"Вивчення моделі уроків за методом навчання на основі завдань"

Управління освіти Луцької міської ради

Міський методичний кабінет

КЗ “Луцький навчально-виховний комплекс ЗОШ I-III ст.№22-ліцей Луцької міської ради Волинської області”

 

 

 

 

Демчук Н. І.

 

Вивчення моделі уроків за методом навчання на основі завдань (task – based LEARNING)

Методичні рекомендації

Демчук Н. І.  Вивчення моделі уроків за методом навчання на основі завдань/Н.І. Демчук -

Луцьк , 2019 – 30 с.

 

 

 

 

Сьогодні існує безліч способів вивчення іноземних мов. Ми пропонуємо розглянути новий підхід до вивчення англійської мови на основі завдань ( task-based learning). Ви дізнаєтеся про різницю між поняттями «вправа» та «завдання», навчитесь інтегрувати його у свій підручник, а також побачите перевагу  використання цього підходу та його практичне застосування.

Дані методичні рекомендації призначені для вчителів іноземних мов, які бажають вдосконалюватись.

 

 

 

 

 

Рецензенти:

Канонік Н.П., кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри іноземної мови факультету романо-германської філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Стасюк Л.В., вчитель-методист, ЛНВК ЗОШ I-III ступенів №22-ліцей

 

 

Автор – упорядник

Демчук Наталія Іванівна – вчитель англійської мови

КЗ “ЛНВК ЗОШ I-III ст.№22-ліцей Луцької міської ради Волинської області

 

 

 

 

 

Схвалено методичною радою КЗ ”ЛНВК ЗОШ I-III ступенів №22-ліцей” Луцької міської ради (протокол №1 від 3 січня 2019р. )

 

 

Зміст

Вступ…..…………………………………………………………………………….2

Розділ І. Існуючі інтерактивні моделі уроків .........................................…………4

Розділ ІІ. Недоліки уроку та переваги моделі TBL……………………………….8

Розділ ІІІ. Інтеграція підходу на основі завдань (TBL) у типовий підручник….10

1. Шість типів завдань для моделі уроків TBL ………………………………13
2. Навчання під впливом ………………………………………………………16
3. Виділення часу для виконання завдань та проходження навчального плану………………………………………………………………………….20

Розділ ІV. Чотири найулюбленіших TBL-завдань, які можна використовувати в класі…………………………………………………………………………………24

Висновки,,,,………………………………………………………………………….28

Література…………………………………………………………………………...29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Умови сучасного життя, зростаючий обсяг інформації вимагають, щоб школа готувала учнів, які уміють самостійно здобувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися в конкретній ситуації. Реформування системи освіти в Україні набуло нині глобального характеру. Формується парадигма освіти, яка передбачає використання нових освітніх моделей, методик і технологій. Нова парадигма як пріоритетне завдання освіти (загальної, середньої та вищої) передбачає орієнтацію на інтереси особистості, адекватні сучасним тенденціям суспільного розвитку.

З початку 90-х років у країнах Європи спостерігаються нові тенденції щодо навчання іноземних мов. Рада Європи значну увагу приділяє розробленню підходів, методик і умов використання сучасних технологій (телекомунікації, супутникового телебачення, інтерактивного відео, комп’ютерів, інших, більш традиційних, аудіовізуальних засобів). Здійснені науково-дослідні проекти, які ставили за мету формування системи комунікативного навчання.

Сьогодні існує безліч способів вивчення іноземних мов. До вашої уваги пропонується розгляд моделей уроків, їх переваги і недоліки, пропонується розглянути новий підхід до вивчення англійської мови на основі завдань, висвітлюється різниця між поняттям «вправа» та «завдання», а також подаються рекомендації  з використання цього підходу та практичне застосування.

Розділ І   Існуючі інтерактивні моделі уроків

«Сучасний урок – це урок, на якому педагог викладає матеріал зрозуміло й доступно.

Сучасний урок – це пізнавальний, цікавий, неважкий урок, на якому викладач і учень вільно спілкуються.

Сучасний урок – це урок, на якому не доводиться робити щораз те саме, це різноманітний урок.

Сучасний урок – це урок, на якому вислуховують будь-яку твою думку, урок, де людина учиться бути людиною.

Сучасний урок – це урок, на якому почуваєш себе впевнено.

Сучасний урок – це урок без стресів»  (вислови учнів про сучасний урок)

    Урок як форма організації навчальної роботи існує із сімнадцятого століття, тобто більше 350 років. Цей педагогічний винахід виявився настільки життєздатним, що й у наші дні урок залишається найпоширенішою організаційною формою навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. За статистикою, уроку відводиться до  90% навчального часу; весь матеріал основ наук викладається в ході уроків.

      Урок — така форма організації навчання, при якій навчальні заняття:

• проводяться педагогом  з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу (45 хвилин) відповідно розкладу занять;
• мають строге визначення змісту навчання в кожній групі;
• поєднують індивідуальні і колективні форми роботи учнів;
• забезпечують систематичну перевірку  і оцінювання  знань учнів.

Характерні ознаки уроку такі:

• наявність певних освітніх, виховних і розвивальних завдань;
• добір конкретного навчального матеріалу і рівнів його засвоєння відповідно до поставлених завдань;
• досягнення поставлених цілей шляхом добору відповідних засобів і методів навчання;
• організація відповідної навчальної діяльності учнів.

Існують три найпоширеніші типи уроків вивчення іноземної мови:

• РРР- (presentation, Practice and Production)
• TTT – ( test, teach, test)
• TBL – (task –based learning)

Модель PPP (presentation, practice, production) – модель «три П» (презентація, практика, застосування). На етапі презентації вчитель вводить новий мовний матеріал (форма і значення), часто повторює, демонструє, іллюструє, показує малюнки, для того, щоб учні зрозуміли значення нової лексичної одиниці чи граматичної структури. На етапі практики учні виконують контрольовані вчителем завдання: вставити замість пропусків, закінчити речення, повторити хором або індивідуально,. Всі ці вправи вимагають від учня, щоб він вживавав мову правильно.

На етапі застосування дається комунікативне завдання ( рольова гра, діалог) і очікується, що учень має справитись з завданням.

Проте тут є деякі проблеми:

• Учні створюють ситуацію в класі, що ніби вони засвоїли даний матеріал, а проходить деякий час – і вони мало що пам’ятають про ту тему;
• Учні будують речення за принципом укр. мови і це звучить неприродньо.
• Учні не можуть  не говорити рідною мовою під час виконання завдань на етапі практика, тому що вони шукають лише ту лексику, яку вивчили

Модель «три П» в даний час критикується за лінійний характер, пасивну роль учнів та за орієнтацію на вчителя. Проте, вона широко використовується у навчанні іноземної мови.

Тест, навчання, випробування (TTT) - це підхід до навчання, де учні вперше виконують завдання або діяльність без допомоги вчителя. Потім, виходячи з виявлених проблем, вчитель планує і представляє цільову мову . Потім учні роблять ще одне завдання, щоб практикувати нову мову.

Приклад 
Учні, які не вивчали фразові дієслова, отримують текст і просять знайти приклади. Вони здатні це зробити, але не розуміють змісту. Вчитель планує урок, щоб допомогти учням розвинути це, а потім просить їх виконати подібну вправу

У класі
TTT є корисним підходом, оскільки це дає можливість вчителям визначити конкретні потреби учнів, що навчаються, в області мовлення та належним чином вирішити цю потребу. Це може бути особливо корисним на проміжних рівнях і вище, де учні можуть бачити мову раніше, але мають специфічні проблеми з нею, а також у класах змішаного рівня, щоб допомогти визначити цілі для кожного.

Наступною моделлю є TBL (task-based learning) - навчання на основі завдань. Цю модель запропонувала Джейн Віліс ( Jane Willis). У 1996 р. вона описала її у своїй книзі‘A Framework for Task-Based Learning’.  На уроці з такою моделлю вчитель не визначає, який вокабуляр буде вивчатися заздалегідь, урок ґрунтується на виконанні центрального завдання, а мова є інструментом, яким користуються учні, щоб виконати поставлене завдання. Воно відображає реальне життя, а тому учні спрямовують свою увагу на значення і використовують ту лексику, яка необхідна для виконання завдання. Грати гру, вирішувати якусь проблему, ділитися інформацією чи досвідом – все це вважається справжнім життєвим завданням. Вправи, до виконання яких надаються список слів, не є справжніми завданнями. Сюди можна віднести і гру в ролях, якщо вона не містить якогось проблемно-пошукового елементу. 

Метою таких уроків є створити потребу у навчанні та використанні мови. Такі вправи-завдання породжуватимуть свою мову та створюватимуть можливість для вивчення іноземної мови. Якщо ми відвернемо увагу від форми і структури, то зможемо розвинути спроможність учнів робити все по – англійські. Ніхто не каже, що не потрібно звертати увагу на правильність вживання, робота над лексикою включена у кожне завдання, а використання мови має своє місце у поурочному плані. Урок має три етапи.

1. Pre-task, або розминка перед завданням

На цьому етапі вчитель вводить тему і дає чіткі інструкції учням, що вони повинні будуть зробити на кожному етапі. Вчитель допомагає їм згадати певну лексику, яка буде корисною при виконанні завдань. На цьому етапі часто відбувається поділ дітей на групи та чітке розуміння кінцевої мети. Учні можуть дещо нотувати собі та  працювати над завданням.

2. Task cycle, або основна частина

Учні виконують завдання (зазвичай на розуміння читання або аудіювання) в парах чи групах, вживаючи ту лексику, яка їм потрібна. Вчитель лише ходить, спостерігає, консультує та заохочує до дії.

1. Planning, або планування своєї роботи

Учні готують короткі усні чи письмові повідомлення про те, що відбуватиметься протягом виконання завдання. Тоді вони практикують, що будуть казати в групах. Тим часом, вчитель може порадити учню прояснити своє мовлення, задаючи навідні питання.

2. Report або повідомлення

Учні діляться своїми усними чи письмовими повідомленнями з  класом. Вчитель контролює порядок виступу груп, а також надає деякі рекомендації по змісту повідомлення. На цьому етапі вчитель може записувати виступи учнів для того, щоб порівняти.

3. Language focus stage or feedback – увага на лексику та аналіз помилок

Вчитель наголошує на деяких частинах з записаного тексту, щоб  учні проаналізували його. Вони можуть поміти багато цікавого в цьому тексті. Також вчитель може наголошувати на лексиці, яка використовувалась на етапі повідомлення, щоб проаналізувати її.

Врешті решт, вчитель обирає ділянку мови, над якою треба попрацювати, виходячи з потреб учнів, з того, що випливло з етапу завдання та повідомлення.
Тоді учні виконують практичні задання, щоб  збільшити свою впевненість та нотують корисну інформацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Недоліки уроку та переваги моделі TBL (task-based learning)

Справді, класно-урочна система має свої слабкі сторони. До основних недоліків у організації уроків учителями сьогодні, за результатами спостережень, можна віднести:

• відсутність системного підходу до планування процесу вивчення теми (роз­ділу), а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань, що ставляться перед учнями під час її вивчення;
• недостатнє знання типів уроків (стандартних і нетрадиційних форм), їх призначення та структури, відсутність компетентного підходу до відбору найбільш адек­ватних для реалізації кожної конкретної цілі;
• недостатнє знання та володіння елементами педагогічної техніки, результа­том чого в більшості випадків є шаблонна структура уроків, їх одноманітність;
• недостатність знань у галузі сучасних методів навчання, невміння здійсню­вати їх раціональний вибір для конкретного уроку;
• перевантаженість змісту навчального матеріалу, надмірна кількість друго­рядних фактів, невмотивоване бажання відійти від підручника при поясненні но­вого матеріалу;
• орієнтованість на середнього учня, висока складність навчання для слабких учнів як за рахунок темпу, так і змісту навчання;
• недостатність знань психологічних основ уроку, які включають як знання психологічних принципів організації уроку, так і особливостей психічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам’яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, воля та ін.);

Більшість із зазначених недоліків мають технологічний характер і свідчать про недостатній рівень підготовки вчителів саме з цього аспекту їх діяльності.

Модель TBL (task-based learning) має ряд переваг. Зокрема,

• На відміну від моделі PPP, студенти не контролюють вивчення лексики. На всіх трьох етапах вони повинні користуватись всіма своїми мовними ресурсами, а не просто користуватися одним попередньо обраним елементом.
• природний контекст розвивається з досвіду студентів з мовою, яка персоналізована та актуальна для них. З PPP необхідно створити контексти, в яких можна представити мову, тому іноді вони можуть бути дуже неприродними.
• Студенти матимуть набагато більш різноманітну експозицію з мовою з TBL. Вони будуть піддаватися як цілим рядом лексичних фраз, сполученням слів та моделей, так і форм мови.
• вивчена мова виникає з урахуванням потреб студентів. Ця потреба диктує те, що буде розглянуто на уроці, а не рішенням, прийнятим вчителем чи навчальним посібником.
• Це сильний комунікативний підхід, за яким студенти проводять багато часу спілкуючись. Уроки PPP, здається, дуже спрямовані на вчителя в порівнянні. Під час уроку TBL студенти багато часу проводять спілкуючись.
• Цей підхід  приємний і мотивуючий.

Отже, модель PPP пропонує дуже спрощений підхід до вивчення мови. Вона заснована на ідеї, що ви можете представити мову в акуратних маленьких блоках, додаючи від одного заняття до іншого. Проте дослідження показують нам, що ми не можемо передбачити чи гарантувати те, що навчаться студенти. В кінцевому підсумку, широкий вплив на мову є найкращим способом забезпечення ефективної участі учнів. Обмеження досвіду окремими частинами цільової мови є неприродним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Інтеграція підходу на основі завдань у типовий підручник

Почнемо із визначення, що ми розуміємо під «завданням». Це дозволить нам визначити вправи у наших підручниках,  більшість з яких означають завдання. Це також дозволить нам визначити підходи, які ми можемо застосувати та перетворити на завдання.

Коли вправа не є завданням?

Викладання на основі завдань створює можливості для використання мови, спрямованої на значення. Іншими словами, учень, виконуючи завдання, не лише буде

• говорити, щоб потренувати дану структуру, тобто виконати вправу за зразком, розказати діалог, дати відповідь на питання і т.д., використовуючи нові зразки;
• або писати, щоб показати рівень вживання нових мовних зразків.

Згідно з визначеннями Річарда Фроста у статті « Підхід на основі завдань», всі ці вправи спрямовані на форму. У підході на основі завдань такі вправи мають місце, але вони не є завданнями. Учні, виконуючи завдання(спрямовані на значення), повинні вибирати  слова та  граматичні структури англійської мови саме ті, які їм потрібні в даний момент. Лише так вони зможуть висловити  чи написати те, що хочуть, щоб досягти навчальної мети.

Що таке завдання?

Дейв Уіліс і Джейн Уіліс пропонують визначення цього поняття за допомогою низки питань. Чим впевненіше ви відповідатимете на них, тим будете більше переконуватись, що ваша вправа – це завдання.

1. Чи сприятиме вправа зацікавленості учнів?
2. Чи є основний акцент на значенні?
3. Чи це мета чи результат?
4.  Чи оцінюється успіх з точки зору результату?
5.  Чи є завершення пріоритетом?
6. Чи пов'язана ця вправа з реальним світом?

Давайте розглянемо завдання « Спланувати вечірню прогулянку з класом» крізь ці питання.

• Я думаю, що урок, безумовно, буде зачіпати інтерес моїх учнів, особливо якщо вони знатимуть, що вони дійсно йдуть на обрану вечірню прогулянку, отже, а) Так.

• Учні мають свої уподобання щодо вечірніх прогулянок і, безумовно, те, що вони говорять, це і є значення.

• Першим результатом для кожної пари є їхній готовий план вечірньої прогулянки (який повинен бути завершений до того, як вони розповідатимуть класу про це, щоб клас міг проголосувати за найкращий план), а другий результат може стати реальним вечірнім виходом, отже, впевнене Так до c), d), e) та f).

Далі наведено приклад діяльності, розробленої для дорослого класу. Які з питань а) - f) ви могли б відповісти досить впевнено Так? Як, на Вашу думку, це буде, і чому?

Think of the busiest day you have had recently. Work in pairs. Tell your partner all the things you did. Decide which of you had the busiest day, then tell the class about it. Decide who in the whole class had the most hectic day (and say why.) Finally, from memory, write a list of the things one person did on their busiest day, and, without revealing their name, read it out to the class (or display it on the wall) to see how many people can remember whose day it was.

Взагалі,  дорослі люблять говорити (навіть хвастатись) про те, наскільки вони зайняті / були, отже, це було б так для a), b) та f). Перша мета - порівняти їхні найзайнятіші дні. Природна точка завершення для кожного учня - це кінець їхнього дня - і кінцевий результат - вибір найбільш зайнятої людини також зрозумілий, тому ми можемо з упевненістю відповісти на інші питання. Остаточна письмова діяльність встановлює захоплюючу гру з пам'яттю з чітким результатом - для ідентифікації особи, про яку написано.

Таким чином, обидві вищезгадані дії вважатимуться завданнями, і обидва генерують кілька видів справжньої фокусованої взаємодії між учнями та вчителем.

Як можна модернізувати вправу у вправу на основі завдань?

Такі вправи подаються в кінці теми та  орієнтовані на вживання минулого часу:

Work in pairs. Talk about your grandparents. Tell each other what you know about their past lives. Use the phrases and patterns from the box above.

Подумайте про цю вправу і застосуйте вищезгадані питання а) - f). На які запитання ви б відповіли «Так», а на які - «Не впевнені» чи «Ні»? Як ви могли б адаптувати її, щоб зробити більш схожим на завдання і отримати більше відповідей «так»?

Отже, ви можете відповісти «так» на «a» та «f» з впевненістю. Ми, в реальному житті, іноді говоримо про наших бабусь і дідусів і згадуємо  про них. Якщо тема «Бабуся й дідусь» не залучає всіх учнів, нехай вони вибирають замість того літню людину, яку вони добре знають.

• Для відповіді b), ймовірно, буде Ні, тому що остаточна інструкція (Використовуйте фрази та шаблони з вищезазначеного вікна) показує, що ця вправа спрямована в основному на практику цих конкретних способів вираження минулого часу, представленого раніше в темі. Активні учні будуть намагатися скласти речення про своїх бабусь і дідусів не просто для надання інформації, але в першу чергу, щоб показати майстерність нових форм. Це не схоже на використання природної мови. Щоб зробити це більш завданням, ми могли б видалити останнє завдання, і зробити таку вправу на початку теми, так що учні зможуть зосередитися більше на значеннях, тобто поділяти свої спогади про бабусь і дідусів природним чином, а не намагатися включити певну форму мови. Тоді відповідь на б) буде Так.

Для c), d) та e) відповіді також, ймовірно, будуть ні; немає жодної мети для розмови про бабусь і дідусів, а учні не мають можливості дізнатися, коли вони сказали достатньо, щоб завершити діяльність, або чи дійсно їм це вдалося чи ні. Деякі учні можуть сказати дуже мало.

Додавання мети або результату для виконання завдання

До вправи «Дідусь і бабуся» ми повинні додати мету, і зробити результат більш конкретним, щоб учні знали, коли вони виконали завдання. Деякі зразки результатів слідують тут, і ви можете додати один з цих наборів інструкцій, залежно від того, який результат, на вашу думку, найкраще залучить учнів у вашому класі.

1. Постарайтеся з'ясувати три спільні речі, які були спільними у житті ваших дідусів і бабусь і бабусі й дідуся вашого партнера. Яка була найбільша різниця між ними?
2. Вирішіть, хто з бабусь і дідусів Вашого партнера був / є найцікавішою людиною, і назвіть дві причини, чому Ви так вважаєте. Потім розкажіть про його / її класі і проголосуйте за трьох найцікавіших бабусь і дідусів у класі.
3.  Опишіть два ранніх спогади, які ви маєте, про одного конкретного дідуся. Розкажіть своїй групі. Слідкуйте, коли слухаєте один одного. Порівняйте свої спогади - найцікавіші, найяскравіші, най забавніші, найсумніші чи дивніші?

Таким чином, існує кілька потенційних результатів (і ви можете подумати про інші), які можуть бути створені з цієї вправи, щоб зробити її більш схожою на завдання.

Якщо учням зрозуміло, яким має бути результат, а також знати кількість речей, які потрібно перелічити або описати, вони, швидше за все, будуть займатися цим завданням, говорити з більшою впевненістю і знати, коли вони закінчать його. Успішне досягнення завдань значно підвищить їхнє задоволення та мотивацію. Коли, закінчивши цикл виконання завдань, вони більш уважно розглядають мовні форми, що використовуються іншими особами, які виконують подібні завдання, вони вже будуть знайомі з контекстами і відчуватимуть потребу в деяких з цих форм.

Отже, ми розглянули шість характеристик завдання і проаналізували дві дії, які вважалися б завданнями. Ми також перетворили одну вправу, подібну до завдання, на завдання, перемістивши його до початку теми підручника, зробивши його зосередженим на змісті, а не формі, додавши певний результат і зробивши інструкції якомога точнішими. Таким чином завершення  завдання стало зрозумілим.

 

1. Шість типів завдань для моделі уроків TBL

Ми навчилися перетворювати вправи у реальні завдання, які допоможуть учням краще опанувати іноземну мову. Тим не менш, завдання, як правило, бувають різних видів. Деякі підручники містять чимало вправ, подібних до завдань, але дуже мало хто використовує слово «завдання» для їх опису. Вони часто підпадають під заголовки розділів, наприклад: Speak out! Listening challenge; Think … then compare ideas; Reach a decision; With a partner… In groups… It’s your turn… Questions and answers... Discuss ... Tell your partner… Writing… Reading or even under Grammar or Vocabulary…

Є багато способів перетворити їх у завдання. Для цього розглянемо шість типів завдань для моделі уроків TBL.

Вправи, подібні до наведених нижче, мають потенціал стати ефективними завданнями:

• Listing and/or brainstorming (Перелік або мозковий штурм)

Ви можете перелічити людей, місця, речі, дії, причини, повсякденні проблеми, речі, які потрібно робити в різних обставинах тощо.

Приклади:

(1) In pairs, agree on a list of four or five people who were famous in the 20th century and give at least one reason for including each person; Can you remember your partner’s busiest day?

(2) On your own, make a list of all the things he/she did. Then check with your partner. Were there any things you forgot?

• Ordering and sorting (впорядкування або сортування)

Це може бути послідовність, ранжування або класифікація.

Приклади:

(3) In pairs, look at your list of famous people. Which people are most likely to remain popular and become 20th century icons? Rank them from most popular to least popular, and be prepared to justify your order to another pair.

(4) Look at the four pictures. They are mixed up. Work in pairs. Put the four pictures in a sequence so that they tell a story. Prepare to tell your story to another pair.

• Matching (співставлення)

Ви можете підбирати підписи / тексти / записані витяги до зображень; короткі примітки або заголовки до більш довгих текстів, наприклад, новин.

Приклади:

(5) Read the texts – each is about a famous person but the person is not named - and look at the photos. Match each text to a photo. Then talk to your partner, and say how you were able to match them. Prepare to tell the class how you did it.

(6) Read the four headlines A to D. Match two pieces of information (given in 1-8 below) to each headline. Explain to your partner how you did this. What clues did you find? Did you both use the same clues?

Чи є у вас в підручниках такі завдання? Іноді підручники використовують Listing, Ordering and Matching activities на початку теми, вводять або переглядають корисні слова та фрази для підготовки до основних тем. Результати, як правило, зрозумілі (наприклад, повний список, набір відповідних даних). Але, не дивлячись на те, що вони дають цінну інформацію до відповідної теми у вигляді читання текстів або записів, вони рідко стимулюють учнів до взаємодії.

• Stimulating more interaction (Стимуляція до більшої взаємодії)

Всі наведені вище приклади взяті з реальних підручників, але в кожному випадку ми додавали ще один крок, щоб стимулювати додаткове використання мови, орієнтованої на зміст.

• У 1 та 3 учнів просять надати причини або обґрунтувати своє рішення

• У 2, 5 і 6 вони виконують завдання індивідуально, а потім пояснюють своєму партнерові, як вони це робили

• У 3, 4 і 5 вони просять підготуватися, щоб пояснити, як вони виконали завдання або розповісти свою історію іншій парі або всьому класу.

• Comparing: finding similarities and differences( Порівняння: знаходження подібності та різниці)

Завдання-порівняння можуть ґрунтуватися на двох дуже схожих текстах або малюнках (класичний приклад - «Знайди відмінності») або місцях чи подіях, про які знають учні. Вони також можуть порівнювати свою власну роботу з роботою іншого учня або іншої пари або групи.

Приклади:

• Compare your list of possible 20th century icons with your partner’s list. Did you have any people in common? Tell each other why you chose them. How many reasons did you both think of? Finally, combine your two lists, but keep it to five people.

• Tell your picture story to another pair and listen to theirs. Compare stories – make a list of the main similarities and differences.

 

Ви помітили, що багато з цих завдань створюються на теми, з попередніх завдань. На цій же темі можна створити «низку завдань», кожна з яких виникає з попередньої. Це чудовий спосіб побудувати впевненість у навчанні - як тільки учні ознайомляться з базовим словником певної теми, вони зможуть виконувати велику кількість вправ на перетворення тематичної мови та використовувати її для різних цілей у низці завдань.

• Problem-solving (вирішення проблеми)

Підручники часто містять вправи, що ґрунтуються на спільних проблемах - забруднення, відносини, галасливі сусіди тощо. Але іноді завдання на вирішення проблем надто швидко закінчується - учні погоджуються з першим рішенням, яке приходить на думку, використовуючи мінімальну мову, наприклад, “ Шумні сусіди? ОК - так викликайте поліцію.» Інструкції щодо проблеми руху в центрі міста в прикладі нижче включають шість або сім способів генерування більш насиченої взаємодії. Який із цих способів ви можете використовувати у своїх класах?

Приклади:

• Think of a town centre where there is too much traffic. In twos, think of three alternative solutions to this problem. List the advantages and disadvantages of each alternative. Then decide which alternative would be the cheapest one, the most innovative one, the most environmentally friendly one. Report your decisions to another pair / group / the class, and discuss with them which solution would be the best one to put forward to the local government.

Більш складні завдання, такі як порівняння та розв'язання проблем, іноді включають процеси, що знаходяться в більш простих завданнях, наприклад, перелік - див. попередні приклади. Завдання вище - вирішення проблем - включає в себе перелік, досить багато порівнянь і оцінки.

• Sharing personal experiences and story telling (обмін особистою інформацією та розповіді історій)

Діяльність, у якій учасників просять розповісти про свій особистий досвід і розповісти історії, є цінною, тому що вони дають учням можливість говорити довше і більш стійко. І це те, що ми часто робимо в реальному житті. Інструкції щодо діяльності, в якій учасникам пропонується пов'язувати речі з особистим життям, часто є досить розпливчастими і відкритими. Для того, щоб заохотити більшу взаємодію, нам зазвичай потрібно додати чітку мету, зробити точнішими інструкції і дати чіткі точки завершення.

Отже, ми визначили та прокоментували шість типів завдань, які іноді з'являються в підручниках, або які можуть бути адаптовані з подібних до завдань на основі завдань. Ми бачили, що набір завдань може бути побудований навколо однієї теми. Ми розглянули шляхи стимулювання більш насиченої взаємодії учнів і надали більше можливостей для використання мови, що орієнтується на зміст і максимальне реагування  учнів.

Інші види діяльності, такі як вікторини, анкети та проекти, також можуть внести велику взаємодію, якщо вони будуть створені таким чином, щоб максимізувати участь учнів. Завдання також можуть бути засновані на читанні та прослуховуванні текстів.

 

2. Навчання під впливом

Окрім самого використання англійської мови, учні мають потребу в багаторазовому використанні англійської мови (тобто слухати та читати гарний діапазон типів текстів, як спонтанних, так і планових). Завдання, що ґрунтуються на прослуховуванні та читанні текстів, є дійсно корисним (див. Статті Дейва Вілліса). Прослуховування особливо важливе для початківців, які потребують великої кількості інформації, перш ніж очікується, що вони будуть говорити.

Учні люблять чути про особистий досвід та думку свого вчителя, і цей тип викладання вчителів формує цінний спонтанний внесок, який учні отримають від природи. Учителі говорять англійською мовою на всіх рівнях, навіть з початківцями, дуже просто, з жестами і малюнками, щоб допомогти їм зрозуміти. Ви також можете задати собі завдання пригадати ту інформацію, яку ви отримуєте від учнів. Отже, плануйте заздалегідь - знайдіть теми,  про які ви можете говорити в наступному підрозділі, який ви плануєте викладати. Тематична розмова вчителів дуже корисна на етапі попереднього завдання, коли вводиться тема уроку. Ось два приклади:

• On the theme of ‘Where I live/lived' you could start the lesson by describing the rooms in your own or your parents' house or flat, and saying which you like/d the best and why.

• On the theme of ‘Talking about the past' - you could start by trying to guess what individual people in your class did last week-end, and then trying to remember who did what: "Carlos, did you play football last Sunday? No? Did you play football on Saturday? Yes - OK, so Carlos played football on Saturday. Now, Maria did you go shopping last weekend? Yes ?And what did you buy? Some shoes. Nice! OK so Maria went shopping and bought some shoes and Carlos played football." and so on.

Цей останній приклад поєднує в собі гру угадування з викликом пам'яті. Поки ви запам'ятали одну або дві речі для 15 або 20 учнів, вони багато уваги приділяли формі і питанням минулого часу, і вони будуть уважно слухати, щоб побачити, наскільки добре ви запам'ятали. Отже, така вправа легко виконує основні критерії для завдання - це залучення учнів, зосередженість на змісті, не чинячи тиску на учнів, щоб створити якісь нові форми.

Ви також можете говорити про те, що ви приносите в клас, наприклад, фрукти, овочі, одяг, фотографії різних свят. Принесіть їх у пакеті або сумці, вийміть  один за одним і поговоріть про кожний елемент (налаштування на урок). Розташуйте їх у місці, де кожен зможе побачити їх. Тоді ви можете продовжувати виконувати певні завдання, викладені вчителем, наприклад,

• ‘Listen and identify' puzzles: You describe one item without pointing to or looking at it or giving too many clues. Learners listen and try to match your description to the correct object - they put their hands up when they think they know which item it is.

• Classifying fruit according to colour, popularity, country/continent of origin, size and/or cost. You can do two or three of these classifying tasks with your whole class, talking a lot and letting your class point and say whatever words they can to add to the categories and complete the task as a class.

• ‘Correct the teacher' games. Say things about the items that are either true or false. For example: "These are lovely orange grapes." The class might reply "No! - Not orange! Green." Learners can later produce their own sentences for correction.

• A simple memory challenge task: Cover up the items so learners cannot see them. Ask learners in turn to name one thing, then you pick it up, show the class, talk a bit more about it and put back in the bag. Finally, once everything is back in the bag, a more formal memory challenge task with learners in twos or threes. Write or draw from memory a list of the things, e.g. a green apple from Chile, an orange from Spain...or of the photos of holidays, e.g. skiing in Andorra. Give a time limit, after which learners take turns to tell the class about one or two things they remembered.

Отже, тут ми маємо ряд завдань, які приводять нас до останнього завдання на запам’ятовування, перераховуючи  яке учні можуть зробити разом. Це остаточне завдання вважатиметься цільовим завданням, коли слухачі слухають один одного на останньому етапі «звіту» (це забезпечує більш корисну експозицію - вони також можуть багато чому навчитися один від одного), і ви можете розширити їх внески перефразовувати, де це доречно.

Тож давайте подивимося, як ми можемо адаптувати тему з підручника, щоб створити послідовність завдань, яка дає широкий доступ до використання мови і можливості для учнів використовувати англійську для себе.

У багатьох випадках це означає зміну порядку розділів та виконання граматичних вправ після того, як ви виконаєте всі завдання по темі. Це дійсно важливо, щоб учні могли виконувати завдання, використовуючи свої значення мови, яку вивчають, навіть якщо вони роблять помилки. Потім, після послідовності завдань, використовуйте розділи граматики, щоб зосередитися на формі і допомогти їм побудувати те, що вони знають. Якщо учні вперше виконують граматичні вправи, вони будуть турбуватися про використання нових форм правильно, а не зосереджуватись на тому, що вони означають. Це негативно впливатиме на їхню впевненість. Потрібен час, щоб усвідомити граматику - рідко це відбувається досить швидко, щоб можна було б негайно використовувати її у спонтанній інтерактивній розмові.

Розглянемо поетапно, як це відбувається.

Pre-task, або розминка перед завданням

Метою цього етапу є підготовка учнів до виконання основного цільового завдання. Для цього їм знадобиться словниковий запас, щоб виразити значення, яке вони можуть висловити під час виконання цільового завдання. На даному етапі може бути використана будь-яка з наведених вище пропозицій щодо завдань, якими керують вчителі.

Більшість підрозділів підручників починаються  з лексичних вправ, де вводяться слова та фрази, які корисні для нової теми або теми. Їх часто можна перетворити на міні-завдання, які більш привабливі, ніж просто «Послухай і повтори». Якщо є фотографії, використовуйте їх для вправ ‘Correct the teacher' / True or False games (під керівництвом викладача, або з учнями парами, або групами) або завдань, пов'язаних з пам'яттю.

Наприклад:

• With your partner, look at the picture of the house for one minute and try to remember the names of the furniture in each room. Close your books. You now have two minutes to draw / write a list of things in each room. How many things have you got in each room? Now say / read your list to another pair and see who got the most... Finally ask your teacher if she/he can remember what furniture is where.

Task Cycle: Task - planning – report (Основна частина)

У багатьох завданнях, проілюстрованих вище, кінцевими інструкціями  були: "Тепер скажіть іншій парі свою історію / те, що ви зробили / Скажіть класу, кого ви вибрали, і скажіть свої причини". Це те, що часто називають етапом звіту. На цьому етапі, оскільки все стає "публічним" і інформацію отримує ширша  аудиторія, учні, звичайно, хочуть краще спілкуватись - вони відчувають необхідність добре планувати, використовувати правильні слова, говорити так вільно, як можуть, і уникати помилок . Проте більшість учнів потребує допомоги для підготовки до цього.

Якщо ви включите стадію планування між завданням і етапом звітності, учні будуть мати можливість зосередитися на мові, яку вони хочуть використовувати, та покращувати її. Вони можуть перевіряти слова в словнику і просити вас допомогти їм сформулювати речення. Вони можуть навіть репетирувати свою доповідь парами. Таким чином, ви, як вчитель, будете діяти як радник з мови, і кожний з них буде працювати на своєму рівні, будуючи, вдосконалюючи та розширюючи мову, яку вони вивчають. Таким чином, ми досягаємо сконцентрування учня на мові в контексті завдання.

Під час останнього етапу Звітності одночасно зосереджується увага на рівності та точності, а стадія планування допомагає їм підготуватися до цього.

Focus on Form: At the end of the task cycle (Заключний етап)

Настав час звернутися до розділів граматики у вашому підручнику. Учні тепер мають досить багато вправ на використання мови, і граматичні вправи часто можна виконати швидко, як вправи консолідації. Щоб заощадити час, розпочинайте кожну вправу в класі, а учні нехай закінчать їх вдома, працюючи в своєму власному темпі. Деякі книги мають граматичні посилання та / або сторінки повторення - використовуйте їх як основу для вікторини з граматики, підготовленої учнями вдома.

Отже, у підході, що базується на завданнях, основна увага приділяється вивченню мови учнів (за допомогою використання і переживання її самостійно), а не викладачів мови.

 

 

 

 

 

С. Виділення часу для виконання завдань та проходження навчального плану

      Вправи на основі завдань дають учням можливість взаємодіяти на англійській мові та користуватися нею. Слухання вчителя англійської мови на уроці є життєвоважливим. Але не менш важливо, щоб учні використовували англійську для себе якомога більше, щоб активувати словниковий запас і граматику, які вони раніше проходили. У більшості країн розмовна взаємодія може практикуватися тільки в класі, та як ми можемо виділити час для цього і переконати учнів, що це правильне використання часу класу?

      Поясніть учням, чому ви повинні виділити час для виконання завдань у класі. Більшість учнів погодяться, що вони хотіли б вільно володіти англійською мовою. А виконуючи граматичні вправи, як правило, не допомагають людям навчитися говорити. Дуже мало учнів мають можливість говорити англійською мовою поза класом. Тому якось треба виділяти час для розмовної діяльності в класі, а також час, щоб зосередитися на особливостях спонтанної взаємодії.

        Одним із способів отримання часу для виконання завдань є вибір підручників, які підходять для виконання домашніх завдань. Таким чином, наступне питання: які навчальні посібники могли б допомогти вашим учням робити це поза класом - у свій час - вдома або, можливо, під час подорожі? Яка діяльність може бути «найкращою» поза межами класом, де окремі учні можуть працювати власним темпом? Ось деякі пропозиції.

       Читання

       Замість того, щоб читати повний текст у класі, вводити його і виконувати завдання на прогнозування (не даючи відповідей), знайдіть  причину для читання його пізніше. Потім задайте основний текст читання з іще одним завданням додому. Питання на розуміння можуть бути зроблені вдома, або учні можуть придумати власні питання. Щоб учні сфокусувались на лексиці, можна задати завдання підкреслити слова, фрази або вирази, які вони вважають корисними або їм сподобались для того. щоб поділитися на наступному уроці класу. Необхідно, щоб учні записували питання, які виникають по ходу виконання, або частини тексту, які вони не зрозуміли. Великою перевагою є те, що кожен учень може читати на своїй власній швидкості і потребує часу, щоб подумати про лексичні особливості тексту. І, крім стимулювання автономного навчання, це економить багато часу на заняттях.

Слухання

      Іноді учні можуть слухати матеріали домашнього завдання з дисків до підручників у себе вдома на комп’ютері чи ноутбуці. Якщо учні мають власні засоби прослуховування, вони можуть робити це і під час подорожей, можуть записувати себе і відтворювати запис стільки разів, скільки потрібно. Як і у випадку з читанням, виконайте коротку стадію попередньої підготовки в класі і встановіть завдання слухати вдома, щоб учні відчували себе вмотивованими слухати і мали мету виконати.

      Як наступна лексична вправа, учні можуть:

• записати  будь-які фрази, з якими вони потребують допомоги, пошукати їх у словнику;

• підготуватися до пояснення двох або трьох нових слів до наступного уроку;

• слухати, повторювати  або переписувати короткий розділ, який їм подобається;

• практикувати вимову і інтонацію, читаючи транскрипцію голосно і зупиняючи запис;

• вивчити стенограми запису (зазвичай вони знаходяться в задній частині підручника) і враховувати особливості розмовної взаємодії.

Навчання та перегляд  слів у словнику

        Найкраще це робити у вільний час - учні мають різні способи запам'ятовування слів. Оснащуйте їх способами класифікації та запису нових слів, наприклад, карти або картинки, щоб вони могли вибрати, що краще для них. Потім кожен учень може розробити три або чотири питання для вікторини або заповнити пробіли, щоб перевірити як клас знає нову лексику .

Граматичні вправи

       Вони також краще виконуються вдома - коли кожен учень може робити їх за власним темпом. Встановіть їх наприкінці циклу завдань, щоб учні вже зустрічали деякі нові форми в контексті. Переходьте до них швидко наступного уроку, або нехай учні «відзначають» вправи один одного і запитують, чи сумніваються.

Письмо

Учні можуть:

• підготувати перші проекти письмової роботи вдома, використовуючи словник, а потім скористатися конкретною порадою вчителя або групою «редагування» на наступному уроці.

• писати остаточні версії вдома після планування в класі, а потім показувати їх на наступному уроці, щоб інші читали.

Оцінювання та повторення

Завершення самооцінювання та повтор лексики ідеально підходять для роботи вдома, коли їх менше хто відволікає. Це дає змогу учням повернутися до цього підрозділу і подумати про те, що вони навчилися, і визначити речі, про які вони все ще повинні запитати.

ПОРАДА: Заздалегідь продумуйте домашнє завдання на заняття. Воно має бути вмотивованим. Продумуйте, як саме ви будете використовувати або перевіряти цю домашню роботу на початку наступного уроку.

Підготовка завдань

      Учні можуть записати слова для нової теми вдома, використовуючи словник, і дослідити тему за допомогою веб-сайтів або запитуючи інших людей, і готуватися до звіту на англійській мові.

      Іноді, за день до уроку, ви можете дати їм інструкції до завдання, щоб учні могли планувати, що сказати і як це сказати. Потім у класі ви можете перейти безпосередньо до завдання.

Звіт про виконання завдань

     Після виконання завдання і планування доповіді на уроці, учні можуть писати або практикувати повну версію вдома. Це може бути представлено в класі, або їх можна попросити зменшити все до дуже коротких тезисів і дати звіт усно за допомогою їх.

Спрямування на граматику

Іноді граматичні вправи можна зробити вдома (див. Пропозиції вище) і взяти в класі наступний урок. Перевагою є те, що кожен учень буде мати можливість асимілювати нову граматичну форму зі своєю швидкістю, а пізніше в класі учитель зможе запитати про речі, які учні повинні знати.

На додаток до вправ з навчальних посібників, існують й інші способи досягнення зосередження на формі і допомагають учням розширювати свій словник - повертаючись до минулих читання та слухання текстів і просячи учнів збирати різні види мовних особливостей. Все це часто називають активізацією граматичного матеріалу. На наступному уроці учні допомагають вчителеві  своїми знайденими прикладами, обговорюють, як вони могли б їх класифікувати і записують їх на дошці. Наприклад, залежно від тексту або транскрипту, слухачам може бути запропоновано вказати чи підкреслити:

• слова та фрази, пов'язані з темою, наприклад, якщо текст про човен на бурхливому морі - знайдіть всі фрази, що позначають рух;

• фрази місцезнаходження; фрази часу або нечітка мова;

• фрази, що стосуються майбутнього, напр. We can leave as soon as I have finished this letter;

• дієслова, що закінчуються в -ing або –ed;

• фрази з певним прийменником, наприклад, on or at or in;

• слова або фрази, які характерні для розмовної взаємодії, наприклад, Well,... So what we did was...;

• нові слова, фрази або вирази, які вони люблять або думають, можуть бути корисними або в розмовній взаємодії, обведіть всі фрази дієслів після слова I;

Спробуйте деякі з них і подивіться, що ви дізналися про мову! Заохочуйте своїх учнів стати «дослідниками мови».

Отже, ми намагалися показати, що підхід, на основі завдань (з акцентом на форму), може бути пристосований, щоб відповідати практично будь-якому підручнику, і що навчальний план можна пройти трохи іншим способом.

Переваг декілька:

• Ваші студенти закінчуватимуть школу не лише знаючи англійську мову, але й правильно використовуючи її на практиці;

• Вони зможуть говорити і взаємодіяти з більшою впевненістю;

• Вони стануть більш автономними учнями;

• Вони будуть набагато краще підготовлені, щоб продовжувати вивчати англійську мову у світі поза класом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІV. Чотири найулюбленіших   TBL –вправ , які можна використовувати у класі.

 1. Дорожня поїздка

Вас коли-небудь запитували учні, куди ви збираєтеся подорожувати на зимових чи літніх канікулах? Чому б не дати їм допомогти спланувати поїздку для вас?

Неважливо, чи приймаєте ви одну із запропонованих поїздок чи ні, але це допоможе вашим учням відчувати, що вони впливають на ваше життя, так само, як вони знають, що ви впливаєте на їхнє.

Для цієї діяльності вам слід мати достатньо географічних карт для кожної групи у своєму класі. Оскільки ваші учні, ймовірно, більше знайомі з рідною країною, ніж країною, мова, якої вивчається, ви повинні бути впевненими в наявності локальних карт, і кожен повинен працювати, вважаючи, що це буде справжня дорожня подорож, і що ви будете їхати саме цим маршрутом.

На початку уроку, ви повинні запитати у кожної групи, яку інформацію вони потребують від вас, щоб спланувати ідеальну поїздку. Це може бути кількість днів ви бажаєте подорожувати, ваш бюджет і те, що вам подобається робити в дорозі чи у вільний час. Коли ваші студенти матимуть цю інформацію, посадіть їх поруч зі своїми картами та  час планувати поїздку!

Коли вони завершать свою роботу, дозвольте її презентувати на на весь клас. Тепер, ваш клас, в цілому,  може голосувати, в яку поїздку вам краще поїхати! Звичайно, вони повинні будуть пояснити, чому вони зробили такий вибір, який зробили, особливо, якщо вони вибрали іншу подорож, ніж ту, яку їхня група створила для вас.

Як щодо домашньої роботи? Залежно від рівня студентів, є кілька варіантів. Якщо це клас нижчого рівня, вони могли б написати коротку листівку додому, розповідаючи деякі ключові пункти одного дня поїздки. А якщо це клас більш високого рівня? Тоді вони могли написати два-три дні журнальних записів, подібних до листівки, але більше детально і, звичайно, використовуючи більше мовних навичок.

2. Бізнес-змішувач

Якщо у вас є клас старших учнів, студентів коледжу або професіоналів, їм доведеться навчитися спілкуватися на бізнес-ланчах, вечірках та бізнес-функціях. Це означає, що їм потрібно буде навчитися говорити, використовуючи комбінацію невеликих розмов і робочих розмов. Чому б не підготувати їх до цього, виконуючи стимуляційну діяльність на цільовій мові?

Для цієї діяльності Вам необхідно буде заздалегідь підготувати кілька карток, які розповідають студентам (1) назву своєї компанії, (2) продукт, який вони продають або представляють, (3) деяку базову інформацію про компанію, на яку вони працюють, і (4) що вони шукають. Ви повинні бути впевнені, що кожна картка має принаймні одну підходящу картку хоч на один пункт (4).

Перш ніж почати, ви повинні переконатися, що всі студенти знають, що таке змішувач чи мережева діяльність, і що це тягне за собою. Для прикладу, вони можуть висвітлили кілька основних представлень та задати невеликі питання перед тим, як почнуть обмінюватися один з одним. А ще можна продемонструвати приклад, як виконувати вправу, використовуючи інший набір карт –з одним із студентів, з вчительською допомогою, якщо це можливо, або за допомогою двох учнів у своєму класі.

Перед тим, як обговорювати, що вони роблять і що шукають в діловій угоді чи партнері. студенти будуть ходити по кімнаті, представляючи себе та заводячи невеликі розмови. Вони переходитимуть від людини до людини, поки не знайдуть ідеального партнера! Вони можуть продовжувати спілкуватися з  іншими, поки кожен не знайде свого партнера.

Наприкінці діяльності всі повертаються до своєї ідеальної пари, і кожен має пояснити, чому саме вони є партнером для цієї людини.

Для домашньої роботи, як у реальному житті, ваші студенти можуть ознайомитись із короткою рукописною заміткою або коротким повідомленням електронної пошти, дякуючи своїм партнерам за свій час і зацікавлення в подальшій спільній роботі.

3.  Перший день занять

Як ви проводите своє перше заняття?

Ви просто розповідаєте про те, що збираєтеся зробити, а потім відсилаєте своїх учнів додому? Ви впевнені, що вони навчаться принаймні одній справі, особливо якщо це клас початківців? Що робити, якщо це розумніший клас? Чому б не перетворити вступну гру у місію зі встановлення фактів?

Шанси досить хороші, якщо учні приходять до вас на заняття, щоб навчитися спілкуватися і знаходять стільки можливостей говорити, скільки вони зможуть знайти! Один із способів надання їм цих можливостей - це спілкування з партнерами. Хоча ви можете випадковим чином призначати партнерів, чому б не дозволити їм знайти своїх потенційних партнерів?

Почніть перший день заняття з гри у 20 питань, але з деякими змінами. А саме, замість того, щоб використовувати гру, щоб вгадати особистість відомої людини, запитайте про це в учнів, спочатку в групах, а потім і в цілому, щоб викласти 20 запитань, відповіді на які, вони хотіли б почути, щоб познайомитись з кимось.

Після того, як ви погодитесь з переліком питань, відправте своїх студентів у свої групи, щоб поставити ці питання в логічний порядок. Поверніться і разом узгодьте порядок.  На цьому етапі кожний студент повинен спілкуватись з іншим студентом, бажано з іншої групи. Вони повинні ставити одне одному питання, робити записи відповідей - якщо клас великий і час короткий, вам слід скоротити кількість запитань до 20, щоб вони могли представити свого партнера у класі в цілому.

Після того, як ваші студенти це зробили, вони повинні затвердити свої питання та порівнювати їх з іншими студентами чи людьми, яких вони могли б цікавити. Останній крок у цій вправі полягає в тому, щоб студенти визначали, чи є вони згідно питань сумісними чи ні, і, якщо так, то узгодити час для зустрічей щотижня або двічі на місяць. Обов'язково зв'яжіться зі студентами і допоможіть налаштувати кожного з приятелем. Знову ж таки, залежно від розміру класу, учасниками розмови можуть бути пари або тріоси, і ви завжди можете змусити своїх студентів змінювати групи або партнерів на півдорозі протягом семестру! Для цієї конкретної діяльності, вам не потрібна домашня робота, оскільки подальша діяльність буде фактичною розмовою, в якій студенти беруть участь.

4. Прощальна вечірка

Кожен мав змогу спостерігати, як друзі кудись їдуть у своєму житті. Можливо, якби це трапилося з вами, то ви б влаштували прощальну вечірку. Чому б це не перетворити у навчання на основі завдання?

Ви могли б почати з мозкового штурму, запитуючи, яку б вечірку ви влаштували другові, який від’їжджає і що вам потрібно для цього. Це примусить їх думати про вечірки та алгоритм їх проведення.

Перед заняттям вам потрібно буде скласти список продуктів та зробити колоду карт, на яких буде зображена якась їжа чи напої, які є у списку. Кожен студент має отримати список продуктів та карту.

Список може бути написаний як на рідній мові, так і на іноземній. Залежно від рівня знань учнів. Карти повинні бути лише на іноземній мові. Перше завдання для учнів – походити по класу та дізнатись, хто що несе на вечірку. як тільки ви переконаєтесь, що всі виконали перше завдання правильно, поділіть клас на групи та переходьте до другого завдання – планування вечірки!

Для цього вам потрібно доручити учням вирішити безліч питань – коли найкращий час для вечірки, що вони робитимуть там, які прощальні подарунки купити для друга і які ще продукти необхідно донести на вечірку. В кінці кінців, кожна група має представити свій план вечірки, а потім студенти всі разом вирішують, чия вечірка буде найкращою.

Як на рахунок домашньої роботи? Одна з ідей, що кожен студент має уявити себе на місці друга, який від’їжджає після вечірки та має написати лист-подяку друзям, які організували вечірку, згадуючи найприємніші моменти – їжу, напої, цікаві заняття та особливі моменти – а ще подякувати за подарунки та сказати, що він дуже сумуватиме за ними всіма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Оскільки класно-урочна система має свої слабкі сторони, ми спробували запропонувати відносно нову модель уроків – навчання на основі завдань ( task-based learning). Вона має ряд переваг:

• студенти не контролюють вивчення лексики. На всіх трьох етапах вони повинні користуватись всіма своїми мовними ресурсами, а не просто користуватися одним попередньо обраним елементом.
• природний контекст розвивається з досвіду студентів з мовою, яка персоналізована та актуальна для них. З PPP необхідно створити контексти, в яких можна представити мову, тому іноді вони можуть бути дуже неприродними.
• Студенти матимуть набагато більш різноманітну експозицію з мовою з TBL. Вони будуть піддаватися як цілим рядом лексичних фраз, сполученням слів та моделей, так і форм мови.
• вивчена мова виникає з урахуванням потреб студентів. Ця потреба диктує те, що буде розглянуто на уроці, а не рішенням, прийнятим вчителем чи навчальним посібником.
• Це сильний комунікативний підхід, за яким студенти проводять багато часу спілкуючись.
• Цей підхід  приємний і мотивуючий.

Крім того, цей підхід можна застосувати до будь-якого підручника.

Ми навчилися розрізняти поняття «вправа» та «завдання». Вправа – спрямована в основному на форму, а завдання – на значення та зміст. Для того, щоб використовувати завдання на уроці, ми описали 6 типів вправ, які мають потенціал стати ефективними завданнями. Це –

• Listing and/or brainstorming;
• Ordering and sorting;
• Matching;
• Comparing: finding similarities and differences;
• Problem-solving;
• Sharing personal experiences and story telling

Використовуючи цей підхід, ваші учні закінчуватимуть школу не лише знаючи англійську мову, але й правильно використовуючи її на практиці; вони зможуть говорити і взаємодіяти з більшою впевненістю, а також стануть більш автономними учнями. Вони будуть набагато краще підготовлені, щоб продовжувати вивчати англійську мову у світі поза межами класу.

 

 

Література

1. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Вид. група    « Основа», Харків-2011 – 287 с. – (серія «Золота педагогічна скарбниця)
2. Мелешкова Л.І. Ефективний урок (поради педагогам) - Харківський професійний ліцей швейного і хутрового виробництва - Харків – 2012- 50 с.
3. Richards, J. C. and Rodgers, T. (2015). Approaches and Methods in Language Teaching. Cambridge: Cambridge University Press. 3rd edition
4. Willis, D. and Willis, J. Doing task-based teaching. Oxford: Oxford University Press, 2007
5. https://www.teachingenglish.org.uk/article/criteria-identifying-tasks-tbl
6. https://www.teachingenglish.org.uk/article/six-types-task-tbl
7. https://www.teachingenglish.org.uk/article/priming-tasks-target-tasks-language-focus-grammar
8. https://www.teachingenglish.org.uk/article/making-time-tasks-still-covering-syllabus
9. https://www.fluentu.com/blog/educator/task-based-language-teaching-activities/
10. https://www.teachingenglish.org.uk/article/test-teach-test
11. https://en.wikipedia.org/wiki/Task-based_language_learning
12. http://www.onestopenglish.com/methodology/teaching-articles/teaching-approaches/teaching-approaches-task-based-learning/1465
13. https://www.whatiselt.com/single-post/2018/01/19/What-is-Task-based-learning