Виступ на тему: Формування медіаграмотності вчителів

Слайд 2. Прошу звернути вашу увагу на стрічку часу. Як із першого письма на камені,  з першого листування, з перших книг, ми потрапляємо в століття де з’являються газети,  перші винаходи зв’язку, радіо і  телевізор, а згодом і  комп’ютер, інтернет, email, Googl, yotube, смартфон…

У ХХІ столітті люди перестали бути лише споживачами інформації, яку транслюють ЗМІ. Користувачі самі почали створювати контент у медіапросторі: писати дописи у «Фейсбуці», транслювати наживо усе, що відбувається навколо них, завантажувати аматорські відео на «YouTube», які потім використовують ЗМІ у своїх сюжетах та публікаціях. Це все вказує на те, що суспільство перетворилося на інформаційне – велика частина діяльності та спілкування перемістилася у віртуальний простір. Тому зараз важливою і потрібною є навичка медіаграмотності.

В сьогоденному світі, учитель уже не є головним осередком наукової, світоглядної і морально-естетичної інформації. Значну її частину школярі черпають з засобів масової інформації, зокрема, з Інтернету. Сучасні учні,  інколи знають про новітні інформаційні технології більше за своїх вчителів

Слайд 3 . – (Прочитати вислови)

Саме тому медіаосвіта педагогічної спільноти надзвичайно важлива.

Слайд 4. ( Медіаосвіта – це…)

       У Концепції впровадження медіаосвіти в Україні говориться про потребу опрацювання стереотипів медійної грамотності педагогів, запровадження медіакомпетентності у фахові стандарти підготовки вчителів, врахування вимог медіаінформаційної грамотності в освітніх програмах, розробка навчальних медіаосвітніх курсів для підготовки і перепідготовки фахівців».

Слайд 5. (Медіапедагог - ….)

Постановка завдань дослідження. 

Сприйняття та оцінку зовнішнього світу людина одержує із засобів масової інформації, які водночас є вагомими факторами освіти та виховання. Тому актуальним є дослідження необхідності формування у педагога навиків медіаграмотності.

Слайд 6. ( Медіаграмотність - …)

Медіаграмотна людина, якщо бачить сумнівну інформацію, намагається її перевірити. Це людина, яка не просто пливе за інформаційною течією, а критично сприймає цей потік

Сьогоденні реалії в Україні вимагають в людини навички критичного мислення та вміння продукувати медіаповідомлення. Саме тому громадськими та державними організаціями налагоджено співробітництво із закордонними партнерами і створено безліч матеріалів про медіаграмотність:  тренінги, вебінари,  безкоштовні онлайн-курси та навчальна онлайн гра «Медіазнайко.

Трактування поняття медіаграмотності вчителя від науковців -  це «здатність використовувати, аналізувати, оцінювати та передавати повідомлення у різних формах» 

Медіаграмотність — це набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої  участі в житті медійного суспільства. Компетентності з медіаграмотності умовно можна поділити на чотири групи:

Слайд 7. (Розуміння інформації, її використання, комунікація та стратегія)

Таким чином, медіаграмотний освітянин – це педагог, який виділяється хистом до сприйняття, розгляду, розуміння і створення медіаінформації; до оцінки соціокультурного і політичного контексту функціонування медіа в нинішньому світі та майстерно використовує засоби масової інформації. Ключове його завдання – системне і компетентне виховання дітей і молоді, які мають навчитися не лише слушно вживати різні медійні засоби, а й тямити у закономірності їх поведінки, бачити, як впливають медіа на формування особистості.

 Так склалося, що в Україні медіаграмотними вважали учнів та вчителів які опанували ІКТ і використовували їх у навчально-пізнавальному та виховному процесах, проте це не так. У  «Новій українській школа» виділяють наступні складові:

Слайд 8: ….

Тому для учителя у Новій українській школі стає характерним володіння компетенціями, які дають змогу ефективно взаємодіяти з медіа та іншими інформаційними службами, розвивати критичне мислення. Оскільки сучасна освіта нерозривно пов’язана з інформатизацією суспільства, тому вимагає від вчителя застосування сучасних інформаційних технологій. Завдяки їм навчання урізноманітнюється і традиційний урок перетворюється на інноваційний.   Тому застосування різних тренажерів та освітніх ресурсів розвиває у здобувачів освіти творчість та критичне мислення. До прикладу:

Слайд 9.  конструктор LearningApps.org - онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням і на уроках і в позаурочний час, для малечі, і для старшокласників.

Слайд 10. Хмари слів

Можливості використання хмари слів:

•                  в «хмару» можна "зашифрувати" тему уроку, яку учні повинні визначити;
•                  «хмара» може слугувати в якості опорного конспекту для подачі нового матеріалу чи його узагальнення;
•                  можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;
•                  скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з «хмари»;
•                  показати «хмару», складену зі слів, що відповідають темі уроку, і попросити пояснити їх зміст;
•                  зробити "хмарку" підказок до оглядової теми;
•                  повторити основні поняття теми, що вивчається;
•                  проведення «мозкового штурму»;

Слайд 11.

Переваги використання QR-кодування:

швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;

зручно: вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні (4296 символів, а це більше, ніж 2 аркуші машинописного тексту);

просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).

Чому це варто використати у навчальному процесі

Сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням сучасними підлітками здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення вашого предмету! На цьому ідеї не обмежуються! Формат використання такого кодування може бути значно різноманітнішим!

Висновки та перспективи подальших досліджень. Оскільки, медіаосвіта є частиною інформаційної безпеки країни, виконує стратегічну функцію у вихованні патріотизму молоді, формуванні української ідентичності [2], тому, вагомим є підготовка медіа та інформаційно грамотного вчителя, який спроможний критично мислити, здійснювати професійну діяльність із застосуванням медіа технологій адекватно сучасним тенденціям розвитку.

Отже, педагог, який володіє медіаграмотністю, буде мати можливість заохочувати та розвивати в учнів проблемне мислення, пов’язане із медіа, спонукати до самостійного пошуку медіаінформації, розвивати здібності використовувати численні медіаджерела для вирішення навчальних завдань, міркувати над власним медійним досвідом.