Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із… посмішки і гарного слова. Саме це створює гарний психологічний настрій, налагоджує на робочий лад, сприяє  позитивним емоціям, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.

Привітання

 

Доброго ранку,— мовлю за звичаєм,

Доброго ранку, — кожному зичу я.

Кому дозволено першим сісти?

— Дівчаткам.

— Так, спочатку — краса, а потім — сила.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОМЕНТИ

Поспішіть місця зайняти,

Час урок розпочинати.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаємо.

Звукова гімнастика

Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності.  Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у виробітки правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.

Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися але робити це потрібно у ігровій формі, до того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ за раз.

            У нинішній екологічній ситуації потребує масажу щитоподібна залоза, який можна виконувати у такому порядку:

  Сядьте зручно. Розслабтеся, заспокойтеся. Рівно, протяжно, на одній висоті вимовляйте звук [а].

Вимова звука [и] в таких самих умовах активізує роботу мозку, нормалізує функцію нирок.

Промовляння звука [о] нормалізує стан середньої частини грудної клітки.

Чергування звуків [о], [и] масажує серце.

Вправа «Звуки лікарі»

Вимовляння «ч-ч-ч» покращує дихання.

Вимовляння «з-з-з» (летить комар) полегшує біль у горлі.

 Вимовляння «ж-ж-ж» (летить жук) сприяє швидкому одужанню від кашлю. Вимовляння «н-н-н» (покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.

Вимовляння «м-м-м» (мукає корова) після їжі сприяє кращому засвоєнню їжі і знімає стрес.

 Вимовляння «е-е-е» поліпшує роботу головного мозку.

 Вимовляння протягом 3-5 хв «і-і-і» стимулює роботу мозку, підвищує активність організму.

Розслабленню організму сприяє вимовляння «а-а-а»; «ш-ш-ш»; «с-с-с». Вимовляння «р-р-р» (його вимова не у всіх відразу виходить) наприкінці дня, допомагає зняти втому («Ось гнівається лев, напружився всім тілом: «ар-р-р-р»). Звукові вправи слід виконувати помірно і потроху. Кожен може співати, як йому хочеться: уривчасто, на одній ноті абощо, знаходячи свій тон і частоту

Ігри та ігрова терапія

Гру традиційно зв’язують з дитинством. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тепер гра допомагає розв’язати  задачі різної важкості, формувати нові необхідні вміння та навички. 

Роль гри у велика тому, що у процесі ігрової діяльності наряду з розумовим розвитком здійснюється й фізичне, естетичне, моральне виховання.  Виконуючи правила гри,  учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.

Чим цікавіші ігрові події, які вчитель використовує на уроках, тим непомітніше але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отриманні знання.

1.     Гра «Ведмідь»

Учитель пропонує учням уявити, як повільно ходить ведмідь, вайлувато переступаючи  з ноги на ногу; як бігає: швиденько і прямо пересувається вперед, як він бурчить (дозволити школярам пробігти від своїх парт до дошки).

2.Гра «Піаніно»

Поставити всі пальці на парту і під рахунок вчителя «раз і два» імітується гра на піаніно, пальці перебираються по порядку, починаючи від великого до мізинця.

3.Гра «Комарики»

Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні над головою. «Комарик біля вуха» тощо.

 

 

Дихальні вправи

Орієнтовні вправи для розвитку дихання

1.  Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.

               За рекомендацією Є.В.Давиденка:

1.  В. п. – стати рівно, руки вниз.

     1-2 – руки в сторони – вдихнути, 3-4 – різко обняти себе руками за плечі – видихнути. Повторити 3-4 рази.

2.  В. п. – стати рівно, руки вниз.

     1-2 – руки в сторони – вдихнути, 3-4 – присісти, обняти руками коліна – видихнути. Повторити 3-4 рази.

3.  Вдихнути широко відкритим ротом, видихнути носом. Повторити 4-5 разів.

4.  Дихання через одну ніздрю: вдихнути носом – одна ніздря притиснута пальцем, видихнути ротом. Повторити 3-4 рази.

 

Дихальна гімнастика  сприяє вирівнюванню процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, посиленню рефлекторних зв’язків, позитивно впливає на функцію нервово-регуляторних механізмів, що управляють диханням. Динамічні дихальні вправи супроводжуються рухами рук, тулуба та ніг. Ці рухи завжди відповідають певним фазам дихання (вдихи часто виконуються при рухах, які стискають грудну клітку. Усі вправи на дихання потрібно починати з видиху. Дихання має бути спокійним, безшумним, плавним. Залежно від характеру, від складності, дихальні вправи виконуються протягом трьох-п’яти хвилин. Під час виконання таких вправ діти мають перебувати в спокійному стані, не напружуватись.

«Задми свічку»

Уявіть, що перед вами свічка. Секундний видих. Зробіть глибокий вдих і постарайтесь задути свічку, видихнувши повітря (глибокий вдих і видих). Повторюємо вправу 3 рази.

«Канатоходець»

Кладемо мішечки із сіллю, вагою 200 г, на голову та уявляємо, що ліземо вгору (імітуємо). Стати прямо, руки нарізно. Підняти вгору, вдихнути. Опускаємо руки вниз, видихнути. Згинаємо коліна. Повторити вправу 7-8 разів.

«Гойдалки»

Покласти мішечки із сіллю на голову. Стати прямо, руки нарізно, руки на поясі. Гойдаємося, підводячись на носки й опускаючись на п"яти. Рухи повторюємо 10 разів.

Щоб ротик і язичок були на уроці слухняними, виконаємо зараз такі дихальні вправи:    1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо.

    1,2,3 – вдихаємо повітря, 4 – видихаємо, ніби гасимо свічку.

 

Пальчикова гімнастика

Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів.  У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини.
Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки. Пальці наділені великою кількістю рецепторів, що посилають імпульси в центральну нервову систему. Такудзіро стверджує, що пальці є «дорогами зворотного зв'язку» з тими або іншими органами. Наприклад, натиснення на середній палець тонізує мозок, знижує підвищений кров'яний тиск; впливаючи на мізинець, можна поліпшити діяльність.  Для покращення самопочуття, для розвитку м’язів рук, для зниження нервового   напруження та втоми, проводиться масаж рук. Натискуючи на активні зони пальців і долонь, ми стимулюємо функції багатьох внутрішніх органів Натискати палець потрібно поперемінно на тильну, а потім і на сторони пальців. Тривалість натискання – 3 сек., сила – середня. Обробляються пальці обох рук по черзі.

"Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків.   Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.

Ми ділили апельсин, Нас багато – він один,

Оця долька – для їжа, оця долька – для вужа,

оця долька – для бобра, оця долька – для качок,

 Ну, а ця – для діточок.

 

Мудри

Мудри — (з санскриту) - це особливе положення рук, що відновлює порушення в енерго-інформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики.

«Знання» Знімає емоційну напругу, стурбованість, занепокоєння, меланхолічні стани. Покращує мислення й активізує пам'ять. Ця мудра відроджує енергію, сили. Багатомислителів, філософів, учених користувалися і користуються нею. Методика виконання. Вказівний палець легко торкається подушечки великого, інші три пальці випрямлені та розслаблені. Цю мудру можна виконувати як однією, так і двома руками одночасно.

Психогімнастика

  Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію в довкіллі, в стосунках з іншими. Навчати керувати своїм психофізичним станом треба починати з дитячих років.Заданням “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Вправи на гармонізацію роботи півкуль головного мозку:

- помасажуйте мочки вух, потім усю вушну раковину, наприкінці вправи розітріть вуха руками;

- рукою провести горизонтальну вісімку, потім обома руками;

- «гребінець»: розчесати волосся подушечками пальців;

- «цвяхи»: подушечками пальців постукати по всіх 27 кістках черепа;

- «вухо-ніс»: лівою рукою беремось за кінчик носа, а правою – за ліве вухо і навпаки;

- «дзеркальне малювання»: покладіть на стіл чистий аркуш паперу, візьміть в кожну руку по олівцю, малюйте одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери та ін.                                                                  

Релаксація                                               

Ще одну групу вправ складають прийоми, які заспокоюють нервову систему, знімають напруження. У цьому випадку особливо важливим є голос учителя та його внутрішній спокій. Надається максимум уваги забарвленню голосу й темпу вимови слів.  Такі вправи можна проводити під музичний супровід або з використанням відеоролика. Наприклад, вправа «Після грози»:

Заплющіть очі. Ви в лісі. Відгриміла гроза. Пройшов дощ, виблискує мокре листя на березі. На траві – срібні краплі. Як гарно пахне в лісі! Як легко дихається! Ось конвалії – вдихніть їхній чудовий аромат. Вдихайте повільно, рівно, глибоко.

Гра «Водоспад» Педагог вмикає музику. «Сядьте зручніше і закрийте очі. 2—3 рази глибоко вдихніть і видихніть. Уявіть собі, що ви стоїте біля водоспаду. Але це не зовсім звичайний водоспад. Замість води в ньому падає вниз м'яке біле світло. Тепер уявить себе під цим водоспадом і відчуйте, як це прекрасне біле світло струменіє по вашій голові... Ви почуваєте, як розслаблюється ваше чоло, потім рот, як роз- слаблюються м'язи шиї... Біле світло тече по ваших плечах, потилиці і допомагає їм стати м'якими і розслабленими. Біле світло стікає з вашої спини, і ви відчуваєте, як і в спині зникає напруга, і вона теж стає м'якою і розслабленою. А світло тече по ваших грудях, по животі. Ви відчуваєте, як вони розслаблюються і ви непомітно, без усякого зусилля починаєте глибше вдихати і видихати. Це дозволяє вам відчувати себе дуже розслаблено і приємно. Нехай світло тече також по ваших руках, по долонях, по пальцях. Ви відчуваєте, якруки і долоні стають м'якішими. Світло тече і по ногах, спускається донизу. Ви відчуваєте, що ступні розслаблюються і стають м'якими. Цей дивний водоспад із білого світла обтікає все ваше тіло. Ви відчуваєте себе зовсім спокійно і безтурботно, і з кожним вдихом і видихом все глибше розслаблюєтеся і наповнюєтеся свіжими силами... (30 секунд). Тепер подякуйте цьому водоспадові світла за те, що він вас так чудово розслабив, трохи потягніться, випряміться і відкрийте очі». Після цієї гри варто зайнятись чимось спокійним.

Музикотерапія

 В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння матеріалу, сприяє естетичному вихованню.   Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. До вашої уваги «Музична аптека»
Знімають стреси та оказують терапевтичний вплив:
·       Балада групи «Іглз» - «Готель Каліфорнія»
·       Хоральна прелюдія фа мінор Баха («Соляріс»)
·       Арія Доніцетті «Слізна»
·       Арія «Таміно» з «Чарівної флейти» Моцарта.
 Тонізують та підвищують рівень працездатності:
·       Музика Брайна Адамса
·       Музика Тіни Тернер
·       Музика з балад Бон Джові
·       Музичні композиції Рікардо Фольї
·       Гітарні композиції
Допоможуть розслабитися:
·       Музика Моцарта
 ·       Музика Альбіноні
·       Естрадні обробітки «Місячної сонати»
·       «До Елізи» Бетховен

 Довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю допоможе: Музика в стилі лаунж (медитативна музика)

      Етнічна музика у сучасній обробітки
 Особливо посилює активність мозку:
«Соната для двох фортепіано» Моцарт

Гімнастика для очей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Тік-так»” (показувати, як працює годинник). Кругові оберти за годинниковою стрілкою і проти.

«Подивися на луну» (уявити, що на кінчик носа сіла муха ; подивитися на неї; потям подивитись  прямо ) .

«День-ніч» (сильно заплющити очі, відкрити ) - ці вправи рекомендуються виконувати з мішечком на голові. 

Вправи виконуються сидячи.

 Міцно стулити повіки на три-п'ять секунд, а потім на три-п'ять секунд відкрити очі (6-8 разів).

Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

 Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4-5 разів.

 У середньому темпі проробити 3-4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1-6. Повторити 1-2 рази.

 Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1-4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

Психологічні фізкультхвилинки

  Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію в довкіллі, в стосунках з іншими. Навчати керувати своїм психофізичним станом треба починати з дитячих років.Заданням “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини.

У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку.

«Комплімент».

  Діти повертаються один до одного, витягають руки вперед і з’єднують їх з долонями товариша. За сигналом вчителя діти по черзі говорять комплімент один одному. Компліменти не повинні повторюватись. Вимовляється комплімент з посмішкою, треба дивитись в очі дитині, якій він призначається.

Руханки

Вправи на зняття м’язового напруження, які ще називають енергейзерами.

Основне призначення фізкультхвилинок, які проводяться під час занять, - підвищити працездатність, зняти втому, дати відпочинок організму, в першу чергу -  нервовій системі та мускулам.

У запропонованих фізкультхвилинках діти стежать за рухами рук, імітують різні види рухів, вчаться орієнтуватись в просторі, що спонукає розвиток зорових функцій. Необхідною умовою є повна розкутість у рухах, вільне переміщення в кімнаті.

«Динамічні».

   «Напишіть» у повітрі носом і підборіддям цифри від 1 до 10 або букви                     (наприклад, А, В, Д, О, У, К, М, П, Р, Ш, тощо). Робити це треба з максимальним повертанням голови (цифри або букви повинні бути високими і великими). Можна малювати в повітрі різні предмети, фігури, тощо, писати добрі слова. Виконуючи вправу, потрібно рухати шиєю плавно, без ривків і зайвого напруження. Тулуб тримати нерухомо, спину прямо.

Ця вправа покращує кровообіг головного мозку, роботу шийних хребців, позбавляє обличчя подвійного підборіддя.

  Вправи мають добиратися таким чином, щоб протягом дня цілеспрямовано навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів.

          Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавим для дітей, необхідно час від часу змінювати вправи (кожні 2-3 тижні), виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи.

  Дітям подобаються фізкультхвилинки, які супроводжуються віршованими текстами. Щоб у дітей не збивався ритм дихання, їхні рухи були точними і сильними, при проведенні таких фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи.

 

         Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини — процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка,тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси — несумлінне виконання виховних функцій. До тогож, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік працювати над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власної культури здоров’я і тільки на 30 % — від чинників зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей потребує уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі,яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим,і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Шкільний світ. – К., 2001. – 24 с.

2. Ващенко О., Свириденко С. Організація здоров'язберігаючої діяльності початкової школи. // Початкова освіта. – 2005. - №46. – С.2-4.

3. Денисенко Н. Оздоровчі технології – в освітній процес / Н. Денисенко

// Шкільне виховання. 2009. – №11. – С. 7-8.

 

4.  Єфімова В.М. Здоров’язбережувальні технології у контексті

педагогічних досліджень / В.М. Єфімова // Педагогіка, психологія – 2010. – №1.– С. 57-60.

 

5. Концепція формування позитивної мотивації та здоровий спосіб життя

у дітей та молоді // Основи здоров`я: книга для вчителя. – К.: Генеза, 2005. – С. 47-57.

 

6. Оржеховська В.М. Здоров’язбережувальне навчання і виховання: проблеми, пошуки / Валентина Михайлівна Оржеховська //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : [збірник наукових праць / Інститут проблем виховання АПН України; за ред. І.Д. Беха]. – Вип. 10, т. 1. – Камянець-Подільский : Видавець Зволейко Д.Г., 2007. – С. 461 – 466.

 

docx
Додано
27 грудня 2023
Переглядів
1940
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку