Виступ на тему: "Урахування психофізіологічних та гендерних особливостей учнів при вивченні іноземної мови"

Міністерство освіти і науки України

Методичний кабінет відділу освіти Рівненської райдержадміністрації

Урахування психофізіологічних та гендерних особливостей учнів при вивченні іноземної мови

Підготувала

вчитель англійської мови

Сухівецької ЗОШ І–ІІ ступенів

Ройчук Н. Т.

2018

Глобалізація, інтенсивне проникнення глобальної мережі Інтернет, зростання прозорості кордонів вимагає від сучасної людини знання кількох іноземних мов, вивчення яких можна визначити як одне з пріоритетних завдань на шляху розвитку особистості. Безумовно ефективність вивчення мови різними людьми буде різною. Існує велика кількість причин цього явища: оточення, мотивація, індивідуальні, психофізіологічні  та гендерні особливості учня.

У працях Л.С.Виготського, Л.С.Рубінштейна, Ш.О.Амонашвілі, Дж.Брунера, В.Пенфілда та інших учених є переконливі дані про те, що дитина засвоює іноземну мову легше, ніж доросла людина. Як зазначається, розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови безпосередньо пов’язаний з чинниками фізіологічного порядку. Він припадає на період від 4-х до 10-ти років[4, с.128]. У цьому віці уже визначилась функціональна локалізація мозку, насамперед, локалізація мовних функцій як у лівій, так і частково у правій півкулі.

На думку С. Роман, передумовою успішного раннього шкільного навчання іноземної мови є врахування психофізіологічних факторів, оскільки суб’єктом навчального процесу є учень як такий. Дослідниця зазначає, що неможливо організувати навчання іноземної мови, не беручи до уваги вікових фізіологічних, психічних та індивідуально-психологічних характеристик учнів початкових класів, не враховуючи природи навичок і вмінь іншомовного спілкування, а також досвіду дітей у рідній мові, не вирішуючи провідних психологічних завдань початкової освіти [8, с.19].

Як відомо, психологічні фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, а саме: пластичність мозку, гнучкість мозкових механізмів мовлення, що сприяють швидкому і якісному запам’ятовуванню, на основі якого легко реалізується перенесення в різні ситуації спілкування, підвищена сенситивність, яскраво виражені імітативні здібності, які підкріплюються здатністю до наслідування, - передумови вивчення молодшими школярами іноземних мов (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, Дж.Брунер та інші).

Молодші школярі, на початковому етапі опанування англійською мовою, вже мають певні сформованісмовні навички, які дають їм змогу виразити себе в інтелектуальній, емоційній та соціальній сферах життя. Вони вправно володіють деяким словниковим запасом рідною мовою, можуть творчо його використовувати, їм притаманна багата фантазія та уява, вони усвідомлюють різницю між реальністю та вигадкою, можуть працювати в групі і вчитися в інших. Вчителі початкової школи та методисти зазначають, що діти цієї вікової групи здатні зрозуміти сказане, не сприймаючи кожне слово окремо. Інтонація, жести, міміка, вираз обличчя вчителя – все це допомагає їм зрозуміти незнайомі слова, а іноді і фрази. У них добре розвинена довготривала пам’ять, засвоєна інформація зберігається досить тривалий період часу [2, с. 66].

Гендерний підхід до вивчення іноземної мови в цілому передбачає не тільки існування психофізіологічних відмінностей у поведінці, мисленні і сприйнятті чоловіків і жінок, але й великої групи соціальних факторів, притаманних певній культурі уявлень про роль жінки і чоловіка.

На даний момент різні вчені по різному визначають вплив гендеру на здатність до вивчення іноземних мов.

Одні вчені віддають перевагу при вивченні іноземної мови особам з більш вираженою формою маскулінної поведінки, в інших – навпаки – фемінної. Проте це питання безумовно є актуальним, оскільки знання вчителем іноземної мови особливостей сприйняття, мотивації та здібностей до вивчення мови представниками різних гендерних груп є надзвичайно важливим.

Однією з найперших робіт в даній галузі досліджень була робота Сюзан Гал [11]. При вивченні впливу гендеру на вивчення другої мови (іноземної) його (вплив), на нашу думку, варто розглядати в таких основних аспектах:

1. Як здатність представників тої чи іншої гендерної групи сприймати навчальний матеріал. Наука довела, що кількість нервових клітин і можливості мозку чоловіка і жінки майже тотожні. Але з цього зовсім не випливає їхня повна рівність в інтелектуальній діяльності. Специфіка біологічних задач обох статей чітко виявляється в тому, що кожна з них трохи перевершує іншу в одних видах інтелектуальних занять, але поступається в інших.

Варто вказати на наявність певних психофізіологічних властивостей представників обох статей, які потрібно враховувати в навчальному процесі [10].

За результатами досліджень виявлено певні статеві розходження в учнів щодо уваги. Так, у дівчаток спостерігається перевага у відбірковості й обсязі уваги. Вони орієнтуються на швидкість, хлопці – на точність. Хлопці краще працюють з новими, а дівчата – зі старими шаблонними стимулами. Дівчата також переважають у “комунікативній увазі”.

Статеві розходження щодо пам’яті пов’язані з характером матеріалу, який запам’ятовується, і віком опитуваних: у вербальній пам’яті відзначається або перевага дівчаток з трьох років, або відсутність розходжень; у пам’яті на предмети та їхнє просторове розташування – або відсутність розходжень, або перевага хлопчиків; в образній пам’яті – або відсутність розходжень, або перевага хлопчиків; у співставленні назв і картинок – перевага дівчаток. Хлопчики краще запам’ятовують технічний матеріал, ніж вербальний, а дівчатка однаково добре запам’ятовують обидва.

Щодо мовних здібностей, то в більшості характеристик виявляється перевага дівчаток, яким більше притаманна чітка артикуляція, вони мають багатий словниковий запас, високий рівень розвитку мови та мовних навичок, декодування мови, правильність асоціацій, значеннєве розуміння мови, природні психолінгвістичні здібності, вербальний інтелект в інтелектуальних тестах і високі показники читання.

Безперечно вивчення іноземної мови потрібно розглядати в першу чергу як переважно комунікативний процес (на відміну від більшості інших навчальних дисциплін). Безумовно опанування другої мови неможливе без активного спілкування, форма та результативність якого багато в чому залежить від гендерної поведінки учнів. Так в одній із наукових робіт [3] визначено кілька основних комунікативних типів, які визначають параметри комунікації, а відповідно, і якісні параметри вивчення другої мови:

- домінантний комунікант – прагне заволодіти ініціативою, говорить голосніше за інших, не любить коли його перебивають, переважно маскулінний тип особистості. При вивченні другої мови таким учнем в нього можливі проблеми з правильною вимовою.

- мобільний комунікант – андрогінна особистість, легко входить у гру, переходить з теми на тему, говорить із задоволенням і не втрачається в незнайомій ситуації спілкування. Проте його слід повертати до потрібної теми. Представнику такого типу комунікативної особистості легше опановувати нові знання та адаптуватися в нових обставинах:

- ригідний комунікант – фемінний тип, який відчуває труднощі на початку, але потім його мова стає чіткою і логічною. Таких учнів варто попередньо підготувати до комунікації і вивчення мови;

- інтровертний комунікант – різновид маскулінного або фемінного типу, не прагне володіти ініціативою, скутий у несподіваній ситуації спілкування. Такі учні частіше всього добре будуть орієнтуватися в правилах, проте можуть мати проблеми з розмовною мовою.

Загалом більшість досліджень вказують на існування певних переваг в жінок при вивченні іноземних мов, проте ці висновки не є такими однозначними.

2. По відношенню до гендерних ролей в суспільстві (наприклад вчитель іноземної мови – жінка; чоловіку іноземна потрібна для перекладу технічної літератури і т.д.).

Помітний дуже тісний зв’язок між мотивацією і гендерними ролями. Якщо розглянути мотиви вивчення мови то їх можна умовно розділити на дві групи: професійні та комунікативні.

Професійні мотиви вивчення мови, як видно з назви, пов’язані з трудовою діяльністю особистості: вивчення іншомовної літератури, перекладацька діяльність, робота закордоном.

Комунікативні – з бажанням (чи потребою) спілкуватися з носіями іноземної мови.

3. З точки зору гендерної ідентифікації в мові, що вивчається (неоднозначність сприйняття родів, інше трактування гендерних ролей носіями мови і т.д.).

Для прикладу в японській мові є доволі високий рівень відмінностей між мовами чоловіків та жінок (жінки частіше використовують ввічливі форми слів, вживають “жіночі слова”, використовують більше запитальних речень тощо). При чому мова йде саме про гендерні особливості мови, а не про біологічні чи граматичні. Хоча і чоловіки і жінки можуть вживати слова і вирази притаманні представникам протилежної гендерної групи, така поведінка розглядається неоднозначно [12].

У більшості мов такого різкого розмежування між мовою чоловіків і жінок звісно немає. Різниця у мові проявляється в першу чергу не використанням певних мовних одиниць, а в частоті їх використання, мовній поведінці, смаках та перевагах [1]. Проте автор [13] вказує на існування не тільки стилістичних, але й фонетичних відмінностей в мові чоловіків і жінок, що без сумніву буде мати значний вплив на вивчення другої мови.

При вивченні другої мови, також варто брати до уваги той факт, що в різних мовах вживання окремих слів та словосполучень до представників різних статей може мати різний зміст, на що необхідно звернути особливу увагу.

Підсумовуючи сказане, можна виділити кілька особливостей, притаманних представникам різних гендерних груп, що повинні враховуватися при вивченні іноземних мов, табл. 1 [5, с.121].

Таблиця 1.

Навчальні особливості представників різних гендерних груп

Зважаючи на вищесказане, при організації навчального та виховного процесу вчитель повинен враховувати специфічні особливості учнів, які пов’язані з віком та визначаються їх приналежністю до тої чи іншої гендерної групи. Це допоможе вчителеві ефективно і раціонально організувати навчальний процес, адекватно використовувати наявні засоби навчання, на достатньому науковому рівні здійснювати планування уроків і реально прогнозувати результати діяльності відповідно до умов навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бериа С. Гендер в языке [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.slavcenter.ge/art/?p=20050606124746.

2. Головська І.В., Петренко І.П. Психолого-фізіологічні основи навчання англійської мови в початковій школі // Вісник Житомирського державного університету – 2015. – 3 (81). – С. 65-68.

3. Зайцева Е.Л., Рунгш Н.А. Гендерный подход к ролевой деятельности учителя иностранного языка в формировании коммуникативной личности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://marsu.ru/ g en d e r/ b l og / wp c o nt e n t/ u p lo a ds / 2 00 9 / 06 / d0b7d0b0d0b9d186d0b5d0b2d0b0.pdf.

4. Макаренко Л. Найперше – врахувати психологічні особливості: про викладання німецької мови 6-7 річним дітям // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – №1. – С. 128–129

5. Наливайко Н. Вплив гендеру та гендерних ролей на якість вивчення іноземної мови // Молодь і ринок. – 2010. – №9 (68). – С. 117–121.

6. Некрасова І., Нагієва В. Проблеми дослідження гендерних аспектів етноментальних структур свідомості // Соціальна психологія. – 2008. – №3 (29). – С. 27 – 39.

7. Редько В. Молодші школярі... які вони?: Залежність ефективності навчання іноземних мов учнів початкової школи від їхніх вікових особливостей // Іноземні мови в вищих навчальних закладах. – 2003. – №1. – С. 22–30.

8. Роман С. В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: [навчальний посібник] / С. В. Роман. – К. : Ленвіт, 2009. – 216 с.

9. Роман С.В., Коломінова О.О. Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі // Іноземні мови. – 2002. – №1. – С. 35–38

10. Цокур О., Іванова І. Гендерне виховання – нагальна потреба сучасної освітньої системи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/

11. Gal Susan. Peasant men can’t get wives: Laguage and sex roles in bilingual community //Language in Society. – #7. – 1978. – pp. 1– 17.

12. Reynolds Katsue Akiba. Female Speakers of Japanese in Transition. Aspects of Japanese Women’s Language. Tokyo: Kurosio Pub, 1990. – 524 р.

13. Roy C. Major. Gender and stylistic variation in second language phonology // Language Variation and Change, # 16 (2004), рр. 169 – 188.

14. Scott Kissau. Gender differences in second language motivation: An investigation of micro and Macro level influences // Canadian Journal of Applied Linguistics, 2006. – pp. 73 – 96.