20 квітня о 19:00Вебінар: Мобінг (цькування) у педагогічному колективі: ознаки, юридичні аспекти, алгоритм подолання

"Вивчення теми "Звертання" та"Пряма мова" у 5, 8 класах на основі історичних матеріалів"

Про матеріал
У матеріалі підібрані речення на відповідну тему з використанням різних завдань і вправ як для учнів п'ятого, так і для 8 класу.
Перегляд файлу

Тема «ЗВЕРТАННЯ» (для 5, 8 класів)

 

Завдання 1. 1. Прочитайте виразно строфу із поеми «Козацька доля» (розділ «Під містом Берестечком»). Знайдіть речення, ускладнене звертанням.  Зачитайте його, схарактеризуйте, поясніть розділові знаки. Запишіть.

… Під містом Берестечком

Виють сіроманці.

Бодай на вас, люті ляхи,

Та й напали пранці…

Завдання 1. 2.

Було все обговорено до ночі.

Хильнули чари меду вечорком.

Богдан заглянув Богунові в очі:

«Іване, будь мені помічником!»

 

Завдання 3. Вибірковий диктант. Прочитайте текст. Знайдіть речення, ускладненні звертанням. Запишіть їх. Поясніть розділові знаки.

… Прибувши на Січ, Хмельницький у присутності кошового отамана та іншої старшини звернувся до козаків з палкою промовою і попросив сховати його:

– До вас приношу душу й тіло, шановне товариство, укрийте мене, старого товариша, захистіть і мене, й себе, бо і вам теж саме загрожує!

Зворушені козаки відповіли Хмельницькому:

– Приймаємо тебе, пане Хмельницький, хлібом-сіллю та щирим серцем!

Ці події сколихнули Січ…

 

Тема «ПРЯМА МОВА» (для 5, 8 класів)

 

Завдання 1. Пояснювальний диктант

1. Прийшов апостол Андрій до великих круч і благословив їх, кажучи: «Засяє на горах цих славне місто, що під Божим заступництвом буде». 2. Коли люди хотіли переправитися через могутню річку, то казали: «Іду на Київ перевіз». 3. Хазарський хан каже Києві: «Хай виграє той, чий богатир переможе у двобої». 4. На половині шляху морського Аскольд і Дір побачили місто на дніпровських кручах та й спитали: «Чий це град?» Відповіли їм люди: «Було три брати Кий, Щек, Хорив, і поставили вони цей град. І згинули. Ми ж роду їхнього, сидимо тут і платимо данину хозарам». 5. Свою дружину Олег заховав під кораблями, а сам переодягнувся в купця, узяв малого Ігоря за руку та й мовив: «Ми купці! Ідемо до греків. Хочемо київських володарів ушанувати подарунками». 6. Якось увечері привели до князя старця-віщуна, якого в ті часи русичі називали волхвом. «У якому поході загину? – запитав князь старого. 7. Той відказав: «Княжитимеш тридцять три роки. Великої слави заживеш, матимеш здобич численну, а вмреш від свого вірного коня». 8. «Неправду кажуть віщуни, – мовив князь. – Поїду подивлюся на кістки коня». 9. «Ми вбили твого чоловіка за хижацтво та грабіжництво. Однак наш князь Мал добрий і заможний, – звернулися деревляни до Ольги. – Земля деревлянська квітне. Будь за дружину нашому князеві Малу!» 10. «Я вже постилася за свого чоловіка й більше не хочу війни, – сказала Ольга деревлянам. – Візьму з вас невелику данину – пришліть мені від кожного дому по три голуби та по три горобці. І тоді я піду». 11. Із гордістю писав про князя Святослава літописець: «І почав воїнів збирати багато та хоробрих, і сам був хоробрий і легкий, ходячи як барс. І воєн багато провів. І возів за собою не возив, ні казанів, ні шатер не мав». 12. Коли Святослав наближався до ворожих кордонів, завжди посилав своїм супротивникам повідомлення: «Хочу на вас іти». 13. Коли візантійці оточили Святославове військо, князь сказав своїм воям: «Уже нам діватися нікуди. З волі чи з неволі станемо не герць. Отож, не осоромимо Землі Руської, а ляжемо тут кістьми. Мертвий сорому не має…». 14. І відповіла дружина князеві: «Де твоя голова поляже, там і ми свої складемо». 15. Печенізький хан запропонував Володимирові: «Нехай долю битви вирішить бій богатирів. Якщо русич уб’є печеніга, то ми не будемо три роки воювати з вами, а якщо переможе печеніг – три роки грабуватимемо Русь». 16. Відповів братам і родичам Володимир Мономах: «Та хто, крім нас, про Землю Руську дбатиме? Як почне смерд орати, наїде половчанин, уб’є його стрілою, і коня забере його, і жінку його, і дітей його, і двір спалить!»  17. «Ми з тобою йти готові!» – відповіли князі й рушили з Мономаховою дружиною. 18. Наказав Мономах поперед війська винести хрест святий та образ Богоматері, сказавши своїм воїнам: «Можемо смерть тут прийняти, але станьмо непорушно». 19. Написали про Мономаха літописці: «Прожив Володимир 73 роки, 83 походи здійснив, 300 половецьких ханів підкорив, 13 років княжив у Києві й закінчив свій земний шлях, уславлений перемогами за Землю Руську та блаженними справами для неї». 20. Коли Іван Підкова з великою здобиччю вертався в Україну, до нього прибув воєвода з Брацлава і став умовляти: «Повинися перед королем за те, що зачіпав турків без нього відома. Ти лицар, а король поважає лицарів і пробачить тобі». 21. Сучасник Петра Конашевича-Сагайдачного Яків Собенський писав: «Це був чоловік великого духу, сміливий розумом, шукав небезпек, у бій ішов перший, а відходив останній, меткий і дуже діяльний, умів досягати поставленої мети. У таборі був сторожкий, мало спав, на нарадах був обережний і в усяких балачках дуже маломовний». 22. Незадовго до смерті Петро Сагайдачний зібрав своє оточення і сказав: «Щоб позбавитися влади поляків, треба збирати силу. Тільки москалі, хоч і воювали ми з ними, можуть стати нам у цьому соратниками. Треба шукати союзу з Москвою». 23. Обізвався пан Трясило: «А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, з поляками биться!» 24. Після боїв під Жовтими Водами та Корсунем Хмельницький в одному з листів пише: «Не дай, Боже, коли б ще з якого боку на нас який наступ мав бути. Богом свідчуся, що напевно комусь ще гірше дісталось би». 25. Польський вчений Старовольський так охарактеризував козацьке військо: «У своїх таборах вони мають дисципліну стародавніх римлян, а воєнною доблестю та обізнаністю у військових справах вони не поступаються жодній нації в світі». 

 

Завдання 2. Прочитайте виразно строфи з поеми «Козацька доля» (розділ «Під містом Берестечком»). Знайдіть речення, ускладнені прямою мовою. Зачитайте його, поясніть розділові знаки. Запишіть. Зробіть схему.

… Богданові думок не позичати.

Їх цілий рій завжди – у Богуна…

Всміхнувся гетьман: «Можна розпочати.

А все закріпим келихом вина».

 

Було все обговорено до ночі.

Хильнули чари меду вечорком.

Богдан заглянув Богунові в очі:

«Іване, будь мені помічником!»

 

…«Вже другий день нам видався на славу, -

Сказав Богдан, все зваживши в бою. –

Таких ще кілька – й завершили б справу,

Король журив би голову свою…».

 

… Злість, як туман, крутилась над Іваном:

Продажний хан вже вкотре нас підвів.

«Богдане, батьку, не женись за ханом, -

Сказав, немов стрілу пустив з-під брів. –

Не їдь, Богдане, не спіши, Богдане…

Хан і за тебе викуп загада…»

Гетьман поніс надію, наче рану –

Його чекали зрада і біда…

 

..Богун бісився: «Як же так, Богдане?!

Покинув військо у найтяжку мить.

Вже зраджували стільки бусурмани,

Що серце й досі ще мені щемить…».

 

Завдання 3. Прочитайте виразно уривок із поеми «Козацька доля» (розділ «Батозька битва всі права вернула»). Запишіть, поясніть розділові знаки.

... Іван Богдану міцно стиснув руку:

«Що ж, гетьмане, пробач гіркі слова

Про недовіру, про душевні муки…

Ти – гетьман, ти – мудріша голова.

Тобі я вклоняюся низенько.

В бою тебе ніде не підведу.

За Україну – рідну нашу неньку –

З тобою воду й полум’я пройду…»

 

Завдання 4. Ознайомтесь із текстом. Запишіть пряму мову у вигляді діалогу. Поясніть розділові знаки.

… Порадився грецький імператор зі своїми придворними та й надумався страшною смертю винищити русичів – передати до табору отруєні вино та їжу.

Прийшли греки до русичів і сказали:

  • Великий і хоробрий князю! Наш імператор передає тобі та війську твоєму хороброму найкращі страви та напої. Прийми це від щирої душі, нехай твої люди скуштують.

Проте мудрий Олег прочитав у їхніх очах лихі наміри. І сказав він посланцям:

  • Маємо звичай такий: хто вино подає, той перший п’є. Випийте ж і ви.

Греки відмовилися та й вдалися до нових хитрощів, кажучи:

  • Не знаємо таких звичаїв. Перші гості п’ють.

На що Олег промовив:

  • Якщо вино подарували нам, то воно наше, а ви гості наші.

Пішли візантійці ні з чим. Олег наказав викинути харчі та напої в море.

 

Завдання 5. Прочитайте текст. Запишіть діалог у вигляді прямої мови. Поясніть розділові знаки.

… Прибувши на Січ, Хмельницький у присутності кошового отамана та іншої старшини звернувся до козаків з палкою промовою і попросив сховати його:

– До вас приношу душу й тіло, укрийте мене, старого товариша, захистіть і мене, й себе, бо і вам теж саме загрожує!

Зворушені козаки відповіли Хмельницькому:

– Приймаємо тебе, пане Хмельницький, хлібом-сіллю та щирим серцем!

Ці події сколихнули Січ…

 

doc
Додано
15 серпня 2019
Переглядів
344
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку