"Вивчення теми "Звертання" та"Пряма мова" у 5, 8 класах на основі історичних матеріалів"

Тема «ЗВЕРТАННЯ» (для 5, 8 класів)

Завдання 1. 1. Прочитайте виразно строфу із поеми «Козацька доля» (розділ «Під містом Берестечком»). Знайдіть речення, ускладнене звертанням.  Зачитайте його, схарактеризуйте, поясніть розділові знаки. Запишіть.

… Під містом Берестечком

Виють сіроманці.

Бодай на вас, люті ляхи,

Та й напали пранці…

Завдання 1. 2.

Було все обговорено до ночі.

Хильнули чари меду вечорком.

Богдан заглянув Богунові в очі:

«Іване, будь мені помічником!»

Завдання 3. Вибірковий диктант. Прочитайте текст. Знайдіть речення, ускладненні звертанням. Запишіть їх. Поясніть розділові знаки.

… Прибувши на Січ, Хмельницький у присутності кошового отамана та іншої старшини звернувся до козаків з палкою промовою і попросив сховати його:

– До вас приношу душу й тіло, шановне товариство, укрийте мене, старого товариша, захистіть і мене, й себе, бо і вам теж саме загрожує!

Зворушені козаки відповіли Хмельницькому:

– Приймаємо тебе, пане Хмельницький, хлібом-сіллю та щирим серцем!

Ці події сколихнули Січ…

Тема «ПРЯМА МОВА» (для 5, 8 класів)

Завдання 1. Пояснювальний диктант

1. Прийшов апостол Андрій до великих круч і благословив їх, кажучи: «Засяє на горах цих славне місто, що під Божим заступництвом буде». 2. Коли люди хотіли переправитися через могутню річку, то казали: «Іду на Київ перевіз». 3. Хазарський хан каже Києві: «Хай виграє той, чий богатир переможе у двобої». 4. На половині шляху морського Аскольд і Дір побачили місто на дніпровських кручах та й спитали: «Чий це град?» Відповіли їм люди: «Було три брати Кий, Щек, Хорив, і поставили вони цей град. І згинули. Ми ж роду їхнього, сидимо тут і платимо данину хозарам». 5. Свою дружину Олег заховав під кораблями, а сам переодягнувся в купця, узяв малого Ігоря за руку та й мовив: «Ми купці! Ідемо до греків. Хочемо київських володарів ушанувати подарунками». 6. Якось увечері привели до князя старця-віщуна, якого в ті часи русичі називали волхвом. «У якому поході загину? – запитав князь старого. 7. Той відказав: «Княжитимеш тридцять три роки. Великої слави заживеш, матимеш здобич численну, а вмреш від свого вірного коня». 8. «Неправду кажуть віщуни, – мовив князь. – Поїду подивлюся на кістки коня». 9. «Ми вбили твого чоловіка за хижацтво та грабіжництво. Однак наш князь Мал добрий і заможний, – звернулися деревляни до Ольги. – Земля деревлянська квітне. Будь за дружину нашому князеві Малу!» 10. «Я вже постилася за свого чоловіка й більше не хочу війни, – сказала Ольга деревлянам. – Візьму з вас невелику данину – пришліть мені від кожного дому по три голуби та по три горобці. І тоді я піду». 11. Із гордістю писав про князя Святослава літописець: «І почав воїнів збирати багато та хоробрих, і сам був хоробрий і легкий, ходячи як барс. І воєн багато провів. І возів за собою не возив, ні казанів, ні шатер не мав». 12. Коли Святослав наближався до ворожих кордонів, завжди посилав своїм супротивникам повідомлення: «Хочу на вас іти». 13. Коли візантійці оточили Святославове військо, князь сказав своїм воям: «Уже нам діватися нікуди. З волі чи з неволі станемо не герць. Отож, не осоромимо Землі Руської, а ляжемо тут кістьми. Мертвий сорому не має…». 14. І відповіла дружина князеві: «Де твоя голова поляже, там і ми свої складемо». 15. Печенізький хан запропонував Володимирові: «Нехай долю битви вирішить бій богатирів. Якщо русич уб’є печеніга, то ми не будемо три роки воювати з вами, а якщо переможе печеніг – три роки грабуватимемо Русь». 16. Відповів братам і родичам Володимир Мономах: «Та хто, крім нас, про Землю Руську дбатиме? Як почне смерд орати, наїде половчанин, уб’є його стрілою, і коня забере його, і жінку його, і дітей його, і двір спалить!»  17. «Ми з тобою йти готові!» – відповіли князі й рушили з Мономаховою дружиною. 18. Наказав Мономах поперед війська винести хрест святий та образ Богоматері, сказавши своїм воїнам: «Можемо смерть тут прийняти, але станьмо непорушно». 19. Написали про Мономаха літописці: «Прожив Володимир 73 роки, 83 походи здійснив, 300 половецьких ханів підкорив, 13 років княжив у Києві й закінчив свій земний шлях, уславлений перемогами за Землю Руську та блаженними справами для неї». 20. Коли Іван Підкова з великою здобиччю вертався в Україну, до нього прибув воєвода з Брацлава і став умовляти: «Повинися перед королем за те, що зачіпав турків без нього відома. Ти лицар, а король поважає лицарів і пробачить тобі». 21. Сучасник Петра Конашевича-Сагайдачного Яків Собенський писав: «Це був чоловік великого духу, сміливий розумом, шукав небезпек, у бій ішов перший, а відходив останній, меткий і дуже діяльний, умів досягати поставленої мети. У таборі був сторожкий, мало спав, на нарадах був обережний і в усяких балачках дуже маломовний». 22. Незадовго до смерті Петро Сагайдачний зібрав своє оточення і сказав: «Щоб позбавитися влади поляків, треба збирати силу. Тільки москалі, хоч і воювали ми з ними, можуть стати нам у цьому соратниками. Треба шукати союзу з Москвою». 23. Обізвався пан Трясило: «А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, з поляками биться!» 24. Після боїв під Жовтими Водами та Корсунем Хмельницький в одному з листів пише: «Не дай, Боже, коли б ще з якого боку на нас який наступ мав бути. Богом свідчуся, що напевно комусь ще гірше дісталось би». 25. Польський вчений Старовольський так охарактеризував козацьке військо: «У своїх таборах вони мають дисципліну стародавніх римлян, а воєнною доблестю та обізнаністю у військових справах вони не поступаються жодній нації в світі». 

Завдання 2. Прочитайте виразно строфи з поеми «Козацька доля» (розділ «Під містом Берестечком»). Знайдіть речення, ускладнені прямою мовою. Зачитайте його, поясніть розділові знаки. Запишіть. Зробіть схему.

… Богданові думок не позичати.

Їх цілий рій завжди – у Богуна…

Всміхнувся гетьман: «Можна розпочати.

А все закріпим келихом вина».

Було все обговорено до ночі.

Хильнули чари меду вечорком.

Богдан заглянув Богунові в очі:

«Іване, будь мені помічником!»

…«Вже другий день нам видався на славу, -

Сказав Богдан, все зваживши в бою. –

Таких ще кілька – й завершили б справу,

Король журив би голову свою…».

… Злість, як туман, крутилась над Іваном:

Продажний хан вже вкотре нас підвів.

«Богдане, батьку, не женись за ханом, -

Сказав, немов стрілу пустив з-під брів. –

Не їдь, Богдане, не спіши, Богдане…

Хан і за тебе викуп загада…»

Гетьман поніс надію, наче рану –

Його чекали зрада і біда…

..Богун бісився: «Як же так, Богдане?!

Покинув військо у найтяжку мить.

Вже зраджували стільки бусурмани,

Що серце й досі ще мені щемить…».

Завдання 3. Прочитайте виразно уривок із поеми «Козацька доля» (розділ «Батозька битва всі права вернула»). Запишіть, поясніть розділові знаки.

... Іван Богдану міцно стиснув руку:

«Що ж, гетьмане, пробач гіркі слова

Про недовіру, про душевні муки…

Ти – гетьман, ти – мудріша голова.

Тобі я вклоняюся низенько.

В бою тебе ніде не підведу.

За Україну – рідну нашу неньку –

З тобою воду й полум’я пройду…»

Завдання 4. Ознайомтесь із текстом. Запишіть пряму мову у вигляді діалогу. Поясніть розділові знаки.

… Порадився грецький імператор зі своїми придворними та й надумався страшною смертю винищити русичів – передати до табору отруєні вино та їжу.

Прийшли греки до русичів і сказали:

• Великий і хоробрий князю! Наш імператор передає тобі та війську твоєму хороброму найкращі страви та напої. Прийми це від щирої душі, нехай твої люди скуштують.

Проте мудрий Олег прочитав у їхніх очах лихі наміри. І сказав він посланцям:

• Маємо звичай такий: хто вино подає, той перший п’є. Випийте ж і ви.

Греки відмовилися та й вдалися до нових хитрощів, кажучи:

• Не знаємо таких звичаїв. Перші гості п’ють.

На що Олег промовив:

• Якщо вино подарували нам, то воно наше, а ви гості наші.

Пішли візантійці ні з чим. Олег наказав викинути харчі та напої в море.

Завдання 5. Прочитайте текст. Запишіть діалог у вигляді прямої мови. Поясніть розділові знаки.

… Прибувши на Січ, Хмельницький у присутності кошового отамана та іншої старшини звернувся до козаків з палкою промовою і попросив сховати його:

– До вас приношу душу й тіло, укрийте мене, старого товариша, захистіть і мене, й себе, бо і вам теж саме загрожує!

Зворушені козаки відповіли Хмельницькому:

– Приймаємо тебе, пане Хмельницький, хлібом-сіллю та щирим серцем!

Ці події сколихнули Січ…