ВИВЧАТИ ЛІТЕРАТУРУ ЦІКАВО Творчі завдання з української літератури 5 клас

Людмила Доскуч

 

ВИВЧАТИ ЛІТЕРАТУРУ ЦІКАВО

Творчі завдання  з  української  літератури

5 клас

Народні казки

«Мудра дівчина»

          Завдання

• Прокоментуй зміст прислів’я «Тіло в злоті, а душа в болоті».
• Створи психологічний портрет Марусі.

Наприклад:

М – мудра,

А  - активна,

Р  – роботяща,

У – усміхнена,

С – спокійна,

Я – яскрава.

• Продовж  речення.  «Маруся мене навчила …»
• Знайди і з’єднай стрілами логічні пари – предмет і ознаку.

                                       Брат                 найтонша

                                       Думка                мудра

                                       Сон                    бідний

                                       Яйця                  дійна

                                       Гілочка              варені

   Заєць                 наймиліший

Коні                  запряжені

                                       Дівчина             живий

                                       Корова              прудкіша

• Порівняй ілюстрацію до казки і малюнок учня. Наскільки вони близькі? Перекажи епізод, зображений на малюнках.

 

 

«Про правду і кривду»

   Завдання

                                   

«Виліз на дерево та й сидить. Коли прибігають три чорти, а трохи згодом і четвертий, їхній ватаг».

• Розкажи від імені небожа про його думки і відчуття в той час, коли він сидів на дереві.
• Розглянь ілюстрацію до казки.  Чи так ти уявляв цей епізод, коли читав твір? Що намалював би ти?
• Запропонуй  з цього місця свою версію казки.
• Подай свій варіант назви казки.
• Прочитай прислів’я,  правильно з’єднавши його частини. Як вони характеризують героїв казки? Яке з прислів’їв містить головну думку твору?

Доброго тримайся,                         людиною будь.

Хто людям добра бажає,              та не всі роблять.

Добро всі люблять,                         той і сам має.

Робиш добро – вгору йдеш,           чиниш зло – котишся донизу.

Зробиш добро – не кайся,              вдієш лихо – начувайся.

Гляди, не забудь:                            а поганого  цурайся.

 

                                                        «Ох»

  Завдання

• Створи ілюстрацію до казки. Який епізод твору вибереш для ілюстрації? Поясни, чому.
• Допиши текст сценою повернення сина додому.
• Перекажи казку так, начебто  ти  був  її учасником.
• Підготуй розповідь на тему: «Якби я був Охом …».
• Доведи або спростуй думку. «За своєю вдачею Ох добрий (злий), бо …»
• Порівняй картини, які виникли в твоїй уяві, коли ти читав казку «Ох», з ілюстраціями до твору. Наскільки вони близькі? Перекажи епізоди, зображені на малюнках.
• Яким ти уявляв Оха? Чи співпадає твоє бачення з образом, створеним художником?

 

                                               «Летючий корабель»

   Завдання

• Запиши, чого навчає нас казка.

Наприклад:

• Допомагати в біді.
• Бути вірним другом.
• Бути чесним.
• Ніколи не втрачати надії.

• Гра «Склади небилицю». Вигадай  безглуздий сюжет на основі кількох казок. Основне завдання: заплутати слухачів так, щоб вони перестали відчувати, де закінчується одна казка і починається інша.

                                      Орієнтовне виконання завдання

      Були собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних вони жалують, а дурника всі лають, сміються з нього. Тяжко прийшлось йому жити. Бився, бився сердешний, та й задумав повіситись – взяв мотузку та й пішов у ліс. А над стежкою стоїть обгорілий пеньок. Сів на нього.

• Ох! Як же я втомився! – каже.

Тільки це сказав, а з того пенька вилазить маленький дідок, сам зморщений, а борода зелена аж по коліна.

• Здорові, діду! Як тепереньки краще жити: правдою чи кривдою?
• А от лечу до царя на обід, то й спитаю.
• А чим ви летите , діду?
• А он стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові.
• Передайте йому від мене гостинець, - каже хлопець. – Ось живий заєць і горобець.
• Летімо разом, - каже дід.

Хлопець сів. Полетіли.

Відповідь: у цій небилиці «сплуталися» чотири народні казки: «Летючий корабель»,  «Про правду і кривду», «Ох», «Мудра дівчина».

• Гра  «Я – детектив». Учень загадує літературного героя будь-якої казки, інший відгадує його за допомогою  запитань, на які перший відповідає «Так» або «Ні». Виграє той, хто задає якнайменше запитань.

Наприклад:

• Це головний герой казки?(Так)
• Це дівчина?(Так)

Відповідь: Маруся із казки «Мудра дівчина».

• Це головний герой казки? (Так)
• Це один з трьох синів? (Ні)
• Він шукав правду? (Так)

Відповідь: небіж із казки «Про правду і кривду».

• Це молода людина? (Ні)
• Головний герой казки? (Ні)
• У нього добрі наміри?(Ні)
• Він був царем? (Так)

Відповідь: Цар із казки «Летючий корабель».

• Віднови послідовність подій за ілюстраціями твору.
• Склади розповідь за однією з ілюстрацій до казки, вміщеній у підручнику (на вибір).
• Розглянь ілюстрації до казки. Чи співпадає твоє бачення героїв з образами, створеними художником?

 

 

 

Іван Франко

«Фарбований лис»

   Завдання

• Розкажи від імені Лиса Микити  про його враження від царювання.

 

     «Псів уже наш Микита не одурить. Зараз пронюхали, хто він,           загарчали та як кинуться до нього! Наш Микита закрутився, мов муха вокропі: що тут робити? Куди дітися? Недовго думаючи, він шмигнув у найближчі одчинені ворота, а з воріт на подвір’я. Зіщулився тут і роздивляється, куди б його сховатися…»

 

• Запропонуй з цього місця свою версію казки.
• Уяви, що лис залишився живий. Підготуй промову – звернення до Микити з порадами, як йому повернути довіру мешканців лісу.
• Чи є такі «фарбовані лиси»  у нашому житті? Поясни свою думку.
• Поміркуй, у яких випадках ми могли б вживати вислів «фарбований лис»?

«Та й справедливість його  була така, як звичайно у звірів: хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не вигравав справи».

• Розіграйте діалог між  Лисом і Зайцем, Лисом і Левом, які шукають справедливості у царя.
• Порівняй індійську народну казку «Фарбований шакал» і казку І.Франка «Фарбований лис». Знайди спільне і відмінне.
• Переглянь мультиплікаційний фільм «Фарбований лис» за казкою І.Франка. Чи таким ти уявляв героя?  Що сподобалось найбільше?
• Створи  афішу до мультфільму «Фарбований лис».
• Запропонуй однокласникам дотепні та незвичні питання, які починалися б словами: «Що було б, якщо б …».

Наприклад:  що було б, якщо б …

•  собаки побачили синього лиса, який вискочив із бочки;
• лис Микита вскочив у бочку з дьогтем;
• звірі в день роковин не розпізнали в дивному звірові лиса;

–   синій лис пішов у село.

• Доповни перелік позитивних і негативних рис Лиса.

Позитивні:  розумний, …  (вправний, сміливий, кмітливий, мисливець, любить мистецтво …); негативні: хвалькуватий … (зарозумілий, користолюбний, нечесний, необережний).

• Розглянь обкладинки книг.  Яка сподобалась найбільше? Створи власну обкладинку  до книги.

 

 

• Розглянь ілюстрації до казки. Чи співпадає твоє бачення героїв казки з образами, створеними художником?

 

 

                                       

                                        В. Королів-Старий

   «Хуха – Моховинка»

    Завдання

• Опиши  зовнішність Хухи – Моховинки. 
• Проаналізуй поведінку хухи в різних ситуаціях і зроби висновок: ця міфічна істота слабка чи сильна?

 

«...Кожна доросла хуха повинна мати свою окрему хатинку».

• Яких ще правил  життя дотримуються усі хухи?

 

     «Так хуха врятувала свою приятельку Лиску, яка дозволила їй жити в теплому хлівці».

• Від імені Хухи – Моховинки розкажи  історію про порятунок Лиски.

«А дід щасливо дійшов до своєї хати і з того часу почав переконувати і дітей, і дорослих, що не слід боятися маленьких, добрих і гарненьких хух …»

• Склади промову (теза + 2-3 аргументи) на захист хух, з якою дід міг би звернутися до дітей чи дорослих.
• Склади розповідь про хуху- бур’янку.
• Напиши листа Василю Королеву-Старому і поділися враженнями від прочитаної казки.
• «Вільне письмо». Напиши твір-асоціацію за одним із речень тексту:  

                     – «Люди взагалі дуже неуважні: вони мало дечого помічають 

                      навколо себе»;

                     – «Тяжко жити без рідного товариства в чужій стороні».

 

 

Василь Симоненко

                                   «Цар Плаксій та Лоскотон»

Завдання

                                                   «Там, де гори і долини.

Де гуляє вітровій, –

Там цвіте краса-країна

З дивним ім’ям Сльозолий».

 

• Яку інформацію несуть у собі назва країни та імена героїв казки? Як ще могла називатися диво-країна? Подай свої варіанти (не менше трьох).
• Гра «Я – співавтор». У казці не згадується дружина Плаксія. Придумай їй ім’я, склади словесний портрет. Домисли, де у творі про неї можна було б згадати і як саме.
• Гра «Я – оратор».  Переконай опонента, що сміх – найкращі ліки.

«Хоч Макака був бридкий,

А вона ще гірша,

Їм поет дин гладкий

Присвятив ще й вірша.

Скільки там було хвальби…»

• Гра «Я – поет». Склади чотиривірш про Макаку і Нудоту із такими римами:

          ……………………….. чарівна

          ……………………….. вона

          ……………………….. він

          ……………………….. до колін.

 

«…Зневажаючи закон,

Жив у мандрах і митарстві

Добрий дядько Лоскотон».

 

• У казці Лоскотон – старший чоловік, дядько.  Придумай епізод до казки, де  він був би дитиною, юнаком.
• Знайди у тексті опис зовнішності Лоскотона. Поясни, навіщо йому вуса?
• Гра «Перевтілення».  Розкажи про події у країні Сльозолий від імені Лоскотона.
• Уяви, що ти разом зі своїм кращим другом потрапили в країну Сльозолий. Вигадай та розкажи історію, яка могла б статися з вами у цій країні.
• Чи знаєш ти значення слів «песимістичний» та «оптимістичний»? Як сприймають світ песимісти й оптимісти?  Що означає вислів: «Дивитися  світ крізь рожеві окуляри»?
• Гра  «Я – детектив». Учень загадує літературного героя казки, інший відгадує його за допомогою  запитань, на які перший відповідає «Так» або «Ні». Виграє той, хто задає якнайменше запитань.

Наприклад:

Це головний герой твору?(Ні)

• Це дитина царя Плаксія? (Ні)
• Це його посіпака? (Так)
• Це він упіймав  Лоскотона?(Так)

Відповідь: капітан Макака.

 

                                                     Галина Малик

«Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

(Скорочено)

  Завдання

• Запиши імена всіх героїв казки і добери до них по три прикметники, які найкраще характеризують особливості характеру кожного персонажа.

«Він (Недоладько) розповів свою історію: його не домалював один хлопчик, зокрема його ліве вухо».

• Склади історію Недопопелюшки і розкажи її однокласникам від першої особи.
• Прочитай короткий зміст розділу дев’ятого.  Склади і розіграй діалог між Алею і Недопопелюшкою про Першого Недорадника.
• Склади своє закляття, яке треба проказати, щоб перенестися з країни Недоладії.

 

 «  – Цікаво, чи всі бажання тут виконуються? – голосно промовила Аля. Їй одразу ж захотілося морозива».

• Уяви себе разом з Алею у чарівному будиночку. Які бажання ти  загадав  би?

«Вона (Аля) підійшла до столу й на обкладинці книги вголос прочитала:

       –  Спра-ва но-мер.

«Що за Справаномер такий? –  подивувалась Аля … і розгорнула книгу».

 

• Від імені Недочеревика розкажи про книгу «Справаномер» та інструкції, вміщені в ній.
• Подай свою версію закінчення казки.
• Прокоментуй слова Недороля  Десятого:  «Бути без душі – це навіть гірше, ніж бути без голови».
• Уяви, що ти разом зі своїм кращим другом потрапив у країну Недоладію. Вигадай та розкажи історію, яка могла б статися з вами у цій країні.
• Гра «Я – співавтор». Допиши казку Г. Малик сценою зустрічі Алі з друзями, сусідом Сашком після повернення з країни Недоладії.
• Об'єднайтеся в групи і складіть уявний діалог героїв.
• Напиши від імені Алі листа своїм однокласникам: «Я не раджу вам відвідувати  країну Недоладію, тому що…»

«… В кишеньці в неї (Алі) ще величенький список з адресами, на які вона неодмінно мусить завітати. А до тебе вона ще не приходила?»

• Уяви, що Аля прийшла до тебе. Розкажи їй про свої незавершені справи.
• Напиши листа Недоладьку (або іншому героєві казки), вислови

          міркування про те, як стати кращим.

 

                                              Прислів’я. Приказки. Загадки

           Завдання

• «Народна платформа». Доведи або спростуй думку: «Прислів’я – це золоті зерна народної мудрості». (Учні за бажанням виходять до уявного мікрофона і висловлюють свою думку, яка не коментується і не обговорюється).
• «Вільне письмо». Напиши твір-асоціацію за прислів’ям: «Ліпше людям давати, ніж самому просити».

• Добери назву до кожної групи прислів’їв і приказок.
• Склади і розіграй діалог з умовою, що в кожній репліці буде прислів’я або приказка.
• Напиши твір-мініатюру  за змістом прислів’я, яке найбільше сподобалося.
• Чи є у тебе чи в когось із твоєї родини улюблене прислів’я? У якій ситуації  ви його використовуєте?
• Гра «Перифраза». Передай  зміст прислів’я, замінивши всі слова.

Наприклад:

• Чим більше насолити сусідові, як не язиком? –  

                        Лихе слово    людей робить ворогами.

• З рідної сторони і ворона мила. – 

                      В рідному краю і полин солодкий.

• Біда мучить, біда й научить. –

                     Як лихо перебудеш, то й розуму наберешся.

• Придумай кілька загадок, відгадками яких будуть предмети із твого портфеля.

Леонід Глібов

Акровірші

          Завдання

• Склади акровірш -загадку про осу.
                           Орієнтовне виконання завдання

Ой,  яка смугаста мушка

Сіла дівчинці на вушко!

         –Ай, болить! – кричить Валюшка.

 

• Застосуй прийом «Незакінчене речення».

          –   Леонід Глібов – це ...

          –   Загадки Леоніда Глібова  відрізняються  від  народних …

                    –   Акровірш – це …

          –   Загадки Леоніда Глібова мені сподобалися тим …

• Я не знав, а тепер буду знати, що …

 

Олександр Олесь

«Ярослав Мудрий»

 

          Завдання

• На основі тексту твору склади розповідь про життя наших предків за часів князювання Ярослава Мудрого.
• Що заповів своїм синам Ярослав Мудрий?  Запиши ці заповіді у зошит.  Додай ті, які, на твою думку, автор не згадав.
• Перетвори фрагмент твору  –  промову Ярослава Мудрого  в прозовий твір за поданим початком: «Діти мої! Мушу покинути вас назавжди. Ось мій вам заповіт…»
• Вислови свої міркування щодо виконання нащадками заповіту Ярослава Мудрого. Чи актуальні сьогодні його слова?

 

                                               «Микита Кожум’яка»

           Завдання

• Підготуй із додаткових джерел інформацію про виникнення театру.
• На основі невеликої ремарки напиши епічну розповідь.

Орієнтовне виконання завдання

за ремаркою до другої картини:

      «Велика світлиця в палатах Князя. За столами сидять воєводи».

       Князь наказав скликати воєвод на нараду. Незабаром усі вони зібралися у світлиці. Це була найбільша світлиця у палатах Князя. Попід стінами стояли великі дубові столи, вкриті єдвабом – коштовною шовковою тканиною. За столами на лавах розмістилися воєводи. Вони знали, про що піде мова, чому їх покликав Князь. Усіх турбувало одне: як врятувати державу, як позбавитися лютого Змія. Тому й похилили голови у важкій задумі і Князь, і воєводи. Усіх чекала довга і серйозна розмова.

 

• «Народна платформа». «Хто не бореться, той раб».
• Склади розповідь про позасценічний епізод – битву Микити зі Змієм.
• Склади розповідь від імені Микити про те, як і чому він зголосився стати на двобій зі Змієм.

 

Степан Васильченко

«Широкий шлях»

Завдання

       « – У нас, у бабів, є така приміта, що коли перше, ніж зайти до породільниці в хату, та заглянути знадвору у вікно, то в хаті побачиш долю народженого. Коли я заглянула у ваше вікно, то аж обімліла. Скільки я бабую  –  не доводилося бачити такого. Не знаю, чи й казати».

 

• Намалюй словесну картину, побачену бабою-повитухою.

     « – Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує… Каже, що ходив він, туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповідає, ніби справді сам теє бачив».

 

• Від імені малого Тараса розкажи про його подорож на край світу.
• «Народна платформа». «Вважаю, що дитинство Тараса було щасливим (нещасливим), бо … »

 

«Заходить звичаєм погомоніти перед сном сусід і дивується:

• Це тільки вечеряєте? Чому так пізно?»

• Яка розмова могла відбутися того вечора на подвір’ї  Шевченків? Розіграйте діалог між сусідом, батьком і матір’ю Тараса.

 

Тарас Шевченко

«За сонцем хмаронька пливе…»

            Завдання

• Порівняй малюнок учениці 7-го класу Тинько Інни і поезію Т.Шевченка. Чи передає малюнок  задум автора? А що  намалював  би ти?

                            

 

 

«Садок вишневий коло хати»

Завдання

• Яка з поданих картин із зображенням  українських хат найкраще ілюструє вірш?  Свою думку обґрунтуй.     

                  

• Склади короткий текст з називних речень за мотивами поезії.

Наприклад:

     Захід сонця.  Хатина у вишнях. Приємний аромат вишневого цвіту. Надокучливі хрущі. Дорога понад хатою. Плугатарі на дорозі. Дівочий спів. Мати біля хати. Літній вечір.

• Чи вдалося поетові відтворити настрій весняного вечора після трудового дня?
• Чи щасливими зображені люди у вірші «Садок вишневий коло хати…»? Обгрунтуй свою думку.
• Які спогади, асоціації викликали у тебе вірші Т. Шевченка?
• Розкажи про своє перше знайомство з поезією Тараса Шевченка.

 

Павло Тичина

«Блакить мою душу обвіяла»

Завдання

                           «Хвилюють,  маюють, квітують поля –

                                Добридень тобі, Україно моя!»

• Як ти розумієш слово маюють? Підбери своє слово, яке могло бути на місці цього.
• Які відчуття, думки, спогади викликала у твоїй душі ця поезія?
• Утвори  ланцюжок асоціацій до кожного рядка поезії.

          Наприклад:

          «Душа моя сонця намріяла» – у мене гарний настрій; я люблю всіх                         

          і все; хочеться всіх обняти; торкнувся рукою щастя; сьогодні –       

           найкращий день;  я щасливий.

 

                                                  «Гаї шумлять»

Завдання

• Опиши  кольори, запахи і звуки, які ти уявляєш, читаючи поезію.

      Наприклад:

Кольори:  світло-голубий, відтінки сірого, жовтий, жовтогарячий.

Звуки: гуде дзвін,  шелестить листя на деревах, лунає пісня.

Запахи: свіжість після дощу, приємний аромат цвіту дерев, запах свіжоскошеного сіна.

• Утвори свої інтерпретації авторської фрази.

     Наприклад:

   «Ген неба край – як золото. Мов золото – поколото» – Вечір. Наближається гроза. Хмари розірвали промені сонця. Останні згустки червоного світла розкидало по горизонту.

 

                                     «Не бував ти у наших краях»

      Завдання

• «Народна платформа».  «Любити рідну землю – це …»
• Уяви, що П.Тичина народився на Волині. Які слова, фрази використав би він у поезії, щоб оспівати красу нашого краю?
• Любов до своєї Батьківщини кожна людина виражає по-своєму. Як це зробив Павло Тичина? А як кожен із вас виражає свою любов до рідної землі?
• «Вільне письмо».  «Патріот – це …»

 

Євген Гуцало

«Зірка»

       Завдання

• Добери рими до слів: зірка, коромисло, срібло, маки, море.
• Перетвори вірш у казку. Почни її словами: «Жила-була Зірка».

 

                                                        «Чарівники»

Завдання

• «Вільне письмо». Напиши твір-асоціацію за першим рядком поезії  «Ніч – велика чарівниця!»

• Кого  ти вважаєш чарівниками? Чому?
• Які кольори переважають у творі? З чим це пов’язано?

 

                                  «Журавлі високі пролітають»

Завдання

• Передай авторську фразу іншими словами. Умова: не спотворювати змісту, не повторювати однокореневих слів.

Наприклад:

Журавлі високі пролітають – Високо в небі пливуть веселики.

Ледве видно птахів із землі – Вони ледь помітні знизу.

Журавлів я з вирію стрічаю – Весною я їх обов’язково стріну.

І прошу перо у журавлів – «Скиньте на землю хоч одне своє перо!»

• Доведи, що Є. Гуцало любить природу і тонко її відчуває.

 

                                                      «Лось»

      «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору, од тієї втікаючи далини, яка сягала аж за потойбережні горби».

           Завдання

• Словесний малюнок. Опиши вираз обличчя дітей, які дивилися на річку.
• Словесний малюнок.  Опиши ліс, по якому ішов лось.
• Словесний малюнок. Опиши хлопчиків після моменту, коли вони почули постріл.

«Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Він узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього …»

• Візьми інтерв’ю у хлопчиків-братів про те, чи вважають вони свій вчинок  подвигом.
• «Вільне письмо». «Моральні вади людини – це …»
• Доведи, що дядько Шпичак – боягуз.
• Підготуй промову, з якою  ти звернувся би до дядька Шпичака, якби зустрівся з ним.
• І діти, і дядько хотіли оживити лося. Від імені кожного з  героїв озвуч причини цих бажань. Чи однакові вони?

«Коли пролунав постріл, то лось деякий час ще продовжував бігти вперед, а потім спіткнувся, ніби натрапив на корч».

• З цього місця зміни сюжет оповідання.
• Прокоментуй фразу із тексту.

Наприклад:

  –  «Обидва брати й не думали про те, що весняна крига зрадлива, що вона не зважить і на те, що вони рятівники». (Брати ризикували життям, хоч і робили благородну справу).

  –  «Тепер (дядько Шпичак) дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе». (Дядько Шпичак – боягуз, що не вміє відповідати за вчинене).

• Доведи, що тема оповідання «вічна» – протистояння добра і зла.
• Розкрий зміст слів «обережність» та «ризик». Чи доводилося тобі ризикувати?
• Який фрагмент твору вразив найбільше?  Обґрунтуй.
• Уяви себе на місці хлопчиків. Що ти зробив  би не так? Чому?

 

                                     Поезія Максима Рильського

Завдання

• Напиши твір-асоціацію за будь-яким рядком вірша.

Наприклад:  «Осінь-маляр з палітрою пишною»

      Осінь. Високе чисте небо. Срібно-блакитне повітря. Ранки стали холодними, інколи, мов ковдрою, все покривається туманом. Але яка

краса вдень, особливо сонячний! Осінь – талановитий маляр – творить у природі справжні чудеса. Дерева розмалювала золотистими, рожевими, червоними фарбами. Ліс одягла у барвисті шати. Легенький вітерець примостився у кронах дерев і насолоджується їх красою. Осінь.

 

• «Народна платформа». «Природу треба берегти, бо …»
• «Вільне письмо». «Люби природу не для себе …»
• М.Рильський у поезії «Дощ» захоплюється цим явищем природи. Вислови своє захоплення снігом, туманом, вітром (на вибір).
• Склади усний твір про осінь за картиною Сергія Луценка «Золото осені»  чи  Івана Левітана «Золота осінь» (на вибір).

  С.Луценко  «Золото осені»      І.Левітан «Золота осінь»

• Прокоментуй назви картин. Вони однакові чи різні?
• Опиши кольори, які ти уявляєш, читаючи  вірші «Дощ» і «Осінь-маляр з палітрою пишною». Яких кольорів, на твою думку, не вистачає?

 

Григір Тютюнник

                                                            «Дивак»

Завдання

• «Вільне письмо». «Про що вам захотілося поговорити відразу, як  тільки прочитали цей твір?»
• Чи справді Олесь – дивак? Як його  назвав би  ти?  Нам жилося б краще чи гірше, якби таких диваків було більше?
• Гра «Перевтілення». Від імені Олеся поясни, чому він не захотів малювати горщик на уроці малювання  і вийшов із класу.
• Доведи, що хлопчик має сильну, принципову вдачу, яка ніскільки не суперечить доброті.
• Чи можна назвати Олеся особистістю, яка відстоює свою думку, свою позицію? Чому?
• Обґрунтуй, чи потрібно завжди наполягати на своєму? Якщо так, то як це потрібно робити?
• «Вільне письмо». «Найбільше в людях я ціную …»
•  Гра «Не кажи «Так» і «Ні». Відповідаючи на питання, уникай слів «так» і «ні», не повторюй слів , що були в запитанні.

          Наприклад:

• Чи мав Олесь багато друзів? – Він обминав велику товариство, але не   почувався самотнім.
• Чи відчував Олесь чужий біль? – Хлопчик вболівав за кожну рослинку,   йому було шкода навіть пліточки.
• Чи був Олесь дивакуватим? – Автор зобразив хлопця, не схожого на   інших дітей.

 

• Доведи або спростуй думку:  «Тут, на землі, не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають ще й плакать не дадуть».
• Пофантазуй. Яким буде Олесь у майбутньому? Ким за професією може стати хлопчик? Ти хотів  би мати такого друга, як Олесь?
• Напиши власну версію закінчення оповідання.
• Знайди описи природи у творі. Випиши художні засоби, які точно і

           коротко передають красу довкілля.

• Доповни речення. Прочитавши оповідання,  я …

• зрозумів …
• був вражений …
• був здивований …
• отримав задоволення …
• мрію…

 

                     Поезія Миколи Вінграновського

Завдання

• Створи ланцюжок асоціацій до слів  стежкояблуката  і  бульбохата.
• Перетвори  поезію «Бабусин дощ» у казку.
• Опиши кольори, запахи, звуки, які ти уявляєш, читаючи поезію «Сама собою річка ця тече…»
• Поділися сокровенним. З якими кольорами, звуками і запахами асоціюється тобі рідний дім? Чому?

 

Ой ну, люлі, дитя, спать!

Пішла мати жито жать

Та й вижала три квітки:

Що первую сонливую.

А другую дрімливую,

А третюю щасливую.

Ой щоб воно спало,

Щастя-долю мало

І добрую годину

На малую дитину.

Ой щоб воно спало

І спати хотіло,

Як квіт, червоніло.

Завдання

• Порівняй поезію «Перша колискова» з народною колисковою піснею. Що в них спільного і відмінного? Доведи, що «Перша колискова» написана не для малої дитини.

 

                                             Повість «Сіроманець»

Завдання

 

      «Кореспондент поклацав фотоапаратом усю цю історію від початку й до кінця і, коли вовк загубився в снігах, розреготався».

 

• Проведіть рольове обговорення того, що сталося біля кузні. Ролі: «Кореспондент на місці події»,  «Учасник подій»  – Василь Чепіжний,

    «Свідок»  – Сашко.

      «–Це не казка і не легенда. Сіроманця спіймано. Ми можемо лише пожалкувати, що його спіймано так пізно…»

• Прокоментуй цю фразу з інтерв’ю Василя Чепіжного для районної газети.
• Порівняй образи Сашка та Андрійка. Що спільного у цих хлопців?
• Від імені Сіроманця склади розповідь про його поневіряння в снігах на чужині.
• Як би ти хотів, щоб скінчилося оповідання? Подай свій варіант кінцівки.
• Склади і розіграй діалог між Сашком і Андрійком про долю Сіроманця і їхнє ставлення до тварин загалом.
• На основі Інтернет-джерел  і спеціальної літератури підготуй  розповідь про вовків, їх спосіб життя і поведінку з людьми.

 

Література

1. Авраменко О. Українська література: підручник для 5 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. –  К.: Грамота, 2013. – 287 с.
2. Дудіна Т., Панченков А. Українська література: підручник для 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. –  К.: А.С.К., 2006. –  287 с.
3. Єфіменко Л. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. 2009. –  № 19-21. с. – 18-29.
4. Ігрові технології навчання на уроках української мови та літератури. 5-11 кл. / Упорядник Л.В. Бутрин. – Тернопіль-Харків: Ранок, 2010. – 176 с.
5. Крамаренко С. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002.  – № 5-6. – с. 7-10.
6. Савчук Н. Навчальна гра на уроці літератури. – К.: Шкільний світ, 2007. – 126 с.