Шляхи формування та розвитку математичних здібностей
«Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи та вчителя – виховання здібностей у своїх учнях »
В. О. Сухомлинський
Не секрет, що лише зацікавивши, здивувавши, можна розраховувати на позитивний результат навчання. Тому мене завжди хвилюють питання : чи можна кожного школяра зацікавити знаннями, розвивати допитливість, підтримувати у нього інтерес до навчання?
Тому вважаю, що головним вчительським обов’язком є: навчити учнів формувати і розвивати їх творчий потенціал, сприяти всебічному інтелектуальному розвитку.
В оновленій навчальній програмі 5-9 класів (2017р.) зазначено, що метою базової загальної середньої освіти є: розвиток та соціалізація особистості учнів,формування їх національної самосвідомості, загальної культури, творчих здібностей, дослідницьких навичок, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Поняття математичні здібності практикують в двох аспектах:
а) як творчі (наукові) здібності − здатності до наукової математичної діяльності, що дає нові і об'єктивно значущі для людства результати, досягнення, цінний в суспільному відношенні продукт;
б) як учбові здібності − здібності до вивчення (навчанню, засвоєнню) математики (в даному випадку шкільного курсу математики), швидкого і успішного оволодіння відповідними знаннями, уміннями, навиками.
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб сформувати в дітей критичне, логічне та творче мислення. Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні, використовувати на уроці цікаві задачі та задачі - жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву.
Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації, доцільно проводити такі уроки, як: урок-змагання; урок-вікторина, урок - “круглий стіл”; урок-гра; урок - казка та ін. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
На своїх уроках відводжу час для розповіді про значення математики, про математику навколо нас, про зв'язок із іншими предметами.
У 5-8 класах часто починаю урок із усного рахунку, теоретичної розминки, математичних та графічних диктантів. Враховуючи, що увага учнів 5-6 класів не стійка, переключаю увагу дітей з одного виду діяльності на інший. А прийом «Спіймай помилку» привчає дітей миттєво реагувати на помилки. Пропоную учням підготувати домашнє завдання у формі складеного невеличкого завдання по даній темі, в якому навмисно допущено не менше п’яти помилок. На уроці учень перед усім класом розв’язує своє завдання, а завдання інших учнів – помітити та виправити помилки.
Подібні завдання сприяють розвитку творчих здібностей, можливостей учнів. Щоб розвинути творчі здібності учнів, треба поступово та систематично залучати до самостійної практичної роботи, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем.
Так, при вивченні теми «Одночлен» у 7 класі на кожен ряд роздаю по однаковій картці, що грає роль естафетної палички, на якій зображено множене, наступні множники і кінцевий результат – добуток. Учням потрібно «закрити кружечки», тобто заповнити порожні місця добутками. Ця естафета розвиває в учнів вміння контролювати себе.
Починаючи з восьмого класу, 1-2 уроки до контрольної роботи проводжу математичний турнір. Учням завчасно даю домашні завдання, щоб вони підготували цікаві із заковикою питання для команди противника.
Позакласна робота з математики дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики. Тому математичні вікторини, змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.
Отже, я ще раз переконалася, що з готовими здібностями діти не народжуються. Тому їх постійно потрібно розвивати. А засвоєння дітьми знань із математики, є необхідною основою для вдосконалення та розвитку їх початкових математичних здібностей.
Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.
5 серпня 2020 року, Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.
Запровадження STEM-освіти дозволяє наочніше пояснювати необхідний матеріал, допомагає учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. Адже одними із основних компетентностей школярів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій.
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей , актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички обробки інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти.
Перед тим, як садити сад, садівник готує грунт для свого поля, а вчитель, щоб виплекати творчі здібності в учнів, повинен вивчити грунт і додати в нього те, чого не вистачає. І тільки тоді клас стане «клумбою квітучих троянд».