Виступ на тему "Патріотичне виховання на уроках англійської мови"

Патріотичне виховання на уроках англійської мови,

використання регіонального компонента на уроках англійської мови як засобу підвищення комунікативної компетенції учнів

Словникове визначення говорить, що “патріотизм - це якість особистості, що характеризує вищий ступінь її духовного розвитку й самосвідомості, що виражається в ціннісному ставленні до своєї Батьківщини, її історії, культури й готовності до самопожертви в ім'я інтересів Батьківщини”. Немає необхідності говорити про важливість формування в учнів любові до Батьківщини, до “малої” Батьківщині, інтересу до історії України, рідного слова, мови, літератури та культури. І величезну роль у патріотичному вихованні людини відіграє школа.

Серед безлічі навчальних дисциплін предмет “англійська мова” посідає особливе місце. Його своєрідність полягає в тому, що в ході вивчення іноземної мови учні здобувають не знання основ науки, а вміння й навички користуватися чужою мовою як засобом спілкування, засобом одержання нової корисної інформації. Викладання англійської мови в сучасній школі дає вчителю широкі можливості по вихованню громадянськості й патріотизму. Цьому сприяє комунікативна складова предмету, його спрямованість до вивчення побуту, звичаїв, традицій і, насамперед, мови іншого народу.

Але я глибоко переконана, що буде нерозумно, якщо вчитель увійде в клас і скаже, що сьогодні ми будемо вчитися любити Батьківщину, а завтра поважати героїв. Необхідно створити атмосферу, підібрати матеріал, що давав би знання про історію, традиції, людей, учити дітей порівнювати та робити висновки.

Моє педагогічне кредо - виховання почуття добра й поваги один до одного, позитивного ставлення до народу, що говорить іноземною мовою, його культури, зберігаючи повагу до свого народу, любові до Батьківщини й рідної мови та віри в майбутнє своєї країни.

Відповідно до визначеної проблеми основним у моїй роботі є лінгвокультурологічний напрямок, де головними є “особистість (людина з її мисленням) - мова - культура”.

Виходячи з глобальної мети оволодіння іноземною мовою, залучення  до іншої культури та участі в діалозі культур, вивчення іноземної мови у порівнянні культур, одночасне звертання до мови й культури дозволяють у комплексі більш ефективно формувати культурологічні компетенції майбутнього вчителя, використовуючи його освітній, розвиваючий та виховний потенціал.

Для досягнення поставленої мети мною виділено наступні завдання:

• Посилення ролі позакласної роботи з предмету в створенні позитивної мотивації для вивчення іноземної мови й формуванні професійної компетенції учнів.
• Залучення кожного учня до активної творчої діяльності відповідно до його вмінь та інтересів.
• Розвиток комунікативних вмінь учнів на базі мовних знань і навичок, соціокультурних знань, навичок, умінь.
• Формування у дітей таких особистих якостей як відкритість, толерантність, комунікабельність.
• Створення умов для творчої самореалізації й прагнення до самовдосконалення.

Моя педагогічна діяльність ґрунтується на ідеях:

• полікультурного виховання, що є передумовою успішної адаптації випускників в умовах загальноєвропейського ринку та їхньої інтеграції у загальноєвропейський, культурний та освітній простір;
• культурологічної освіти засобами іноземної мови;
• особистісно-орієнтованого підходу;
• комунікативного підходу.

Використовуючи сучасний діяльнісно-особистісно-комунікативний підхід у навчанні іноземної мови, керуюся засадами: культурозібраності; взаємозумовленості навчання й виховання; цілісності та єдності процесу навчання; орієнтації на ціннісні відносини та цілісність.

У такому діалозі велике місце займає обмін інформацією про свою культуру, традиції, звичаї народу, до якого належить комунікант, про свою малу Батьківщину. Інакше кажучи, це той шар культури, що у спеціальній літературі називається краєзнавством.

Буває парадоксально, але учні середньої школи вивчають, наприклад, символи Об`єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але погано знають символіку своєї Батьківщини. Про яку ж гордість може йти мова?!

У нашій школі поряд з ознайомленням з реаліями англомовних країн вивчають державні символи України засобами іноземної мови. Починається це вже в другому класі, коли учні вивчають кольори. У 5 класі розроблено тексти й тренувальні вправи, спрямовані на вивчення символіки України, її території та звичаїв українців. У 7 класі працюємо над текстами, які поширюють знання з історії виникнення столиці України міста Києва та його визначних місць, у 8 класі – із задоволенням читаємо тексти, присвячені Т.Г. Шевченку та іншим народним митцям, у 9 класі знайомимося з природничим комплексом нашої країни, станом її екології. В 11 класі значна частина матеріалу присвячена політичній системі України.

Без вивчення рідної культури й мови неможливе вивчення іноземної мови. Усвідомлення загальнолюдських цінностей – невід`ємна частина розвитку почуття національної самобутності. Вивчаючи разом з мовою життя інших країн, школярі порівнюють отриману інформацію з життям рідної країни. Завдяки такому порівнянню вони вчаться бачити успіхи своєї країни і її проблеми, поважати й цінувати традиції й звичаї свого народу. Почуття національної гідності зміцнюється, коли учні вільно можуть розповісти іноземним гостям про свою оселю, родину, країну, свій край, його історію, про цікаві географічні маршрути, про наукові досягнення, про твори мистецтва, про традиції й звичаї.

Практика показує, що знання про свою країну і малу Батьківщину використовуються у вивченні іноземної мови фрагментально або несистематично. Мною помічена тенденція переваги країнознавчого матеріалу іноземної мови над тематикою про Україну.

Протягом навчального року я постійно включаю у свої уроки окремі фрагменти або присвячую цілі уроки темі краєзнавства. Основу таких занять становлять знання учнів про регіон, отримані під час вивчення шкільних предметів гуманітарного й природничого циклу. Так можуть бути розглянуті наступні теми:

1. Земля й люди.

Природа. Клімат. Населення. Міста. Райони. Відомі люди.

2. Історія регіону.

Основні етапи. Особистості. Визначні пам'ятки.

3. Економіка.

Промисловість. Флора й фауна.

4. Соціальна сфера.

Екологія. Спорт.

5. Культура.

Література. Музеї. Театри. Школа. Вузи.

Виховання патріотизму було й залишається однією з головних завдань учителів англійської мови при роботі над такими темами, як "Моя школа", "Наша країна", "Відомі люди", "Традиції й звичаї", "Спорт", "Музика", "Театр", "Кіно", "Живопис", "Свята" та ін.

Під час вивчення теми "Environmental Protection" обов'язково проводжу урок "Environmental Problems of Our Region", де використовую презентації, репродукції картин із зображенням природи, матеріали газет. Разом з учнями складаємо карту "Проблеми навколишнього середовища Харківщини", на якій позначені SOS1 SOS2 та  вказуємо на екологічні проблеми. На такому уроці діти шукають рішення кожної із проблем, тим самим виконують роботу над загальним проектом "What Should We Do?". Я віддаю перевагу методу проектів, оскільки проектна методика характеризується високою комунікативністю, дозволяє створити творчу дослідницьку атмосферу.

Формами навчання можуть бути уроки-екскурсії, рольові ігри, заочні подорожі по рідних місцях, урок-конференція, інтегрований урок. Часто буває, що учень впевнено називає визначні пам'ятки Лондона, Великої Британії, та має труднощі у визначенні цікавих місць свого рідного краю, району.

Ураховуючи вищезазначене, вважаю, що краєзнавчий матеріал повинен стати обов'язковою частиною при вивченні іноземної мови.

My motherland: the place where I live, the place I love the most

    I live in Ukraine. I am an Ukrainian. Ukraine is my native land. I was born here and my parents live here. Ukraine is a beautiful country in the centre of Europe. There are a lot of places to see in our country and to be proud of. I am glad to live in such a country with all those beautiful cities, monuments and talented people. I am proud that our nation has its own history, territory, language and national symbols.

   As for me, I live in a village. My native village is Shevelivka. It is situated in the Kharkov Region. Some people can’t imagine their lives without theatres, multistoried buildings and broad avenues – all that’s typical of every big city. There are no theatres, multistoried buildings and broad avenues in my village, but still I do like it. I’ve spent almost all my life here. You may think that the life in a village is a rather dull and far from being interesting. Perhaps, you are right. However, I’ll try to prove that this life has quite a lot of advantages. Every morning you get up and breathe in fresh air full of various scents depending on a season: in summer is a smell of fresh grass and flowers, in winter it is a smell of frost and snow which covers everything with its white thick duvet. My native village becomes especially beautiful in early spring when there is a great many flowers and everything is in blossom. The air is fresh; it is not polluted with gases. I hope I am prepared to do more for future of my village. My place is dear to me because I have so many friends here. I wouldn’t like to live in a different place.

   I know some English proverbs and here is one of them - «There is no place like home». Really, the best place is our motherland: the place where we live, the place we love the most!

Lazarev Oleksiy, 6 form, 11 years