Виступ "Урок-тренінг та інтерактивні технології, як запорука діяльнісного підходу на уроках географії"

КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат «Оберіг» ЗОР

УРОК-ТРЕНІНГ ТА ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ЗАПОРУКА ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

                                                            Підготувала вчителька 

                                                           географії Панченко О. М.

                                      Запоріжжя 2023

Діяльнісний підхід в освіті – спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Для реалізації сучасних вимог суспільства до освіти у педагогічній практиці використовується діяльнісна технологія навчання. Поряд із традиційними питаннями «Чому навчати?» і «Як навчати?» вчитель сьогодні має розуміти, як учити так, щоб ініціювати у дітей власні питання і пошуки: «Для чого мені вчитися?» і «Як мені вчитися?». Для цього вчителю слід осмислити й прийняти ідею системно-діяльнісного підходу як основи сучасних стандартів освіти, знати й ефективно застосовувати інноваційні методики та технології, бути професійно компетентним. На думку багатьох дослідників, діяльнісна педагогіка ґрунтується на врахуванні психічних процесів, розвиток яких необхідний для успішного ведення діяльності: естетичного сприйняття, образного мислення, уявлення, емоційно-позитивного ставлення до дійсності, а також пам’яті й уваги. Метод навчання, коли учень не набуває знань у готовому вигляді, а здобуває їх сам у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, є діяльнісним методом.

Тобто для того, щоб знання учнів були результатом власних пошуків, необхідно організувати ці пошуки, розвивати їх пізнавальну діяльність.

Діяльнісна технологія навчання дає змогу розвивати у дітей здібності та якості, що забезпечують їх успішність не тільки в навчальній діяльності, а загалом у різних аспектах життєдіяльності. Цей педагогічний інструментарій дає можливість організувати освітню діяльність і взаємодію учасників освітнього процесу системно, на засадах діяльнісного підходу, передбаченого новими освітніми стандартами. В основу діяльнісної технології покладено метод рефлексивної самоорганізації (загальна теорія діяльності – Г. П. Щедровицький, О. С. Анісімов та ін.), і водночас вона містить усі етапи глибокого і міцного засвоєння знань (П. Гальперін). Завдяки цьому учні можуть на уроках системно тренувати весь спектр універсальних навчальних дій, що визначають уміння вчитися.

Діяльнісний підхід сприяє мовленнєвому та логічноматематичному розвитку під час застосування інтегрованих педагогік, а також одночасно стимулює розвиток соціальних, емоційних, фізичних і творчих вмінь у дітей. (Marbina, Church & Tayler, 2011)

 Хочу зупинитися на уроку-тренінгу – сучасній педагогічній технології, яку я використовую на уроках географії і яка забезпечує діяльнісний підхід на уроках географії. 

«Збиратися разом – це початок, триматися разом – це процес, працювати разом – це успіх», ‒ Генрі Форд. Ця педагогічна технологія розвиває основи толерантності, поваги одне до одного, використання власного досвіду та здобутих знань для вирішення складних проблем простими методами. Така активна форма навчання активізує критичне мислення учнів, сприяє тісній співпраці між учителем та учнями, розвиває вміння виділяти головне та робити висновки, допомагає вчитися цікаво і невимушено.

Тренінг – це інтерактивна форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою та з тренером, розкриття власного «Я», дотримування правил поведінки в групі, застосування хвилинок розвантаження для відновлення активності учнів.

Урок-тренінг орієнтую на запитання, діяльність на пошук, на рівень компетентності учня та гармонійного поєднання всіх складових здоров'я (фізичної, соціальної, духовної, емоційної та інтелектуальної). У процесі роботи створюю ігрові моменти, що покликані не розважати, а допомагати в навчанні.

На уроках-тренінгах розвиваю абстрактне, логічне мислення учнів, забезпечую підвищення комунікативного аспекту навчання. Під час таких занять процес закріплення, повторення, узагальнення знань стає більш творчим, обдуманим. Тренінгова форма навчання грунтується на методиці участі. Це означає, що всі присутні є активними учасниками процесу навчання, можуть поділитися і обмінятися між собою знаннями. Переваги цієї методики в тому, що учні навчаються ефективніше в тих випадках, коли: цінуються їхні власні знання і можливості, нова інформація подається в доступній формі, можна поділитися своїм досвідом, існує можливість вчитися, виконуючи практичні дії. Суттєвою перевагою методики є те, що вона дає унікальну можливість розглянути важливі питання в невимушеній обстановці.

На тренінгу формую в учнів класу почуття довіри одне до одного, до вчителя, до нових ідей, до нової інформації. Для кращого сприйняття і засвоєння матеріалу, створюю в класі мікроклімат, який заохочував би присутніх до вільного висловлення думок, до пошуку відповідей на поставлені запитання. Для цього всі учасники тренінгу сідають на стільці, поставлені по колу. Це створює умови для відкритого спілкування. На дошці чи папері фіксую ідеї і думки, відповіді на запитання учнів, малюю схеми і записую визначення. Записування допомагає запам'ятовувати ключові моменти, дає можливість формулювати узагальнення пройденого матеріалу. Під час тренінгів використовую відеофільми, уривки фільмів, комп'ютерні презентації.

Для досягнення позитивного ефекту необхідно чітко розподілити час, відповідно до завдань заняття і встигнути розглянути всі питання. Тому потрібен план проведення тренінгу, який висить в класі на видному місці до кінця заняття. Наявність плану позитивно впливає на навчання, допомагає бачити напрямок тренінгу. Урок-тренінг допомагає краще розпізнати особливості кожного учня, виявити їх таланти і здібності, відчути емоційний стан кожного учня. На тренінгу всі учні звертаються одне до одного на ім'я. Це допомагає налагодити контакт з групою й усунути психологічні бар'єри.

Тренінг як форма педагогічного впливу передбачає використання активних методів групової роботи. Саме тому тренінги дуже подобаються учням і створюють у них відчуття свята, хоча під час їх проведення можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку.

Наприклад, на уроці-тренінгу в 6 класі з теми «Озера, ставки, водосховища. Практична робота № 2. Замальовка схеми озера» використовую такі активні методи групової роботи, як дидактичну гру «Вірю-не-вірю», Chain story ‒ продовжи історію попереднього учня про річку Дніпро. Свідоме навчання має виходити за межі фактів на рівень концептуального розуміння. Робота учнів в підгрупах з текстом теми в підручнику. Такий спосіб значущого читання сприяє розширенню словникового запасу. Використовую інтерактивні міні-ігри Grab a minute ‒ за одну хвилину учасник повинен надати якомога більше інформації про географічні об'єкти: озеро, ставок, водосховище.   

Крім того, встановлення зв'язків між відомою та невідомою інформацією допомагає мозку у процесі навчання. Значущі враження допомагають учням об’єднати новий досвід з уже   існуючим; це, своєю чергою, залучає нейронні мережі мозку, відповідальні за здатність до аналогій, пам’ять, метапізнання, розуміння, мотивацію та винагороду. Використовую міні-гру An item description ‒ потрібно описати озеро, ставок, водосховище, не називаючи ці географічні об'єкти, але так, щоб інші учні здогадалися про його значення. Після цих дидактичних вправ учні можуть або намагаються самостійно зробити висновок про риси схожості та відмінності цих водойм. Знання про озера закріплюю вміннями, виконуючи практичну роботу. В блоці завершальних вправ пропоную описові загадки. Учні повинні назвати ці водні об'єкти та показати їх на фізичній карті України.              Сьогодні для дитини дуже важливо діяти ініціативно, творчо в будь-яких обставинах ‒ цей соціальний запит відповідає потребам учня бути незалежним, активним, мати можливість використовувати свої знання та вміння на практиці.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партамита слухати вчителя.

Найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. (Концепція нової української школи).

«Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення».   Джінні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл.

Отже, критичне мислення як педагогічна інновація ‒ це вміння, що дозволяє людині приймати обґрунтовані самостійні рішення:

•                   визначати проблеми, ставити запитання;
•                   аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

          .       розглядати з різних сторін, висувати альтернативи та оцінювати їх;

•                   формулювати аргументи, робити свідомий вибір на основі власних суджень.

Розвинене критичне мислення передбачає цілий комплекс навичок, умінь, ставлень. Тому на уроках використовую такі технології критичного мислення.

 Використання одного з прийомів критичного мислення – діаграми "Кола Венна" – є доречним при засвоєнні   понять, наприклад, про водні об'єкти: озера, ставки, водосховища.  Він допоможе виявити спільні та відмінні риси в цих поняттях, систематизувати інформацію та обґрунтовувати свою думку.

                               Заповнити діаграму «Кола Вена»

Завдання: користуючись словами для довідок, виявити спільні та  відмінні риси в поняттях «озеро», «ставок», «водосховище»  та вписати їх у відповідні сектори діаграми. Слова та словосполучення для довідок: природна, штучна, западина, балки, ями, улоговина, гребля, опади, підземні води, річки, місце відпочинку, вилову риби, використання води для зрошення, розведення водоплавних птахів, будівництво гідроелектростанцій, регулювання води в річці протягом року.

«Ромашка Блума» як прийом для розвитку критичного мислення.

На уроці-тренінгу вчу учнів ставити запитання.

Прості запитання. Що таке озеро? Що таке ставок? Як утворюються озера? Де розташовані водосховища?

Уточнювальні запитання. Як я зрозумів озеро ‒ це природна водойма, а ставок, водосховище ‒ це штучна водойма?

Інтерпритаційні запитання. Чому утворюються озера?

Творчі запитання. Що б ти зробив для збереження чистоти водойм?

Оцінювальні запитання. Чому водосховища мають велике значення?

Практичні запитання. Як ми може запобігти забрудненню водойм?

Учні люблять такий вид вправ, схожий на гру, а ігрова діяльність в процесі навчання є рушійною силою в  пізнанні. Створюю та використовую також на уроках інтерактивні вправи on-line програми Wordwall: https://wordwall.net/uk/myactivities.

Отже, головним елементом навчання є діяльність.

«Легко думати, діяти важко, а перетворити думку в дію – найважча річ на світі», – писав Гете. Тому мета школи не в тому, щоб учень знав більше, а в тому, щоб він умів дізнаватися, добувати потрібні йому знання, умів застосовувати їх у житті, у роботі, в будь-яких ситуаціях.  В. Сухомлинський зазначав: «Я раджу всім учителям: бережіть дитячий вогник допитливості,   спраги знань. Єдиним джерелом, яке живить цей вогник, є радість успіху в навчанні».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ.

2.   Біла книга. Навчання через гру та діяльнісний підхід: огляд доказів. Ця Біла книга опублікована 2017 року та ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike   (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/3.09)

ISBN: 978-87-999589-1-7

3.  Н. О. Осніцька Географічні тренінги /  Н. О. Осніцька ‒ Х.: ВГ «Основа», 2017. ‒ (Серія «Бібліотека журн. «Географія»; Вип. 5(161)).

4.  Олена Пометун, Ігор Сущенко. “Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи”, Київ. 2017.

5.   Пушкарьова Т. О., Топузов О. М. Інтегративно-діяльнісна педагогіка: Т. О. Пушкарьова, О. М. Топузов/ монографія – Київ : Педагогічна думка, 2019. – 304 с.