Виступ вчителя біології на педраді з теми» Реалізація наскрізних ліній: « Екологічна безпека та сталий розвиток» ( з досвіду роботи)

Виступ  вчителя біології на педраді з теми» Реалізація  наскрізних ліній: « Екологічна безпека  та сталий розвиток» ( з досвіду роботи)

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, у програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Методи пізнання природи. Природознавство –  комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища природи. Природні й штучні системи»; «Земля — планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»; «Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».

Навчально-пізнавальний процес   я спрямовую  на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому для себе  я чітко окреслила  першочергові  пріоритети : діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації  для розв’язування  проблемних завдань.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи  залучаю школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.

Для  реалізації  наскрізної змістової лінії « Екологічна безпека  та сталий розвиток»  при засвоєнні навчального змісту предмета «Природознавство» я використовую такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. В  кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи» ( 2), «Практичні заняття» (13)  та «Навчальні проекти» (4).

«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводжу  на уроці.

Реалізовую  наскрізну лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток»  через виконання учнями навчальних проєктів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

У курсі природознавства 5 класу всі проєкти  учні виконують  на уроках.  На даний час виконано  два проєкта -«Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система». Привчаю дітей  робити проєкт самостійно (від планування до презентування), проте  обов’язково  супроводжую  та постійно  їх консультую.Сама визначаю  рівень їх самостійності та завдання для виконання проєкту.

 Навчальні проєкти виконуємо  в малих групах (3–5 учнів). Під час виконання учнями навчальних проєктів із природознавства в 5 класі їхні вміння доповнюються і поглиблюються. Так,  головними навчальними завданнями в першому запропонованому проєкті є формування вміння збирати і фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки (математична, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя), у другому — базових навичок співробітництва (соціальна компетентність), у третьому — вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати  (компетентності у природничих науках і технологіях). У четвертому проєкті до вище названих додається ініціативність і підприємливість та екологічна грамотність.

Для емоційно-естетичного сприйняття природи я організовую спостереження за природою, дидактичні ігри, власні дослідження, вирішення ситуативних завдань, творчі завдання, уроки, що їх проведено у формі подорожі ( н-д, віртуальної екскурсії клітиною , Сонячною системою), усного журналу          « Сторінками Червоної книги України», репортажу з місця подій

 « Облікування вікових дерев рідного міста» , святкування   , наприклад, Дня прильоту птахів, екологічні акції  , наприклад , « Опале листя»,                         « Годівничка», «Збережи первоцвіти»  тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на формування емоційного ставлення до природи, навчають оцінювати власну діяльність, сприяють розвитку уяви і фантазії.

У навчальних цілях використовую місцевий краєзнавчий матеріал, проводжу екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого музею і центрального парку культури та відпочинку міста.

Нові програми з біології передбачають компетентнісний підхід до викладання біологічних дисциплін в сучасній школі. Такі ключові компетентності, як вміння  вчитися, ініціативність, підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб  життя формуються завдяки змістовним лініям, які виокремлено в навчальних програмах.

Реалізація наскрізних змістовних ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту кожного з розділів біології. Наприклад, змістовна лінія «Екологічна безпека  та сталий розвиток» передбачає орієнтувати учнів 7 класу на вивчення тваринного світу України, його різноманітність, формування громадянської позиції щодо збереження природних багатств місцевості, де навчається учень, а змістовна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування вмінь розв‘язувати елементарні екологічні проблеми, вміти розраховувати чисельність популяцій в місцевій екосистемі, їх взаємозв‘язки, вміти розпізнавати видову різноманітність, знати особливості і значення найпоширеніших видів тварин.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»   уроків  біології  ( 6- 9 кл.)  націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Учнів 7 класів орієнтую на:

• формування розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми; вплив людини та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій; значення Червоної книги України.
• вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження ними.

Учнів 8 класів орієнтую  на:

• формування розуміння, що людина — це частина живої природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати.
• формування розуміння, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я.

В програмі підкреслено, що вивчення біології в основній школі спрямоване на формування ключових і предметної компетентностей, на наявність необхідних знань, умінь та здатності застосовувати їх в процесі навчання і в практичній діяльності .

     «Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність» Б.Шоу. Ці слова Б.Шоу взяті мною за основу виховання і навчання .

Я намагаюся постійно залучати школярів до самостійної, творчої роботи: конкурси малюнків « Тварини в нашому житті», плакатів « Природа рідного краю», «Збережемо природу – збережемо націю», листівок , стінгазет на екологічні теми, підготовка повідомлень, рефератів,  доповідей, історичних довідок.

     Реалізовувати  наскрізну лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток” я стараюся на різних етапах уроках, використовуючи різноманітні методичні прийоми. Одним із них є розв’язання біологічних задач, яке  сприяє розвитку системного мислення, активізує  пізнавальну діяльність, дозволяє уникнути механічного  запам‘ятовування фактичного матеріалу.Будь-яка біологічна задача є пізнавальною, є одним з найефективніших засобів, що забезпечує осмислене  засвоєння знань, встановлення міжпредметних зв‘язків, використання знань на практиці. Біологічною задачею можна вважати також запитання (чому? навіщо? як?) або пропозицію (знайдіть, встановіть, доведіть і т.д.), які вимагають від школярів розумової  діяльності та активного пошуку. В навчальному процесі завдання розв‘язати задачу можна ставити на будь-якому етапі уроку залежно від його типу. Систематичне використання різноманітних задач реалізовує  принцип зв‘язку навчання із життям. Розв‘язок задачі перетворює репродуктивне навчання в активне і творче. Різне формулювання одного і того ж питання може передбачати або репродуктивну відповідь, або творчий пошук. Наприклад, «Скелет хордових зовнішній чи внутрішній?Відповідь: Внутрішній». Це ж питання може звучати по іншому «Чому скелет хордових  ми називаємо внутрішнім? Відповідь: «Тому, що м‘язи кріпляться до нього ззовні».

До таких задач часто відношу  і проблемні питання, які я ставлю. Наприклад: Більшість метеликів під час відпочинку складають крила. Рано-вранці вони сидять, повернувшись на схід, опівдні – на південь, увечері – на захід. Поясніть, з чим пов‘язана ця особливість поведінки метеликів? Інше запитання: В одних видів тварин пониження температури повітря викликає підвищення активності, а в інших – її пониження. Чому?

Під час вивчення розділів біології «Тварини» біологічні задачі доцільні на більшості уроків. Це можуть бути проблемні навчальні запитання і завдання міжпредметного характеру. Наприклад:

1)Відомо, що аскарида немає органів прикріплення до тіла хазяїна. Як вона утримується в кишечнику людини?; 2)Яке біологічне значення мають щетинки дощового черв‘яка?; 3)Павук – сріблянка живе у воді. Яким чином він дихає під водою?.

Досить цікавими є розрахункові задачі:

 1)Стьожкові черви продукують велику кількість яєць. Щодоби з кишечника людини виходить 170 тис. яєць з личинками. За підрахунками за рік черв‘як продукує до 600 млн. яєць. Визначте, скільки яєць виділить бичачий ціп‘як за життя, якщо живе він, в середньому, 12 років? Чому зараження людини цим гельмінтом спостерігається не часто?

2)Відомо, що кожна особина азіатської сарани з‘їдає за життя 300г. зеленого корму. Скільки зеленої маси знищують 1 млн. штук азіатської сарани?

 3)Пара боривітрів за один день піймала для своїх шести пташенят: 9 ховрахів, 5 полівок, 3 миші. Яку кількість гризунів знищать боривітри за час вигодовування пташенят, який триває близько 1 місяця?

Розв’язування творчих задач ( 8 клас)

1. Життєва ємність легень - це максимальна кількість повітря, яку людина здатна видихнути. Обсяг його дорівнює 3500 см³ . Визначте об’єм кисню, який міститься в повітрі, яке людина вдихає за одну годину, якщо вона здійснює 16 вдихів в хвилину.
2.  В добу людина вдихає 25 кг повітря. При роботі двигуна внутрішнього згоряння автомобіля витрачається 1825кг кисню на кожні 100км шляху. Скільки часу може дихати цим киснем людина?

Цей прийом стимулює  знайомство з додатковою літературою з предмету, формує вміння ставити питання,перевіряти цифрові дані, творчо осмислювати прочитане.   Використовую задачі  в лабораторних і практичних роботах, в домашніх завданнях, оскільки це сприяє розвитку логічного і критичного мислення, пробуджує інтерес і творчі здібності учнів.

Дидактичні матеріали для реалізації наскрізних змістових  ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток» на уроках природознавства та біології

Тема «Обмін речовин та перетворення  енергії в організмі людини»

Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток»: спрямовує на формування  в учнів розуміння прав споживача, які передбачають запровадження обов’язкового маркування якісного складу харчових продуктів

 «Здоров'я і безпека»:  зорієнтовує  на усвідомлення значення збалансованого харчування для збереження здоров’я  людини

Випереджуюче завдання: опрацювання учнями інформації в експертних групах методом «Ажурної пилки»

Прийом «Ажурна пилка» :за короткий відрізок часу можна надати і опрацювати велику кількість інформації. Групи готують інформаційні стенди на теми: маркування, екологічні символи, знаки небезпеки для маркування побутової хімії, правила поводження, ознаки отруєння, перша допомога під час отруєння і хімічних опіків.

Творча еколого-хімічна лабораторія  «Правильний вибір»

Завдання: розглянути маркування харчових продуктів, які вживає ваша сім’я. Зверніть увагу на термін придатності, дату виготовлення, кінцеву дату споживання, умови зберігання, маркування, їх порівняння ( формування уявлень щодо заощаджень, отримання прибутків)

Гра « Ринок» : діти здобувають вміння розрізняти продукцію, розуміти наслідки її застосування. Клас ділиться на покупців, продавців та експертів. Обговорюють і аналізують зібрану інформацію.  Результати:  PR- менеджери повинні створити чи розробити упаковку для товару, рекламний дизайн етикеток, нанести знаки і символи маркування. Обчислити кошторис витрат та визначити показник собівартості цієї продукції.

Вивчаючи тему «Різноманітність речовин», « Речовини. Фізичні властивості речовин» , можна запропонувати завдання (екологічна безпека і сталий розвиток) намалювати комікс «Подорож речовин», чи «Подорож хімічних елементів».

Застосовуйте метод розвитку мислення та уяви «Емпатія» - дітям пропонується поставити себе на місце елемента чи речовини, передати його думки, почуття. Завдання: Уявіть себе у ролі хімічного елемента. Розкажіть про свою поведінку: чого боїтеся, з ким товаришуєте, як вас можна впізнати, де найчастіше трапляєтеся, яким чином стаєте в пригоді людям.

При вивченні теми «Фізичні явища, їх різноманітність»,  «Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття», поставити перед учнями завдання провести домашній експеримент  і провела наукове  «Дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів». Завдання:складіть список «найнебезпечніших хімічних реакцій», «планета Земля – хімічна лабораторія», «Найнеобхідніші хімічні явища».

Тема « Чисті речовини та суміші»: Проаналізуйте зміст етикеток харчових продуктів, визначте інформацію про чисті речовини і суміші та способи їх розділення. 

Візуалізація мислення. Психологи характеризують сучасне покоління як нову культуру сприйняття знань, переважно у візуальній формі.

Складання ментальних карт.

Хмара зі слів. Наприклад , знайти хімічні формули, які написані правильно.

Інфогра́фіка  —це графічий спосіб подання інформації, даних і знань, метою якого є швидко і чітко показувати складну інформацію.

Кроссенс – асоціативний ланцюг, замкнений в стандартне поле з дев’яти квадратиків. Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Наприклад, кроссенс « Повторюванність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі» ( 5клас), « Надклас Риби: особливості будови, способу життя»( 7 клас), « Будова та значення опорно-рухової системи людини» ( 8 клас).

Фішбоун - один з найбільш ефективних прийомів, який я використовую  тоді, коли необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки, здійснити обгрунтований вибір, розвинути навички роботи з інформацією, навчити вирішувати проблеми тощо. Метод Fishbone можна використовувати як окремо для здійснення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час уроків узагальнення та  систематизації знань, коли тема вже вивчена.
Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за конкретні складові:

• голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу( « Чому птахи літають?»);
• верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;
• нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;
• хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

Важливо! Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови.