Виступ на СПДК на тему "Мої погляди на сучасний урок "Захист Вітчизни""

Міністерство   освіти  і  науки України

Індустріально –педагогічний   технікум

Конотопського  інституту   Сумського  Державного   Університету

Виступ на СПДК

тема:

Мої погляди на сучасний урок «Захист Вітчизни»

                                                         Підготував: викладач Трегуб О.С.

                                                                             Розглянуто на засіданні  циклової

                                                                             комісії ________________________

                                                                              ______________________________

                                                                              Протокол  №___ від «___» ___2018р.

                                                                              Голова  циклової комісії 

                                                                              ___________________ Бадьор В.М.

2018

Урок «Захист Вітчизни» повинен бути спрямований не на "середнього" учня, а на засвоєння програмного матеріалу кожним учнем з урахуванням його підготовки і розвитку. Викладач повинен визначати тему уроку і його навчальні завдання з урахуванням фізіологічних особливостей та стану здоров’я учнів.

Викладання  змісту  навчального  матеріалу  передбачає  поступове ускладнення та поглиблення теоретичних і практичних занять, засвоєння знань і набуття практичних умінь і навичок в ході занять на базі навчального закладу, закріплення  рівня  занять,  умінь  і  навичок    у    час  проведення  навчально-польових зборів і занять у лікувально-оздоровчому закладі.
 Переконаний, що найпершим критерієм навчальних досягнень з предмету «Захист Вітчизни» є практичні навички та вміння учнів виконувати передбачені програмою вправи та нормативи. Тому намагаюсь, щоб теоретичні заняття проходили максимально лаконічно з метою вивільнення часу на практичні дії. Для досягнення максимальної інтенсивності уроків комплексно застосовую інноваційні технології та наявну в школі матеріально-технічну базу. 

Одним з найважливіших аспектів роботи викладача  предмету «Захист Вітчизни» вважаю військово-патріотичне виховання. На моє глибоке переконання, для того щоб військово-патріотичне виховання досягло своєї мети його треба проводити безперервно, а не епізодично (від заходу до заходу, від дати до дати, від вказівки до вказівки). Особисто використовую для цього кожен урок, кожен позакласний захід, кожне заняття гуртка і взагалі, кожне своє спілкування з учнями.

Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Саме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

державний – базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні та орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей й інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

військовий – передбачає вивчення військової історії України, підвищення фізичної загартованості молоді в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

 Патріотичне виховання – пріоритетний напрям усієї навчально-виховної роботи – на уроках і поза ними. Ми маємо виховати особистість із розвинутою національно-патріотичною свідомістю.

Методи військово-патріотичного виховання молоді:

• переконання – формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни;

• стимулювання – реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;

• особистий приклад – діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання;

• самопідготовка – процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов’язання, самостійного навчання та самоконтролю.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах професійно-технічних навчальних закладах доречно проводити:

• лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна –Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи», тощо);
• семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);
• уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);
• організовувати екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування;
• акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;
• години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я  –українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);
• залучати молодіжні громадські організації до соціального становлення підлітків, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;
• налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури і освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;
• сприяти створенню військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних та туристських клубів і підтримки їх роботи;
• заходи, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів’їв, легенд;
• форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) – відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у роботі гуртків, оформлення кімнат народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;
• форми і методи військово-патріотичного виховання – патріотичні клуби, фестивалі патріотичної пісні, святкування Дня Перемоги, Дня збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх на місцевості;
• форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустрічі з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?», захист рефератів з тем «Найважливіші функції Української держави», «Свобода та особиста недоторканість громадян»;
• виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, аукціони, ярмарки, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір´ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя» та ін.;
• оформлення куточків державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України – Гербом, Гімном, Прапором, постійне виховання в учнів поваги до державних символів, розвиток в них свідомості справжніх громадян і патріотів своєї країни;

У сучасних умовах одним із актуальних завдань є підвищення ефективності навчального процесу. Тому, я застосовую такі ефективні методи, як інтерактивний, ситуативно-рольовий та проблемний метод, метод поетапного формування знань, вмінь та навичок, змагальний метод, вікторини і тематичні брейн-ринги, які найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання.

Актуальним завданням вчителя в умовах розвитку сучасної системи освіти та широкого впровадження ІКТ в навчальний процес вважаю є розробка і впровадження медіа уроків, які підвищують ефективність засвоєння інформації до 65 %.

Крім того, у таки спосіб вирішуються інші педагогічні задачі: підвищується ефективність уроку(задіяні зоровий та слуховий канали сприйняття), абстрактні поняття підкріплюються конкретними фактами, прикладами, образами. Все це підвищує ріст мотивації та активності учнів, збагачує їх знання, психологічно полегшує процес засвоєння матеріалу, дає можливість подати матеріал в більш доступнішому вигляді, пробуджує цікавість до предмету, робить матеріал прийнятним і дохідливим, підвищує швидкість сприйняття та рівень використання наочності на уроці.

Що, в свою чергу, потребує мультимедійного та програмного забезпечення. Отже з допомогою технічних засобів навчання є змога одночасно формувати як національно патріотичні якості (демонстрація державної символіки, відеоролики про ЗС України, успішні військові операції) так і навчати компетентностям вогневої і тактичної підготовки (моделювання військових конфліктів, військове орієнтування, спостереження, коригування, тощо).

Нетрадиційні педагогічні технології підвищують мотивацію навчання та інтерес дітей до школи, формують атмосферу творчої співпраці та конкуренції, виховують в дітях почуття власної гідності, дають їм відчуття свободи і ,саме головне, приносять радість. 

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. )
       Найважливішим психолого-педагогічним завданням вчителя є не штучне примушення учнів до вивчення військової справи, а вироблення інтересу до них.

Використання різноманітних інтерактивних технологій в навчанні це лише спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, розумінню у викладанні матеріалу, дає змогу реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Сутність моєї педагогічної діяльності простежується у характері взаємовідносин з учнями. По-перш, на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри та взаємоповаги. По-друге, використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю. Я не навчаю, виховую чи розвиваю, а співпрацюю з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети — формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

У зв’язку з цим на уроках  я  використовую такі технології як кооперативної (групової) форми навчання, як «Акваріум» і «Карусель». 

Технологія «Карусель»:

1. Допомагає визначити вчителю рівень засвоєння матеріалу учнем.

2. Учню допомагає узагальнити певні знання, дізнатись нове, засвоїти елементи, тему і матеріал, які раніше були незрозумілими.

3. Розвиває вміння ставити запитання, вміння порівнювати, аргументувати

власну позицію, що сприяє усвідомленому розумінню вивченого матеріалу.

4. Дає змогу навчити учнів визначати головне і основне з теми.

Технологія «Акваріум»:

1. Надає змогу вдосконалити вміння дискутувати, працювати в малих групах, вислуховувати думку товаришів, аналізувати свої знання, доповнювати свої знання, усвідомлювати незрозумілі питання.

2. Вчителю дає змогу активно викласти матеріал.

Розвитку критичного мислення  сприяє застосування на уроці  прийому «Кластер». Це стратегія навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Вона може бути використана на стадії актуалізації, рефлексії, для стимулювання мислення, підведення підсумків. Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне неприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень має сформувати власну думку, не беручи до уваги жодних авторитетів.   

  Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології  я не впроваджував в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності,  він задовольняє пізнавальні потреби.

Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають уроки фізкультури. На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

Досвід роботи показує, що військово-патріотичне виховання учнів у дусі постійної готовності до захисту своєї Вітчизни необхідно проводити систематично, цілеспрямовано і наполегливо.

Для підвищення ефективності військово-патріотичного виховання учнів на уроках фізкультури вважаю доцільним проводити наступні заходи:
1. Використання елементів військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця»:
а) швидкісний біг – 30 м;
б) човниковий біг – 4х9 м;
в)  згинання та розгинання рук в упорі лежачи.
2. Використання на кожному уроці елементів стройової підготовки.
3. Використання на уроках елементів народних ігор та обрядів.
4. Застосування елементів спортивних змагань Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Козацький гарт» для організації рухливих ігор та естафет:
а) „Човниковий” біг 4 х 9 м    (хлопці, дівчата );
б) стрибок у довжину з місця (хлопці, дівчата );
в) стрибки через скакалку протягом 30 с. (дівчата);
г) перетягування канату (хлопці);
д)  конкурс знавців історії українського козацтва: 
"Тільки тим історія належить, хто за неї бореться й живе…”;
е) презентація команд із використанням військово-патріотичної тематики та символіки.