13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Виступ на семінарі з теми "Професійна компетентність педагога як вагомий чинник успішного здійснення освітніх реформ в умовах оновленої освіти".

Про матеріал
Рекомендовано для використання на педагогічних читаннях, семінарах директорів та заступників, педагогічних радах.
Перегляд файлу

 

Що означає хороший учитель? Це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини...

            В. Сухомлинський

 

Згадаймо епізод з відомого голлівудського фільму «Сам удома». Вся родина збирається у подорож. Головний герой, восьмирічний хлопчик Кевін, намагається звернутися за допомогою до старшого брата – безрезультатно, підходить до сестри: «Допоможи мені скласти валізу». Дівчинка дивиться на нього зверхньо і дуже в’їдливо та зневажливо відзначає: «Кевін, ти той, про кого французи говорять «non-competent»». І нам зразу стає зрозумілим, яке це серйозне звинувачення в очах дівчинки, який це суттєвий недолік. Справді, професійна некомпетентність для дорослої людини – це колосальний недолік, підстава для найсерйозніших претензій.

Наш педагогічний колектив цього року розпочав  працювати над новою методичною темою:  «Професійна компетентність педагога, як вагомий чинник успішного здійснення освітніх реформ в умовах оновленої освіти». Виховати компетентного творчого учня може лише компетентний і творчий педагог.

Сучасна школа потребує і сучасного учителя. Яким він має бути? Компетентним, оптимістичним, гуманним, інтелігентним, креативним, творчим  – учитель теперішнього і майбутнього. Письменниця Лідія Гінзбург писала: «Високий професіоналізм – творчість, що стала професією».

Що ви розумієте під професіоналізмом?

Професіоналізм педагога – сукупність (поєднання) компетенцій, які дають змогу реалізувати професійну діяльність у сучасних соціально-економічних умовах, застосувати їх з метою підвищення якості освіти та гармонійного розвитку  учнів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічний глосарій:

Формула нової школи: педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти
новий зміст і набути компетентності для життя; сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови,засоби і технології для навчання учнів.

Компетенція – вміння використати знання, навички, досвід в конкретно даних умовах, досягнувши при цьому максимально позитивного результату.

Компетентність — сукупність компетенцій, динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та подальшу навчальну діяльність.

 

Освітній процес  система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Педагогічна  діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного працівника спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських компетентностей.

 

Мозковий штурм

Інтелектуальна розминка

 

  1. Хто автор цих слів?
  • Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце. (В. Сухомлинський).
  • Щоб дати учням іскорку знань, учителю необхідно ввібрати в себе море світла. (В. Сухомлинський).
  • Учитель, який передає дитині лише знання, — це ремісник; той, хто виховує характер, — справжній митець у своїй справі. (С. Русова)

 

2. Продовжіть фразу

  • Усі перемоги починаються… (з перемоги над собою).
  • Хто не дивиться вперед, той… (залишиться позаду).
  • Істина народжується в суперечках, та коли пристрасті вирують, істина… (зникає).
  • Якщо можеш виправити наслідки помилки, … (ти не помилився).

Отже, в основі ефективної педагогічної діяльності лежить «Я-концепція» вчителя, бо прийняття себе, розуміння себе, оптимістичне життєрадісне світосприймання — головний і провідний принцип забезпечення соціально-психологічних умов для зміцнення та збереження сприятливих тенденцій у самовдосконаленні та самореалізації особистості педагога.

 

 Кожен учитель має визначати чотири компоненти власного «Я»:

  • «актуальне Я» — яким себе бачить учитель зараз;
  • «ретроспективне Я» — яким він себе бачить та оцінює на початкових етапах своєї праці;
  • «ідеальне Я» — яким учитель хотів би бути;
  • «рефлексивне Я» — як, з погляду вчителя, його розглядають і оцінюють адміністрація, колеги, учні й батьки.

 

Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом учителя, його за­гальною та професійною культурою, без яких неможливе розв’язання наявних проблем навчання та виховання відповідно до нових освітніх парадигм.

Відео

Хочу продовжити нашу зустріч притчею.

Далеко-далеко в морі є маленький острів. Такий маленький, що на ньому росте лише кілька кокосових пальм. Час від часу на обрії з’являється корабель, минає острівець, не зупиняючись, і пливе собі далі. На пологому березі острова була собі маленька піщинка. Вона лежала непорушно, по­руч із десятками й сотнями своїх сестер, інших піщинок. А ви, певно, знаєте, як це нудно —годинами сидіти чи ле­жати, нічого не роблячи! От і піщинці було дуже нудно, їй хотілося погуляти берегом, роздивитися рідний острів з усіх боків. А ще більше бажалося помандрувати морем, туди, де плавають красиві білі кораблі. Але ж піщинки не можуть ходити чи плавати! Тож довелося їй лежати непорушно й лише дивитися з берега на морські хвилі.

Одного разу море розхвилювалося. Великі хвилі на­кочувалися просто на берег. Піщинки налякалисяїм здавалося, що хвилі от-от підхоплять їх і затягнуть у морську глибину. Лише одна-єдина піщинка не боялася. Вона сміливо заговорила до хвилі, що набігла на берег:

- Скажи мені, хвиле, чи правда, що ти мандруєш по всьому морю й буваєш навіть у далеких землях там, куди пливуть великі білі кораблі?

- Звісно, правда!гордо обізвалася хвиля. —Я ба­чила здалеку великі міста, будинки, людей, що в них живуть!

- Ох, як чудово!захоплено скрикнула піщинка. — Як би й мені хотілося глянути на все це!

- Це дуже просто,відповіла хвиля.Я можу взяти тебе із собою в море. І ти сама все побачиш. Ходімо зі мною!

- Ні, не йди,обізвалися хором інші піщинки.Хіба ти не бачиш, яке величезне море, як легко втопитися в ньому! Залишайся з нами. Тут тепло, світить лагідне сонце, а у морських глибинах холод і темрява!

- Я не боюся моря!озвалася маленька піщинка. Хвиля підхопила її, закрутила та потягла в глибину солоних вод.

- Але не думайте, що піщинці не було страшно ви­рушати в подорож! Вона боялася загубитися в морі, але їй дуже хотілося побачити далекі землі. І піщинка перемогла свій страх. Пірнувши у воду, вона побачила величезну медузу. Медуза поволі пливла під водою і на­гадувала гриб із білим капелюшком. Проте сама медуза думала, що схожа на білий вітрильник. Вона була дуже пихатою.

- Доброго дня!чемно привіталася піщинка.Не підкажете, чи далеко пливти до міста, де живуть люди?

Проте медуза не сказала й слова, лише подумала, чого це вона буде розмовляти з якоюсь там піщинкою. І, гордовито відвернувшись, попливла собі далі.

- Ох!зітхнула піщинка. — Хоч би хтось підказав мені шлях!

І тут назустріч випливла зграйка барвистих метуш­ливих рибок.

- Куди це ти мандруєш?запитали рибки.

- До далеких берегів,пояснила піщинка.Туди, де є міста і люди. Але я не знаю напрямку.

- Ми, ми знаємо!закричали рибки навперебій.Ми завжди плаваємо поруч із кораблями й добре знаємо, куди вони прямують. Ми і тебе можемо взяти із собою. Лише не відставай!

І рибки попливли вперед. Піщинка поспішила за ними. Але хіба могла вона встигнути за прудкими рибками і швидко відстала.  А рибки рушили далі, не помітивши цього.

- Зачекайте!спробувала вона покликати нових подруг, та де там! Рибки вже були далеко.

Довелося їй далі пливти самій. Незабаром піщинка геть зморилася.

- Ох! Як же я втомилася!зітхнула вона, умос­тившись на камінці, що лежав на дні моря.Хто знає, чи багато шляху залишилося?!

- А куди ж ти зібралася?почувся голос неподалік.

- Ой, хто це?злякалася піщинка.

- Озирнисьі побачиш мене,відповів той самий голос.

Під каменем сховався великий краб. По­ворушивши клешнями, він перепитав:

- Тож куди ти прямуєш?

- До великого міста на березі,пояснила піщинка.

- Ото ще вигадала!зауважив краб.Нічого немає там доброго! Мій батько, ще коли я був зовсім крихітним, завжди повторював: «Синку, тримайся подалі від людей! Від них морським створінням добра ще не було!»

А ти така дрібненька! Ти загубишся, доки допливеш до берега. Велика рибина проковтне тебе й оком не змиг­не! Краще залишайся на дні. Тут тихо й спокійно.

- Ні,заперечила піщинка.Мені час у дорогу.

Вона попрямувала вперед і побачила перед собою велику мушлю з розкритими стулками. Мушля була схожа на величезну відкриту валізу. Ледь піщинка наблизилася до неї, щоб зазирнути всередину, як стулки мушлі замкнулися. І маленька мандрівниця залишилася замкненою всередині. Звісно, їй забракло сили, щоб вибратися звідти.

- Ох, ці шукачі пригод!озвався краб, який бачив це здалеку. Але він не мав сили допомогти й розімкну ти мушлю. Скрушно зітхнувши, краб знову сховався за каменем. Мушля, у яку потрапила піщинка, не була порожньою. У ній, наче в хатинці, жив молюск.

 Чи потрапляв вам коли-небудь у черевик гострий камінець? Якщо так, то ви знаєте, що камінці муляють ногу, тому їх чимшвидше витрушують із черевика. Мо­люскові теж дошкуляла тверда піщинка. Витрусити її зі своєї оселі молюск не міг. Тож він почав обгортати піщинку шарами блискучого перламутру, наче ковдрою. І маленька піщинка поволі перетворювалася на найбіль­шу коштовність, яку можна знайти у морі,перлину. Відтоді минуло кілька років. Піщинка, що так мріяла про мандри, і далі була замкнена в мушлі.

Жителі моря забули про крихітну мандрівницю. Ли­ше краб іноді згадував про її сумну долю. Прогулюючись морським дном разом зі своїми дітьми, краб повчальним тоном розповідав нащадкам про те, яким небезпечним є бажання подорожувати:

- У далеких подорожах на нас чигають небезпеки! Колись я зустрів нерозсудливу піщинку, яка хотіла до­пливти аж до берега моря. Вона туди не дісталася, а натомість потрапила в пастку. Отож, діти, не за­бувайте, що цікавість не призводить до добра!

Проте якось на морське дно спустився водолаз. По­бачивши людину, сімейство крабів мерщій сховалося у водоростях. Але водолаз не зважав на них. Він підняв із піску кілька мушель і випірнув на поверхню води. За­брав і мушлю, у якій досі сиділа замкнена піщинка.

- Прощавай!жалісно гукнув краб їй услід. І до­дав, звертаючись до дітей.Більше ми не побачимо маленьку піщинку! Вона пропаде серед людей!

Підпливши човном до берега, люди поклали на землю мушлю, знайдену на морському дні, і відкрили її...

 

Інструментальна музика

Шановні колеги. Візьміть, будь ласка, камінчик й висловіть в подумках або емоціями свої побажання усім учасникам семінару. Ми немарно обрали камінці, бо вони, як окремі компетентності, становлять певний рівень професійності педагога.

Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестан­дартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін у суспільстві. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвине­них професійних здібностей.

 «Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський. У Концепції нової української школи сказано:  «Школа українська буде успішна, якщо в неї прийде успішний учитель. Він – успішний вчитель та фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією школи. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає». Один із головних шляхів реформування освіти полягає в необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня».

У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетент­ності.

  • Професійно-педагогічна компетентність — су­купність умінь педагога як суб’єкта педагогічного впливу особливим чином структурувати наукове та практичне знання з метою найкращого розв’язання педагогічних завдань.

 

Ознаки компетентності вчителя:

  • готовність учителя до інноваційної діяльності;
  • здатність до подальшого самопроектування, само­вдосконалення.

Не варто вважати, що тільки за допомогою навчання можна з учителя-неука, учителя-дилетанта сформувати компетентного професіонала.

Тому основою методичної роботи в нашому закладі є розвиток про­фесійної компетентності педагога, що передбачає вільне володіння професією, майстерність і професіоналізм.

В умовах гуманізації й демократизації освіти керівник і вчитель, учитель і учень змінюються, взаємодіють і разом беруть участь в оновленні шкільного життя.

 

 

 

 

 

 

Рютаро Хасімото належить такий вислів: «Треба, щоб умови, а не керівники змушували працювати». Саме тому головне в управлінській діяльності директора та заступників    робота з педагогічними кадрами, найважливішими елементами якої є  система загальної та професійної підготовки, розвиток педагога, моніторинг результатів його діяльності, політика участі в досягненні успіху. З метою ефективного та продуктивного досягнення результатів роботи адміністрація  намагається створити в педколективі необхідні умови для саморозвитку та реалізації творчого потенціалу педагогів. Стосунки між адміністрацією й підлеглими засновані на демо­кратичних засадах, стимулюється творчість учителів, створюються умови й надаються всі можливості для їх успішної атестації.

Основу професійної компетентності вчителя станов­лять ключові компетентності. «Компетентність» в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обі­знана, має знання та досвід. Достатньо сказати, що самих «ключових компетентностей» дослідники налічують від 3 до 140.

Педагогічна компетентність – найголовніша компетенція вчителя, це інтегрований показник його сутності.

Як можна визначити цю компетентність?

 

Показники:

  1. Вчитель здатен змінювати свої особистісні та психологічні якості, якщо це потрібно для роботи.
  2. Усвідомлення вчителем своєї ролі у вихованні особистості, що здатна критично мислити.
  3. Систематичне підвищення професійної культури та кваліфікації.
  4. Вчитель постійно знаходиться у творчому пошуку.
  5. Проводить педагогічні дослідження, аналізує результати, робить висновки.
  6. Набирається власного педагогічного досвіду.
  7. Результативність його роботи.
  8. Активна робота над формуванням особистості учнів.

На сьогодні уже конкретно визначенні базові компетентності вчителя початкових класів.

 

1. Професійно-педагогічна компетентність:

- обізнаність із новітніми науково обґрунтованими  відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку;

- здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

2. Соціально-громадянська компетентність:

- розуміння сутності громадянського суспільства;

- володіння знаннями про права і свободи людини;

- усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності;

- здатність до ефективної командної роботи;

- вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів.

3. Загальнокультурна компетентність:

- здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;

- усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

4. Мовно-комунікативна компетентність:

- володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності;

- вміння вислуховувати, обстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації;

- розвиненість культури професійного спілкування;

- здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних, умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій).

5. Психологічно-фасилітативна компетентність:

-усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини;

- здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації.

6. Інформаційно-цифрова компетентність:

- здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

7. Підприємницька компетентність:

-вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави.

 

 

Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь.

Оволодіння педагогічною майстерністю доступно кожному педагогові за умови цілеспрямованої роботи над собою. Воно формується на основі практичного досвіду. Але не будь-який досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є тільки праця, осмислена з точки зору її суті, цілей і технології діяльності.

Педагогічна майстерність – це сплав особово-ділових якостей і професійної компетентності вчителя.

Продиктований потребами сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки. Він повинен усвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності.

Шановні колеги. Пам’ятаєте, з чого ми починали семінар?

 Що ж трапилося із піщинкою?

...Нарешті піщинка змогла визирнути зі своєї в 'язниці.

«Нарешті я знову бачу сонце!» — подумала вона. Сонце торкнулося піщинки променями... і трапилося диво: осяяна яскравим світлом, вона заблищала, наче зірка! Тепер це була не піщинка, а перлина. Чудова перлина, що виросла за ці роки всередині мушлі. Пре­красна перлина, гідна того, щоби прикрашати царську корону.

«Яка чудова знахідка!» — вигукнули люди. Хоч вони й були ловцями перлів, проте таку велику й гарну перлину бачили вперше. Пізніше піщинку, що стала перлиною, відвезли човном на великий корабель. На неї чекала захоплива подорож у далекі краї. Адже чимало людей захочуть поглянути на коштовність і помилуватися нею.

Мрія піщинки збулася. Адже мрії завжди збува­ються, хіба не так? Потрібно лише дуже-дуже чогось захотіти. Не просто захотіти, а намагатися здійснити свою мрію, не боячись перешкод. Так, як це робила крихітна піщинка.

Чи справ­дилися ваші побажання?

Якщо так, то візьміть камінці з мушлі, до якої ви їх поклали.

Якщо ваші сподівання не справдилися — висловіть свої побажання  наступного разу.

  Ось так, як із піщинки утворилась перлинка, так із вчителя виростає педагог-майстер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Ільчук Олена
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
28 січня 2020
Переглядів
297
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку