Виступ "Педагогічне спостереження та корекція навчальної діяльності у процесі формувального оцінювання"

Про матеріал

В умовах упровадження компетентнісної освіти контроль і оцінювання стають дієвим механізмом, який забезпечує розвиток конкретного учня, формує його особисті якості, сприяє розумінню школярем власного поступу. Реалізація формувального підходу до оцінювання дає змогу здобути інформацію про реальний стан навчальних досягнень учня, що забезпечує можливість вчасно відреагувати на проблеми в навчанні, прийняти педагогічні рішення для його покращення.

Перегляд файлу

Педагогічне спостереження та корекція навчальної діяльності у процесі формувального оцінювання

Формувальне оцінювання здійснюється на основі педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів; аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностувальних робіт; самооцінювання і взаємооцінювання; оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів .

Хочу поділитися з вами деякими техніками та прийомами формувального оцінювання, що використовую під час спостережень за діяльністю учнів

Техніка «Сигнали рукою».

Після пояснення теми прошу учнів показати сигнали рукою, які свідчать про розуміння або нерозуміння матеріалу. Для цього заздалегідь домовляємося з учнями про ці сигнали (або користуємося підказкою)

Я розумію і можу пояснити -великий палець руки вгору.

Я все ще не розумію -великий палець руки спрямований в бік.

Я не зовсім впевнений - помахати рукою.

2 варіант

o 1 палець (не розумію)

o 2 пальці (зрозуміло не зовсім, але я намагаюсь)

o 3 пальці (зрозуміло повністю).

Подивившись на сигнали, пропоную деяким учням висловитися: - «Що саме вам незрозуміло?»;

За підсумками отриманих відповідей корегую подальше вивчення даної теми (або закріплення незрозумілого, або про продовження вивчення теми).

Техніка із застосуванням карток

Так - Ні картки (Ставлю запитання, на яке учні відповідають, демонструючи відповідну картку. Таким чином вони самостійно оцінюють свою компетентність)

Двосторонні картки. Діти отримують картку, з одного боку якої записують, що зрозуміли і можуть пояснити іншим ; а з іншого боку те, що зрозуміли частково.

Індекс-картки. Періодично роздаю учням картки із завданнями, розміщеними з обох боків (почергово перевертаючи певним боком) та пропоную назвати основні ідеї вивченого матеріалу, узагальнити їх; визначити, що з вивченого є недостатньо зрозумілим.

«Світлофор»

У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора ( або ж цеглинки ЛЕГО) Прошу учнів показувати карткою відповідного кольору

розуміння (зелений),

неповне розуміння (жовтий),

нерозуміння (червоний) матеріалу.

Після сигналу учитель з’ясовує, що зрозуміли, а що не зрозуміли?

Техніка із застосуванням піктограм / смайлів

- Коло, трикутник, квадрат. Позначте в тексті

Квадратом те, з чим ви погоджуєтеся.

Колом, те що не зовсім зрозуміло

Трикутником те, що зовсім не зрозуміло/не прийнятне для вас.

Валіза-кошик- м’ясорубка. На дошці прикріплені зображення валізи, м’ясорубки та кошика для сміття. Наприкінці уроку / вивчення теми діти пишуть на постітах, що було найкориснішим і що вони візьмуть з собою (прикріплюють до зображення валізи), що було цікаво, але вони ще не знають, як використати це (прикріплюють до м’ясорубки), що їм не сподобалось / здалось зайвим / незрозумілим (прикріплюють до кошика для сміття)

Письмові техніки формувального оцінювання

Ці техніки оцінюють розуміння та вміння учнів формулювати ідеї письмово.

Вікторина.

Ефективний спосіб оцінити розуміння матеріалу учнями - запропонувати їм самостійно скласти запитання до теми/уроку. Відповівши на власні запитання (у парах, трійках або групах з чотирьох осіб), вони будуть готові до підсумкового уроку.

Соціологічне опитування (Діаграма думок). Результати можуть бути оформлені у вигляді різноманітних графічних організаторів, наприклад,

T-діаграми, діаграми Ейлера-Вена тощо.

Карта розуму (Інтелект карта). Складанню карти розуму слід навчати, тому планую застосування цієї техніки заздалегідь. Це чудовий інструмент самооцінки, який дозволяє учням відображати зв’язки між поняттями через зображені на схемі ключові слова, що представляють ці поняття.

Можна скористатися таким ресурсом: http://www.graphic.org/concept.html

З-Х-Д (Знаю, Хочу дізнатися, Дізнався) діаграма.

Ці діаграми дозволяють учням аналізувати інформацію на уроці, упродовж тижня, місяця. Вони також є чудовими інструментами критичного мислення, які зацікавлюють та мотивують. Вони складаються з трьох запитань:

Що ви вже знаєте?

Що ви хочете дізнатись?

Що ви дізналися?

Чотири кути.

Кути кімнати позначені написами "Повністю погоджуюсь», «Погоджуюся», «Не згоден», «Абсолютно не згоден". Під час відкритого обговорення вчителем виголошується теза / твердження, а діти займають місце в одному з кутів відповідно до їх думки

Рухові техніки формувального оцінювання

Поєднання оцінювальних технік із фізичними рухами та активностями не тільки мають методичний потенціал, а й сприяють кращому самопочуттю дітей та підвищенню мотивації до навчання.

Бліц-побачення. Діти у внутрішньому та зовнішньому колах стоять обличчям один до одного, утворюючи пари. У парах учні ставлять один одному складені ними запитання і відповідають на них. Після цього пари змінюються за годинниковою стрілкою, і діяльність повторюється.

Обернись і обговори. Ця проста техніка обговорення використовується для найкращого ефекту під час пояснення, міні-лекції вчителя або виступів інших учнів. Педагог ставить цікаве запитання з теми. Учні повертаються до сусіда і обговорюють питання один з одним.

Всі свої спостереження використовую для визначення навчального поступу учнів. Прогрес учня протягом року відповідно до методичних рекомендацій

щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти Наказ МОН України від 13.07.2021 № 813 потрібно фіксувати у щоденнику педагогічних спостережень учителя

Ці нотатки дозволяють педагогу під час зустрічей з батьками аргументовано обговорювати результати навчання учня та способи їх удосконалення, робити записи у свідоцтві досягнень.

Як слід оформлювати свої спостереження?

Пропоную розглянути варіанти оформлення своїх спостережень

Перегляд БЛАНК ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ
(на кожного учня по кожному предмету ведеться бланк, де фіксуються результати всіх діагностувальних робіт рівнями або ж колірною шкалою)

- Характеристика результатів навчання по предметах, де фіксується загальний список дітей і навички та уміння, якими вони мають оволодіти з даної галузі.

(показати зразки спостережень)

Пропоную свій варіант (Демонстрація)

Педагогічне спостереження за навчальним поступом учнів можна вести за портфоліо

ЩО ТАКЕ ПОРТФОЛІО УЧНЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ?

Портфоліо – це звіт у довільній формі про інтереси, знання та навички учня. Його використовуємо для виявлення прагнень школяра, оцінки його потенціалу та успіхів, педагогічного спостереження за інтелектуальним, фізичним та психоемоційним розвитком дитини. Завдяки йому формуємо ефективну стратегію заохочення та мотивації школяра, відстежуємо , чи потребує дитина додаткової допомоги у вивченні того чи іншого предмету.

Портфоліо має довільну форму та необмежене спеціальними пропозиціями чи критеріями.

ЩО ОБОВ’ЯЗКОВО ТРЕБА ВКАЗАТИ В ПОРТФОЛІО?

На сьогодні не має чітких вказівок, що регламентують структуру портфоліо. Проте більшість – розроблені за таким зразком:

-титульна сторінка, де вказується ім’я дитини, в якій школі та класі вона навчається.

-далі можна розповісти про родину,друзів дитини, «Мої захоплення»(аплікації,малюнки) , «Мої досягнення» (додати сюди подяки та грамоти) «Мої плани», «Моя успішність»(діагностувальні та самостійні роботи)

Останню сторінку залиште для побажань від однокласників чи вчителів. Навіщо потрібно вести педагогічні спостереження?

Педагогічне спостереження надає вчителеві можливість відстеження процесу просування учня до навчальних цілей, корекції навчального процесу на ранніх етапах, формування відповідальності учнів за якість власної навчальної діяльності, її результати.

У процесі зворотного зв’язку (на основі спостережень, відповідей на питання, аналізу учнівських робіт та портфоліо) визначаємо динаміку навчальної діяльності учнів і виявляємо причини недостатнього розуміння та засвоєння ними навчального матеріалу, корегуємо їхню діяльність на розкриття особистісного потенціалу з метою покращення результатів навчання.

Для цього при перевірці робіт намагаюся звертати увагу на позитивні результати виконання роботи: «Все правильно», «Виконані всі завдання». У випадку наявності помилок: «Подумай ще над цим завданням», «Зверни увагу на ці завдання». Добре розумію, що робота учня є підґрунтям для вироблення конкретних рекомендацій щодо її покращення. Рекомендації намагаюсь надавати у різний спосіб, але бажано не у формі прямої настанови.

Як це зробити?

-Можна нагадати учневі навчальні цілі і запропонувати зіставити їх з результатами роботи;

- звернути увагу школяра на алгоритм, зразок, на основі якого виконувалося завдання;

-на конкретному прикладі показати, що необхідно зробити;

- поставити корегуюче питання;

Вибір цих інструментів корекції здійснюється відповідно до психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу.

Під час корекції перевага надається індивідуальній роботі, яку вчитель проводить під час виконання учнями завдань, та після перевірки їх.

Обов’язково на уроці треба надавати дітям можливість і час для вдосконалення роботи (корекція роботи згідно з рекомендаціями).

Корекція у процесі формувального оцінювання – це спільний процес. На основі результатів зворотного зв’язку вчитель корегує і свою власну діяльність для покращення процесу навчання. Якщо діяльність учнів і їхні навчальні результати

є невисокими, вчитель повинен змінити чи удосконалити:

• планування навчальної діяльності;

• методи і прийоми навчання;

• форми організації роботи учнів;

• розподіл часу на різних етапах уроку;

• психологічні техніки роботи з учнями.