Виступ на засіданні «Школи викладача-початківця» на тему: «Організація методичної роботи у Лозівській філії ХАДТ»: Методична розробка / Розробник  Шморгун С.С  – Лозова. ЛФ ХАДТ, 2015, – 28 с.

Виступ на засіданні «Школи викладача-початківця»  на тему: «Організація методичної роботи у Лозівській філії ХАДТ» містить схему організації методичної роботи, організаційні форми методичної роботи, Інтерактивні форми методичної роботи, рівні самоосвіти, стратегії взаємодії з викладачем, та діагностику потенціальних можливостей педагогічних кадрів.

Розробка призначена для викладачів та методистів ВНЗ І-ІІ р.а.

Виступ на засіданні «Школи викладача-початківця»  на тему: «Організація методичної роботи у Лозівській філії ХАДТ» розглянуто і затверджено на засіданні методичної ради Лозівської філії ХАДТ.

«Від творчого викладача – до творчого студента» – така цільова  установка науково-методичної роботи Лозівської філії Харківського автомобільно-дорожнього технікуму. 

Викладач плекає особистість. Але особистість може бути сформована лише особистістю. Модернізація національної освіти відповідно до потреб сучасності, інтегрування в світовий освітній простір збіглися з перехідним періодом, що характеризується низкою протиріч. Сучасна освіта має відповісти на запитання: кого ми вчимо? Навіщо? До чого прагнемо?

Відповідь на дане запитання знаходимо в Концепції розвитку  освіти: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень –  розвивальна, культурологічна домінанта виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання  проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє  життя і життя своєї країни».

Аналізуючи сказане, легко дійти висновку,  що саме нам, викладацькій спільноті належить вирішити       найсерйознішу проблему – забезпечити творчий розвиток кожної особистості.

Сучасний викладач повинен не просто вчити  чи виховувати, він повинен формувати світосприйняття і світорозуміння,  світогляд і волю, ідеали,  поняття моральності й краси, формувати духовно інтелектуальну творчу особистість , адаптовану до сучасних вимог, різнобічно розвинену, соціально зрілу,  яка успішно засвоює ціннісно нормативний досвід поколінь виробляючи свій власний досвід діяльності творчості , спілкування. За умов практичної реалізації завдань Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти України особлива увага  приділяється підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, широкому  впровадженню в практику роботи  досягнень педагогічної науки й передового педагогічного досвіду.

 Хрестоматійним став   вислів К.Д.Ушинського про те, що викладач як фахівець живе доти, поки вчиться. Сприяти викладачу     в        цьому         –        провідна функція внутрішньої методичної роботи технікуму.

Саме         вона         носить         безперервний,

систематичний характер, тісно пов’язана з проблемами, над якими працює викладацький колектив, ходом і результатом навчальновиховного          процесу;     дає можливість

організаторам глибоко, протягом певного часу вивчати діяльність і особисті

якості викладачів, виявляє недоліки в їхній діяльності і паростки передового педагогічного досвіду. 

Враховуючи місце методичної роботи в підвищенні фахової підготовки викладачів, у нашому технікумі значне місце відводиться цьому напрямку роботи. Загальна структура методичної роботи передбачається в річному плані філії. Подальшу конкретизацію її проводимо через науково-методичну раду, яка затверджує         структуру   методичної

роботи.

Організаційні форми методичної роботи 

Основна мета – підвищення рівня майстерності викладачів. 

Інтерактивні форми методичної роботи

Алгоритм методичної роботи

Визначення  зв’язків з науковими, методичними установами та організаціями  

Визначення науково – методичної допомоги творчим групам, методичним об’єднанням  

Визначення здійснення контрольної поради та результатів  

Визначення порядку оцінювання результативності методичної роботи та рівня її функціонування за визначеними пріоритетами.

Колективне обговорення загальної програми  функціонування

10                                                    системи методичної роботи. Підготовка педагогічних працівниківдо її реалізації

Цілі методичної роботи визначаються як прогнозовані результати, їх постанова означає прогнозований погляд в майбутнє, орієнтацію і концентрацію зусиль та активності на його досягнення. 

         Основними джерелами визначення цілей методичної роботи є: 

Ø сучасні  вимоги до педагогічного працівника та рівень їх професійної компетентності 

Ø стан навчально – виховного процесу та його результатів

Ø стан методичної роботи. 

Процес постановки цілей

Аналіз можливих цілей та                 Аналіз                  Ситуаційний аналіз  Завдань – що треба?                «мета – засіб»            що можливе?

цілі та завдання на                  Формування цілей        

найбільше  та більш 

віддалене майбутнє                                                             є            відсутнє 

                                               Формування завдань 

(цілі   дії) 

Усвідомлене визначення реальних цілей методичної роботи означає: 

v прогнозування майбутнього успіху;

v концентрацію зусиль по ключових напрямах; v значну самомотивацію діяльності. 

Змістом методичної роботи є  комплекс культурологічних, методологічних, педагогічних та методичних проблем, вирішення яких забезпечує досягнення визначених цілей та завдань.

Напрями методичної роботи  це  обґрунтований в загальних рисах  шлях розвитку навчального закладу, а  їх зміст  конкретизує сутність відповідного напряму. 

Оптимальному функціонуванню методичної роботи як системи необхідний цілий ряд джерел формування її змісту.

Перше джерело. Законодавчі, керівні та концептуальні загальнонормативні документи, що стосуються освіти. Це насамперед Закон про освіту, Закон про вищу освіту та інші .  Декларація прав людини та інші законодавчі правові акти, Указ Президента України «Про програму роботи з обдарованою молоддю», керівні документи Міністерства освіти і науки України, Положення та інструктивно – методичні матеріали з питань організації методичної роботи, вдосконалення навчально - виховного процесу, які визначають орієнтовні напрями та дають рекомендації щодо змісту роботи з педагогічними працівниками, кваліфікаційні вимоги до спеціаліста. 

Друге джерело. Науково – методичний комплекс викладання предметів. В першу чергу це концепція предметної освіти, стандарти, програмно – методичні та інформаційне забезпечення предмету та інше.

Третє джерело. Сучасна науково – методична література з фаху, педагогіки та психології. Перспективна педагогічна практика, тобто педагогічний досвід, у тому  числі інновації та педагогічні технології в освітньому просторі України. 

Четверте джерело. Стан навчально – виховного процесу та професійної компетентності педагогічних працівників у технікумі, критичне осмислення якого дає можливість визначити першочергові проблеми та найбільш оптимально конкретизувати зміст методичної роботи. 

П’яте джерело. Національна та світова культура в тому числі духовна.  

Керівним ядром науково-методичної роботи технікуму є науковометодична рада. Робота науково-методичної ради технікуму спрямована на створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, взаємо обміну творчими здобутками, пропаганді кращих надбань педагогів. Цьому сприяють різні форми колективної, групової та індивідуальної роботи.

Домінує серед форм методичної роботи в технікумі така форма, як методичні та варіативні обє’днання педагогічних працівників технікуму.

Кожен викладач бере участь не більш ніж в одній постійно діючій колективній формі методичної роботи, яка найбільш повно відповідає рівню його професійної підготовки, досвіду практичної роботи.

Основними формами проведення методичної роботи є:

•             лекції;

•             доповіді;

•             інформації;

•             повідомлення;

•             практичні заняття;

•             диспути;

•             бесіди;

•             тренінги;

•             відкриті заняття;

•             комплексні програми;

•             створення умов і підтримка самоосвіти;

•             розробка, аналіз і впровадження сучасних методик;

•             розробка і впровадження діагностичної бази;

•             інформаційна підтримка викладачів;       конкурси.

Складовою цілісної адаптивної системи науково-методичної роботи технікуму є відділ моніторингу. Відділ моніторингу проводить моніторинг організації навчально-виховного процесу за напрямками: -         педагогічний моніторинг якості освіти; - оздоровчий моніторинг.

Системне оцінювання й моніторинг є підставою для планування і прогнозування стратегії розвитку закладу. Результатом  цієї діяльності є інноваційне середовище, в якому особлива увага акцентується на самовихованні й саморозвитку всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.

Удосконалення фахового рівня викладачів здійснюється через  опанування теоретичними основами :

•             педагогічної аксіології – знання про цілі та цінності навчальновиховного процесу;

•             педагогічної антропології – знання про людину як об’єкт педагогічного впливу;

•             педагогічної соціології – знання про соціальні умови та механізми здійснення навчання та виховання;

•             педагогічної технології – знання про засоби педагогічної

діяльності;

•             педагогічної культурології – знання про формування людини як

культурного індивідуума, суб’єкта, особистості та індивідуальності.

Вирішальна ланка системи методичної роботи – самоосвітня праця педагога. Ще Д. І. Писарєв писав: «Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжньою освітою є тільки самоосвіта... Треба вчитися в школі, але набагато більше треба вчитися після виходу зі школи, і це друге уміння за своїми результатами, за своїм впливом на людину й на суспільство незрівнянно важливіше, ніж перше».

Адміністрацією ЛФ ХАДТ створені максимально сприятливі умови для плідної самоосвітньої роботи викладача: збільшення його вільного часу, наявність у розпорядженні  бібліотеки, мережі Internet,  хороший методичний кабінет. 

Самоосвіта передбачає індивідуальну і переважно самостійну діяльність педагогічного працівника по підвищенню особистого рівня професійної компетентності. Методичний кабінет технікуму здійснює організаційнометодичну допомогу через створення необхідної інформаційної продукції, діючих консультпунктів, адресної допомоги у визначенні змісту, форми та методів самоосвіти, створенні умов, щоб методична робота сприяла самоосвітній  діяльності кожного педагогічного працівника.

Рівні самоосвіти

Школа педагогічної майстерності створюється з метою розвитку педагогічної техніки з окремих компонентів професійної діяльності, що сприяє становленню педагога-майстра. Тому основними формами роботи школи є демонстрація зразків педагогічної техніки, вправи-тренінги, лабораторний практикум тощо з подальшим закріпленням на уроках, взаємо відвідування занять з метою критичного осмислення та оцінки.

Семінар-практикум – як форма, яка найбільше відповідає ключовим завданням методичної роботи з певною категорією педагогічних працівників: формування дієвих знань та умінь з найбільш актуальних педагогічних проблем. Будь-яка інформація безпосередньо пов’язана з практикою.

Творча група та різновиди як проблеми, динамічна, консалтингова, ініціативна тощо – це мало чисельна група ініціативних педагогічних працівників, діяльність якої спрямована на творче випереджувальне вирішення ключових аспектів, проблемної педагогічної теми, над якою працює методичне об’єднання.

Адміністрація ЛФ ХАДТ:

•       ініціює створення творчої групи;

•       надає допомогу у розробці плану-програми роботи групи;

•       надає необхідну науково-методичну допомогу викладачам;

•       забезпечує пропаганду та використання позитивних результатів роботи групи. 

Цикловими комісіями здійснюються на добровільних засадах індивідуальні форми роботи – наставництво та консультування.

Наставництво – робота з малодими викладачами-початківцями. Основні її напрямки: вивчення досвіду роботи  наставника;  методична допомога та адаптація у педагогічному колективі, ріст проесійної майстерності молодих колег.

Система консультування передбачає надання необхідної індивідуальної чи групової допомоги з конкретних питань професійного розвитку та педагогічної практики.

Педагогічні читання проводяться як підсумок роботи над проблемною темою, узагальнення перспективного педагогічного досвіду.

Науково-практична конференція не тільки узагальнює практику з точки зору сучасної теорії, але й визначає перспективу розвитку тих чи інших напрямків освіти, дає практичні рекомендації до діяльності.

Група взаємодії . Декілька викладачів у зв’язку з професійною необхідністю протягом певного часу сумісно готуються до заняття, аналізують стан процесу і одержані результати, проводять позакласні заходи.

Діалогічна пара – це не стільки форма організації діяльності, скільки жанр, використання потенціалу дискусійного підходу. Практично можна у режимі діалогу проводити навчання педагогів у рамках техніки „акваріум”. Діалогічна пара заздалегідь визначає разом з адміністрацією психологопедагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в  „акваріумі”.

Педагогічні майстерні. У педагогічних майстернях працюють майстри, учні, ремісники. Головна умова діяльності педагогічних майстерень – наявність майстра, який володіє досвідом, методиками, технологіями.

Майстер-клас – це не відкрите заняття, це демонстрація майстром найвдаліших елементів заняття, серії занять та інших видів педагогічної діяльності з обов’язковим включенням учасників майстер-класу у роботу.

Відкритий професійний клуб будує свою діяльність на принципах рівенства, самоврядування, самовдосконалення. Його мета – стимулювання і підтримка педагогічної творчості, вдосконалення інформаційного забезпечення викладачів, презентація власних досягнень.  Діяльність клуба планується на рефлексійно-діагностичній основі.

 Добре налагоджене взаємовідвідування занять сприяє перенесенню кращих методів і прийомів роботи одного викладача у практику діяльності інших, надихає на пошук нових шляхів навчання, виховання, будить ініціативу.

У педагогічній олімпіаді беруть участь усі викладачі  технікуму, незалежно від стажу й досвіду роботи. Перший рік – підготовчий, олімпіада проводиться впродовж другого навчального року і передбачає декілька етапів. Перший етап проводиться у вигляді конкурсу нестандартних занять, другий – як методичний фестиваль, третій – як педагогічні читання (захист викладачами рефератів і творчих тем, над якими вони працювали упродовж останніх років). На заключному етапі організовується педагогічний ринг, де кандидати в переможці розв’язують педагогічні завдання. Переможцям олімпіади присуджується більш висока кваліфікаційна категорія.

Вихід на більш високий рівень навчально-пошукової діяльності педагогічних працівників у системі методичної роботи пов’язаний із включенням їх у процес педагогічного проектування та моделювання, яке найбільш повно реалізується у ділових іграх. Їх застосування дає змогу реалізувати принципи імітації реальних проблем у діяльності педагога, що створює сприятливі умови для збагачення їх дієвого та позитивного досвіду та реалізувати особистісно зорієнтований підхід у системі методичної роботи. Ділова гра інтегрує на більш високому рівні рольові функції з функціональною діяльністю спеціаліста чи керівника.

Методичний міст – найкраща форма методичної роботи, яка проводиться для розвитку практичних навичок  з проблем навчання й виховання. Методичний міст – різновид дискусії, яка відрізняється складом учасників.

Методичний ринг сприяє вдосконаленню знань викладачів, виявляє їх ерудицію. Проводиться у разі виникнення суперечностей, альтернативних точок зору, діаметрально протилежних думок.  

Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це діяльність, що породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та певною унікальністю.

Педагогічна творчість спрямована на особистість студента, що розвивається. Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педмайстерність, відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового досвіду, досліджувати свою роботу.

Одним із завдань методичної роботи у нашому технікумі є активізація творчих здібностей викладачів. Сьогодення вимагає творчого викладача. Творчу особистість може навчити й виховати тільки творча особистість. До творчості викладача спонукає сьогоднішній студент – розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Крім того, творчий характер закладений в самій суті викладацької професії.

Адміністрація ЛФ ХАДТ сприяє вивільненню часу викладача для

творчості. Відомий вислів В. О. Сухомлинського: «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості» – є гаслом та реальністю нашого колективу. 

У системі методичної роботи ми враховуємо те, що рушійним чинником розвитку творчої активності педагогів є розроблена система дидактичних умінь, які виступають як орієнтир для вирішення будь-якої педагогічної проблеми. Формування таких умінь здійснюється в процесі встановлення зв’язків між відомими дидактичними засобами, а також коли ці дидактичні засоби поєднуються з загальнонауковими концепціями, як теорія поетапного формування розумових дій, розвивальне та проблемне навчання.

Спираючись на творчий потенціал талановитих, розвиваючи інших,  адміністрація технікуму створює творче ядро, яке задає тон у роботі, навколо якого об’єднується і розвивається педагогічний колектив.

Творчий викладач соціально корисний не тільки результатами своєї особистої праці, а й тим, що він дух творчості передає іншим.

Будь-яке творче починання викладача є науково обґрунтованим. Саме наука вкладає в руки викладача обґрунтовану, вивірену цілісну методику творчої діяльності:

Управління методичною роботою  представлено у вигляді технологічного ланцюжка

Діагностика – аналіз діяльності філії, педагогічної ситуації, вихід на проблемно-орієнтовний аналіз. Наша роль, як методистів, у діагностичному процесі залежить від посадових обов’язків й визначається дієсловами: вивчаю, досліджую, організовую, направляю, координую, беру участь,  вношу корективи, регулюю, інтерпретую, оцінюю. При діагностуванні використовуємо комплекс науково-педагогічних методів дослідження, в тому числі тестування, анкетування, бесіда, спостереження, вивчення  документації, узагальнення досвіду творчо працюючих викладачів.

На основі аналізу визначаємо мету, шляхи й засоби її досягнення.

Цілепокладання – віддалені в близькі цілі або блок операційно поставлених цілей. Наша головна мета – створити умови, які забезпечать різнобічний і творчий розвиток особистості викладача, підвищення на цій основі його кваліфікації, професіоналізму, продуктивності діяльності. Мета трансформується у задачу, якщо у формуванні вказуються засоби її досягнення ( на основі.., за рахунок ..., з якою метою ..., шляхом..) Наприклад, визначити для кожної категорії викладачів шляхи і форми підвищення професійного рівня на основі підсумків атестації й аналізу проблем у практичній діяльності.

Прогнозування  - передбачення майбутніх потреб, тенденцій розвитку можливих проблем, шляхів і засобів їх вирішення, можливих наслідків. Цілі близькі до  прогнозів. Ті та інші орієнтовані на майбутнє. Але цілі визначаються раніш прогнозування і є основою для прогнозування перспектив розвитку. Вміння передбачити майбутні вимоги соціуму до технікуму, бачити шляхи перебудови технікуму у багато чому залежать від законів суспільного розвитку й педагогічної діяльності, досвіду, гнучкості й інтуїції управлінців. Прогноз складається на основі виявлення протиріч між очікуваними й фактично досягнутим результатом.

Проектування – для реалізації цілей необхідна концепція й програма розвитку технікуму. Разом з завідувачем філії здійснюємо проектувальну діяльність: створюємо концепцію, програми розвитку навчального закладу.

Конструювання. Велике значення в управлінні мають здібності заступника завідувача з навчальної роботи, заступника завідувача з виховної роботи,  конструювати психолого-педагогічний вплив на викладачів та студентів. Це розробка основних напрямків, конкретного змісту діяльності.

Планування роботи. Найбільш поширеною формою є річний план філії. Такий план дає можливість досягти поставлену мету, найближчу й більш віддалену перспективу діяльності.  

Педагогічна комунікація. Управління технікумом означає вплив керівників на учасників навчально-виховного процесу, з метою досягнення запланованого результату. Інструментом впливу у педагогічній діяльності виступає спілкування (комунікація). У процесі спілкування забезпечується єдність дій людей, відбувається їх об'єднання, досягається взаєморозуміння й узгодженість дій, поведінки, виробляються спільні підходи, єдині вимоги, формуються якості людини як суб'єкта культури, пізнання праці. Ми, як методисти, намагаємось займати ефективну комунікативну позицію, вибираємо стиль та методи спілкування в залежності від ситуації. Виявляємо ініціативу, наполегливість, вимогливість у спілкуванні з викладачами, використовуємо суспільну думку, створюємо відношення партнерства, зацікавленості спільної діяльності, намагаємось «заразити» емоційним становищем оточуючих, стимулювати до успіху, тримати, якщо треба, дистанцію у відношеннях з колегами або спілкуватися на основі дружніх стосунків. А для цього необхідно передусім знати свій колектив й кожного викладача окремо, враховувати інтереси, мотиви, бажання людей, їх особисті проблеми, особливості характеру. Компетентність, порядність, висока особиста відповідальність, об'єктивність, справедливість у сполученні з доброзичливістю, тактовністю, повагою, признанням права людини бути самим собою створюють стійку основу для взаєморозуміння, приємної й продуктивної взаємодії співробітників у ЛФ ХАДТ.

Організаторська діяльність. Система організаторської діяльності містить у собі чотири блоки взаємодії;

1)    з адміністрацією та керівниками структур технікуму;

2)    з робітниками    органів    управління    освіти,    закладів    підвищення кваліфікації, вузами, загальноосвітніми навчальними закладами, батьками;

3)    з педагогічним колективом технікуму; 4) з студентами.

Разом з тим встановлюємо зовнішні контакти, співробітництво з органами управління освіти, науково-методичного центру, Інституту розвитку безперервної освіти, інформаційно-діагностичними центрами, вузами з метою інформаційного, нормативно-правового забезпечення, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, своєчасної атестації викладачів, вивчення й розповсюдження передового педагогічного досвіду, участі у творчих об'єднаннях, науково-практичних конференціях.

Організація співробітництва з педагогічним колективом технікуму передбачає різні напрямки діяльності:

Ø   уточнення принципів, мети, задач технікуму на кожний конкретний етап діяльності;

Ø   стандартизація і діагностика навчального процесу;

Ø   мобілізація зусиль педагогічного колективу на виконання

накресленої мети і задач, досягнення запланованого результату;

Ø   навчання кадрів на внутрішньому рівні;

Ø   обговорення результатів навчальної діяльності на різних етапах і рівнях взаємодії (індивідуальний, груповий, колективний);

Ø   внутрішній контроль і атестація викладачів та студентів;

Ø   активізація діяльності   методичних          об'єднань     викладачів, творчих груп.

Організація методичної роботи в нашій філії будується на проблемнодіагностичній основі, колективному й індивідуальному плануванні, відстеженні й моніторингу результатів, стимулюванні й створенні умов для методичного удосконалення викладачів. Слід підкреслити, що саме діагностика методичної роботи дає змогу виявити особисті, професійні проблеми й досягнення з метою управління успіхом, мотивацію й стимулювання, реалізацію ідей підтримки викладачів, створення найкращих умов для їх діяльності.

Діагностична робота в нашому технікумі проводиться за допомогою таких методів:

Ø   аналіз змісту та форм методичної роботи;

Ø   аналіз         річних        планів         методичних     об'єднань,   творчих, проблемних груп;

Ø   бесіди  з  керівниками  предметних  методичних об'єднань,  під 

час  яких виявлялося їх ставлення до організації науково-методичної роботи в технікумі;

Ø   опитування та анкетування викладачів стосовно значення методичної роботи у їх практичній діяльності;

Ø   відвідування занять викладачів;

Ø   діагностика          основних    науково-методичних     труднощів

викладачів, як складової;

Ø   частини діяльності з розвитку творчості у педагогічному

колективі.

Діагностичні методики, які ми відібрали і якими користуємось, відповідають психолого-педагогічній          концепції,   складеної    з        трьох взаємозв'язаних проекторів:

Ø   особистість викладача; Ø педагогічна діяльність;

Ø   педагогічне спілкування.

Ці три простори об'єднані однією задачею розвитку особистості студента. Разом з тим, вони не накладаються один на один, не повторюються, а вступають в складні діалектичні стосунки, при цьому кожне з них в процесі праці викладача виступає то передумовою, то засобом, то результатом розвитку.

Стратегія взаємодії з викладачем містить в собі:

1.        Діагностику.

2.        Виявлення проблем педагогічного колективу і кожного викладача окремо.

3.        Формулювання  задач по  відношенню до педагогічного колективу і викладача.

4.        Шляхи вирішення даних проблем.

5.        Форми методичної роботи.

6.        Результат.

Діагностика потенціальних можливостей педагогічних кадрів

З метою індивідуальної підтримки кожного педагога та виявлення потенціальних можливостей адміністрацією проводиться діагностика педагогічних кадрів технікуму.

В умовах гуманізації і демократизації освіти керівник та викладач, викладач та студент  змінюються, взаємодіють і разом беруть участь в оновленні життя технікуму. При цьому їх співробітництво більш ефективним робить діагностика, яка містить у собі такі функції, як аналітична, діагностична, оціночна, корекційна, орієнтаційна, інформаційна.

Аналітична функція – це психолого-педагогічний аналіз навчального процесу на всіх рівнях його структурної організації як педагогічної системи.

Діагностична функція – це психолого-педагогічне вивчення навченості, вихованості й розвитку студента, а також рівня професійної компетентності викладача.

Оціночна функція – це якісна і кількісна оцінка діяльності адміністрації технікуму, кожного викладача та кожного студента.

Корекціна функція – це дидактична корекція навчально-виховного процесу й психолого-педагогічна корекція особистої активності викладача до саморозвитку (тому що вся система позитивних тенденцій лежить не поза викладачем, а в ньому самому).

Орієнтаційна функція – це орієнтація педагогічного колективу на вирішення мети і задач технікуму.

Інформаційна функція – це постійна інформація всіх учасників педагогічного процесу про позитивні результати педагогічної діагностики.

Велику користь у роботі викладачів приносять інформаційні наради, на яких відбувається взаємо обмін інформацією, обговорення друкованих публікацій ( в тому числі і робіт викладачів технікуму), що дозволяє розширити кругозір викладачів технікуму й формувати в них потребу до саморозвитку.

Література

1.                       Бабанський Ю. К. Оптимізація навчально-виховного процесу:

Методичні основи. – М.: Педагогіка, 1982. – 192с.

2.                       Волокітіна А. Море, сонце і … навчання (урок-естафета) // Дивослово. – 1999. - №6. – С. 26-27.

3.                       Гаврилова В.С.   Мова.          Суспільство.        Особистість.       Урок-

конференція // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. - №22-23. – С. 17-19.

4.                       Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. – К. :

Академвидав, 2004.

5.                       Іванов І. П. Енциклопедія колективних творчих справ. – М.:

Педагогіка, 1989. – 207с. 10 клас. – К. : Освіта, 1991.

6.                       Кларін М. В. Педагогічна технологія в навчальному процесі (Аналіз зарубіжного досвіду). – М.: Знання, 1989. – 325с.

7.                       Кратасюк Л. Урок-конкурс // Дивослово. – 1998. - №4. – С. 56-57.

8.                       Онищук В. Типи, структура і методика уроку в школі. – К.:

Радянська школа, 1976. – 184с.

9.                       Панчук О. «Ігрова допомога» на уроках української мови // Українська мова та література в школі. – 2007. - №3. – С. 27-29.

10.                  Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української мови.

– Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176с.

11.    Пластун Я. Текст, його основні ознаки та структурні особливості : Урок-подорож // Українська мова та література. – 2006. - №29-30. – С. 3-5.

12.    Пометун О. І. , Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. посіб. / За ред.. О. І.

Пометун. – К. :А.С. К.,2003. – 192с.

13.    Пономаренко О. В. Урок програма-передач // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. - №9. – С. 17-18.

14.    Попова Т. Ю. Рольова гра на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №16. – С.18-19.

15.    Форми навчання в школі / За ред. Ю. І. Мальованого. – К. :

Освіта, 1992.