ЦИФРОВІЗАЦІЯ

Паніна Д.Ю.

Ліцей №142 ім. П’єра де Кубертена

Зінченко В.В.

2021 рік

.

Анотація

Що таке цифровізація? Які бувають її типи і принципи? У чому полягають основні проблеми і труднощі? На скільки відсотків цифровізована наша держава? Які є сценарії розвитку цифрової економіки України? Що повинен зробити  уряд, а що люди? На скільки безпечно і зручно носити всю інформацію про себе у мобільному телефоні? Що таке «Індустрія 4.0»?

Ключові слова:                                                                                        Цифровізація (з англ. digitalization) — це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Це перехід біологічних та фізичних систем у кібербіологічні та кіберфізичні (об'єднання фізичних та обчислювальних компонентів). Перехід діяльності з реального світу у світ віртуальний (онлайн).                                     

Цифрова економіка — це тип економіки, де ключовими факторами (засобами) виробництва є цифрові дані: числові, текстові тощо. Їх використання як ресурсу дає змогу істотно підвищити ефективність, продуктивність, цінність послуг та товарів, побудувати цифрове суспільство.                                                                                                     Цифрове суспільство — це суспільство, яке інтенсивно та продуктивно використовує цифрові технології для власних потреб (самореалізація, робота, відпочинок, навчання, дозвілля кожного), а також для досягнення та реалізації спільних економічних, суспільних та громадських цілей.                                                                                  Індустрія 4.0 — це цифрова трансформація виробничих процесів (цифровізація на підприємствах).                                            

«Смарт-фабрики» (smart factory, «розумне» виробництво) — концепція цифровізації промислових виробництв із метою покращення їх операційної та бізнес-ефективності.

Зміст

Титульний аркуш……………………………………………….….………..1

Анотація……………………………………………………….………..……2

Зміст…………………………………………………………….……...….….3

Вступ…………………………………………………………….……..…..…4 Цифрова економіка…………………………………………….…….………5

Місія цифрової економіки……………………………………...…..……….7

Програма «Індустрія 4.0»……………………………………….…..…….…9

Портал «Дія»………………………………………………………...………14

Ризики цифровізації………………………………………………….……..15

Кібербезпека………………………………………………….…….……….18

Висновок……………………………………………………...……..............19

Додатки……………………………….………………………...…................20

Джерела……………………………………………………….…...................21

Вступ

Цифровізація — це один із головних факторів зростання світової економіки в найближчі 5–10 років. Крім прямого підвищення продуктивності, яке отримують компанії від цифрових технологій, є ланцюг непрямих переваг цифровізації, як-от економія часу, створення нового попиту на нові товари й послуги, нова якість та цінність тощо. Цифровізація стане головним інструментом для досягнення стратегічної цілі України — збільшення ВВП у 8 разів, до 1 трлн дол. у 2030Е, та забезпечення добробуту, комфорту та якості життя українців на рівні, вищому за середній показник у Європі. Згідно з оцінками, частка цифрової економіки у ВВП найбільших країн світу у 2030Е досягне 50–60%. В Україні цей показник, за оцінками, може бути ще вищим — 65% ВВП (за реалізації форсованого сценарію розвитку цифрової економіки в Україні). Вигоди від цифровізації матимуть усі — громадяни, бізнес, державні службовці, політики, економіка України в цілому.

Цифровізація істотно збільшить продуктивність праці в Україні та стане потужн

им мультиплікатором, здатним у найкоротший час запустити українську економіку й забезпечити її реальне зростання на 10–12% на рік.

Мета роботи  - виявити характерні ознаки та проблеми введення цифровізації та розглянути яке майбутнє нас чекає, згідно з планами міністрів і президента держави.

Цифрова економіка

Сценарії розвитку

На даний момент існують два сценарії розвитку цифрової економіки в Україні залежно від оцінки критичності та необхідності здійснення швидких та глибоких змін у традиційному економічному укладі — інерційний (еволюційний) та цільовий (форсований).

●       Інерційний (еволюційний) сценарій передбачає інерційне продовження тенденцій минулого, тобто сприйняття як непріоритетних технологізацію та цифровізацію економіки та використання людського капіталу. У разі реалізації інерційного сценарію українська економіка залишиться неефективною, триватимуть трудова міграція та «відтік мізків», українська продукція програє конкуренцію на зовнішніх ринках. Держава якщо і здійснюватиме стандартні та формальні кроки, то для відчутного зростання їх буде недостатньо. Українська економіка в перспективі 10–12 років зростатиме в  середньому на 2,8% на рік, що буде нижче за темпи зростання світової економіки. У 2030Е номінальний ВВП України складе 290 млрд дол. Україна залишиться на задвірках цивілізації̈.

●       Цільовий (форсований) сценарій передбачає перехід української економіки протягом 5–10 років до розвитку та появи в її структурі значної частки цифрової економіки (до 65% ВВП), досягнення у 2030Е номінального ВВП України 1 трлн дол. США. Цей сценарій включає: забезпечення верховенства права та усунення інституційних (законодавчих, податкових тощо) бар’єрів, що перешкоджають розвитку цифрової та інноваційної економіки. Системне державне стимулювання цифровізації секторів економіки та бізнесу. Ініціацію державою масштабних трансформаційних ініціатив та проектів цифровізації, зокрема на базі сучасних моделей державно-приватного партнерства.

Головною мотивацією держави обрати цільовий сценарій розвитку є здатність цифрових технологій стрімко збільшувати продуктивність та ефективність економіки та бізнесу. Галузі, що їх використовують, зростають, згідно з даними Світового банку у 2–4 рази швидше, ніж у середньому за галузями. Сфери життєдіяльності (освіта, медицина, транспорт тощо.), що модернізуються завдяки цифровим технологіям, стають набагато ефективніші та створюють нові цінність та якість, які дуже часто призводять до повної трансформації старої системи. Результати цільового сценарію означають зростання економіки, доходів громадян, капіталізації бізнесу, податкових надходжень до бюджету. Згідно з цільовим сценарієм, ключовою стратегією України щодо цифровізації має стати фокус на внутрішньому ринку, а ключовими ініціативами — формування у споживачів (бізнес, держава, громадяни) мотивацій, попиту та потреб у цифрових технологіях. Іншими словами, шлях до ефективних країни та економіки проходить через розвиток внутрішнього ринку споживання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, питання лише в тому, як ми рухатимемося: повільно та невпевнено чи повіримо — та почнемо реактивно прискорюватися.

Частка цифрової економіки у ВВП України (див табл 1)

Місія цифрової економіки

Україна — європейський лідер у галузі інновацій та нових технологій. Останні 10 років цифровізація стала ключовим драйвером зростання української економіки та добробуту громадян. Сьогодні кожен українець може легко капіталізувати себе, свої навички, знання завдяки використанню цифрових технологій. Маючи смартфон та доступ до Інтернету, кожен отримав змогу: продавати свої послуги через онлайн-сервіси без посередників і роботодавців, створювати бізнес із нуля без стартового капіталу та активів, отримувати дохід від реалізації свого творчого потенціалу та креативних ідей. Україна перетворилася на інтелектуальний хаб, де створено всі умови для розвитку потенціалу людей. Частка цифрової економіки у ВВП України становить 65%. В країні діє принцип цифрового пріоритету (digital by default) – всі сфери послуг громадського життя пронизані цифровізацією. Утримання та розвиток будь-якої фізичної системи відбувається лише за відсутності цифрової альтернативи. 95% усіх компаній змінили свої бізнес-моделі та цілепокладання під впливом нових технологій. Ті, хто не встиг зробити це вчасно, залишилися в аутсайдерах або зовсім зникли.                   

  Цифровізація дала змогу:

●        оптимізувати бізнес-процеси;

●        створити нові продукти та послуги завдяки технології Інтернету речей, віртуальній реальності, хмарним сервісам, штучному інтелекту;

●        зменшити витрати (економія на людях завдяки автоматизації та роботизації, автоматизації обліку, «розумне» управління постачаннями та автопарком, контроль за витратами палива);

●        запропонувати абсолютно нові рішення ведення бізнесу: нові моделі страхування, Р2Р-системи, альтернативні банківським послугам сервіси, мобільні додатки для навчання, індивідуальний підхід до онлайн-покупця, персональна реклама.

Нині компанії працюють на стику галузей та сегментів, стають майданчиками та платформами, де пропонують своїм клієнтам не просто продукт, а розв’язання будь-яких проблем, отримання досвіду, цінності, емоцій та вражень.

Наприклад:

●        замість сільськогосподарської техніки аграріям пропонують «розумні» системи з вирощування зерна;

●        надання послуг car-sharing (оренда авто і спільне користування) поступово витісняє класичні продажі автомобілів;

●        виробники одягу стають архітекторами стилю та образу для кожної окремої людини.

Програма «Індустрія 4.0»

«Індустрія 4.0» — оновлена концепція «смарт-фабрики», що ототожнюється з Четвертою промисловою революцією та появою кіберсистем  — це наступна фаза цифровізації, де ключову роль відіграють такі технології, як аналітика великих даних (Big Data), предиктивна аналітика, machine learning, m2m-комунікації, штучний інтелект, аддитивні технології, нове покоління роботів тощо.Через поступове зниження вартості цих технологій вони стають доступними, тобто все частіше починають використовуватися промисловістю та бізнесом, що врешті-решт впливає на наявні бізнес-моделі або взагалі створює нові.

Ключовими факторами розвитку Індустрії 4.0 до 2030Е визначено такі:

1. Консолідація головних стейкхолдерів Індустрії 4.0 та урядових структур навколо цілей та програм розвитку Індустрії 4.0.
2. Залучення ІТ-сектору до проблем розвитку внутрішнього ринку й насамперед питань передавання досвіду глобалізації та кращих бізнес-практик промисловим хай-тек-секторам.
3. Створення інноваційної екосистеми промислових хай-тек-сегментів включно з повною інтеграцією з дослідницьким простором.
4. Інтеграція в європейські та світові ланцюжки цінності Індустрії 4.0.

2016 року створено рух «Індустрія 4.0 в Україні» як об’єднання учасників ринку ІТ та промислових підприємств із метою роботи над спільними програмами та ініціативами.

Включення України до всесвітнього руху «Індустрія 4.0» дасть можливість підвищувати конкурентоздатність виробництв, стимулювати внутрішній ринок, утримувати й нарощувати свої позиції в секторах із високою доданою вартістю на національному, а в окремих випадках — і на глобальному рівні.

Цільовими індустріями в Україні для реалізації відповідних ініціатив та проектів Індустрії 4.0 є такі:

1.        Машинобудування.
2.      Металургія та добувна промисловість
3.      Галузі переробної та харчової промисловості.
4.      Легка промисловість.
5.      Енергетика — виробництво, транспорт, розподіл енергоресурсів.
6.      Інфраструктурні об’єкти — мережі (як-от газ, нафта), морські та авіапорти, залізниця, автодороги тощо.
7.      Міська інфраструктура — безпека, трафік, будівлі, комунальні та енергомережі тощо.
8.      Агропереробна галузь.
9.      Воєнно-промисловий комплекс.

    10)Аерокосмічна галузь.

Головні стратегічні ініціативи та напрями розвитку Індустрії 4.0 до 2030Е

 1. Інституціоналізація розвитку промислових хай-тек-сегментів на рівні держави. Визнання цільових секторів промислових хай-тек як ключових для розвитку економіки України поверне довіру до держави та дасть потужний поштовх для їх розвитку. Для цього уряд має:

     1.1 запустити реальні реформи зі стимулювання в Україні промислового виробництва, зокрема із сегментами середньо- та високотехнологічної продукції. Уряд має поставити конкретні цілі та КРІ та спланувати, яким чином нарощуватиметься частка промислового виробництва як у відсотках до ВВП країни, так і в абсолютних цифрах — включно з переліком конкретних сегментів;

   1.2 налагодити системні дії та програми, які покращуватимуть загальну готовність промисловості до Індустрії 4.0, включно з тими показниками, де Україна має на сьогодні останні позиції у світі: захист прав власності, верховенство права, доступ до фінансових ресурсів та інституційна спроможність держави

   1.3 створити умови для прискореного розвитку промислових хай-тек-сегментів, надаючи їм відповідний пріоритет та стимули. Це вкрай важливо в актуальних умовах збільшення частки сировинних видів у ВВП та в експорті протягом останніх 10 років.

2. Створення інноваційної екосистеми промислових хай-тек передбачає виконання таких завдань розвитку:

   2.1 Повний незалежний аудит наявних елементів екосистеми, таких як конструкторські бюро, система ВНЗ та НАНУ, наукові парки тощо, з приведенням цільових показників.

   2.2 Їх розвиток до цільової моделі інноваційної екосистеми промислових хай-тек-сегментів (наразі також відсутня).

   2.3  Налагодження трансферу технологій від українських наукових установ, наукових парків, лабораторій R&D, а також від міжнародних центрів та корпорацій до кінцевих замовників.

   2.4  Створення мереж найефективніших структурних елементів екосистеми «Індустрія 4.0» — центрів експертизи, лабораторій R&D, технопарків, інкубаторів та акселераторів стартапів Індустрії 4.0 тощо.

   2.5  Залучення інвестицій та фондів.

3. Запуск експортних програм для промислових хайтек-секторів:

   3.1 Створення спеціальної торгової місії з експорту продуктів та сервісних послуг у сфері Індустрії 4.0.

   3.2  У рамках цієї місії здійснювати запуск щорічних виставкових програм, насамперед на HannoverMesse, яка є вітриною Індустрії 4.0 у світі.

   3.3 Запуск спеціальних програм щодо покращення експортного потенціалу промислових хай-тек-сегментів.

4. Створення галузевих дорожніх карт цифрової трансформації.   

   4.1  Згідно з моделлю цифрової трансформації (DX) більшість промисловців, зокрема у країнах-лідерах, — це лише початківці. В Україні наразі немає в цій сфері глибоких напрацювань, які могли б прискорити рух промисловців у напрямку DX.

   4.2 Ключовим рішенням є створення дорожніх карт цифрової трансформації по вибраних підприємствах та секторах промисловості. Такі карти — це план дій та ініціатив щодо цифровізації, а для багатьох підприємств — план реанімації та повернення в економічне середовище.

   4.3 Результатом є не лише формальна наявність карти цифрової трансформації, а радше усвідомлення власниками та керівниками впливу цифровізації на конкурентоздатність, поява нових розробок та нова якість інвестиційної діяльності.

Ефекти від розвитку Індустрії 4.0

Згідно з даними АППАУ, показники розвитку Індустрії 4.0 по промислових підприємствах є такими:

●        зростання пропускної здатності виробництва — до 60%;

●        зростання кількості замовлень, виконаних вчасно, — до 95%;

●        скорочення запасів — до 20%;

●        зростання загальної ефективності встановленого обладнання — до 15%;

●        скорочення простоїв обладнання — до 22%;

●        економія витрат на закупівлю — до 30%.

У разі переходу на Індустрії 4.0 зростання промислового виробництва становить не менше 7–10% на рік. До того ж більшість українських підприємств значно відстають від країн ЄС чи світу, це означає, що початковий ефект від зростання буде набагато більший.

Портал «Дія»

«Дія» (див. мал. 1) є найбільшим показником рівня цифровізації у нашій країні. Дію було вперше презентовано у 2019 році й офіційно запущено у 2020 році.

Застосунок дає змогу зберігати водійське посвідчення, внутрішній і закордонний паспорти й інші документи в смартфоні, а також передавати їхні копії при отриманні банківських чи поштових послуг, заселенні в готель і в інших життєвих ситуаціях. Також через Дію можна отримати такі послуги як єМалятко, зареєструвати бізнес і ФОП онлайн, сплачувати податки й подавати декларації, підписувати будь-які документи, змінювати місце реєстрації тощо. До 2024 року планується перевести 100 % державних послуг у Дію.

Лише додатком вже користуються понад 7 млн громадян (станом на вересень 2021 року), а додатком і порталом більше 10 млн людей (станом на лютий 2021 року).

Вже на данний момен черезж цей портал ми можемо:

І це тільки початок

Ризики цифровізації

У цифровізації, як і будь-якої зміни, є дві сторони медалі. Головний ризик цифрової трансформації економіки — це можливе зростання рівня безробіття.

Згідно з аналітичними матеріалами Всесвітнього економічного форуму в Давосі, кожна промислова революція (див. мал. 2) справді призводила до безробіття на початковому етапі, однак уже через невеликий проміжок часу (від 1 до 5 років) виникали нові потреби та запити з боку ринку, що зумовлювало появу нових професій. Фактично, кожна промислова революція створювала нові види економічної діяльності, нові підходи, моделі, а це своєю чергою змінювало ринок праці. За оцінками McKinsey & Co, у світі до 2030Е через розвиток штучного інтелекту й автоматизації процесів без роботи опиняться 400–800 млн осіб (від 15% до 30% світової робочої сили). Багато операцій, які сьогодні виконують працівники, мають потенціал для автоматизації. Згідно з даними McKinsey, близько 60% усіх професій мають щонайменше 30% видів діяльності, які може бути автоматизовано за допомогою сучасних технологій. Є і інші оцінки, наприклад, за даними European Commission, близько 50% поточних робочих місць у світі теоретично можна автоматизувати. А це означає, що людська праця в окремих процесах буде не потрібна.ж

Як зміняться звичні для нас професії і які з'являться нові:

Учитель

У 2030Е новітні технології дадуть учням можливість досліджувати дно Індійського океану або єгипетські піраміди, не виходячи з класних кімнат. Учителі як експерти зможуть створювати індивідуальні навчальні програми з урахуванням потреб учнів, що допоможе тим досягати успіху в житті.

Герокінезіолог

У майбутньому людям усе успішніше вдаватиметься долати старіння. І важливу роль тут відіграватимуть люди такої професії — володіючи знаннями в галузях геріатрії й кінезіології. Вони не лише покращуватимуть здатність літніх людей рухатися, залишатися міцними й гнучкими, а й сприятимуть загальному благополуччю, надихаючи на нові починання.

Естетист

Спеціаліст цієї професії допомагатиме людям трансформувати свою зовнішність для особливих випадків, використовуючи тимчасові протези для обличчя, грим, який реагуватиме на зовнішнє середовище, та інші модифікації тіла.

 Шкільний дієтолог

Шкільний дієтолог гарантуватиме, що учні отримуватимуть харчування відповідно до їхніх особистих фізіологічних потреб. Також шкільні дієтологи навчатимуть дітей правильно та збалансовано харчуватися.

Ренатуралізатор

Завдання людини цієї професії — компенсувати шкоду, завдану екології сільської місцевості людьми, фабриками, машинами та інтенсивним монокультурним сільським господарством.

Консультант із питань роботів

У майбутньому домашні рóботи працюватимуть у хатньому господарстві або дбатимуть про дітей чи літніх людей. Тому їх власники потребуватимуть консультацій для вибору правильного робота для сім'ї, а також подальшого його програмування та обслуговування.

Інженер 3D-друку

Особа, яка розуміється на створенні або перетворенні тривимірних моделей для їх друку. Також людина цієї професії знатиметься на технічних особливостях та налаштуванні 3D-принтерів.

Кібербезпека

Масштабна цифровізація сфер життя призведе до того, що громадяни України та бізнес усе більше потерпатимуть від зростання кіберзлочинності. Наприклад, під час покупок або здійснення банківських операцій в Інтернеті. Найнебезпечнішими для економіки та громадян є кібератаки на критичну інфраструктуру (енергозабезпечення, транспортне управління, банківський та телекомунікаційний сектори, медичне обслуговування, водопостачання тощо). Нарешті, все складніші та взаємопов'язаніші цифрові технології призводитимуть до виникнення нових форм кібератак (т. з. вразливості «нульового дня»). Україна та її спеціалізовані організації мають співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами, особливо на європейському рівні, задля забезпечення національної кібербезпеки та кіберзахисту. Розробка технічних та організаційних рішень мають, з одного боку, не обмежувати можливостей, які відкриває для країни перехід до цифрових технологій, а з іншого — забезпечувати відповідний рівень довіри та безпеки кожному користувачу.

Висновок

Отже, цифровізація - це щось нове для нас але у той же час вкрай необхідне. Притримуючись плану наша держава стане повністю цифрово трансформованою вже до 2030 року, що означає - що ми зможемо це все побачити і відчути на собі. Звичайно все не може бути добре і в цього процесу є свої мінуси, такі як, кіберзлочинці але якщо держава зробить все що від неї залежить ми зможемо жити у майбутньому, яке зараз бачимо тільки у фільмах, та відчувати себе у безпеці. Вже через якісь 10 років ми будемо жити кардинально по іншому: ро́боти, які роблять усю хатню робо́ту, справи, які можна вирішити не виходячи з дому, роботи, які змінять наш світогляд. Все це і навіть більше нас чекає, але єдине що ми повинні зробити - це довіритися процесу і не боятися змін, не боятися навчатись чомусь новому,  не боятися йти у ногу з усіма. Звичайно, це складно але якби ж то колись не винайшли колесо, то зараз ми б не мали машини, можливо і цифровізація це початок нової ери. Ери в якій можно зробити будь що за декілька секунд зі свого телефону чи ноутбуку.

Додатки

Таблиця 1

Малюнок 1

Малюнок 2

Джерела

1. Розпорядження КМУ від 17 січня 2018 р. №67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації»
2. «Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний – 2020)», - ГС «ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА», 2016
3. Матюшко В.І. Аналітичне дослідження. Широкосмуговий доступ до Інтернету в Україні: стан та перспективи. - Intel, 2012, 146 стор.
4. Концепція АППАУ «Національна стратегія Індустрії 4.0»
5. Роботи Українського Інституту Майбутнього