Виступ "Опис власного педагогічного досвіду"

«Любити дітей – це не просто добре ставитися

до них, а бути відповідальною за їх долю»

Я, __________Маю дві вищі освіти. Ось вже шостий рік я працюю в школі з дітьми. Це роки пошуків, роздумів, розчарувань, відкриттів, які перевернули все моє життя. Сьогодні, упевнено ступаючи на дорогу педагогічного пошуку, розумію, що потрібно у різноманітності точок зору, позицій, підходів вибрати власну позицію. І я вчуся. Вчуся весь час.

Я люблю свій предмет, який викладаю. Хімія – одна із найлогічніших наук, що є не тільки основою науково-технічного прогресу, але й сприяє зростанню загальної культури людини. 

У перші ріки роботи з дітьми, для мене було дивно, чому діти погано сприймають інформацію, коли все так елементарно просто і зрозуміло. Це нам, дорослим, зрозуміло, а їм ні. Цей урок я освоїла не відразу. Тому, вважаю, що справжній вчитель той, хто здатний спуститися з висот своїх знань до незнання учня і разом з ним зробити сходження.

Переді мною постала дилема: як побудувати свій урок, щоб він одночасно забезпечував:

•              відповідність вимогам  сучасних освітніх технологій;
•              забезпечення відповідно до вимог програми наукового рівня подачі навчального матеріалу і в той же час:

•              був цікавим, захоплюючим;           був ефективним;            результативним;
•              був зорієнтований на розвиток творчого потенціалу учнів.

Цього можна досягти двома шляхами:

• а) організація і проведення не стандартних уроків: уроки подорожі, дослідження, екскурсії, змагання.
• б) створення нестандартного через використання самого навчального матеріалу.

Зі свого досвіду знаю, щоб зацікавити учнів, треба їх здивувати. А здивувавши, формуємо потребу знати більше. Для цього учні або я готуємо цікаве повідомлення, або ставиться проблемне питання, чи створюється проблемна ситуація типу «А як ви думаєте…?», «Чи знаєте, що або чому..?».

Саме тому я обрала науково-методичну проблему «Підвищення ефективності та результативності уроку хімії шляхом впровадження інтерактивних та інформаційних технологій».

В своїй навчальній діяльності використовую дидактичні ігри, картки, таблиці,  ІКТ. Я намагаюся зробити урок цікавим і змістовним.

Сьогодні, коли у житті і діяльності людини, зокрема у побуті, застосовуються сотні хімічних речовин, від хімічної грамотності людини залежить її здоров’я, здоров’я оточуючих та стан довкілля.

Нажаль участь  випускників загальноосвітніх навчальних закладів у зовнішньому незалежному оцінюванні з хімії дуже невисока, тому що у школярів відсутня мотивація до вивчення хімії.

Причин багато:

•     недостатній час, відведений на викладання предмета

. У класах математичного і фізико-математичного спрямування хімія вивчається із розрахунку 1 година на тиждень, залишаючись, при цьому, повноцінним навчальним предметом у шкільному розкладі. Отже вимоги до неї залишаються досить серйозними;

•     наявність суперечності між обсягом знань і можливостями учнів,

 причина якої в надзвичайній теоретизації шкільного курсу, переобтяженні змісту фактичним матеріалом замість виокремлення провідних ідей курсу «Хімія»;

•     відсутність можливості 100% виконання практичної частини навчального курсу (експериментальної)

через надзвичайне збіднення матеріальної бази предметних кабінетів. Вчителі й сьогодні продовжують використовувати реактиви виготовлені у 60-70 роках минулого століття, якість яких залишається сумнівною. На рівні держави не вирішена програма утилізації реактивів. Дуже серйозною проблемою є зберігання та використання у школі прекурсорів: хлоридної, сульфатної кислот, перманганату калію, що необхідні для виконання програми.

•                  У загальноосвітніх навчальних закладах часто відсутні посади лаборантів;
•     проблема навчально-методичного забезпечення.

Складність у викладанні дисципліни полягає у неузгодженості програм з хімії, фізики, математики, біології. Результати апробації підручників з хімії нового покоління учителями невтішні: вони не відповідають уявленням і вимогам до сучасних підручників. А розроблені деякими авторами цілісні навчально-методичні комплекти до таких підручників через високу вартість є недоступними для користування більшістю;

•     кадрова проблема.

Важливим є питання суміщення предметів, коли вчитель, крім хімії, викладає ще додатково 3-4, а то й 5, інших предметів, які можуть відноситися, навіть, до різних освітніх галузей. Це ускладнює підготовку до уроку, знижує відповідальність педагогів за результати своєї праці;

Тому основна мета моєї діяльності – підняття престижу хімічної науки та популяризація хімічних знань. Використовую  різні форми роботи: заняття з усім класом, в творчих та пошуково-інформаційних групах, парах, індивідуальні заняття, консультації. Доцільним вважаю використання комплексу активних методів навчання, зокрема таких продуктивних методів як проблемне викладання матеріалу, різні види лекцій, бесід, ігор, аналіз та розв’язування задач, пошукові лабораторні та практичні роботи, тестування.

Задаю нетрадиційні творчі самостійні завдання для обдарованих учнів:

•                 творчі завдання, звіти з певної теми;
•                 відповіді на питання проблемного характеру за вибором учнів;
•                 літні завдання дослідницького характеру;
•                 створення проектів, прогнозів щодо явища або існуючої проблеми в науці;
•                 наукові роботи в системі МАН;

Яскрава наочність, складання схем, проектів, малюнків зацікавлюють учнів, дозволяють бачити результати навчання в дії. Адже експериментальні психологічні дослідження підтверджують, що людина засвоює 10% з того, що чує, 50% з того, що бачить, 70% з того, що проговорює, 90% з того, що робить сама.

І в цій роботі, яка проводиться поступово і систематично, головне – пам’ятати слова Вудро. Вілсона: «Ми маємо вірити в те, чого вчимо наших дітей».