Урок з позакласного читання 4 клас

Літературне читання

Інтегрований

Тема: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. БЕЗ ВЕРБИ Й КАЛИНИ НЕМА УКРАЇНИ Українські казки та легенди про вербу і калину

Мета: формування предметних компетентностей: продовжити ознайомлення учнів з народною творчістю, з творами про народні символи України — вербу і калину; розширювати читацькі інтереси школярів; розширити знання учнів про народні легенди;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: працювати над удосконаленням техніки читання, розвивати вміння аналізувати і співставляти прочитане; порівнювати прочитані твори;

комунікативної: розвивати зв’язне мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу ; удосконалювати вміння співпрацювати в парі, групі, колективі;

загальнокультурної: виховувати любов до рідної Батьківщини , повагу до традицій свого народу .

Міжпредметні зв'язки: українська мова, природознавство.        

Обладнання. Ноутбук, телевізор, презентація,  пучечки калини, вишитий рушник, предметні малюнки, виставка книжок, «Тлумачний словник», мікрофон, тексти творів, картки, аудіозапис  творів, малюнковий план уроку, «сердечка» гостям, пісня  Наталії Май «Червона калина»

Тип уроку: урок застосування  набутих знань

Хід уроку

І.Організаційний момент

1.Вітання

 

Сьoгодні урoк – відкpитий для вcіх

Бaгато гoстей! Тoж вітаємo їx!

- Лaскаво прoсимо!

2.Гра «Криголам»

- Якими будемо на уроці?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

1.Проблема. Робота в парах.

• Діти, розшифруйте, будь ласка, запис і прочитайте тему уроку.

4	7	9	1	11	2	5	12	6	10	13	8	3
й	ни	ма	Без	ра	вер	ка	ї	ли	Ук	ни	не	би

 

 

 

(Без верби й калини нема України)

 

- Це верба і калина, правильно діти. Саме з цими рослинами і пов’язана тема нашого уроку. (Відкривається дошка)

2. Асоціація

- А які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слово КАЛИНА?

Калина: червоні намистинки, символ України, символ дівочої краси, корисна ягода,лікарська рослина, від ста хвороб лікує, допомагає від кашлю…

• А з чим асоціюється у вас ВЕРБА?

Верба: пухнасті гілочки, котики перед Великоднем, відвар для загоєння ран, схиляється над річкою, помічниця в пошуку води, символ пробудження природи, має магічну силу,  500 видів, музичні інструменти, меблі…

3. Очікування

- Напишіть на «ягідках» ваші очікування від уроку. Зачитайте їх.

ІІІ. Сприймання й засвоєння нового матеріалу

1.Вступна бесіда вчителя

- «Без верби й калини нема України»,— говорить народне прислів’я.

Сьогоднішній наш урок ми присвячуємо цим одвічним народним символам України. Ви дізнаєтеся багато цікавого про них —про те, яку користь вони приносить людям, чому українці люблять і поважають ці рослини.

- Кожен народ має свої символи. Є вони і в нас. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, барвінок, волошки – віддавна уособлюють красу України, і є святинями нашого народу.

2. Розгадування ребуса «КАЛИНА»

- Найбільше шанували в Україні калину. У нас на батьківщині висаджували її у кожній садибі.  Вона була символом краси, любові, добра та сімейного щастя.

 

Творча група «Дослідники» знайшли цікаві відомості про калину, її лікувальні властивості.

1 учень: Калина – це вологолюбивий кущ. Росте вона у тінистих лісах, дібровах, на схилах, узліссях, галявинах.

Калина пишним білим цвітом

Покрила квіти навесні.

А восени, як згасне літо,

Дарує ягідки рясні.

Зриваймо кетяги калини,

Не забуваймо лиш про те:

Калина – символ України,

Калина – дерево святе. 

2 учень: Садять калину в Україні біля хат, криниць, на узбіччі доріг. Весною вона вкривається білим цвітом. А цвіте вона у травні місяці. Тоді вже соловей починає прославляти її красу.

3 учень: Червона калина здавна символізувала мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала в дорогу хліб з калиною та рушники з вишитими кетягами калини, ніби цей рушник і простелить стежину до рідного дому..

4 учень: Про шанобливе ставлення до цього дерева свідчить той факт, що в Україні понад 100 населених пунктів названих словом « Калина» або похідним від нього (Калинівка, Калинове)

5 учень:  Жодне весілля не обходиться без калини. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його гілочками калини. Гілку калини потайки дарувала дівчина майбутньому нареченому на знак згоди вийти заміж.

6 учень:  Мені розповідала моя бабуся, що ягоди калини ще і їжа. Здавна в українських сім’ях калину восени ламали, складали в пучки і підвішували. А взимку з ягодами ліпили вареники, пиріжки і варили узвар.

7 учень: Калина – не тільки їжа для людини. Взимку біля куща можна побачити зимуючих птахів – снігурів, синиць, які охоче їдять ягоди. На морозі вони стали не такі гіркі і терпкі.

8 учень:  Калина здавна вважалась лікувальним засобом від застуди. Сік калини з медом або цукром пили від кашлю. Відвар сухих ягід пили гарячим від застуди. Відвар листя застосовували як заспокійливе. Відвар кори прикладали до ран – і вони швидше загоювалися.

9 учень

Легенда про калину

На Україну напали турки і татари. Вони вбивали дітей, старих людей, а молодих дівчат забирали у полон. В одному селі дівчина втікала, зачепилась за дерево і впала. Разок червоного намиста розірвався і розсипався. Дівчина загинула в неволі, а на місті розсипаного намиста виросла калина.

Вчитель. З давніх – давен наш народ оспівував у піснях кущ калини.  Про калину складено багато легенд і переказів. Чому цей кущ так і називається, чому українська земля стала для нього рідною, дізнаємося з казки.

 

4. Опрацювання казки Галини Демченко «Калинка»

Читання вчителем першої частини казки. (Слухання аудіозапису казки)

Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! Їх вона попереносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.

 - Чи зрозуміли ви, про кого буде казка?

Читання казки до кінця.

Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.

Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.

Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не сядеш тут перепочити?             

Усміхнувся весело подорожній і сказав:

— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!

Тут увесь кущ од сну стрепенувся.

Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цвітом.

Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистини, виблискують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка?

А кущ нахиляється до неї і шепоче:

— Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.

Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.

 

 - Що вам нагадала ця казка? (Легенду) Чому? (Про виникнення куща калини)

 - Давайте роздивимося ягоди калини. Скуштуйте ягідку і подивіться на зернятко.

Чи справді воно схоже на серце? Якщо його посадити – виросте новий кущ.

 

5. Самостійне читання казки

Словникова робота

6. Гра «Слідопити». Вибіркове читання. Знайдіть рядки і прочитайте:

- Якою була дівчинка? (Привітна й ласкава дівчинка)

- Як калинка ставилася до рослин? (Дуже вона любила квіти)

-З чого видно, що рослини любили дівчинку? (Жоден кущик, що посадила вона не зів’яв)

-Як люди ставилися до Калинки? (Всі люди в селі любили Калинку за її добре і щире серце)

-Що вирішила зробити дівчинка? (…посаджу тут щось, нехай росте)

- Де Калинка посадила стебельце? (обабіч дороги)

-Як Калинка доглядала за стебельцем? (…аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала)

- В  що перетворилось тоненьке стебельце? (…у великий крислатий кущ)

- Що сказав подорожній? (Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!)

- З якою інтонацією їх слід читати? (З великою вдячністю)

- Що сталося з кущем? (Стрепенувся,гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цвітом.)

- Що з'явилося  замість цвіту на кущі?( Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистини, виблискують.)

- Що прошепотів кущ Калинці? (Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.)

- Подумайте і скажіть, що тут казкове?

(Квіти голівками кивають, звеселилось стебельце, кущ стрепенувся, кущ шепоче)

6.Гра «Розвідники» .

 - Перегляньте текст і знайдіть, скільки разів у ньому трапляється слово Калинка (8разів)

 

7. Словесний портрет дівчинки Калинки.

Анаграми

 

- Якою була дівчинка? 

Лаз, дагор, цьовитапра, байнедужа, брадо, ращи, чнастиегої, чливарозидоб, лосердмина, стокажор, рахит, рядпона,  мостійсана, чарішу, лакубача, іціабезінтивна, терпинема, паску, наохай.

Слова для довідки: зла, горда, працьовита, небайдужа, добра, щира, егоїстична, доброзичлива, милосердна, жорстока, хитра, порядна,  самостійна, рішуча, балакуча, безініціативна, нетерпима, скупа, охайна.

8. Робота з прислів’ям

Оберіть прислів’я, яке найвлучніше розкриває основну думку казки.

- Як дбаєш, так і маєш.

- Лінивому жить весело, та їсти нічого.

- Скарб – не друг , а друг – скарб.

- Вік прожити — не поле перейти.

- Діло майстра величає. (Результат показує хто чого вартий)

 

9. Група «Літератори»

- Група «Літераторів» побувала у бібліотеці, попрацювала з додат­ковою літературою і підготувала літературний матеріал про калину.

 

Т.Г.Шевченко Шевченко у своєму «Кобзарі» згадав слово «калина» 385 разів.

Кирило читає вірш

Вчитель.

Ще є диво у калини. Її кісточки схожі на маленькі серця. Тому ця ягода є символом любові, вірності, відданості.

- Мені сьогодні хочеться подарувати вам по кілька ягідок калини, щоб ви посадили їх в кімнатні горщики, а навесні висадили біля своїх домівок, школи паростки, доглядали їх, а коли вони перетворяться на пишні кущі, хай прикрасять вони ваші подвір’я.

 

9. Творча група «Фотокореспонденти»

Підготували фотовиставку, яка відображає красу калини.

 

10. Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія»(відео)

 

11. Розгадування ребуса «Верба»

12. Виступ  творчої групи «Журналісти»

- Творча група «Журналістів» знайшла матеріали про вербу 

1 учень: Верба — одне з найулюбленіших в Україні дерев. Верби над ставом — традиційна прикмета українського села. Казали: «Де верба – там і вода».  Тому й криницю копають завжди під вербою. На сухому місці це дерево не росте.

2 учень:  У нас її росте близько 30 видів. Вона своїм корінням скріплює береги річок, озер, ставків та очищує воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок.

3 учень:   Квітуча верба навесні  є символом оновлення та пробудження природи. Освячені гілочки верби перед Великоднем – вважаються магічними. Ними стьобали одне одного, щоб бути "великими, як верба, багатими, як земля, і здоровими, як вода".

4 учень:  Верба надзвичайно живуча: вона може вирости, як кажуть, із звичайного вербового кілка, вбитого в сиру землю. Разом із тим верба беззахисна і вразлива, якщо опиниться не у своєму середовищі — холодному і сухому.

5 учень:  Тарас Григорович Шевченко дуже любив це дерево. Для нього верба була символом України, дорогою згадкою про красу рідної землі. Вербову гілочку як символ України поет повіз із собою на заслання і посадив у казахській пустелі. Він доглядав її, оберігав від пекучого сонця. Виросло велике дерево, яке назвали вербою Тараса.

6 учень:  Давним-давно зародився і вербовий промисел. Природа обдарувала вербу такою гнучкістю, якої немає жодна швидкоросла деревна порода. Із верби в Україні здавна робили музичні інструменти: кобзи, бандури, сопілки. З вербового стовбура видовбували човен, робили меблі.

7 учень:  Верба — це дерево цілюще. Воно лікує від різних хвороб, від головного болю, при високій температурі, від болю у шлунку та горлі.

 

Група «Літераторів» також знайшла вірші про вербу

8 учень: читає вірш «Верба»

Над водою, на горбі,

Любо, весело вербі.

Довгі коси розпускала,

У ставочку полоскала,

Не потрібен гребінець,

Їх розчеше вітерець.

                                    Ліна Костенко

Вчитель: 

- Про вербу український народ склав багато легенд і переказів. Сьогодні ми опрацюємо одну із них.

9. Опрацювання легенди «Плакуча верба»

  Аудіозапис

Гра «Бджілки» читання напівголосно.

У матері-вдови було троє синів. Вони дуже любили маму. Росли вони добрими, роботящими, приносили радість усім людям. Та от напали на рідну землю вороги. Прийшов до матері старший:

— Благословіть, мамо, за свій край боротися.

Стиснулося в мами серце, але благословила. Потім прийшов середній. І його мусила благословити. А коли попросив благословення найменший, не витримала:

— Не пущу! — скрикнула. — Один ти у мене залишився!

— А земля у нас теж одна. Хто ж її захистить, як не я?

Ще більше защеміло у матері серце, але провела у дорогу і найменшого сина. А сама щодня виходила на берег річки, синочків рідних виглядала.

Поверталися їх друзі, схиляли перед матір’ю голови, приносили їй невтішні звістки: загинули всі її сини героями. Довго плакала-ридала мама над річкою, не хотіла в хату без дітей вертатися. А на ранок побачили люди на березі вербу, що невтішно додолу схилила свої віти.

Отак на світі з’явилася плакуча верба.

Робота з текстом

- Про що розповідає легенда?( Як з’явилася плакуча верба)

- Якими на вашу думку були сини? (Відважними, хоробрими, добрими, роботящими)

- Як би ви вчинили на місці молодшого сина, адже мати дуже благала його залишитися?

 

- Дітки, сьогодні наше місто  Кам’янське, а раніше Дніпродзержинськ, відзначає 74 роковини з Дня визволення від німецько-фашистських загарбників. І я вірю в те, що війна на сході нашої країни скоро скінчиться і всі солдати, які захищають нас з вами, повернуться до своїх матерів живими.

10. Складання СЕНКАНУ «КАЛИНА», «ВЕРБА»- за бажанням

Калина

Червона, гарна

Стоїть, пишається

Не можливо не задивитися

Квіточка

Калина

Червона, гарна

Красується, звеселяє, пломеніє

Символ дівочої краси і ніжності

Калинонька

Калина

Гіркувато- кисла, стигла

Прикрашає, захищає, сповіщає

Оберіг від багатьох хвороб

Калинка

Калина

Яскрава, незвичайна

Росте, лікує, оберігає

Символ моєї незалежної держави

Кущ

11. Робота в групах з прислів’ями. (Конверти, деформовані речення, розрізані)

- Прислiв’я про калину показують не лише красу цієї рослини, а й її символізм для нашої країни.

Зберіть прислів’я і поясніть, як ви їх розумієте.

Саджай біля хати калину — матимеш долю щасливу.

Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте.

Компот з калини – здоров’я для родини.

Хто з калиною знається, той в здоров’ї купається.

Великдень без вербових котиків – не буває.

Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

V. Підсумок уроку

1.Рефлексія

- Сьогодні на уроці ми дізналися про …

- Мені цікаво було …

- Я зрозумів, що …

2.Слово вчителя

- Чи справдились ваші очікування?

Усі ви добре працювали,

На уроці не дрімали,

Тож скажу вам у кінці:

В четвертому класі діти — молодці!

3.Побажання

Посадіть вербу й калину в чистім полі,

Хай вона освятить час!

Рід наш дуже любить волю,

Хай же воля любить нас!

• Подаруйте свої сердечка і вітання нашим гостям.

 

Діти прикріплюють свою «ягідку» на гроно.

 

Діти! Будьте добрими і чуйними друзями природи, справжніми патріотами

 

Дякую вам, діти, за роботу на уроці. Наш урок завершено. До побачення.

 

Звучить пісня  Наталії Май «Червона калина»